Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №420/34198/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34198/25

перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.,

повний текст судового рішення

складено 26.02.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої-судді – Казанчук Г.П.

суддів – Градовського Ю.М., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «ЕКОАГРОВІТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВИКЛАД ОБСТАВИН :

ФГ «ЕКОАГРОВІТ» звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13299080/38556441 від 23.09.2025 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФГ «ЕКОАГРОВІТ» №4 від 18.09.2024 року на загальну суму 252198,19 грн. в т.ч. ПДВ 42033.03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Однак всупереч цим принципам та формі такого рішення, в самому тексті цього рішення, жодним чином не підкреслено (зазначено), які саме документи не надані. ФГ «ЕКОАГРОВІТ» вважає, що рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду поданих документів, є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року адміністративний позов Фермерського господарства «ЕКОАГРОВІТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13299080/38556441 від 23.09.2025 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ФГ «ЕКОАГРОВІТ» №4 від 18.09.2024 року на загальну суму 252198.19 грн. в т.ч. ПДВ 42033.03 грн.

Стягнуто на користь Фермерського господарства «ЕКОАГРОВІТ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із повідомленнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних, складених у відповідності до вимог законодавства, є первинними документами, які засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, прийняті виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв.

Апелянт указує, що реєстрація податкових накладних була зупинена, оскільки платник податку відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків на додану вартість. Останньому, запропоновано надати пояснення та додаткові документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Мотивуючи свою позицію апелянт указує, що підставою прийняття оскаржуваних рішень є ненадання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Рух справи в апеляційній інстанції:

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026 року відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -

УСТАНОВИВ:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що Фермерське господарство «ЕКОАГРОВІТ» є юридичною особою, яку зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.04.2013.

Видами діяльності ФГ «ЕКОАГРОВІТ» за кодами КВЕД є:

01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників;

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

18.09.2024 року між ФГ «ЕКОАГРОВІТ» (продавець) та ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» (покупець) укладено договір поставки № Р24-253, згідно якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити гірчицю білу надалі іменований «Товар», (зерно насипом українського походження, врожаю 2024 року) на умовах поставка в місці (DAP) ТОВ «Роздільнянський елеватор» (Одеська область, місто Роздільна, вулиця Європейська 83).

У відповідності до умов Договору, ФГ «ЕКОАГРОВІТ» 18.09.2024 р. було доставлено і передано у власність ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» гірчицю білу врожаю 2024 р. в кількості 11.88 метричних тон, на умовах поставки товару DAP (Інкотермс 2010) ТОВ «Роздільнянський елеватор» (Одеська область, місто Роздільна, вулиця Європейська 83).

20.09.2024 року, ТОВ «РИСОІЛ УКРАЇНА» перерахувало на розрахунковий рахунок ФГ «ЕКОАГРОВІТ» 201 758.55 гривень в якості оплати за отриманий Товар - гірчицю білу.

Факт перерахування коштів підтверджується Платіжною інструкцією № 4516 від 20.09.2024

Факт передачі гірчиці білої врожаю 2024 р. в зазначеній кількості підтверджується: Видатковою накладною № ЕТ0003 від 18.09.2024 р., товарно-транспортними накладними №ЕТ000022 від 18.09.2024 р., №ЕТ000023 від 18.09.2024 р.

В рамках здійснення власної господарської діяльності позивачем було складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 18.09.2024 року, реєстрація якої була зупинена.

В квитанції вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок №1165), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

Також у квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

ФГ «ЕКОАГРОВІТ» подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, разом з якими ФГ направило до контролюючого органу додаткові документи в підтвердження здійснення господарської операції.

Проте Комісією прийняте рішення № 13299080/38556441 від 23.09.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Рішення прийнято з підстави - надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

ФГ «ЕКОАГРОВІТ» подано скаргу на рішення № 13299080/38556441 від 23.09.2025 року, яку рішенням ДПС України від 07.10.2025 року залишено без задоволення.

Позивач, вважаючи рішення № 13299080/38556441 від 23.09.2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За приписами пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, №1165» від 11.12.2019 року № 1165 (далі Порядок № 1165) передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п.8: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження провадження фінансово-господарської діяльності підприємства залежить від чіткого формулювання фіскальним органом, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних документів, достатніх для прийняття рішення про невідповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку. Доказів того, що позивач або його керівник порушили податкове законодавство та відносно них існує будь-яке кримінальне провадження, або що за операціями з придбання товарів не був сплачений податок на додану вартість, чи допущені інші податкові порушення, суду не надано.

В такому випадку позивач не може нести відповідальність за відсутності конкретизації з боку контролюючого органу самих операцій, що викликають сумнів у відповідача.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, «БЕССАРАБІЯ ПЛЮС» є юридичною особою. Основними видами економічної діяльності ТОВ «БЕССАРАБІЯ ПЛЮС» є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 післяурожайна діяльність; 01.64 оброблення насіння для відтворення; 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.21 вирощування винограду; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Так, контролюючому органу були надані звіти, які були доставлені до Системи електронного звітування органів державної статистики України, та які підтверджують факт вироблення ТОВ «Бессарабія Плюс» сільськогосподарської продукції, що була предметом господарських операцій: 1. Звіт №29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід в винограду у 2024 році (Квитанція №2 про доставку Звіту до Системи електронного звітування органів державної статистики України додається, реєстраційний номер 9003187134).

Матеріалами справи також підтверджено, що ТОВ «Бессарабія Плюс» також отримало Ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки). Реєстраційний номер ліцензії 15110414202200207. Термін дії ліцензії 21.06.2027. Сплачено за період з 21.06.2025 по 21.06.2026. ВИТЯГ з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального додається. Дані про вказану ліцензію містяться в реєстрах ДПС України.

Також відповідачем, ні в оскаржуваному рішенні про відповідність позивача критеріям ризиковості, ні в поданих до суду завах по суті позовних вимог не деталізує характер операцій, підстави вважати їх ризиковими, не наводить жодних фактів аналізу діяльності контрагента (-ів) у розрізі взаємовідносин з позивачем та не спростовує надані позивачем документи.

Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

З аналізу сталої позиції Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, вбачається, що хоча затверджена форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 чи 8 критеріїв ризиковості платника податку, але й не скасовує обов`язку контролюючого органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Колегія суддів також звертає увагу, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Документального підтвердження обставин, що позивач та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, відповідач не надав жодного доказу, який досліджувався в ході засідання Комісії і який слугував підставою для віднесення ТОВ «БЕССАРАБІЯ ПЛЮС» до критерій ризикових платників.

Отже, рішення комісії не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, що також вірно встановлено судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 640/11321/20 від 5 січня 2021 року, № 140/17441/20 від 19 листопада 2021 року, № 640/6130/20 від 23 червня 2022 року.

Так, п.6 Порядку № 1165 встановлено, що документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів враховує, що в матеріалах справи наявні достатні та належні докази стосовно здійснення господарської діяльності позивачем, а відповідачем не надано доказів на підтвердження своєї правової позиції стосовно законності прийнятих рішень та не спростовано у процесуальний спосіб факт проведення господарських операцій між позивачем та іншими суб`єктами владних повноважень.

Колегія суддів наголошує, що контролюючий орган, в даному випадку, не наділений повноваженнями для здійснення повного аналізу господарських операцій позивача на предмет їх реальності.

Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України (постанова Верховного Суду по справі № 500/2237/20 від 07.12.2022).

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного, а також враховуючи встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління ДПС в Одеській області є протиправними, тому підлягають скасуванню.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перерозподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуюча суддя Г.П. Казанчук

Суддя Ю.М. Градовський

Суддя О.В. Єщенко