Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №420/22689/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/22689/25

Суддя першої інстанції - Бойко О.Я.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу 4 територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в особі житлової комісії на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі №420/22689/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 4 територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в особі житлової комісії про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до 4 територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в особі житлової комісії, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії 4 територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України оформлене протоколом №7 від 20 червня 2025 року в частині відмови у зміні дати зарахування ОСОБА_1 (з членами сім`ї) на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, з 03 березня 1995 року на 4 листопада 1992 року;

- зобов`язати 4 територіальне управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в особі житлової комісії змінити дату зарахування ОСОБА_1 (з членами сім`ї) на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, з 03 березня 1995 року на 4 листопада 1992 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року позовні вимоги задоволені.

До П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга 4 територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в особі житлової комісії на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі №420/22689/25.

Апелянт зазначив, що з урахуванням положень п.2 наказу Міністра оборони України від 03 лютого 1995 року №20, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та встановлював, що у разі переміщення військовослужбовця по службі до іншого гарнізону йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку, починаючи з дати набрання чинності цим наказом - тобто з 03 березня 1995 року, - правові підстави для перегляду дати набуття права на зарахування до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, - відсутні.

Просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до 4 територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в особі житлової комісії відмовити у повному обсязі.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

20 березня 2026 року недоліки усунуто.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року відкрите апеляційне провадження.

21 травня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , починаючи з 08 серпня 1983 року по теперішній час, проходить дійсну військову службу у Збройних Силах України. На сьогодні - в 4 територіальному управлінні внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України (колишнє Південне територіальне управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України) на посаді начальника відділу моніторингу та реагування.

Вперше, позивача зараховано на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов 04 листопада 1992 року згідно з протоколом житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 гвардійський мотострілецький полк) від 04 листопада 1992 року №35.

Крім того, позивач зарахований зі складом сім`ї три особи (він, донька ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ІНФОРМАЦІЯ_2 ): до загальної черги осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, з 03 березня 1995 року.

ОСОБА_1 звернувся до начальника 4 територіального управління внутрішнього аудиту та голови житлової комісії з проханням переглянути житловою комісією 4 територіального управління внутрішнього аудиту дати прийняття позивача, на квартирний облік і зарахування попереднього часу перебування на квартирному обліку, а саме: з 04 листопада 1992 року, згідно з протоколом житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 04 листопада 1992 року №35.

За результатами розгляду звернення позивача протоколом житлової 4 територіального управління внутрішнього аудиту від 20 червня 2025 року №7 у задоволенні рапорту начальника відділу моніторингу та реагування полковника ОСОБА_1 , щодо перегляду дати взяття на квартирний облік та зарахування попереднього періоду перебування на обліку - з 04 листопада 1992 року, відповідно до протоколу житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 04 листопада 1992 року №35 відмовлено.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання (ч.1 ст.37 ЖК України).

За змістом ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: 1) за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті; 2) за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. Таке рішення затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Згідно зі ст.1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (ст.2 Закону №2011-XII).

Пунктом 1 ст.12 Закону №2011-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регламентовано, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 43 ЖК України визначено, що громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Згідно пункту 11 Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 23.12.1992 №220 та в подальшому викладеного в новій редакції на підставі наказу Міністра оборони України від 03.12.1995 №20 військовослужбовці беруться на квартирний облік рішенням житлової комісії військової частини, затвердженим командиром військової частини. На засіданні комісії має право бути присутнім військовослужбовець, відносно якого вирішується питання прийняття на квартирний облік. В рішенні вказується дата прийняття на облік, склад сім`ї, підстави для прийняття на облік, вид черги надання житлових приміщень (загальна черга, в першу чергу), а у випадку відмови в прийнятті на облік підстави відмови з посиланням на відповідну норму житлового законодавства. Датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесене рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік. День прийняття на квартирний облік визначає місце військовослужбовця на одержання житлового приміщення.

Встановлено, що у випадках, передбачених абзацом четвертим пункту 11 зазначеного Положення, при переміщенні військовослужбовця по службі в інший гарнізон йому зараховується попередній час перебування на квартирному обліку (в списках осіб, що користуються правом першочергового і позачергового отримання жилих приміщень), але не раніше ніж з дня набрання чинності цим наказом.

Положенням №220 визначено, що датою постановки на квартирний облік вважається день, коли було винесено рішення житловою комісією військової частини про прийняття на квартирний облік, а всі питання, пов`язані із забезпеченням жилою площею військовослужбовців, мають вирішуватися за місцем проходження ними служби.

Наказом Міністра оборони України від 06.10.2006 №577 затверджено Інструкцію про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень. На підставі даного наказу №577 наказ Міністра оборони України від 03.02.1995 №20 втратив чинність.

Надалі, наказ Міністра оборони України №577 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 30.11.2011 №737 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Наказ Міністерства оборони України від 30.11.2011 №737 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» (далі - Інструкція №380).

Відповідно статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі - Порядок №1081) затвердив порядок, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1081 центральні органи виконавчої влади, які здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронні органи спеціального призначення, Держспецтрансслужба та Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, видають нормативно-правові акти з питань забезпечення військовослужбовців житлом.

На підставі пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №1865-IV від 24.06.2004 (далі - Закон №1865-IV) військовослужбовці, що перебували на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, до набрання чинності цим Законом забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання відповідно до раніше встановленого законодавством порядку.

Абзац четвертий пункту 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №1865-IV покладає зобов`язання на Кабінет Міністрів України забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Порядком №1081 визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Таким чином, військовослужбовці мають право на забезпечення їх та членів їх сімей жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення. Для реалізації такими особами зазначеного права необхідним є їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.

Пункт 23 Порядку №1081 визначає, що для зарахування на облік військовослужбовець подає рапорт на ім`я безпосереднього командира (начальника).

Пунктом 24 Порядку №1081 встановлено, що військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини.

У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім`ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.

Військовослужбовці, зараховані на облік, заносяться до книги обліку осіб, що перебувають в черзі на одержання житла.

Військовослужбовці зараховуються на облік незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті.

Пунктом 32 Порядку №1081 передбачено, що черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлового приміщення).

З метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України №380 від 31.07.2018 затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Інструкція №380).

Інструкція №380 визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до пункту 1 розділу VІ Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Пункт 9 розділу VI Інструкції №380 встановлює, що військовослужбовці, які перебували на обліку за попереднім місцем проходження військової служби, на загальних підставах в органах місцевого самоврядування та до набрання чинності цією Інструкцією зараховуються на облік із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також заносяться у списки осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла за наявності підстав. Час перебування військовослужбовців на обліку для поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею) не враховується.

Таким чином, за військовослужбовцем зберігається право на знаходження на квартирному обліку з дати первинної постановки на такий облік.

Згідно положень пункту 16 розділу VI Інструкції №380 житлові комісії військових частин (об`єднані житлові комісії) щороку проводять інвентаризацію облікових справ військовослужбовців та членів їх сімей, що перебувають на обліку, під час якої перевіряються житлові умови (за необхідності), а також оновлюються документи, що містяться в облікових справах.

З матеріалів справи вбачаться, що позивач вперше був зарахований на квартирний облік з 04 листопада 1992 року.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що позивач не перебував на квартирному обліку з вищезазначеної дати.

Доказів того, що позивач забезпечувався житлом за рахунок Міністерства оборони, матеріали справи також не містять.

Крім того, відповідачем не доведено недійсність протоколу житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 04 листопада 1992 року, відповідно до якого позивача було зараховано на квартирний облік з 04 листопада 1992 року.

Таким чином, дії відповідача призводять до порушення рівності в черговості забезпечення житлом військовослужбовців, які проходять військову службу, не змінюючи місця служби, та військовослужбовців, які внаслідок переїзду до іншого місця служби, втрачають в часі квартирного обліку за попереднім місцем служби.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.09.2018 у справі №362/4307/17, від 10.10.2019 у справі №359/1347/17, від 03.06.2020 в справі №552/7474/17, від 17.06.2020 у справі №362/1421/18.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу 4 територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України в особі житлової комісії залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв