Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №280/7304/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/7304/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Личкатої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року (суддя Прасов О.О.) в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої Публічному акціонерному товариству «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 577936691,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2024 (від 22.04.2024 за №9101114022);

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 577936691,00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2024 (від 22.04.2024 за №9101114022);

3) стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» пеню у розмірі 20615714,29 грн. за період з 12.06.2025 по 20.08.2025, нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за березень 2024 року;

4) стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» пеню за період з 21.08.2025 по дату ухвалення рішення суду, нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за березень 2024 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року задоволено частково позовні вимоги.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 577936691,00 грн. по Податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року (від 22.04.2024 за №9101114022).

В іншій частині позовної заяви відмовлено.

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 24224 грн. 00 коп.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В обґрунтування скарги зазначено, зокрема, наступне.

У відповідності до абзацу другого п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена зупиненням/відмовою у наданні бюджетного відшкодування за рішенням про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятих у порядку, встановленому Законом України «Про санкції». Таким чином, нарахування з боку позивача пені на суму бюджетної заборгованості є таким, що суперечить вимогам абзацу другого п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України.

Скаржник зазначає, що суд не прийняв до уваги, що подібні спори зі вже було предметом розгляду в інших судових спорах – зокрема, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі №160/25065/23, якою було ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З урахуванням наявності обмежувальних заходів, що застосовані відносно акціонерів ПАТ «Запоріжсталь» на теперішній час відсутні законні підстави для отримання ПАТ «Запоріжсталь» бюджетного відшкодування.

Скаржник посилається на відсутність законних підстав для визнання протиправною бездіяльності Міжрегіонального управління. Зазначає, що суд не прийняв до уваги лист МФУ від 05.04.2024 №11310-09-62/11443.

Також зазначив, що відсутні законні підстави для визнання протиправною бездіяльності Міжрегіонального управління щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування по податковій декларації ПАТ «Запоріжсталь» та стягнення з Державного бюджету України даної заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що під час розгляду справи 280/6631/24 судами вже були досліджені та оцінені аргументи відповідача з приводу застосування до правовідносин з відшкодування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 577 936 691 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2024 вимог Закону України «Про санкції» та п. 17.3 ст.17, п. 20.1.19-1 ст. 20, п. 200.4-1 ст. 200, п. 200.12-1. ст. 200 Податкового кодексу України.

Позивач вважає, помилковим та недоцільним надавати розширений аналіз аналогічним аргументам позивача який вже було оцінено Верховним Судом під час оскарження ППР прийнятого відповідачем у справі 280/6631/24.

Відповідачем не прийнято жодного нового рішення (так як відповідне ППР вже скасоване), на підставі якого вказана сума бюджетного відшкодування не перерахована/не перераховується позивачу.

Відповідно до інформації з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який знаходиться на сайті Міністерства Фінансів України по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2024 (від 22.04.2024 № 9101114022) відсутня «Дата прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого в порядку, встановленому Законом України «Про санкції» відносно позивача.

Вказані обставини, з точки зору позивача, свідчать про протиправну бездіяльність та пряме порушення норм Податкового кодексу України відповідачем.

Щодо посилання відповідача на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 по справі № 160/25065/23, зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07 квітня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року в адміністративній справі №160/25065/23, що може свідчити про можливість скасування даної постанови.

Стосовно листа МФУ від 05.04.2024 №11310-09-62/11443, позивач зазначає, що лист МФУ не має нормативно-правового характеру та має інформаційний зміст, який полягає в прямому цитуванні норм законів. Указаний лист вже був предметом дослідження судами у справі 280/7764/24, у т.ч. Верховним Судом.

Також додатково позивачем зазначено, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 280/6209/25, підтверджено, що узгоджена судом сума бюджетного відшкодування ПДВ підлягає внесенню до Реєстру заяв та фактичному поверненню платнику, а положення пункту 200.4-1 ПК України щодо санкцій не можуть застосовуватись ретроспективно та не можуть обмежувати виконання судового рішення, що набрало законної сили (res judicata). Зазначене судове рішення є релевантним до спірних правовідносин у цій справі, узгоджується з принципами правової визначеності, а також підтверджує правову позицію сторони ПАТ «Запоріжсталь».

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230) зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є виробництво чавуну, сталі та ферославів (код КВЕД 24.10).

Відповідно до п. 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку, встановленому ст.76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку ПАТ «Запоріжсталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2024 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 22.04.2024 № 9101114022), за результатами якої складено акт від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230.

Згідно висновків акту перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230, у зв`язку із тим, що акціонери ПАТ «Запоріжсталь» а саме: Global Steel Investment Ltd (частка 12,4466%); «Київ Секюрітіз Груп» (частка 24,5003%); ТОВ «Мідланд Кепітал Менеджмент» (частка 11,2224%) включені до переліку юридичних осіб, до яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні санкції, з урахуванням норм підпунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 Податкового кодексу України, Указу Президента України від 12.05.2023 № 275/2023, ПАТ «Запоріжсталь» не має права на отримання бюджетного відшкодування від`ємного значення згідно декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року в розмірі 577 936 691 гривень.

Не погодившись з висновками акту камеральної перевірки, позивач подав відповідачу заперечення (вих. від 07.06.2024 № 08/2014509). За результатами розгляду заперечень Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вирішило, що висновки акту перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230 є обґрунтованими, про що позивача повідомлено листом від 21.06.2024 № 3105/6/32-00-51-01-07.

На підставі висновків акту перевірки від 22.05.2024 № 549/32-00-51-01-03/00191230 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 28.06.2024 № 0000/644/51-01, відповідно до якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2024 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 577 936 691,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду із позовом.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі №280/6631/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.05.2025 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.08.2025 (адміністративне провадження №К/990/27459/25), задоволено позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків – визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28.06.2024 №0000/644/51-01.

Верховним Судом у постанові зроблено наступний правовий висновок: «… Як на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у цій справі, так і на момент розгляду справи судами до Публічного акціонерного товариства «Запорізький Металургійний комбінат «Запоріжсталь» санкції у порядку встановленому Законом України «Про санкції» не застосовані. Вказаний факт не заперечується податковим органом, більш того в акті перевірки податковим орган вказано, що санкції застосовані саме до акціонерів Товариства. …».

У Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який знаходиться на сайті Міністерства Фінансів України (Міністерство Фінансів України (mof.gov.ua)), наявна інформація про узгодження 08.10.2025 органом ДПС бюджетного відшкодування у сумі 577936691,00 грн., але відсутня інформація щодо фактичного відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за результатами судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 28.06.2024 за №0000/644/51-01 у розмірі 577936691,00 грн.

ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» не відшкодовано суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 577936691,00 грн. по Податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року (від 22.04.2024 за №9101114022).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Підпунктом 19-1.1.6 п. 19.1 ст. 19 вказаного Кодексу, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють контроль за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 - 200.2 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно пункту 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п.200.7.1 п.200.7 ст.200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з п.п.200.7.2 п.200.7 ст.200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

За положенням пункту 200.10 статті 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше - за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до абз.9 п.200.12 ст.200 ПК України узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до п.200.13 ст.200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок), який набрав чинності 01 квітня 2017 року.

Вищевказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26.

Згідно з пунктом 7 Порядку, у разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДПС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДПС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку або небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Суд зазначає, що з 01 квітня 2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення податковим органом в Реєстрі інформації про її узгодження.

Таким чином, після набрання чинності Порядком, тобто з 01 квітня 2017, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства до таких сум податкового органу для перерахування на рахунки платника податку.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 05.05.2018 у справі №822/2703/17, від 12 березня 2025 року у справі № 440/16144/23.

Наказом Міністерства Фінансів України № 326 від 03.03.2017 затверджено «Порядок інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість» (далі - Порядок).

У відповідності до пункту 6 зазначеного Порядку, обмін інформацією здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.

На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДПС до Реєстру, накладається не менше двох кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДПС.

На кожне електронне повідомлення, яке надходить від Казначейства до Реєстру, накладається кваліфікований електронний підпис печатки Казначейства.

На кожне електронне повідомлення, яке надійшло до Реєстру, Мінфіном формується та надається квитанція про отримання та результати обробки таких повідомлень з накладанням кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до п.1.1 Порядку здійснення органами Державної казначейської служби України бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, затвердженого 31.03.2017 наказом Державної казначейської служби України №103 (Із змінами, внесеними наказом Державної казначейської служби України 07.12.2017 за №396) (у редакції наказу Державної казначейської служби України 06.07.2018 за №232) (надалі – «Порядок здійснення органами Державної казначейської служби України бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування»), цей Порядок регламентує організацію роботи Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) та головних управлінь Державної казначейської служби України (далі - головні управління Казначейства) у процесі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі - Реєстр).

Як зазначено у п.3.2 Порядку здійснення органами Державної казначейської служби України бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, Управління/Відділ бюджетних надходжень та казначейських операцій: здійснює моніторинг надходження від Казначейства інформації з Реєстру та коштів для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ; у день отримання від Казначейства інформації з Реєстру, забезпечує її виконання у повному обсязі.

Згідно з п.3.3 Порядку здійснення органами Державної казначейської служби України бюджетного відшкодування податку на додану вартість на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у разі невиконання інформації з Реєстру в день її отримання, керівник відповідного головного управління Казначейства у письмовій формі надає обґрунтоване пояснення на адресу Казначейства з обов`язковим зазначенням обставин, які зумовили невиконання інформації з Реєстру.

Право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ встановлено судом при розгляді справи №280/6631/24.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується сторонами, незважаючи на те, що рішення суду набрало законної сили, питання щодо повернення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ відповідачами не вирішено.

Відповідачами зазначено про неможливість виконати рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05.01.2000) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатись такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права в національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.06.2014 (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09.01.2007 зазначив, що юридична особа-платник податку на додану вартість мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). Європейський суд з прав людини констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації податку на додану вартість у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, останній у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість, який охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

Верховенство права як основоположний принцип адміністративного судочинства визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15, суд, констатуючи недієвість існуючих механізмів бюджетного відшкодування, вказав на те, що такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку та, як наслідок, визнав єдино можливим та належним способом захисту прав платника податків у таких спорах стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2025 року у справі № 2а-2751/10/0870(СН/808/61/16) тощо.

За таких обставин, з урахуванням встановленого судом права позивача на бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість, суд дійшов до висновку, що у даному випадку, порушене право позивача на отримання вказаного відшкодування потребує ефективного способу захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, що з урахуванням неефективного раніше обраного способу захисту, є стягнення на користь товариства заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 577936691,00 грн. по Податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року (від 22.04.2024 за №9101114022).

Скаржник посилається на застосовані відносно акціонерів ПАТ «Запоріжсталь» санкції з огляду на, що на теперішній час відсутні законні підстави для отримання ПАТ «Запоріжсталь» бюджетного відшкодування, колегія суддів зазначає, наступне.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про санкції» реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 Податкового кодексу України.

Так, за пунктом 17.3 статті 17 ПК України, права платника податку, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».

Підпунктом 19-1.1.34-1 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють заходи щодо забезпечення виконання рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятих у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».

Підпунктом 20.1.19-1 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: виконувати рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», у сферах відносин, які регулюються цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За статтею 21-1 ПК України, контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», шляхом здійснення таких заходів: анулювання ліцензій на право здійснення діяльності у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального - у разі застосування санкції щодо анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності; відмова/зупинення у поверненні помилково та/або надміру сплачених сум податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, пені, штрафів - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; відмова в наданні розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), а також у прийнятті рішення про перенесення строків сплати розстрочених (відстрочених) сум - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

Підставою для здійснення контролюючим органом заходів, визначених пунктом 21-1.1 цієї статті, є рішення про застосування (внесення змін) спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняте у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».

Пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені згідно з абзацом першим цього пункту не здійснюється у разі, якщо така заборгованість зумовлена: виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану; зупиненням/відмовою у наданні бюджетного відшкодування за рішенням про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятим у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами частин 2 - 4 статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Згідно із частинами 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За положенням частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, у межах адміністративної справи №280/6631/24, зокрема, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.08.2025 у справі №280/6631/24 (адміністративне провадження №К/990/27459/25) зроблено наступний правовий висновок: «… Як на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у цій справі, так і на момент розгляду справи судами до Публічного акціонерного товариства «Запорізький Металургійний комбінат «Запоріжсталь» санкції у порядку встановленому Законом України «Про санкції» не застосовані. Вказаний факт не заперечується податковим органом, більш того в акті перевірки податковим орган вказано, що санкції застосовані саме до акціонерів Товариства. …».

Отже, під час розгляду справи 280/6631/24 судами вже були досліджені та оцінені доводи та обставини з приводу застосування до правовідносин з відшкодування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 577 936 691 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2024 вимог Закону України «Про санкції» та п. 17.3 ст.17, п. 20.1.19-1 ст. 20, п. 200.4-1 ст. 200, п. 200.12-1. ст. 200 Податкового кодексу України.

Щодо посилання скаржника та позивача на постанови Третього апеляційного адміністративного суду, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 статті 242 КАС України, саме висновок Верховного Суду щодо застосування норм права має враховуватися іншими судами.

Щодо посилання скаржника на лист МФУ від 05.04.2024 №11310-09-62/11443, колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18 липня 2019 року справа №826/2426/16, листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров