Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №294/603/22 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 1-кп/294/15/26

справа № 294/603/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м Чуднів

Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022062000000029 від 08.06.2022 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Печанівка, Романівського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, військовослужбовця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

20.05.2022 близько 15 години 50 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи по вул. Незалежності, 36 в с. Нова Чортория Любарської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, достовірно знаючи, що в Україні введено воєнний стан, вирішив здійснити крадіжку грошових коштів з банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 підійшов до банківського терміналу ПАТ КБ «ПриватБанк», що розташований по вул. Незалежності, 46 в с. Нова Чортория Любарської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, де переконавшись у відсутності власника банківської картки та інших сторонніх осіб, що могли завдати вчиненню злочину, о 15 годині 55 хвилин 20.05.2022 здійснив операцію із зняття готівки в сумі 1000 гривень з банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , тобто умисно, таємно, в мовах воєнного стану, викрав грошові кошти ОСОБА_6 в сумі 1000 гривень.

З викраденими грошовими коштами ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ними на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на суму 1000 гривень.

Крім цього, 20.05.2022 близько 17 години 50 хвилин ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення, перебуваючи по вул. Небесної сотні, 112/2 в в смт. Романів Житомирського району Житомирської області, достовірно знаючи, що в Україні введено воєнний стан, вирішив здійснити крадіжку грошових коштів з банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення, ОСОБА_4 підійшов до банківського терміналу ПАТ КБ «ПриватБанк», що розташований по вул. Небесної сотні, 112/2 в смт Романів Житомирського району Житомирської області, де переконавшись у відсутності власника банківської картки та інших сторонніх осіб, що могли завдати вчиненню злочину, у період часу з 17 години 50 хвилин по 17 годину 52 хвилини 20.05.2022 здійснив дві операції по зняттю готівки з банківської картки ПАТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , на загальну суму 10 500 гривень, тобто умисно, таємно, в умовах воєнного стану викрав грошові кошти ОСОБА_6 в сумі 10 500 гривень.

З викраденими грошовими коштами ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ними на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 10 500 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.

ІІ. Позиції учасників судового провадження

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений та затверджений 23.06.2022.

З огляду на обвинувальний акт прокурор вважав встановленим те, що обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України.

Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї винуватості, прокурор в судовому засіданні просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням характеризуючих даних обвинуваченого та інших матеріалів, які стосуються судових витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

В судових дебатах прокурор просив призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років з застосуванням іспитового строку терміном на два роки.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 погодився з правовою кваліфікацією дій обвинуваченого та просив суд при призначенні покарання врахувати відсутність судимостей у ОСОБА_4 , його співпрацю з органом досудового розслідування, ставлення до вчиненого, а також те, що останній являється військовослужбовцем, у зв`язку з чим просив призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України на мінімальний строк з застосуванням іспитового терміну в один рік.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд судового провадження без його участі, зазначивши, що шкода йому відшкодована, претензій до обвинуваченого він не має.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а також правову кваліфікацію не оспорював. Суду надав пояснення, що 20.05.2022 разом з потерпілим випивали, після чого останній надав йому свою бадківську картку та попросив купити їжу, після чого він взяв банківську картку потерпілого, зняв з неї кошти в загальній сумі 11 500 грн та розпорядився ними на власний розсуд, купивши собі одяг, їжу та розплатившись за таксі та готельний номер.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

ІІІ. Межі судового розгляду кримінального провадження

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у повному обсязі та не оспорював фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони встановлені в обвинувальному акті, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які надали згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_7 та дослідженням матеріалів кримінального провадження щодо відомостей, які характеризують особу обвинуваченого і судових витрат у кримінальному провадженні.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

ІІІ. Висновки суду

Суд вважає встановленою винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.

ІV. Мотиви, з яких суд виходив при призначенні покарання

Суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, на утриманні неповнолітніх немає, неодружений, являється військовослужбовцем, за місце проживання характеризується з посередньої сторони, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 66 КК України суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, та таке, яке за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій.

Призначене судом покарання має відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливати з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вчиненим в період дії воєнного стану, його наслідки у вигляді матеріальної шкоди, одднак яка, судячи з заяви потерпілого, йому відшкодована, відсутність претензій потерпілого до обвинуваченого, наявність кількох пом`якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та на даний час несе службу у складі Збройних Сил України, враховує також процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, його щирий жаль, висловлений у судовому засіданні. Зважаючи на усі зазначені обставини в сукупності суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе у разі призначення йому покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України з застосуванням інституту звільнення від його відбування на підставі ст.ст. 75, 76 КК України.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Витрати на проведення судових експертиз відсутні.

Арешт на майно не накладався.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався та, зважаючи на належну процесуальну поведінку останнього, підстав для його обрання суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 373, 374, 376, 468-470, 472-476 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_8