Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №293/507/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/507/26

Провадження № 2/293/546/2026

20 травня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, –

В С Т А Н О В И В:

І. СУТЬ СПРАВИ

09.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00грн., щомісяця, починаючи стягнення з дати звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона та відповідач ОСОБА_2 проживали як чоловік та жінка, внаслідок чого у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в даний час є неповнолітнім. На даний час подружжя проживає окремо один від одного. Батько дитини ОСОБА_2 будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

В той же час їх син ОСОБА_3 є дитиною з інвалідністю, потребує регулярних медичних обстежень та лікування. Оскільки син має з народження інвалідність, потребує не лише витрат на поточне лікування та медичну допомогу при звичному розвитку та соціалізації, а й значних фінансових витрат на спеціалізовані медичні препарати, вітаміни та окуляри. Загальна сума витрат на реабілітацію та підтримку стану здоров`я сина щороку становить майже 15-16 тис. грн. Ступінь до самообслуговування дитини, пересування та орієнтації до виконання ІПР ІІІ+. Син знаходиться на програмі реабілітації дитини з інвалідністю, навчається у Житомирській спеціалізованій школі №2 Житомирської обласної ради. Стан здоров`я дитини, необхідність періодичних консультацій у лікарів, виконання їх рекомендацій, постійний домашній догляд за дитиною.

У зв`язку із тим, що їх син потребує постійного домашнього догляду, позивач не має можливості влаштуватися на роботу. Єдиними її доходами є соціальні виплати, тому дитина потребує матеріальної допомоги з боку батька.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 09.04.2026 встановлено неможливість розподілу справи. 13.04.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, суд отримав відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про місце реєстрації відповідача.

14.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначив на 20.05.2026.

20.05.2026 сторони в судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлялись встановленим порядком. 20.05.2026 позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала, просила його задовольнити.

Також, 20.05.2026 до суду надійшла заява від відповідача про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам Сімейного кодексу України, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

Судом встановлено, що сторони проживають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 03.10.1992року (а.с.10).

Із дослідженого судом свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 05.11.2008 року встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).

ОСОБА_3 , є дитиною з інвалідністю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 від 01.08.2014 року, а також медичним висновком №24 від 01.07.2024 року Черняхівського територіального медичного об`єднання Черняхівської селищної ради (а.с.15).

Відповідно до довідки Житомирської спеціальної школи №2 Житомирської обласної ради від 18.03.2026 за №150/2, ОСОБА_3 навчається у Житомирській спеціалізованій школі №2 Житомирської обласної ради. Учень не перебуває на повному державному утриманні (а.с.11).

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда №23/40/10, ОСОБА_3 перебуває на інвалідності з 2014 року. Діагноз: помірна розумова відсталість (нерізко виражена імбецильність) з порушенням поведінки та емоцій у вигляді негативізму, імпульсивності, проявів агресії. Виражений ступінь обмеження життєдіяльності F71/1; системний недорозвиток мовлення легкого ступеню F98.1 (а.с.12-13).

IV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ, МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Статтями 8,11 Закону України "Про охорону дитинства"визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом ст. 141 СК України, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.

Відповідно до ст.ст. 180-181 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у разі недосягнення згоди між батьками щодо їх участі у витратах на утримання дитини, суд своїм рішенням визначає розмір аліментів на утримання дитини.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України, додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Зазначений висновок ґрунтується також на правовій позиції Верхового Суду України, висловленій 24 лютого 2016 р. у справі № 6-1296цс15, відповідно якої виходячи з аналізу ст.185СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Пункт 1 ст. 3 ч. 1 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХII від 27.02.1991року передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п. 2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 від 27лютого 1991рокута набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Тобто, суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і при стягненні аліментів відповідно до ст. ст.181,182 СК України.

Враховуючи те, що відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами, а також беручи до уваги, що він повністю визнав позовні вимоги, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, доведеними і підлягають до задоволення.

Згідно частини 2 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 гривень, оскільки позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від його сплати при поданні позову.

Керуючись ст. 89, 265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, щомісяця, починаючи з дати звернення до суду 09.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_4

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1

РНОКПП НОМЕР_5

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ