Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №289/490/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Суд: Радомишльський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:

Дата: 18 травня 2026 р.

Справа: №289/490/26

Суддя: Мельник О. В.

Справа № 289/490/26

Номер провадження 2-о/289/52/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Мельника О.В., присяжних Осевич Ю.М. Туровець Л.І., заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Чернікова Д.Ю. за участю секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), Радомишльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Малинська, буд. 2А, м. Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12201) про оголошення особи померлою,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник через свого представника звернувся до суду із заявою, в якій просить оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що заявник ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 . ОСОБА_2 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді гранатометник 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти в/ч НОМЕР_2 .

Відповідно до сповіщення сім`ї № 59 гранатометник 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти в/ч НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10:30 год в н.п. Білогорівка Луганської обл., виконуючи бойове завдання в складі підрозділу щодо проведення захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, потрапив під артилерійський обстріл з боку підрозділів ЗС російської федерації, в результаті чого з солдатом ОСОБА_2 було втрачено зв`язок, місце його знаходження не відоме та серед загиблих не значиться.

Службовим розслідуванням встановлено, що 04.05.2023 гранатометник 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_2 , під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, знаходячись в районі бойових дій, в адміністративних межах населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області під час артилерійського обстрілу бойових позицій розвідувального військової частини НОМЕР_2 , зник безвісти».

Мета оголошення особи померлої – визнання ОСОБА_2 померлим необхідне Заявнику для проведення державної реєстрації його смерті, реалізації цивільних, сімейних прав, спадкування майна, оформлення відповідного статусу, отримання допомоги відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

В судове засідання заявник з`явився, заяву підтримав з підстав зазначених у ній. Додатково пояснив суду, що під час спілкування із уповноваженою особою в/ч НОМЕР_2 , останній повідомив, що ОСОБА_2 загинув. Представник, адвокат Черніков Д.Ю., зазначив, що збройна агресія російської федерації проти України є загальновідомим фактом, заявник зник за обставин, що загрожували його життю, а тому наявних матеріалів достатньо для оголошення ОСОБА_2 померлим.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання не з`явилися. Представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду заяву про розгляд заяви про оголошення особи померлою без їх участі. Надав письмові пояснення по суті справи.

Заслухавши пояснення заявника та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 07 жовтня 2025 року (виданого повторно) батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 , а матір`ю – ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 16 лютого 2022 року ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Сповіщенням сім`ї № 59 від 09.05.2023 року заявника було повідомлено про те, що гранатометник 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти в/ч НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10:30 год в н.п. Білогорівка Луганської обл., виконуючи бойове завдання в складі підрозділу щодо проведення захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, потрапив під артилерійський обстріл з боку підрозділів ЗС російської федерації, в результаті чого з солдатом ОСОБА_2 було втрачено зв`язок, місце його знаходження не відоме та серед загиблих не значиться.

11.05.2023 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження 12023060450000102 з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 115 КК України по факту зникнення гранатометника 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти в/ч НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За фактом зникнення безвісті солдата ОСОБА_2 в районі бойових дій проведено службове розслідування, за результатом якого 29.05.2023 складено Акт службового розслідування № 833.

Зі місту акту слідує, що службовим розслідуванням встановлено, що 04.05.2023 гранатометник 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_2 , під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, знаходячись в районі бойових дій, в адміністративних межах населеного пункту Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області під час артилерійського обстрілу з боку збройних сил російської федерації бойових позицій 3 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_2 , зник безвісти та його місцезнаходження не відоме».

Також зі змісту Акт службового розслідування № 833 слідує, що відомості про загибель солдата ОСОБА_2 не встановленні, місцезнаходження тіла не відоме, показами свідків загибель не підтверджено, а лише встановлено факт зникнення.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин № 20260506-625 від 06.05.2026 ОСОБА_2 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій).

З відповіді на адвокатський запит ГУНП в Луганській області № 11626-2026 від 18.05.2026, яке проводить досудове розслідування за фактом зникнення ОСОБА_2 слідує, що станом на 16.05.2026 місцезнаходження зниклого безвісті ОСОБА_2 не встановлено. Інформація щодо збігів з невпізнаними тілами, доставленими з місць проведення бойових дій та в порядку репарації не отримано. Проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення місцезнаходження зниклого безвісті, а також відомостей про перебування ОСОБА_2 в полоні, не отримано.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України, а саме ст.ст.305-308 ЦПК України, також відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 у справі 755/11021/22 зробила висновок, що частину другу статті 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.

Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Аналізуючи наведені норми права, суд вважає, що підставою для оголошення фізичної особи померлою є не факти, які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. Отже, оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 по справі № 755/11021/22 з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Також, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

Даний Наказ втратив чинність 20.03.2025, проте наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, згідно якого, населений пункт с-ще Білогорівка, Лисичанської міської територіальної громади, Сіверськодонецького району, перебуває у переліку тимчасово окупованих територій з 24.02.2022 без відмітки про дату завершення тимчасової окупації.

Слід також вказати, що автономне і гнучке тлумачення поняття «активні бойові дії» в цілях застосування частини 2 статті 46 ЦК України, за відсутності прямого зазначення про це у Наказі № 376, дозволяє ефективніше враховувати обставини конкретних справ і забезпечувати справедливість для всіх учасників процесу. Такий підхід більше сприятиме не лише досягненню балансу між інтересами людини і держави, але й підвищенню довіри до судової системи в умовах триваючої війни.

Факти збройної (військової) агресії російської федерації відносно України, окупації частини території України, зокрема з 24.02.2022, є загальновідомими, а тому непідлягають доказуванню згідно з положеннями ч. 3 ст. 82 ЦПК України. Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час.

Від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.

За наведених обставин суд вважає, в матеріалах справи відсутні достатні докази вважати, що гранатометник 3 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти в/ч НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 10:30 год в н.п. Білогорівка Луганської обл., виконуючи бойове завдання в складі підрозділу щодо проведення захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України загинув.

Відтак, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 16, 46 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 294, 308 ЦПК України, ст.ст. 46-48 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , Радомишльський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про оголошення особи померлою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК

Присяжні Юрій Осевич

Людмила Туровець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua