Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №288/673/26 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/673/26

Провадження № 2/288/697/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі- відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина.

Позивач був призваний на військову службу під час мобілізації, та з 2023 року проходить військову службу, зокрема і в зоні активних бойових дій. Так як позивач не був спадкоємцем першої черги спадкування, був переконаний, що спадщину після смерті баби будуть приймати спадкоємці першої черги, якою, зокрема являється моя мати ОСОБА_3 . Однак перебуваючи у черговій відпустці, позивач дізнався, що мати такої заяви не подавала.

Звернувшись до нотаріуса 27.01.2026 року, з метою реалізації свого права на спадкування, як спадкоємець другої черги спадкування за законом. Однак постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Пилипчука А.Я. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Такий строк минув 9 липня 2025 року.

Інші спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась.

Право на спадкування у позивача виникло після неприйняття даної спадщини його матір`ю та іншими спадкоємцями першої черги, яке виникло після 09.07.2025 року, однак про яке позивач дізнався тільки 27.01.2026 року, після звернення із заявою до нотаріуса. Раніше не мав можливості звернутися з підстав викладених вище, а саме проходженням військової служби та безпосередньої участі в бойових діях з 21.06.2025 року майже безперервно по 31.12.2025 року.

Таким чином будучи спадкоємцем за законом другої черги, позивач своєчасно не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому, що перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині № НОМЕР_1 .

Просить врахувати, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними, оскільки він втратить право на успадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть рідної баби, а потім і втрата спадкового майна буде для нього занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

Таким чином позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин та має право на його поновлення.

Позивач просить визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті рідної баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати віднести на його рахунок.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, в позовній заяві просили справу розглядати без їх участі.

Представник відповідача Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області в судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву, в якій просить розглядати справу без участі їх представника, не заперечує у задоволенні позовних вимог.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 31 травня 2000 року відділом РАГС Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , запис за № 500. /а.с. 6/

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 26 лютого 1976 року Корнинським С/ЗАГС Попільнянського району, Житомирської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , запис за № 9. /а.с. 7/

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 26 грудня 2003 року виконавчим комітетом Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 296 грудня 2003 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , прізвище дружини після одруження « ОСОБА_7 », про що складено відповідний актовий запис № 39. /а.с. 8/

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 10 лютого 2025 року Виконавчим комітетом Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис № 9./а.с. 9/

Відповідно до довідки № 75 від 27 січня 2026 року Виконавчого комітету Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області визначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживала та була зареєстрована до дня її смерті за адресою: АДРЕСА_1 , одиноко. /а.с. 10/

Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 169 від 04 лютого 2026 року, молодший сержант ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 21.06.2025 по 26.07.2025 року, з 28.07.2025 по 12.09.2025 року, з 18.09.2025 по 01.10.2025 року, з 04.10.2025 по 31.12.2025 року брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Луганській, Донецькій, Харківській областях. /а.с.11-12/

Як вбачається з постанови № 5/02-31 від 27 січня 2026 року приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки строк для подачі заяви про прийняття спадщини пропущено. /а.с. 13/

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом досліджено поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем та встановлено, що позивач ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 не подав своєчасно у шестимісячний строк з поважних причин, так як проходив військову службу та безпосередньо брав участь в бойових діях з 21.06.2025 року майже безперервно по 31.12.2025 року. Крім того, на час смерті спадкодавця існував інший спадкоємець першої черги – мати позивача, яка спадщину не прийняла.

Тому продовження йому строку для подання заяви про прийняття спадщини не суперечить закону та не порушить будь-чиїх інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Всі вказані обставини є поважними та вплинули на своєчасність прийняття позивачем спадщини.

Спадкоємці, які протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України не подали заяву про прийняття спадщини, вважаються такими що не прийняли її.

Згідно з правилами статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Законодавцем не надається ніякого значення тривалості періоду, який пройшов з дня закінчення строку для прийняття спадщини, що не виключає можливості подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини за наявності поважності причин його пропуску, також і після спливу значної кількості часу.

За змістом статей 12, 81, 89, 263 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає за необхідне визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За вищенаведених обставин, є достатні підстави для задоволення позовних вимог та надання ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом просив судові витрати віднести на його рахунок, а тому суд при ухваленні рішення не здійснює їх розподіл.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року; статтями 1217, 1221, 1262, 1268-1270, 1272 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Корнинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у три місяці з дня набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М.І. Рудник