Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №280/5865/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/5865/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Бойченко Ю.П.) в адміністративній справі №280/5865/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07.07.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 по 29.06.2023;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати періоди роботи з 01.01.2004 по 29.06.2023 до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме з 01.08.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду як отримувач пенсі. Проте при призначенні пенсії період роботи позивачки з 01.01.2004 по 29.06.2023 не був зарахований у подвійному розмірі, як того вимагає роботи в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 по 02.01.2005, з 08.09.2009 по 20.07.2011, з 02.05.2018 по 29.06.2023.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 по 02.01.2005, з 08.09.2009 по 20.07.2011, з 02.05.2018 по 29.06.2023 у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, у зв`язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача. Так скаржник вказує, що оскільки Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" набрав чинності 01.01.2004 року, то в подвійному розмірі на підставі ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають зарахуванню періоди до 01.01.2004 року. Зарахування стажу у пільговому порядку (подвійному розмірі), передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоди роботи після 01.01.2004 року зараховуються на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі. Тому правових підстав для зарахування стажу роботи позивачці в подвійному розмірі в період роботи після 01.01.2004 немає, оскільки це не передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому спірні періоди роботи позивачки зараховані на загальних підставах, а саме в одинарному розмірі.

Позивач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів доходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.10.2023 у справі № 280/7040/23, що набрало законної сили 30.11.2023, крім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII в редакції згідно із рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, починаючи з дати звернення - 01.08.2023.

ОСОБА_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії шляхом зарахування до загального страхового стажу періоду роботи у закладі з надання психіатричної допомоги в подвійному розмірі, однак отримала відмову, оформлену листом від 03.06.2025 № 9308-8998/Ш-02/8-0800/25.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, не зарахувавши до стажу період її роботи з 01.01.2004 по 02.01.2005, з 08.09.2009 по 20.07.2011, з 02.05.2018 по 29.06.2023 у подвійному розмірі згідно статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте позов задовольнив частково, оскільки інші заявлені періоди роботи у закладі з надання психіатричної допомоги не підтверджуються поданими доказами.

Позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, а отже колегія суддів суду апеляційної інстанції надає оцінку доводам суду першої інстанції в частині доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 308 КАС України.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) (у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 60 Закону № 1788 передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як свідчать встановлені обставини справи, позивач у періоди з 01.01.2004 по 02.01.2005 (довідка КНП “Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги ЗОР від 29.06.2023 № 321), з 08.09.2009 по 20.07.2011 (довідка КНП “Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги ЗОР від 29.06.2023 № 323), з 02.05.2018 по 29.06.2023 (довідка КНП “Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги ЗОР від 29.06.2023 № 324) працювала у закладі з надання психіатричної допомоги та повний робочий день займалася обслуговуванням психічно хворих.

Статтею 1 Закону України “Про психіатричну допомогу” від 22.02.2000 № 1489-III визначено, що психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги; заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Відтак, враховуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що період роботи позивача в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» на посаді молодшої медичної сестри в період з 01.01.2004 по 02.01.2005, з 08.09.2009 по 20.07.2011, з 02.05.2018 по 29.06.2023 підлягають зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Щодо доводів скаржників стосовно того, що пільгове обчислення стажу роботи відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ за період з 01 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Дійсно, абзацом третім частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV установлено, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Разом з тим, за правилами пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення", в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу, станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідачами під час виконання покладених на нього функцій розгляду заяви позивача.

Також суд апеляційної інстанції не заперечує дискрецію пенсійного органу у питанні призначення пенсії та обчисленні стажу, проте визнає обґрунтованим обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду відсутні.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року в адміністративній справі №280/5865/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 20 травня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай