Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №160/13485/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13485/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 в адміністративній справі №160/13485/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ в Одеській області від 14.02.2025 року № 047050030630 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати йому до пільгового стажу за Списком № 2 періоди з 15.04.2002 року по 20.09.2018 року у ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат";

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати йому до пільгового стажу за Списком № 2 періоди з 23.05.2001 року по 31.08.2001 року у Дочірньому СУ-104 "Стальконструкція" ВАТ "Дніпростальконструкція";

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити та виплачувати йому пенсію відповідно до п."б" ст.13 Закону № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", в редакції Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020, за заявою від 07.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, так як він має необхідну кількість пільгового стажу роботи за Списком №2, страхового стажу та досяг необхідного пенсійного віку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач 07.02.2025 року звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та необхідним пакетом документів. Однак, рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області від 14.02.2025 року № 047050030630 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується з відмовою пенсійного органу, оскільки він підтвердив всі періоди записами у трудовій книжці, уточнюючими довідками та постановами про атестацію робочого місця. При цьому, зазначає, що в спірному рішенні відповідач-2 зарахував йому пільговий стаж у загальному розмірі 6 років 3 місяці 22 дні, що є неповним зарахуванням пільгового стажу. Тому, позивач не погоджується з такими підрахунками пільгового стажу відповідача-2, оскільки йому необхідно зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди з 15.04.2002 по 20.09.2018 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат». Вищевказані періоди роботи підтверджено позивачем записами у його трудовій книжці, довідками форми ОК-5, ОК-7, його посада відносилась у вищевказані періоди до Списку № 2, була атестована, а отже вищезгадані періоди роботи необхідно зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 2. Окрім того, дані довідки форми ОК-5 та записи трудової книжки містять інформацію про пільговий період роботи за Списком № 2 позивача з 23.05.2001 по 31.08.2001 у Дочірньому СУ-104 «Стальконструкція» ВАТ «Дніпростальконструкція», а тому цей період також необхідно зарахувати йому до пільгового стажу роботи за Списком № 2.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.02.2025 року № 047050030630 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 періоди з 15.04.2002 р. по 20.09.2018 р. у ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", періоди з 23.05.2001 р. по 31.08.2001 р. у Дочірньому СУ-104 "Стальконструкція" ВАТ "Дніпростальконструкція", з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовної заяви було відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж позивача складає 36 років 2 місяці 7 днів, а пільговий - 6 років 3 місяці 22 дні. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стажу - 10 років, Головним управлінням правомірно прийнято рішення № 047050030630 від 14.02.2025 про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до ч. 2 статті 114 Закону та право на призначення пенсії виникає з 05.02.2028 року.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, 07.02.2025 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком по Списку №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

14.02.2025 року Головним управлінням ПФУ в Одеській області розглянуто заяву позивача, за принципом екстериторіальності, та прийнято рішення № 047050030630 яким відмовлено в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах, через відсутність необхідного пільгового стажу.

Спірним рішенням встановлено, що за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування страховий стаж складає 36 років 2 місяці 7 днів. Пільговий стаж складає - 6 років 3 місяці 22 дні. За результатами розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Заявник працює. За наданими документами право на призначення пенсії позивач набуде 05.02.2028.

Вважаючи наведене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи за Списком № 2 з 15.04.2002 року по 20.09.2018 року у ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", з 23.05.2001 року по 31.08.2001 року у Дочірньому СУ-104 "Стальконструкція" ВАТ "Дніпростальконструкція", що свідчить про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 14.02.2025 року № 047050030630 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV та, відповідно, про задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

03 жовтня 2017 року Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), що доповнив Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, народжених до 31 березня 1969 року - після досягнення 54 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно із статтею 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 року за результатами апеляційного розгляду зразкової справи № 360/3611/20, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів справи видно, що на момент звернення позивача до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах останній досяг 55 років, що в силу вищенаведених правових приписів є достатнім для призначення пільгової пенсії за Списком № 2.

Що стосується правомірності зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди з 15.04.2002 р. по 20.09.2018 р. у ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", періоди з 23.05.2001 р. по 31.08.2001 р. у Дочірньому СУ-104 "Стальконструкція" ВАТ "Дніпростальконструкція", то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Як видно з матеріалів справи, трудова книжка серії НОМЕР_1 від 30.05.1988 року ОСОБА_1 містить наступні записи:

- 23.05.2001 - прийнятий до Дочірнє СУ-104 «Стальконструкція» ВАТ «Дніпростальконструкція» монтажником по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 3 розряду;

- 31.08.2001 - звільнений згідно із ст.38 КЗпП України за власним бажанням;

- 31.10.2001 - прийнятий до залізничного цеху № 2 BAT «Дніпровського металургійного комбінату імені Ф.Е.Дзержинського» машиністом розморожуючої установки 3 розряду, тимчасово;

- 15.04.2002 - переведено там же монтером шляху агломераційна дільниця станція Аглофабрика II околоток 3 розряду, служба шляху, постійно;

- 20.09.2002 - переведено в цех ремонту металургійного устаткування монтажником устаткування металургійних заводів 4 розряду;

- 19.05.2003 - переведено там же вогнетривником 4 розряду;

- 02.04.2007 - присвоєно 5 розряд в тій же професії там же;

- Робоче місце атестовано;

- 01.12.2008 - у зв?язку з покращенням структури управління комбінатом переведений в цех ремонту металургійних печей, дільниця ремонту спецрухомого складу доменного цеху, вогнетривником 5 розряду;

- ВАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського з 23.05.2011 перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського»;

- Робоче місце атестоване за Списком № 2;

- 16.09.2013 - у зв?язку з покращенням структури управління комбінатом переведений в ремонтно-сервісний центр цех ремонту металургійного устаткування дільниця ремонту спецрухомого складу доменного цеху, вогнетривником 5 розряду;

- Робоче місце атестоване за Списком № 2;

ПАТ Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського з 25.01.2017 перейменовано у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; Робоче місце атестоване за Списком № 2;

- 20.09.2018 - звільнений у зв?язку з переведенням у ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» за п.5 ст.36 КЗпП України;

- 21.09.2018 прийнятий до ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» в порядку переведення з ПАТ «ДМК» у цех вогнетривких робіт Філіал № 3 міста Кам?янське на дільницю вогнетривких робіт вогнетривником 5 розряду;

- Робоче місце атестоване за Списком № 2;

- 10.06.2020 - переведено там же вогнетривником 6 розряду;

- Робоче місце атестоване за Списком №1, № 2 вибірково;

- 03.11.2023 - звільнений за переведенням у ПАТ «Запоріжвогнетрив» за п.5 ст.36 КЗпП України.

Окрім того, з матеріалів справи видно, що позивачем додатково надані документи для підтвердження пільгового стажу роботи, а саме:

- довідки архівного управління Кам?янської міської ради Дніпропетровської області від 04.10.2024 р. №Б-21/2-09/1435, №Б-21/2-09/1435/1;

- архівні довідки архівного управління Кам?янської міської ради Дніпропетровської області від 03.10.2024 р. №Б-21/2-09/936, №Б-21/2-09/937, №Б-21/2-09/938, №Б-21/2-09/938/1;

- довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 195-2024 від 01.10.2024 р., виданою ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС», в якій зазначено, що позивач повний робочий день працює в ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС»» в Цеху вогнетривних робіт Філія №3 (м.Кам?янське) за період з 21.09.2018 р. по 03.11.2023 р. працює в виробництві - агломераційному, доменному, сталеплавильному та прокатному за професією: вогнетривник, що передбачено Списком № 2: Розділ III підрозділ 1 Підстава: Постанови КМУ № 461 від 24.06.2016 р., № 479 від 04.07.2017 р. ч.1 п.2 статті 114 3акону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування». Відволікання від основної роботи: 2020 р. - 1 кд, 2021 р. – 1 кд, 2022 р. – 14 кд, 2023 р. - 3 кд за період з 21.09.2018 р. по 03.11.2023 р. вибірково – 05 років 01 місяць 21 день. Робоче місце атестовано - наказ №184 від 22.02.2019 р. (первинна). Підстава для видачі: особова картка, штатний розпис, табеля обліку використання 1 робочого часу, технологія виробництва;

- довідка, що уточнює особливий характер праці на відповідних роботах на посадах, що дають право на трудову пенсію за віком на пільгових умовах, видана позивачу, що він дійсно працював на особливо важких умовах у ЦВР Філія №3 ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС» з 21.09.2018 р. по 03.11.2023 р. як вогнетривник дільниці вогнетривних робіт за Списком №2 – 185 календарних дня.

Отже надані позивачем довідки та переліки містять відомості щодо віднесення професії (посади), яку займає та виконує останній під час трудової діяльності на підприємстві, які віднесені, до посад, які надають прав на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2 та в кожному переліку окремо визначено всі працівники, зайняті повний робочий день.

Як видно з оскаржуваного рішення відповідача, підстав для не зарахування періоду роботи з 15.04.2002 року по 20.09.2018 року у ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат"; з 23.05.2001 року по 31.08.2001 року у Дочірньому СУ-104 "Стальконструкція" ВАТ "Дніпростальконструкція" до пільгового стажу позивача за Списком № 2 не зазначено, як і не зазначено обґрунтованих підстав для не зарахування цього періоду.

Поряд з вказаним, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що надані позивачем Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) також містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за спірний період за кодом підстави для обліку спецстажу «ЗП3013А1», «ЗП3013Б1».

Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим постановою правління ПФУ від 08.10.2010 року №22-2, код підстави «ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставлявся працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Код підстави для обліку спецстажу «ЗПЗ013Б1» - проставлявся працівникам з 05 листопада 1991 року, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Крім того, з вищевказаного Реєстру слідує, що вказаними роботодавцями сплачувались страхові внески за кодами підстави обліку спецстажу «ЗП3013А1», «ЗП3013Б1».

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи за Списком № 2 з 15.04.2002 року по 20.09.2018 року у ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", з 23.05.2001 року по 31.08.2001 року у Дочірньому СУ-104 "Стальконструкція" ВАТ "Дніпростальконструкція".

В свою чергу, з огляду на вказані обставини справи правомірним є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.02.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 періоди з 15.04.2002 р. по 20.09.2018 р. у ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат", періоди з 23.05.2001 р. по 31.08.2001 р. у Дочірньому СУ-104 "Стальконструкція" ВАТ "Дніпростальконструкція", з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, 321, 325 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 в адміністративній справі №160/13485/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш