Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №520/27357/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 р. Справа № 520/27357/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 (головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі № 520/27357/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції України в Харківській області

про визнання дій протиправними та скасування індивідуального акту-наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно поліцейського-водія сектору логістики Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - наказ ГУНП в Харківській області від 23 вересня 2025 року №1292 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області» щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;

- зобов`язати Головного управління національної поліції в Харківській області унести зміни до індивідуального акту - наказу ГУНП в Харківській області від 01 жовтня 2025 р. №574о/с «По особовому складу» в частині підстав звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зазначивши підставу для звільнення пункт сьомий ч. 1 статті 77 закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (зі змінами та доповненнями) за власним бажанням, згідно з рапортом від 12 серпня 2025 року.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що він у період з 07.11.2015 по 02.10.2025 проходив публічну службу в Національній поліції України на посаді поліцейського-водія сектору логістики Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області. Позивач, 12.08.2025 звернувся до начальника ГУНП в Харківській області з рапортом про звільнення з лав Національної поліції за пунктом 7 частини першої статті 77 закону України «Про Національну поліцію», тобто за власним бажанням з 15.08.2025. Проте, всупереч волевиявлення позивача, з огляду на поданий рапорт про звільнення, відповідачем ініційоване та призначене проведення службового розслідування, за результатами якого було прийнято наказ ГУНП в Харківській області від 23.09.2025 №1292 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області», відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. У відповідності до наказу ГУНП в Харківській області від 01.10.2025 №574 о/с «По особовому складу» позивача протиправно звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з 02.10.2025.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та скасування індивідуального акту-наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин застосовуються приписи пункту 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.1991 №114, як спеціального нормативно-правового акта у питанні регулювання терміну попередження позивачем про звільнення за власним бажанням, який, на відміну від КЗпП України, становить не два тижні, а три місяці. Вичерпний перелік поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №413. Разом з тим, рапорт позивача не містить конкретну, чітко сформульовану та зрозумілу підставу звільнення, до нього не було додано жодних документів. Крім того, на рапорт ОСОБА_1 листом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 22.08.2025 №172624-2025 повідомлено про прийняття рішення щодо звільнення позивача зі служби не раніше 12.11.2025. Суд зауважив подання особою рапорту про звільнення не є безумовною підставою для видання наказу про звільнення. З огляду на вказане, суд першої інстанції вважав безпідставними доводи позивача щодо наявності у нього права на звільнення за власним бажанням згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 15.08.2025.

Крім того, суд першої інстанції звернув увагу, що відсутність ОСОБА_1 у графіках особового складу у складі слідчо-оперативної групи не свідчить про те, що він не повинен прибувати на службу та не виконувати інші функціональні обов`язки. Відсутність позивача на службі без поважних причин у зазначений період розцінюється як невиконання службових обов`язків і свідчить про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку. За наведених обставин, суд вважав, що відповідача були наявні законні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарного проступку, що потребує призначення службового розслідування для повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин. На переконання суду, накладене на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції повністю відповідає тяжкості вчиненого ним проступку, обставинам, за яких його скоєно, та співмірно із заподіяною ним шкодою суспільним інтересам, у зв`язку з чим застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення є правомірним та пропорційним.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026, що ухвалене в адміністративній справі № 520/27357/25 за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області про визнання дій протиправними, скасування індивідуального акту-наказу, зобов`язати вчинити певні дії, та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що пунктом 2 Глави ХІХ Кодексу законів про працю України встановлено, що під час дії воєнного стану введеного відповідно до закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Отже, під час дії правового режиму воєнного стану, у визначених Законом випадках, поліцейський подавши рапорт про звільнення та зазначивши у ньому конкретну дату припинення трудового договору, має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням. Водночас суд першої інстанції безпідставно посилається на пункт 68 Розділу VII Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114. Позивач стверджує, що на момент виникнення спірних правовідносин він мав статус «поліцейського» та проходив службу в Національній поліції України, тоді як в кадрах Міністерства внутрішніх справ не перебував, а більш того позивачу спеціальне звання «міліції» або «внутрішньої служби» не присвоєно, що судом першої інстанції під час розгляду справи не досліджувалось і не враховано під час ухвалення рішення. Крім того, пункт 68 Розділу VII Положення №114 містить таку підставу звільнення, як «звільнення за власним проханням», тоді як стаття 77 Закону України «Про Національну поліцію» не містить такої підстави припинення служби, тому вказане Положення не є релевантним до спірних правовідносин.

Скаржник зазначає, що в наказі ГУНП в Харківській області від 23 вересня 2025 № 1292 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області» зазначено про безпідставну відсутність позивача на службі 20 серпня 2025 року з 09:00 о 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21 серпня 2025 року у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22 серпня 2025 року у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00. Водночас в актах про відсутність на службі не міститься інформація щодо конкретного часу відсутності Позивача на службі, а лише зазначено дату. Крім того, у висновку службового розслідування та оскаржуваному наказі не наведено, що саме позивач не виконав, від яких наказів і доручень керівництва самоусунувся, які саме обов`язки поліцейського позивач не виконав.

За своїми основними обов`язками позивач фактично виковував обов`язки чергового водія, що забезпечував перевезення слідчо-оперативної групи і ніс службу позмінно у тому числі в нічний час. За приписами чинного законодавства поліцейському після добового чергування надається відпочинок тривалістю 72 години, тобто перебуваючи на добовому чергування з 20 на 21 серпня 2025 року, поліцейському повинно бути надано відпочинок з 21 по 24 серпня 2025 року.

Твердження дисциплінарної комісії щодо неповідомлення позивачем керівника про свою відсутність на службі у письмовій формі апелянт вважає безпідставним та спростовується фактом подачі 12 серпня 2025 року рапорту про звільнення зі служби. Дисциплінарною комісією не з`ясовані всі обставини вчинення дисциплінарного проступку, не установлені причини і умови його учинення, а також не враховано позицію позивача, який до цього звернувся із рапортом про припинення служби, що у своїй сукупності вказує на протиправність дій дисциплінарної комісії і прийнятого рішення. Також вказує, що дисциплінарною комісією не досліджено і не надано оцінки поважності причини неприбуття на службу, а також не прийнято до уваги рапорт позивача про припинення служби в поліції, що унеможливлює притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

07.04.2026 від Головного управління Національної поліції України в Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 без змін. Стосовно доводів апеляційної скарги вказує наступне.

По-перше, зазначає, що до спірних правовідносин застосовуються приписи пункту 68 Положення №114 як спеціального нормативно-правового акту у питанні регулювання терміну попередження позивачем про звільнення за власним бажанням. Оскільки позивач не зазначив у рапорті наявність поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків або поважних причин, які встановлені відповідним Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 413, то між заявником та ГУНП в Харківській області не досягнуто згоди на звільнення його за власним бажанням до закінчення визначеного у пункті 68 Положення № 114 строку та повідомлено, що таке рішення буде прийнято не раніше 12.11.2025. До того ж, повідомлено, що до дня звільнення з поліції йому необхідно прибувати на службу до Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області та виконувати накази і доручення керівництва, пов`язані з виконанням службових обов`язків за посадою. Враховуючи те, що позивач проходить службу у військовий час в поліції, зазначення ним у рапорті бажання звільнитись зі служби в поліції з конкретної дати (до трьох місяців) є неповажною підставою, оскільки в умовах воєнного стану під час несення служби в поліції поліцейські виконують не тільки завдання по участі в обороні, а й забезпечують суспільний порядок.

По-друге, відповідач вказує, що позиція скаржника щодо перебування з 20.08.2025 по 21.08.2025 на чергуванні, а в подальшому він був вихідний після чергування є помилковою, оскільки спростовується актами про відсутність на службі в період з 20.08.2025 по 23.08.2025, книгою нарядів, журналом інструктажів, поясненнями осіб. Зазначення у листі Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 10.10.2025 № 253591-2025 дат 20.08.2025 - 21.08.2025 як періоду чергування позивача не відповідає фактичним обставинам справи та є виключно технічною помилкою з боку виконавця запиту.

По-третє, зауважує, що ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до пункту 2 наказу ГУНП в Харківські області від 24.03.2025 № 875 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та затвердження Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області», в якому зазначено, що поліцейські ГУНП зобов`язані дотримуватися вимог, викладених у додатку 1 до цього наказу - Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області. Водночас позивач обрав пасивну поведінку та не цікавився способом несення служби. Після закінчення періоду тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 мав прибути для продовження виконання службових обов`язків 20 серпня 2025 року. Відсутність позивача на службі у відповідні робочі дні без документально підтверджених поважних причин свідчить про неналежне виконання службових обов`язків та порушення вимог трудової та службової дисципліни, що могло мати негативний вплив на належну організацію роботи підрозділу.

Щодо вимог позивача про зобов`язання ГУНП в Харківській області внести зміни до наказу ГУНП в Харківській області від 01.10.2025 № 574 о/с в частині зміни підстав звільнення, відповідач зауважує, що така суперечить вимогам наказу МВС № 1235 в якій чітко визначено, що підставою для видання такого наказу є перш за все рапорт поліцейського з зазначеною в ньому датою, а не рішення суду. За результатом розгляду власноручно складеного ОСОБА_1 рапорту від 12.08.2025 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням Головним управлінням Національної поліції в Харківській області заявнику було повідомлено, що керівництвом ГУНП в Харківській області буде прийнято рішення щодо звільнення його зі служби в поліції не раніше 12.11.2025. У зв`язку з тим, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, то у відповідача відсутні правові підстави для розгляду рапорту позивача про звільнення за власним бажанням.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом направлення ним копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в електронній формі до електронного кабінету учасників справи.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області на посаді поліцейського-водія сектору логістики Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області.

12.08.2025 ОСОБА_1 на ім`я начальника ГУНП в Харківській області подано рапорт про звільнення зі служби в Національній поліції України за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 15.08.2025.

Розгляд поданого рапорту у відповідності до пункту 68 розділу VІІ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.07.1991 №114, було доручено УКЗ ГУНП в Харківській області.

22.08.2025 за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 від 12.08.2025 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 15.08.2025 Головним управлінням Національної поліції в Харківській області на адресу заявника направлений лист №172624-2025, яким повідомлено, що керівництвом ГУНП в Харківській області прийнято рішення щодо звільнення його зі служби в поліції не раніше 12.11.2025, керуючись пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114. Одночасно повідомлено, що до дня звільнення з поліції йому необхідно прибувати на службу до Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області та виконувати накази і доручення керівництва, пов`язані з виконанням службових обов`язків за посадою.

02.09.2025 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника ХРУП №1 полковника поліції Плотнікова Д.В. №102792-2025 за фактом безпідставної відсутності на службі та невиконання своїх посадових (функціональних) обов`язків поліцейським-водієм сектору логістики ХРУП №1 старшим сержантом поліції ОСОБА_1 20.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 23.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00.

З метою перевірки вказаних відомостей наказом ГУНП в Харківській області від 08.09.2025 №2393 призначено службове розслідування.

Відповідно до висновку службового розслідування за фактом порушень службової дисципліни поліцейським ГУНП в Харківській області, затвердженого т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області від 22.09.2025, службовим розслідуванням встановлено наступне.

15.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Харківській області з рапортом від 12.08.2025 №59222-2025 про звільнення його зі служби в поліції.

Розгляд поданого рапорту у відповідності до пункту 68 розділу VІІ Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114, було доручено УКЗ ГУНП в Харківській області.

За результатами розгляду УКЗ ГУНП в Харківській області підготовлено відповідь від 22.08.2025 №72624-2025 про те, що керівництвом ГУНП в Харківській області прийнято рішення щодо звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції не раніше 12.11.2025.

Також з`ясовано, що в період з 13.08.2025 по 19.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 перебував на лікарняному. 20.08.2025 останній повинен був приступити до виконання своїх службових обов`язків за посадою, однак на роботу не вийшов.

Цього ж дня, підполковником поліції ОСОБА_2 здійснено телефонні дзвінки на номер, який належить старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , однак останній не відповідав. За місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , він також був відсутній.

У зв`язку з цим, начальник сектору логістики ХРУП №1 підполковник поліції ОСОБА_2 звернувся до начальника підрозділу полковника поліції ОСОБА_3 з рапортом від 20.08.2025 №92159-2025, в якому повідомив про безпідставну відсутність на службі свого підлеглого старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

В подальшому старший сержант поліції ОСОБА_1 21.08.2025, 22.08.2025 та 23.08.2025 на службу також не вийшов.

За фактом відсутності на службі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 за вказані дні відсутності його на робочому місці були складені відповідні акти.

З метою отримання інформації про підтвердження або спростування факту перебування старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на лікарняному дисциплінарною комісією вивчено інформацію, яка розміщена на Порталі електронних послуг Пенсійного фонду України щодо відкриття (закриття) листків непрацездатності в медичних закладах, які відображаються в електронному кабінеті Пенсійного фонду України.

За результатами вивчення встановлено, що в електронному кабінеті ГУНП в Харківській області вебпорталу Електронних послуг Пенсійного фонду України будь-які відомості про листи непрацездатності на ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) в період з 20.08.2025 по 23.08.2025 відсутні.

З метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин відсутності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі, 09.09.2025 на його номер мобільного телефону НОМЕР_2 здійснювався телефонний дзвінок. В ході телефонної бесіди останній повідомив, що спілкуватись він буде лише через електронну пошту, залишивши адресу для листування. Зазначена бесіда фіксувалась на портативний відеореєстратор «Tecsar BDC-43-GWCP» №11130319665/75, який використовується поліцейськими УГІ ГУНП в Харківській області, про що було складено рапорт (від 09.09.2025 №1217/119-15-2025). У подальшому складено відповідний акт перегляду відеоматеріалів, які було зафіксовано на вказаний портативний відеореєстратор (від 18.09.2025 №1231/119-15-2025).

10.09.2025 за допомогою електронної пошти, яка встановлена на службовому комп`ютері УГІ ГУНП в Харківській області, з електронної адреси (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за №204352-2025 на електронну адресу, яку повідомив старший сержант поліції ОСОБА_1 (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було направлено запрошення прибути 15.09.2025 о 10:00 до УГІ ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Студентська, буд. 5/6, м. Харків, для надання письмових пояснень, а також документів та матеріалів щодо обставин, які досліджуються службовим розслідуванням.

12.09.2025 старшому сержанту поліції ОСОБА_1 через месенджер «WhatsApp», встановлений на його смартфоні, надіслано текстове повідомлення про те, що йому на електронну пошту направлено запрошення про прибуття для надання пояснень у визначений день та час. На що старший сержант поліції ОСОБА_1 відповів текстовим повідомленням «Доброго дня! Так, я бачив, дякую».

Проте, у визначений день старший сержант поліції ОСОБА_1 до УГІ ГУНП в Харківській області не прибув, про наявність поважних причин свого неприбуття не повідомив, ніяких пояснень або медичної чи іншої документації у будь-який спосіб не надав, у телефонному режимі ні з ким не контактував.

Відповідно до частини десятої статті 18 та частини третьої статті 27 Дисциплінарного статуту, зазначений поліцейський, який був викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про причини свого неприбуття, тобто він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

16.09.2025 за №1226/119-15-2025 складено відповідний акт про неприбуття поліцейського для надання пояснення.

Водночас, 16.09.2025 за №1227/119-15-2025 складено відповідний акт про огляд засобу електронної комунікації за допомогою якого направлялось вищевказане запрошення (виклик) старшому сержанту поліції ОСОБА_1 на його адресу електронної пошти.

Опитаний начальник сектору логістики ХРУП №1 підполковник поліції ОСОБА_2 пояснив, що з травня 2023 року на посаді поліцейського-водія у підпорядкованому йому підрозділі проходить службу старший сержант поліції ОСОБА_1 , який зарекомендував себе посередньо, характеризується як співробітник, який виконує свої посадові обов`язки не в повному обсязі та ставиться до них не завжди відповідально. Старший сержант поліції ОСОБА_1 ніс службу переважно за графіком сутки через двоє у якості поліцейського-водія СОГ ХРУП №1. З серпня 2025 року керівництвом ХРУП № 1 було прийнято рішення перевести старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на щоденне несення служби. 12.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 звернувся до начальника ГУНП в Харківській області з рапортом про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням. 13.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 зателефонував підполковнику поліції ОСОБА_2 та повідомив, що він відкрив лікарняний та на роботу не вийде. 19.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 свій лікарняний закрив та 20.08.2025 повинен був вийти на службу. Однак в цей день до виконання своїх посадових обов`язків не приступив та підполковнику поліції ОСОБА_2 про причини невиходу не повідомив. Упродовж дня підполковником поліції ОСОБА_2 вживались заходи щодо з`ясування обставин невиходу свого підлеглого на службу. З цією метою підполковник поліції ОСОБА_2 здійснював телефонні дзвінки старшому сержанту поліції ОСОБА_1 на його мобільний телефон, однак він не відповідав, за місцем свого мешкання був відсутній. Пізніше цього ж дня старший сержант поліції ОСОБА_1 зателефонував опитуваному та повідомив, що на службу він не вийде, оскільки написав рапорт на звільнення та надіслав його до УКЗ ГУНП в Харківській області. Водночас попросив його більше не турбувати. Про вказаний факт підполковник поліції ОСОБА_2 рапортом доповів керівникові підрозділу полковнику поліції ОСОБА_3 . У подальшому 21, 22 та 23.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 на службу так і не вийшов, до виконання своїх посадових (функціональних) обов`язків не приступив, про що були складені відповідні акти невиходу поліцейського.

Опитаний начальник ХРУП №1 полковник поліції ОСОБА_3 пояснив, що 20.08.2025 до нього з рапортом звернувся начальник СЛ ХРУП №1 підполковник поліції ОСОБА_2 , який доповів, що цього дня не вийшов на службу та не приступив до виконання своїх посадових обов`язків його підлеглий - поліцейський-водій СЛ старший сержант поліції ОСОБА_1 . Останній про причини свого невиходу безпосередньому керівникові не повідомляв. Полковником поліції ОСОБА_2 здійснювались заходи щодо з`ясування обставин невиходу свого підлеглого на службу. Пізніше встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 на службу виходити не збирається, оскільки написав рапорт на звільнення з поліції за власним бажанням, надіславши його до УКЗ ГУНП в Харківській області, а також попрохав його більше не турбувати телефонними дзвінками. У подальшому 21, 22 та 23.08.2025 старший сержант поліції ОСОБА_1 на службу так і не вийшов, про що комісією у складі полковників поліції ОСОБА_3 , ОСОБА_14, ОСОБА_4 та капітана поліції ОСОБА_5 були складені відповідні акти невиходу вказаного поліцейського на службу та невиконання ним посадових обов`язків. Про вказаний факт полковник поліції ОСОБА_3 звернувся з доповідною запискою на ім`я начальника ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_6 з проханням призначити службове розслідування.

Опитані заступник начальника управління поліції - начальник слідчого відділу ХРУП №1 полковник поліції ОСОБА_14, заступник начальника управління поліції з превентивної діяльності ХРУП №1 полковник поліції ОСОБА_4 та заступник начальника сектору моніторингу ХРУП №1 капітан поліції ОСОБА_15 пояснили, що дійсно вони разом з полковником поліції ОСОБА_3 були у складі комісії зі складання акту про невихід на службу 20, 21, 22 та 23.08.2025 поліцейського-водія СЛ ХРУП №1 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 . Також опитувані зазначили, що у вказані дні та до теперішнього часу вони старшого сержанта поліції ОСОБА_1 в підрозділі не бачили, свої посадові обов`язки він не виконував.

Опитані старші інспектори-чергові ЧЧ СМ ХРУП №1 майор поліції ОСОБА_7 , майор поліції ОСОБА_8 , капітан поліції ОСОБА_9 , капітан поліції ОСОБА_10 та інспектори-чергові ЧЧ СМ ХРУП №1 капітан поліції ОСОБА_11 , старший лейтенант поліції ОСОБА_12 також підтвердили той факт, що поліцейського-водія СМ ХРУП № 1 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 у дні, коли вони перебували на своїх добових чергуваннях 20, 21, 22 та 23.08.2025, в підрозділі не бачили. Останній на чергування або до несення служби в інші наряди не залучався.

Опитана інспектор СКЗ ХРУП №1 капітан поліції ОСОБА_13 пояснила, що від начальника СЛ ХРУП №1 підполковника поліції ОСОБА_2 їй стало відомо про те, що його підлеглий старший сержант поліції ОСОБА_1 з 13.08.2025 відкрив лікарняний. Також стало відомо, що 19.08.2025 старший сержант поліції закрив лікарняний. 20.08.2025 опитувана зателефонувала старшому сержанту поліції ОСОБА_1 , щоб дізнатись чи не продовжив він свій лікарняний, однак той не відповідав. Після цього, капітан поліції ОСОБА_13 з аналогічним питанням через месенджер «WhatsApp», написавши текстове повідомлення. Через деякий час старший сержант поліції ОСОБА_1 в переписці повідомив, що 19.08.2025 свій лікарняний закрив та його більше не продовжував. 20.08.2025 від підполковника поліції ОСОБА_2 стало відомо, що старший сержант поліції ОСОБА_1 на службу не вийшов та до виконання своїх посадових обов`язків не приступив. Капітан поліції ОСОБА_13 зазначила, що вона особисто 20, 21, 22 та 23.08.2025 на території підрозділу або в службових приміщеннях ХРУП №1 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 не бачила.

Факт відсутності старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі, невиконання своїх функціональних обов`язків, зареєстрованих 14.01.2025 за №898/119 61/2025 та затверджених начальником ХРУП №1 полковником поліції ОСОБА_3 , підтверджуються поясненнями полковників поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , підполковника поліції ОСОБА_2 , майорів поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , капітанів поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 .

Старший сержант поліції ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» склав Присягу на вірність Українському народові, згідно з якої присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до пункту 2 наказу ГУНП в Харківські області від 24.03.2025 № 875 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та затвердження Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області», поліцейські ГУНП зобов`язані дотримуватися вимог, викладених у додатку 1 до цього наказу Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області (далі - Положення).

Пунктом 2 розділу ІІ цього Положення визначено, що поліцейські у свої службовій діяльності повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь та гідність.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІІ Положення початок робочого дня поліцейського починається з 09:00 до 18:00 (у п`ятницю до 16:45), з 13:00 до 13:45 обідня перерва.

Згідно пункту 1 розділу ІV цього ж Положення, поліцейський повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на службі в письмовій формі (час, з якого буде відсутній; підстави відсутності) засобами електронного чи поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 1 розділу VІІІ Положення у період дії воєнного стану правила розпорядку дня застосовуються з урахуванням особливостей, визначених цим розділом та/або окремим наказом про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності, перерва на обід з 13:00 до 14:00.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 розділу VIII Положення установлений шестиденний робочий тиждень, до затвердження цього положення, продовжує діяти і після затвердження цього положення.

Відповідно до вимог пункту 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992, прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого часу, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Вказані вимоги старший сержант поліції ОСОБА_1 проігнорував та не виконав. У робочий час 20.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 23.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00 старший сержант поліції ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин та не виконував свої посадові (функціональні) обов`язки (акти про відсутність на службі старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , складені та зареєстровані ХРУП №1: від 20.08.2025 №7403/119-61/2025, від 21.08.2025 №7404/119-61/2025, від 22.08.2025 №7408/119-61/2025 та від 26.08.2025 №9493/119-61/2025).

Враховуючи викладене, дисциплінарною комісією ГУНП в Харківській області встановлено та підтверджено, що 20.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 23.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00 старший сержант поліції ОСОБА_1 був безпідставно відсутній на службі без поважних причин та не виконував свої посадові (функціональні) обов`язки.

Також встановлено, що у діях поліцейського-водія сектору логістики ХРУП № 1 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 підтверджений факт вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог:

- статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» в частині порушення Присяги поліцейського;

- пункту 2 розділу ІІІ, пункту 1 розділу ІV Положення, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 24.03.2025 №875, що призвело до порушень вимог пунктів 1, 4, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту у частині невиконання зобов`язання бути вірним Присязі поліцейського, безумовного виконання наказів керівництва та недотримання правил внутрішнього розпорядку.

Як наслідок, вказані дії старшого сержанта поліції ОСОБА_1 призвели до порушення ним пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині недотримання законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, невиконання своїх посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Тобто сержант поліції ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, а саме 20.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 23.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00 був безпідставно відсутній на службі та не виконував свої посадові (функціональні) обов`язки, що підтверджується наступним:

- актами про відсутність на службі в період з 20.08.2025 по 23.08.2025;

- книгою нарядів ХРУП №1 (інв. № 2865, розпочата 21.07.2025), в якій не значаться відмітки про перебування старшого сержанта поліції ОСОБА_1 в період з 20.08.2025 по 23.08.2025 на чергуванні та в інших видах нарядів;

- журналом інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю ХРУП №1 (інв. №2861, розпочатий 10.07.2025), де також відсутні відомості, які засвідчують факт проходження відповідних інструктажів старшим сержантом поліції ОСОБА_1 ;

- відомостями з електронного кабінеті ГУНП в Харківській області вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України, згідно яких інформація щодо створення в Електронному реєстрі листків непрацездатності ОСОБА_1 за період з 20.08.2025 по 23.08.2025, відсутня;

- поясненнями полковників поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , підполковника поліції ОСОБА_2 , майорів поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , капітанів поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 .

Вчинення вказаного дисциплінарного проступку старшим сержантом поліції ОСОБА_1 є порушенням Присяги поліцейського, що виразилося у самоусуненні його від служби в поліції.

Таким чином, службовим розслідуванням встановлений факт вчинення дисциплінарного проступку старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , який 20.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00 безпідставно був відсутній на службі, самоусунувся від виконання обов`язків поліцейського та наказів і доручень керівництва ХРУП №1 ГУНП в Харківській області. Встановлені обставини свідчать про недотримання старшим сержантом поліції ОСОБА_1 . Присяги працівника поліції, передбаченої частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», в частині ігнорування обов`язку вірно служити Українському народові, неусвідомлення високої відповідальності поліцейського перед Державою та Українським народом, що свідчить про негідне несення високого звання поліцейського, а також є порушенням пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію». Окрім того, своєю безпідставною відсутністю на службі старший сержант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 1, 4, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту в частині недотримання Присяги поліцейського, немужнього і невправного служіння народу України, невиконання наказів керівників та недотримання правил внутрішнього розпорядку дня, а також пункту 2 наказу ГУНП в Харківській області від 24.03.2025 №875 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та затвердження Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області та організацію службової діяльності» в частині порушення обов`язку дотримуватися вимог Положення, затвердженого цим наказом та, як наслідок, пункту 2 розділу ІІІ, пункту 1 розділу ІV та пункту 1 розділу VІІІ Положення в частині недотримання встановленого внутрішнього розпорядку дня та неповідомлення свого безпосереднього керівника про свою відсутність на службі у письмовій формі.

За результатами проведеного службового розслідування складено Висновок, затверджений т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області від 22.09.2025, в якому комісія виснувала, що за вчинення дисциплінарного проступку старший сержант ОСОБА_1 підлягає застосуванню дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби.

Наказом ГУНП в Харківській області від 23.09.2025 №1292 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області» до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУНП в Харківській області від 01.10.2025 №574 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 02.10.2025.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно нього та наказ ГУНП в Харківській області від 23.09.2025 №1292 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області» щодо застосування до дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся до суду з даним позовом.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію».

Положеннями статті 3 Закону № 580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 8 Закону № 580-VIII передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом пункту 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за власним бажанням.

Частинами другою і третьою статті 77 Закону № 580-VIII встановлено, що днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Пунктом 4 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (далі - Положення №114), яке відповідно до пункту 1 визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки. До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством

За змістом пункту 8 Положення № 114 дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема: за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

Відповідно до пункту 10 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов`язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов`язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Згідно з підпунктом "ж" пункту 63 Положення № 114 особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків.

Особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою (пункт 68 Положення №114).

З наведених норм слідує, що Положення № 114 є актом спеціального законодавства, що визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, наразі є чинним і встановлює, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.

У контексті предмета спору, суд першої інстанції правильно зазначив, що до спірних правовідносин застосовуються приписи пункту 68 Положення №114 як спеціального нормативно-правового акта у питанні регулювання терміну попередження позивачем про звільнення за власним бажанням, який, на відміну від Кодексу законів про працю України, становить не два тижні, а три місяці.

Так, з аналізу пункту 68 Положення №114 слідує, що про припинення служби в поліції за власним бажанням працівник поліції повинен попередити прямого начальника не пізніше як за три місяці до дня звільнення, подавши відповідний рапорт. Така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов`язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні, обумовлена особливим правовим статусом працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов`язків щодо забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.

У межах передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення у більш короткий строк.

Такою домовленістю, зокрема, слід вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник поліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.02.2021 у справі №160/3607/19, від 14.01.2021 у справі №822/1093/18, від 05.02.2020 у справі №819/744/16 та від 31.01.2024 у справі №520/16737/21.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 11.08.2021 у справі № 826/7075/16, до правовідносин щодо звільнення поліцейських зі служби за власним бажанням підлягає застосуванню пункт 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, який встановлює обов`язок працівника попередити керівництво про звільнення за три місяці до звільнення. При цьому Верховний Суд дійшов висновку про можливість звільнення працівника поліції (за власним бажанням) у більш стислі строки, аніж через три місяці від дати попередження (подання рапорту). Однак, для цього має бути обопільна згода/намір двох сторін того, хто звертається з таким рапортом, і того/тих, хто ухвалює рішення про звільнення.

Наведене свідчить про необґрунтованість доводів апелянта щодо безпідставності застосування норм Положення №114 до спірних правовідносин.

Повертаючись до обставин справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що 12.08.2025 позивачем було подано рапорт про звільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» - за власним бажанням з 15.08.2025. Разом з тим, вказаний рапорт не містить жодного обґрунтування щодо наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов`язків відповідно до підпункту "ж" пункту 63 Положення № 114. До рапорту не було додано жодних документів.

З огляду на дату подання рапорту на звільнення та приписи пункту 68 Положення №114, у відповідача було три місяці на розгляд такого питання.

При цьому, на рапорт ОСОБА_1 листом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 22.08.2025 №172624-2025 повідомлено, що відповідно до пункту 68 Постанови №114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою. Керівництвом Головного управління Національної поліції в Харківській області прийнято рішення щодо звільнення позивача зі служби не раніше 12.11.2025, про що буде повідомлено. Тому, до дня звільнення з поліції необхідно прибувати на службу до ХРУП №1 ГУНП в Харківській області та виконувати накази в доручення керівництва, пов`язані з виконанням службових обов`язків за посадою.

Отже, згоди щодо звільнення позивача зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку, зокрема з 15.08.2025, між позивачем та Головним управлінням Національної поліції в Харківській області не було досягнуто.

Водночас відсутність погодження рапорту про звільнення зі служби у поліції за власним бажанням або відмови в його задоволенні не є перешкодою для виконання своїх службових обов`язків за посадою. Наявність поважних причин, що перешкоджали виконанню службових обов`язків поліцейським, судом не встановлено.

Таким чином, позивачем не було доведено наявність поважних причин для звільнення за власним бажанням з 15.08.2025, як зазначено у поданому рапорті, відповідно до підпункту 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, що має наслідком застосування до такого рапорту пункту 68 Положення № 114.

Доводи апелянта про застосування до спірних правовідносин вимоги Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» є безпідставними, оскільки згідно з положеннями частини першої статті 1 цього Закону він визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Разом з тим, між позивачем і відповідачем відсутній трудовий договір, оскільки позивач проходив службу в поліції, прийнятий на службу в поліцію згідно з наказом про призначення поліцейського, а питання проходження служби врегульовано спеціальним законодавством.

Крім того, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка у силу вимог статті 60 Закону № 580-VIII регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції. При цьому, служба в поліції не є державною службою у розумінні частини першої статті 1 Закону № 2136-IX, оскільки пунктом 17 частини третьої статті 3 Закону України «Про державну службу» встановлено заборону щодо поширення дії цього Закону на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання.

Твердження скаржника про нерелевантність Положення №114 до спірних правовідносин з огляду на відсутність в пункті 68 Положення такої підстави звільнення, як «звільнення за власним проханням», тоді як Закон України «Про Національну поліцію» такої підстави припинення служби не містить є також необґрунтованими, оскільки пункт 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачає таку підставу звільнення як «за власним бажанням», що по суті є тотожним підставі, передбаченій пунктом Положенням №114.

Щодо аргументів апелянта про протиправність дій відповідача з проведення службового розслідування колегія суддів враховує наступне.

Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII регламентовано основні обов`язки поліцейського. Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський, серед іншого, зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У силу положень частини першої статті 64 Закону №580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові. Присяга на вірність Українському народові має такий зміст: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України «Про Дисциплінарний статут» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до статті 11 якого за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно з пунктами 1, 4, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VІІІ, зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Законодавець визначив, що підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, є вчинення таким поліцейським дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Поняття службової дисципліни наведено в частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Перелік дисциплінарних стягнень визначено частиною третьою статті 13Дисциплінарного статуту, серед них: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

При цьому, в пункті 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII як самостійна підстава для звільнення зі служби в поліції вказується накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Одночасно, накладенню дисциплінарного стягнення має передувати проведення службового розслідування. Так, згідно з частиною другою статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Законом України від 15.03.2022 № 2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», який набрав чинності 01.05.2022, Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».

Статтею 26 Дисциплінарного статуту встановлено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Відповідно до частини третьої статті 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.

Згідно із частиною п`ятою статті 26 Дисциплінарного статуту за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Положення частини шостої статті 26 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893)

Відповідно до пункту 1 Розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити, зокрема, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування (абзац другий пункту 4 Розділу V Порядку №893).

Згідно з пунктом 2 розділу VI цього Порядку підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 1 Розділу VII Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Аналіз наведених вище правових норм надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що обставини, причини та умови, що зумовили вчинення дисциплінарного проступку, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.09.2022 у справі № 420/4977/20, від 25.11.2022 у справі № 600/1167/22-а, від 23.10.2024 у справі № 380/8781/22.

Колегією суддів встановлено, що за наслідками проведення відповідачем службового розслідування дисциплінарна комісія прийшла до висновку про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 2 наказу ГУНП в Харківській області від 24.03.2025 №875 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та затвердження Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області та організацію службової діяльності», пункту 2 розділу ІІІ, пункту 1 розділу IV та пункту 1 розділу VІІI Положення, на підставі підпункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту.

У ході проведення службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 20.08.2025, 21.08.2025, 22.08.2025 та 23.08.2025 до виконання службових обов`язків за посадою у ХРУП №1 ГУНП в Харківській області не приступив, про причини неприбуття не повідомив, що зафіксовано актами про відсутність на службі.

Апелянт вказує, що він входить до складу слідчо-оперативної групи несе службу за графіком доба через дві, а доведення інформації про чергування здійснюється черговим не пізніше ніж за добу до початку зміни, що підтверджується листом Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 10.10.2025 № 253591-2025.

Так, відповідно до змісту вказаного листа ОСОБА_1 входить до складу СОГ. Оскільки в Харківському РУП №1 ГУНП в Харківській області три поліцейських-водія, які входять до складу СОГ, то вони заступають за графіком «доба/через дві» відповідно до розподілів нарядів. Не пізніше, ніж за добу до початку зміни, оперативний черговий додатково повідомляє поліцейських про заступання на чергування у телефонному режимі, щоб вчасно внести в графік зміни у випадку хвороби, відрядження, відпустки тощо. Додатково зазначено, що графік чергувань не є документом, що відображає фактичне несення служби, оскільки в нього регулярно вносяться зміни (заміни, перенесення чергувань, відрядження, відпустки, лікарняні тощо). Об`єктивну та достовірну інформацію про поліцейських, які фактично заступали на чергування, містить книга нарядів. Саме на підставі відомостей з книги нарядів оформлюються довідки про несення служби у нічний час.

У долученій до листа Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області від 10.10.2025 № 253591-2025 довідці обліку несення поліцейським служби у нічний час зазначено про несення ОСОБА_1 служби 20-21.08.2025.

Разом з тим, суд враховує пояснення відповідача, відповідно до яких зазначення дат 20.08.2025 - 21.08.2025 як періоду чергування позивача не відповідає фактичним обставинам справи та є виключно технічною помилкою з боку виконавця запиту. Такий факт підтверджується актами про відсутність на службі в період з 20.08.2025 по 23.08.2025; книгою нарядів ХРУП № 1 (інв. № 2865, розпочата 21.07.2025), в якій відсутні відмітки про перебування старшого сержанта поліції ОСОБА_1 в період з 20.08.2025 по 23.08.2025 на чергуванні та в інших видах нарядів; журналом інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю ХРУП № 1 (інв. № 2861, розпочатий 10.07.2025), де також відсутні відомості, які засвідчують факт проходження відповідних інструктажів старшим сержантом поліції ОСОБА_1 ; поясненнями полковників поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_4 , підполковника поліції ОСОБА_2 , майорів поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , капітанів поліції ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 .

Стосовно посилань апелянта на відсутність у висновку службового розслідування та оскаржуваного наказу конкретних наказів і доручень керівництва Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, які позивач нібито не виконав або від виконання яких він самоусунувся і які саме обов`язки поліцейського позивач не виконав, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Функціональних обов`язків поліцейського - водія Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області від 14.01.2025 №898/119-61/2025, з якими позивач був ознайомлений особисто, що підтверджується власноручним підписом останнього, поліцейський-водій сектору логістики не тільки забезпечує перевезення працівників поліції, СОГ, вантажів згідно з дорученням (пункт 9), а також забезпечує належний технічний стан автотранспортного засобу, утримує його в постійній готовності до поїздок (пункт 4); усуває технічні несправності, які виникають під час роботи автотранспортного засобу і не потребують розбирання головних механізмів (пункт 6); заправляє автотранспортний засіб паливом та іншими експлуатаційними матеріалами (пункт 7); утримувати транспортні засоби повністю укомплектованими, у справному стані (пункт 11); здійснювати щоденне обслуговування та вміти виконувати роботи у обсязі першого технічного обслуговування закріплених тз (пункт 15); вчасно та правильно оформляти первинну документацію (пункт 17); одержувати у ВЗА ЦОП ГУНП в Харківській області запасні частини, ПММ та інше майно, для транспортних засобів, організовувати облік, видачу і використання його за прямим призначенням (пункт 20).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність ОСОБА_1 у графіках особового складу у складі СОГ не свідчить про те, що він не повинен прибувати на службу та не виконувати інші функціональні обов`язки.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що відповідно до пункту 2 наказу ГУНП в Харківські області від 24.03.2025 № 875 «Про заходи зміцнення службової дисципліни та затвердження Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області», поліцейські ГУНП зобов`язані дотримуватися вимог, викладених у додатку 1 до цього наказу Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області (далі - Положення).

Пунктом 2 розділу ІІ цього Положення визначено, що поліцейські у свої службовій діяльності повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь та гідність.

Згідно з вимогами пункту 2 розділу ІІІ Положення початок робочого дня поліцейського починається з 09:00 до 18:00 (у п`ятницю до 16:45), з 13:00 до 13:45 обідня перерва.

У силу вимог пункту 1 розділу ІV цього ж Положення поліцейський повідомляє свого безпосереднього керівника про свою відсутність на службі в письмовій формі (час, з якого буде відсутній; підстави відсутності) засобами електронного чи поштового зв`язку.

Відповідно до пункту 1 розділу VІІІ Положення у період дії воєнного стану правила розпорядку дня застосовуються з урахуванням особливостей, визначених цим розділом та/або окремим наказом про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності, перерва на обід з 13:00 до 14:00.

Абзацом третім пункту 2 розділу VIII Положення установлений шестиденний робочий тиждень, до затвердження цього положення, продовжує діяти і після затвердження цього положення.

У силу вимог Закону №580-VIII, Дисциплінарного статуту позивач був зобов`язаний не лише виконувати накази та вказівки керівника, але й перебувати у робочий час на території підрозділу, де він проходив службу.

Таким чином, суд першої інстанції правильно виснував, що відсутність позивача на службі без поважних причин у період з 20.08.2025 по 23.08.2025 розцінюється як невиконання службових обов`язків і свідчить про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку.

Стосовно доводів скаржника про відсутність в актах про відсутність на службі інформації щодо конкретного часу відсутності позивача на службі, а лише зазначено дату, тоді як у висновку та наказі зазначено конкретний час (періоди відсутності), колегія суддів, враховуючи передбачений Положенням про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області, затвердженим наказом ГУНП в Харківські області від 24.03.2025 № 875, графік робочого дня поліцейського (з 09:00 до 18:00, перерва на обід з 13:00 до 14:00), беручи до уваги встановлений факт відсутності ОСОБА_1 на службі з 20.08.2025 до 23.08.2025, вважає логічним висновок про його відсутність та, відповідно, невиконання ним своїх посадових (функціональних) обов`язків саме в періоди робочого часу з урахуванням перерви (20.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 21.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 22.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00, 23.08.2025 у період з 09:00 по 13:00 та з 14:00 по 18:00).

Апелянт також зазначає про безпідставність твердження дисциплінарної комісії щодо неповідомлення позивачем керівника про свою відсутність на службі у письмовій формі, оскільки таке спростовується фактом подачі 12 серпня 2025 року рапорту про звільнення зі служби з 15 серпня 2025 року, водночас судова колегія зауважує, що факт направлення такого рапорту без доказів його подальшого погодження в установленому порядку не звільняє особу від обов`язку проходження служби та виконання службових обов`язків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення службової дисципліни, допущене позивачем, зокрема щодо неодноразового невиходу на службу, дійсно є суттєвим порушенням службової дисципліни, оскільки на поліцію покладаються особливо важливі функції із забезпечення публічного порядку та безпеки і недопущення дестабілізації обстановки в цілому. Позивач в порушення вимог Присяги працівника поліції, ігноруючи обов`язки поліцейського щодо неухильного дотримання положень Конституції України та інших нормативних актів, що регламентують діяльність поліції нехтував принципами, що регламентують діяльність поліції та обов`язками поліцейського, які є невід`ємною частиною дотримання службової дисципліни поліцейським.

За наведених обставин, у були наявні законні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 є ознаки дисциплінарного проступку, що потребує призначення службового розслідування для повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин.

Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління національної поліції в Харківській області з проведення службового розслідування стосовно поліцейського-водія сектору логістики Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Положеннями пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

За приписами частини восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, є однією з підстав звільнення зі служби в поліції та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу.

Верховний Суд сформував відповідні правові висновки щодо застосування положень статті 29 Дисциплінарного статуту, якою урегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. У постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 Верховний Суд вказав, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що Дисциплінарною комісією проаналізовано службова характеристика та послужний список позивача, що міститься в матеріалах службового розслідування

З урахуванням вказаного доводи апелянта щодо безпідставності застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції є необґрунтованими, оскільки вибір одного із видів дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень органу, що має право приймати рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження. Застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень, а позивач прийняв присягу працівника поліції та добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і які він повинен дотримуватися.

Підсумовуючи все наведене вище, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що дії позивача, які стали предметом дослідження під час проведення службового розслідування, свідчать про порушення ним присяги поліцейського, а відтак грубого порушенням службової дисципліни, а тому наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 23.09.2025 №1292 «Про застосування дисциплінарного стягнення відносно поліцейського ГУНП в Харківській області», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, прийнятий обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин та матеріалів справи, що мають значення для їх прийняття, є вмотивованим, законним, у зв`язку з чим скасуванню не підлягає.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління національної поліції в Харківській області внести зміни до наказу ГУНП в Харківській області від 01 жовтня 2025 р. №574о/с «По особовому складу» в частині підстав звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , зазначивши підставу для звільнення - пункт 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням, згідно з рапортом від 12 серпня 2025 року), суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Відповідно до розділу ІІ Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235, підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, звільнення зі служби в поліції.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ вказаного Порядку, підставою для підготовки та видання наказів по особовому складу є документи з питань проходження служби, подані до підрозділу кадрового забезпечення поліцейським, його керівником або працівником, який здійснює кадрове забезпечення підрозділу.

У відповідності до Переліку документів з питань проходження служби, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235, до такого переліку входить, зокрема, рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі.

З матеріалів справи встановлено, що за наслідками розгляду рапорту Головним управлінням Національної поліції в Харківській області на адресу заявника направлений лист №172624-2025, яким повідомлено, що керівництвом ГУНП в Харківській області прийнято рішення щодо звільнення його зі служби в поліції не раніше 12.11.2025, керуючись пунктом 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 №114.

Таким чином, враховуючи правомірність накладеного на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв`язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, відсутні підстави для розгляду рапорту позивача про звільнення за власним бажанням та зміни формулювання підстави звільнення, у зв`язку з чим колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 по справі №520/27357/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов