Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №520/22585/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 р.Справа № 520/22585/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/22585/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із відповідною заявою, в якій просив:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі 520/22585/25.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року затверджено звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у справі №520/22585/25.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у справі, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано статтями 382 – 382-3 КАС України.

За приписами частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Відповідно до частини 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За приписами частин 1, 3, 10, 11 статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Аналіз викладених норм права свідчить про те, що судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, може встановити суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи - позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили, суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 10.02.2022 у справі №160/13013/19, що враховуються судом відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Судом встановлено, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року, адміністративний позов - задоволено.

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним, що потягло за собою не виплату індексації розміру пенсії з 01.03.2025 року відповідно до постанови КМУ від 25.02.2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» - протиправними, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та здійснювати виплату індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року відповідно до постанови КМУ від 25.02.2025 року № 209 ««Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» без обмеження розміру пенсії будь-яким максимальним розміром з виплатою недоотриманих сум індексації пенсії з 01.03.2025 року з подальшим врахуванням при перерахунках пенсії.

Зазначене рішення Харківського окружного адміністративного суду набрало законної сили.

Позивач звернувся до суду з вимогою встановити судовий контроль.

Ухвалою суду від 12.01.2026 Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/22585/25 - задоволено частково, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 року у справі №520/22585/25, протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою суду від 09.03.2026 відмовлено Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області у затвердженні звіту, зобов`язно Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/22585/25, протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали, враховуючи зауваження заявника - ОСОБА_1

07 квітня 2026 року до суду надано новий звіт про виконання судового рішення у справі, з якого судом встановлено наступне.

Відповідно до даних Реестру судових рішень ІКІС ПФУ загальна заборгованість за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 по справі №520/22585/25:

- відкладена заборгованість за минулий період (з 01.03.2025 по 01.12.2025) - 34839,23 грн (різниця перерахованої пенсії (35728,89 - 31871,69 - 3857,20 грн. *9 міс.) + 124,43 гри.) (з дати відповідно до зобов`язання по суду по дату набрання законної сили рішення суду) (джерело фінансування - кошти Державного бюджету);

- поточна заборгованість (з 02.12.2025 по 31.12.2025) - 3732,77 три. (з дати набрання законної сили рішення суду по місяць виконання рішення суду) (джерело фінансування кошти Державного бюджету);

- поточна заборгованість (з 01.01.2026 по 31.01.2026) - 1343,49 гри. (джерело фінансування кошти Державного бюджету);

- поточна заборгованість (з 01.02.2026 по 28.02.2026) - 1343,49 грн. (джерело фінансування кошти Державного бюджету);

- поточна заборгованість (з 01 03.2026 по 31.03.2026) - 1343,49 грн. (джерело фінансування кошти Державного бюджету).

З 2020 року всі операції щодо пенсійного забезпечення громадян, в тому числі і здійснення перерахунків призначених пенсій на виконання рішень суду здійснюється виключно засобами програмного забезпечення у відповідній системі Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ). Здійснення таких операцій в ручному режимі є неможливим.

Органи Пенсійного фонду України фінансують виплату пенсій за рахунок коштів Державною бюджету, реалізуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 "Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами" у межах виділених асигнувань.

Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпорядником. Головним розпорядником коштів за цією програмою с Міністерство соціальної політики України.

З грудня 2025 року, відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N821 від 14.07.2025 розпочато погашення заборгованості за рішенням Харківського окружного адміністративного сулу від 30.10.2025 по справі №520/22585/25.

У грудні 2025 року проведено виплату поточної заборгованості - у розмірі 1000,00 грн. (за рахунок коштів Державного бюджету України).

Кошти, передбачені Планом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2025 рік на погашення заборгованості з виплати пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, використано в повному обсязі.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №127 “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік”.

Планом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2026 рік, затвердженим Головою правління Пенсійного фонду України 24 лютого 2026 року, видатки за рахунок коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 24941,4 тис. грн.; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 24102,1 тис. грн.; за рахунок коштів Державного бюджету України: на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), перерахованих на виконання рішень суду, передбачені у сумі 44511,5 тис. грн.; на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень - у сумі 23825,0 тис. грн. (копія додасться).

Для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 по справі №520/22585/25 в повному обсязі головним управлінням 20.01.2026 за вих. №2000-0510-5/10602 до Пенсійного фонду України надіслано листа щодо виділення коштів на виплату заборгованості за рішенням суду по справі № 520/22585/25..

05.02.2026 за вх. №2800-030101-9/8986 отримано відповідь із зазначенням інформації, що виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії за судовими рішеннями провадиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025 .

20.02.2026 головним управлінням надіслано лист за вих. №2000-0510-5/31084 до Пенсійного фонду України про виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період.

На адресу головного управління на вищезазначений запит надійшов лист від 19.03.2026 №2800-030101-9/19852 від Пенсійного фонду України, яким повідомлено, що виплата сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень здійснюється відповідно до Порядку №821.

17.03.2026 головним управлінням повторно направлено до Пенсійного фонду України запит вих. №22000-0510-5/46814 щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період в розмірі 41602,47 грн.

Головним управлінням, в межах наданих повноважень, було вчинено необхідні дії, спрямовані на виконання судового рішення, та вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання судового рішення, про що свідчать: проведений перерахунок пенсії, нарахування різниця в пенсії, виплата поточної заборгованості, направлення запитів до Пенсійного фонду України щодо виділення коштів для виконання рішення суду у повному обсязі.

Приймаючи ухвалу про затвердження звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у справі №520/22585/25, суд першої інстанції виходив з того, що боржником здійснено вичерпний алгоритм дій задля виплати заборгованості позивачу.

Проте, колегія суддів зауважує, що розглядаючи звіт відповідача, судом не надано належної оцінки щодо доводів позивача стосовно розрахунку, а саме того, що суми, вказані у розрахунку, відрізняються від сум, вказаних у протоколі перерахунку пенсії.

Крім того, судом не надано оцінки розрахунку заборгованості з виплати пенсії за рішенням суду у справі № 520/22585/25 у розмірі 38572,00 грн, які позивач вважає помилковим та наводив власний розрахунок такої заборгованості.

Крім того, апелянт звернув увагу суду апеляційної інстанції на те, що його не було викликано до суду для розгляду звіту.

Так, згідно з частиною 1 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до суду першої інстанції надсилав клопотання від 10 квітня 2026 року, в якому зокрема просив розгляду звіту провести з повідомленням учасників справи, проте судом першої інстанції було проігноровано, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.

Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що наданий пенсійним органом звіт не містить даних про повне виконання судового рішення, а висновки суду першої інстанції є помилковими.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду .

Відповідно до п. 3 ч. 3 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою

У відповідності до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не повно з`ясував обставин, що мають значення для справи, та дійшов передчасного висновку прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 по справі 520/22585/25, тому, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду - скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 по справі № 520/22585/25 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич

Повний текст постанови складено 21.05.2026 року