Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №200/5166/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року справа №200/5166/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі № 200/5166/25 (головуючий І інстанції Голуб В.А.) за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат у розмірі 34 332, 24 грн –

У С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат у розмірі 34 332, 24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 навчалась в Донецькому державному університеті внутрішніх справ. Наказом від 23 серпня 2022 № 382 о/с рядового поліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 26 серпня 2022 року. На переконання позивача, звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, є підставою відшкодування особою витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, яке здійснює підготовку поліцейських, що і зумовило звернення позивача до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд:

стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького державного університету внутрішніх справ (на рахунок Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, р/рахунок: UA128201720313261009201000675, ЄДРПОУ 08571423) вартість її утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 34 332, 24 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі № 200/5166/25 у задоволенні позову – відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що фактично, Позивач виконав умови передбачені пунктом 5 Порядку направивши Відповідачу повідомлення № 197/7-2025 від 08 січня 2025 року про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з його утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ та договір про розстрочення платежу витрат на утримання, який запропоновано укласти у разі неможливості відшкодування витрат у 30-ти денний термін за останньою відомою Позивачу адресою Відповідача, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території.

Позивач був позбавлений можливості направити особі повідомлення із подальшим його врученням, у зв`язку із тимчасовою окупацією окремих територій України, що є об`єктивною (непереборною) обставиною, незалежною від волі та поведінки Позивача, а Відповідач не міг отримати та не отримував вказаний лист. Таким чином, вказаний пункт Порядку станом на сьогодні, у зв`язку із введенням воєнного стану по всій території держави – є колізійним, оскільки Позивач відповідно до вимог виконує всі дії, що залежні від нього, проте не може вважатися відповідальним за їх ефективність та отриманий результат чи відсутність будь-якого результату.

Зокрема, Позивач вважає, що в умовах воєнного стану існують об`єктивні перешкоди для належної реалізації механізму, передбаченого пунктом 5 Порядку. Направлення повідомлення за останньою відомою адресою Відповідача, яка знаходиться на тимчасово непідконтрольній території, автоматично унеможливлює його фактичне отримання та своєчасне реагування на вимоги Позивача. Крім того, правова невизначеність у застосуванні норм Порядку створює ситуацію, за якої одна сторона, яка по суті виконує свої обов`язки (Позивач) – не може гарантувати ефективність процедур, що є необхідними передумовами для подальшого стягнення витрат у судовому порядку.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 15 серпня 2021 року по 26 серпня 2022 року навчалась в Донецькому державному університеті внутрішніх справ, про що свідчать витяги з наказів від 20.07.2021 № 361 о/с та від 23.08.2022 № 382 о/с.

Наказом ректора від 23 серпня 2022 № 382 о/с рядового поліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів та звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 26 серпня 2022 року.

Відповідно до довідки витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2021 до 26.08.2022 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ заборгованість складає 34 332, 24 грн., в тому числі: грошове забезпечення – 1 584, 62 грн., речове забезпечення – 11 253, 28 грн., продовольче забезпечення – 14 879, 70 грн., медичне забезпечення – 243, 34 грн., комунальні витрати – 6 371, 30 грн.

Листом від 31.03.2025 № 1707/07-2025 позивачем було направлено на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) повідомлення, в якому було запропоновано відповідачці в добровільному порядку відшкодувати вартість утримання у закладі освіти зі специфічними умовами навчання у сумі 34 332, 24 грн. на зазначені у цьому листі реквізити.

Вказаний лист повернуто позивачу 04.06.2025 з відміткою “Територія окупована”.

З метою стягнення з відповідачки витрат на її утримання, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, судом першої інстанції зазначено наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII “Про Національну поліцію” (далі – Закон № 580-VIII).

За ч. 4 ст. 74 Закону № 580-VIII особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі – Порядок № 261).

Цей Порядок № 261 визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

За п. 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.

Згідно з п. 3 Порядку № 261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Відповідно до п. 5 Порядку № 261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Отже, відповідачка несе зобов`язання щодо відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з її утриманням у навчальному закладі.

За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 30 серпня 2022 року у справі № 480/8200/20 відповідно до статті 74 Закону України “Про Національну поліцію” та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Отже, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, задля того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

За ч. 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт надсилання та отримання відповідачкою повідомлення про відшкодування витрат.

Місцем реєстрації відповідачки є адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, вся територія Маріупольського району Донецької області (в тому числі смт Нікольське) включено до переліку тимчасово окупованих територій України, дата початку тимчасової окупації - 05.03.2022.

Судом встановлено, що на сайті АТ “Укрпошта” наявна інформація про те, що відділення поштового зв`язку у смт Нікольське тимчасово не функціонують. Така інформація є загальновідомою.

Тобто, повідомлення про відшкодування витрат на навчання, яке направлялось позивачем у квітні 2025 року листом з міста Кропивницький Кіровоградської області на тимчасово окуповану територію (за місцем реєстрації відповідачки), за умови нездійснення поштових пересилань на таку територію, не може вважатися врученим. Таким чином, відповідачці не було запропоновано у добровільному порядку відшкодувати витрати, які є предметом стягнення у цій справі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі № 200/5166/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 року у справі № 200/5166/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 21 травня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко