Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №360/2474/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року справа №360/2474/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги представника позивача Дзіся Андрія Романовича та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року (повне судове рішення складено 25 лютого 2026 року) у справі № 360/2474/25 (суддя в І інстанції Смішлива Т. В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Дзісь Андрій Романович в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - Управління) та просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії без урахування довідок про заробітну плату в зоні відчуження, що призвело до зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 до 25861,34 грн;

- зобов`язати Управління провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 вересня 2025 року на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 4,00114.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Луганській області (далі – відповідач) та отримує пенсію по інвалідності (у розмірі відшкодування фактичних збитків) відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії.

Відповідно до розрахунків з матеріалів пенсійної справи станом на 26.02.2025 показник середньої заробітної плати позивача становив 35665,47 грн, пенсія була обчислена виходячи із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження, на підставі довідок про заробіток основний розмір пенсії від середнього заробітку становив 26749,10 грн (35665,47 грн (середньомісячний заробіток) * 75% (відсоток втрати працездатності)). Розмір пенсії з надбавками становив 24438,21 грн.

Факт зменшення розміру пенсії підтверджується розрахунком станом на 27.10.2025, пенсія обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 25861,34 грн та основний розмір пенсії від середнього заробітку складає 19396,01 грн., тобто: 25861,34 грн (середньомісячний заробіток) * 75% (відсоток втрати працездатності). Розмір пенсії з надбавками становить 18123,28 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 12.12.2025 щодо перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках з наданням документів, що підтверджують участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та закріплюють розмір заробітної плати за період роботи в зоні відчуження.

Відповідач, своїм листом від 18.12.2025, відмовив у здійсненні перерахунку у зв`язку з відсутністю документів в матеріалах електронної пенсійної справи, які підтверджують період роботи в зоні відчуження та нарахування заробітної плати.

Також, відповідач зазначив, що 01.09.2025 пенсію позивачу обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, додатково повідомлено, що позивач має змогу звернутися з наданням довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження та первинні документи на підставі яких визначалися складові довідки про заробітну плату.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо перерахунку пенсії без урахуванням довідок про заробітну плату в зоні відчуження, що призвело до зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 вересня 2025 року раніше встановленої пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись з таким судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, в яких посилались на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача, обгрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначав, що обраний судом спосіб захисту, вийшовши за межі позовних вимог, не сприяє відновленню порушеного права Позивача.

Просив змінити рішення місцевого суду в зобов`язальній частині та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 вересня 2025 року на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 4,00114.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до норм Закону № 796, як особа каліцтво/захворювання, якої пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕC (під час призову з запасу ВС), як внутрішньо переміщена особа.

В електронній пенсійній справі ОСОБА_1 наявна довідка від 06.03.1998 № 4/3, видана ІНФОРМАЦІЯ_1 , та довідка від 18.02.1987 № 48, видана військовою частиною НОМЕР_1 , про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 13.12.1986 по 18.02.1987. Довідка про заробітну плату за періоди виконання військового обов`язку/робіт в зоні відчуження відсутня.

Розмір пенсії з 01.03.2025 обчислено із середньої заробітної плати 35665,47 грн та складав 24438,21 грн., а саме:

26749,10 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (35665,47 грн. х 75%);

944,40 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи;

50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни II-ї групи;

379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС; -

2157,16 грн - обмеження в індексації з 01.03.2023; - 268,87 грн - обмеження в індексації з 01.03.2024; - 1258,86 грн - обмеження в індексації з 01.03.2025.

Відповідно до статті 67 Закону 796 розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 обмежено максимальним розміром і складає 23610,00 грн. (2361,00 грн х 10).

У зв`язку із відсутністю довідки про заробітну плату з 01.09.2025 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року.

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії ОСОБА_1 складає: 2,90126 = 6000,00 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021) * 5/10340,35 грн (середня заробітна плата за 2020 рік).

Розмір заробітної плати для обчислення пенсії складав 25861,34 грн (8913,83 грн * 2,90126).

Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 склав 19117,68 грн, а саме:

19396,01 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку (25861,34 грн х 75%);

944,40 грн - підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи;

50,00 грн - цільова допомога інвалідам війни II-ї групи;

379,60 грн - додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС;

1151,85 грн - обмеження в індексації з 01.03.2023;

500,48 грн - обмеження в індексації з 01.03.2025.

ОСОБА_1 20.10.2025 подав заяву про перерахунок пенсії, до якої долучив:

- ксерокопію довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 13.12.1986 по 18.02.1987;

- ксерокопію розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження з 13.12.1986 по 18.02.1987;

- довідку № 118 від 18.02.1987 про перебування на навчальних зборах з 13.12.1987 по 18.02.1987, видана військовою частиною № НОМЕР_1 ;

- довідку про перебування в зоні ліквідації аварії на ЧАЕС від 06.03.1998 № 4/3, видану ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_2 від 27.07.1994;

- вкладку до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи № НОМЕР_3 ;

- військовий квиток серії НОМЕР_4 від 01.11.1969.

До звернення ОСОБА_1 долучив скановані копії з копій документів, а саме: довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 13.12.1986 по 18.02.1987 та розрахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження з 13.12.1986 по 18.02.1987, що є порушенням норм пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі- Порядок № 22-1).

Заява відпрацьовувались за принципом “єдиної” черги завдань та “єдиної” черги спеціалістів.

За результатом розгляду документів встановлено, що довідка б/н про заробітну плату за роботу в населених пунктах зони відчуження в період з 13.12.1986 по 18.02.1987 видана з порушенням норм чинного законодавства, а саме: розрахунок годинної тарифної ставки проведено із застосуванням показника кратності до тарифної ставки, підвищеної на 100 відсотків; збільшеної до 60% премії без наявності положення про преміювання; розрахунок збереженої заробітної плати надано за кількістю днів більшою ніж відпрацьовано в зоні небезпеки.

В довідці б/н про заробітну плату за роботу в населених пунктах зони відчуження розрахунок збереженої заробітної плати надано за кількістю днів, а саме в грудні 1986 року 16; у січні 1987 року — 26; у лютому 1987 року - 15, в той час як в довідці від 18.02.1987 № 48, виданій військовою частиною НОМЕР_1 , зазначена кількість відпрацьованих в зоні небезпеки днів: грудень 1986 року - 14; січень 1987 року - 22; лютий 1987 року - 5.

В долученому до заяви військовому квитку серії НОМЕР_4 від 01.11.1969 зазначена дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не відповідає даті народження зазначеній в паспорті заявника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

За результатом розгляду документів Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято рішення № 909250116280 від 18.11.2025 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

12.12.2025 представник позивача адвокат Дзісь А. Р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області із заявою, в якій просив провести перерахунок пенсії, із врахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати 4,00114 та надати довідку про заробітну плату, згідно якої було встановлено середньомісячний заробіток 35665,47 грн. До заяви додано ордер адвоката, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію згоди на обробку персональних даних.

Будь-яких інших документів представником позивача до заяви від 12.12.2025 додано не було.

За наслідками розгляду заяви представника позивача від 12.12.2025 та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області 18.12.2025 надано відповідь за вих. № 14187-15819/Н-02/8-1200/25, в порядку Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР “Про звернення громадян”.

Як передбачено ст. 54 Закону № 796 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно із статтею 59 Закону № 796 при обчисленні пенсії, зокрема, по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності особам, що постраждали внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок аварії на ЧАЕС відповідно до статті 54 Закону (далі — Порядок № 1210).

Пунктом 9 Порядку № 1210 встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою:

П = Зс х Кзс х Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік (928,81 грн), що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії; Кв – розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Відповідно до Порядку № 1210 особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, мають право обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Нарахування заробітної плати за виконання роботи в зоні відчуження провадиться лише на підставі первинних документів, які підтверджують періоди роботи в зоні відчуження із зазначенням населених пунктів та кількості робочих годин щоденно в зоні відчуження (табель обліку робочого часу, особові рахунки з розшифровкою кодів виплат того часу, шляховий лист, тощо), завірених організацією в складі якої особа працювала в зоні відчуження.

Оплата праці працівників за виконання роботи в зоні відчуження проводилась з урахуванням Розпорядження Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 та постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР і ВЦРГІС від 07.05.1986 № 524-156 “Про умови праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції”.

Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964 були установлені зони небезпеки, де оплата праці працівників, підприємств, установ і організацій, розташованих в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, розділеної на ІІІ, ІІ, І зону небезпеки, проводилась відповідно у 5,4,3-кратному розмірі одинарних тарифних ставок (посадових окладів). На решті території, що не була віднесена до зон небезпеки (зона особливого контролю) оплата праці проводилась з дня аварії, виходячи з підвищених до 100 відсотків тарифних ставок (посадових окладів) відповідно до постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 (постанова Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 № 168).

Відрядженим особам оплата праці проводилась на 1 кратність менше, так як за особами, що направлялись на роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, за основним місцем роботи зберігався середній заробіток. Для застосування показників кратності до тарифних ставок, посадових окладів, підвищених на 100 відсотків підстав не було.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалась відповідно до діючого на підприємстві (в організації) положення про преміювання.

В позовній заяві представник позивача зазначає, що індивідуальний коефіцієнт, який має бути врахований для визначення розміру пенсії по інвалідності із врахуванням довідки про заробіток в зоні відчуження для його підзахисного повинен становити - 4,00114.

Як вже зазначалося вище, оскільки довідка про заробітну плату позивача відсутня, то з 01.09.2025 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року.

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії ОСОБА_1 складає: 2,90126 = 6000,00 грн (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021) * 5/10340,35 грн (середня заробітна плата за 2020 рік).

Розмір заробітної плати для обчислення пенсії складав 25861,34 грн (8913,83 грн * 2,90126).

Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 склав 19117,68 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області рішення про відмову у перерахунку пенсії за наслідком розгляду заяви представника позивача не приймало.

Лист відповідача від 18.12.2025 за вих. № 14187-15819/Н-02/8-1200/25 не є актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг.

Просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до норм Закону № 796, як особа каліцтво/захворювання, якої пов`язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕC (під час призову з запасу ВС).

Згідно протоколу перерахунку пенсії від 27.10.2025 здійсненого у зв`язку з уточненням даних в ЕПС, 01.11.2025 на підставі звернення № 4087 від 20.10.2025 відсоток втрати працездатності складає 75 %, розмір пенсії позивача з 01.11.2025 по 28.02.2026 складає: основний розмір пенсії від середнього заробітку 19396,01 грн, цільова допомога інвалідам війни II-ї групи 50,00 грн, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361 грн) 944,40 грн, додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. № 112 п.5 - 379,60 грн, місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2025, обмеження в індексації з 01.03.2023 року -1151,85 грн, обмеження в індексації з 01.03.2025 року - 500,00 грн, розмір пенсії з надбавками 19117,68 грн; розмір пенсії з 01.03.2026 по 18.10.2026 складає: основний розмір пенсії від середнього заробітку 19396,01 грн, цільова допомога інвалідам війни II-ї групи 50,00 грн, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361 грн.) 944,40 грн, додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 379,60 грн, місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2025, обмеження в індексації з 01.03.2023 - 1151,85 грн, обмеження в індексації з 01.03.2025 - 500,00 грн, розмір пенсії з надбавками 19117,68 грн; розмір пенсії з 19.10.2026 довічно складає: основний розмір пенсії від середнього заробітку 19396,01 грн, цільова допомога інвалідам війни II-ї групи 50,00 грн, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361 грн.) 944,40 грн, додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 379,60 грн, місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2025, обмеження в індексації з 01.03.2023 - 1151,85 грн, обмеження в індексації з 01.03.2025 - 500,00 грн, розмір пенсії з надбавками 19117,68 грн.

Представник заявника адвокат Дзісь А. В. звернувся до Головного управління ПФУ в Луганській області з заявою про перерахунок пенсії від 12.12.2025, в якій просив провести перерахунок пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати 4,00114; надати довідку про заробітну плату, згідно якої встановлено середньомісячний заробіток 35665,47 грн.

Головне управління ПФУ в Луганській області листом від 18.12.2025 № 14187-15819/Н-02/8-1200/25 повідомило представника позивача, що відповідно до Рішення Другого сенату Конституційного суду № 2-р(ІІ)/2024 від 20.03.2024 (далі - Рішення) припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі змінами (далі — Закон 796), а саме: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”, визнано неконституційним.

Для виконання зазначеного Рішення, проведено аналіз пенсійних справ отримувачів пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, та пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначених відповідно до норм статті 54 Закону 796, щодо яких виплата проводилась з урахуванням обмеження максимальним розміром на рівні 23610 гривень.

Порядок призначення та обчислення розміру пенсії вищезазначеній категорії осіб визначені Законом 796 та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Порядок 1210).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні, має статус внутрішньо переміщеної особи та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи від захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, призначену відповідно до норм Закону 796.

За результатами проведеного аналізу встановлено, що паперова пенсійна справа ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи, перебуває на тимчасово окупованій території України. В електронній пенсійній справі відсутні документи про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідки про заробітну плату за період виконання військового обов`язку/робіт в зоні відчуження.

У зв`язку із відсутністю вищезазначених документів ОСОБА_1 з 01.09.2025 проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Для перегляду розміру пенсії ОСОБА_1 пропонуємо надати заяву до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України або засобами веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України разом зі сканованими копіями оригіналів документів, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та які відповідають вимогам Закону 796 та Порядку № 1210, зокрема:

- паспорт громадянина України;

- документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;

- довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідку військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи у зоні відчуження;

- довідку про заробітну плату за період робіт в зоні відчуження, видану згідно норм законодавства з розрахунком;

- документи про проходження військової служби (служби);

- посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи зі вкладенням.

Водночас, в разі наявності, необхідно долучити до заяви рішення суду, якими покладено зобов`язання на органи Пенсійного фонду України щодо проведення призначення/перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату в зоні відчуження.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону № 796-XII Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно з статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є отримувачем пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ, при цьому пенсія була обрахована із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, на підставі довідки про заробітну плату за час роботи (служби) по ліквідації наслідків на ЧАЄС, яка зберігалася в матеріалах пенсійної справи і була втрачена у зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України.

Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 складав 23610,00 грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що за результатами проведеного аналізу, з урахуванням відсутності в електронній пенсійній справі документів, які підтверджують роботу позивача в зоні відчуження та довідки про заробітну плати, з 01.09.2025 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року (2,90126).

Суд зауважує, що жодною нормою пенсійного законодавства не передбачено право здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії у зв`язку з втратою пенсійних справ та документів, що в них зберігалися, тому здійснення відповідачем дій щодо перерахунку з 01.09.2025 пенсії позивачу, внаслідок якого розмір пенсії позивача зменшився до 19117,68 грн, є протиправними.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що перед здійсненням перерахунку раніше призначеної позивачеві пенсії в бік зменшення, що негативно впливає на права пенсіонера, відповідач не ініціював адміністративне провадження згідно із вимогами Закону України “Про адміністративну процедуру” і не забезпечив право на участь в адміністративному провадженні, в межах якого позивач мав би змогу надати наявні в нього документи.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Надаючи відповідь на звернення адвоката в інтересах позивача відповідач листом № 14187-15819/Н-02/8-1200/25 від 18.12.2025 повідомив, що перерахунок пенсії з 01.09.2025 здійснено зокрема на виконання Рішення Другого сенату Конституційного суду № 2- р(ІІ)/2024 від 20.03.2024.

З цього приводу суд зазначає таке.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше введені в дію Законом № 3668-VІ, який набрав чинності 01.10.2011.

За положеннями статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, законів України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України зокрема, до статті 67 Закону № 796-XII, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, установлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Так, згідно з частиною третьою статті 67 Закону № 796-XII (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону № 796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 120/1602/23, від 15.11.2023 у справі № 120/6735/23.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.01.2023 у справі № 380/12268/20, у постанові від 05.09.2023 у справі № 120/1602/23 зазначив, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).

Норми статті 2 Закону № 3668-VI також кореспондуються з положеннями частини третьої статті 67 Закону № 796-XII.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас, 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв Рішення № 2-р (II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, з 20.03.2024 - з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20.03.2024 №2-р(II)/2024 стаття 67 Закону № 796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, також припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, зі змінами, визнано неконституційними.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що до 19.03.2024 включно припис статті 2 Закону № 3668-VI, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, були чинними, а тому підлягали обов`язковому застосуванню.

Натомість з 20.03.2024 відповідач не має правових підстав обмежувати пенсію позивача максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024 визнано неконституційними припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII.

Так позивач набув права на виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з 20.03.2024 (дати набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 у справі № 2-р(II)/2024), з відповідними заявами до відповідача не звертався, проте відповідачем самостійно здійснено неправильний перерахунок пенсії у зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України вказаного рішення з 01.09.2025.

За встановлених обставин, керуючись положеннями статті 9 та 245 КАС України, суд першої інстанції обгрунтовано вважав за необхідне визначити такий спосіб захисту порушених прав позивача, який у повній мірі сприятиме їх відновленню, з виходом за межі позовних вимог, а саме:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо перерахунку пенсії без урахуванням довідок про заробітну плату в зоні відчуження, що призвело до зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 вересня 2025 року раніше встановленої пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

При цьому доводи апеляційної скарги представника позивача не заслуговують на увагу, оскільки є зайвою деталізацією.

Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за їх межі та корегуванням обраного способу захисту порушених прав позивача.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії” (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням нормативного врегулювання спірних правовідносин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю лише із словесним корегуванням обраного способу судового захисту.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги представника позивача Дзіся Андрія Романовича та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області – залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі № 360/2474/25 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 21 травня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук