Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №164/542/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/542/26

п/с 1-кп/164/177/2026

Категорія:

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року Селище Маневичі

Маневицький районний суд Волинської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026030590000099 від 18 лютого 2026 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Чорниж Луцького району Волинської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, із професійно-технічною освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 близько 22 години 30 хвилин 15.02.2026, перебуваючи неподалік магазину-бару «Гостинний двір», що за адресою: Волинська область, Луцький район, село Чорниж, вулиця Центральна, 39А, діючи умисно, в ході конфлікту, що раптом виник на грунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_5 , керуючись метою заподіяння шкоди здоров`ю останньому, усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, умисно наніс один удар кулаком лівої руки в ділянку щелепи потерпілому ОСОБА_5 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої щелепи в ділянці суглобового паростка справа та тіла нижньої щелепи справа, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Таким чином, своїми протиправними діями, що виразилися в умисному середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав у повному обсязі та показав, що 15 лютого 2026 року у пізній час він перебував у магазині-барі «Гостинний двір», що за адресою: Волинська область, Луцький район, село Чорниж. За сусіднім столом відпочивала компанія в якій перебував ОСОБА_5 . В процесі спілкування з останнім між ними виник конфлікт і вийшовши на вулицю для з`ясування стосунків між собою, він наніс один удар кулаком лівої руки в ділянку щелепи потерпілому ОСОБА_5 . Про вчинене жалкує та щиро розкаюється у вчиненому. Попросив вибачення у потерпілого.

У зв`язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження, судом на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні висловив позицію щодо покарання ОСОБА_4 , вважає що не слід позбавляти останнього волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, займається вирощуванням сільськогосподарських культур в домашніх умовах, які в подальшому реалізує заготівельникам, враховуючи позицію потерпілого, який просить не призначати суворе покарання, суд рахує необхідним призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі.

Виходячи з вимог Кримінального закону про справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію покарання, суд приходить до висновку, що мета покарання, зазначена в ст. 50 КК України, може бути досягнута в умовах відбування ОСОБА_4 покарання з випробуванням, з встановленням йому достатнього випробувального строку відповідно до вимог ст. 75 КК України та покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

Саме таке покарання буде відповідати вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільного позову не заявлено.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 98, 110, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді - 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_4 - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_1