Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №753/19558/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №753/19558/25

Суддя: Поліщук Наталія Валеріївна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/6196/2026

справа №753/19558/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», поданою адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем, на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Сирбул О.Ф., дата складення повного рішення не зазначена,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У серпні 2025 року ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказує, що 18 лютого 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4618105, за умовами якого відповідач отримав 4 000,00 гривень та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором. Проте позичальник не здійснив повернення кредиту та не сплатив комісію і проценти.

Договір №4618105 укладено в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію», відповідачем договір підписано за допомогою одноразового ідентифікатора.

Вказує, що факт перерахування коштів підтверджується даними платіжного доручення про успішне перерахування коштів за кредитним договором №4618105 від 18 лютого 2021 року.

Відповідач зі свого боку не виконав умов кредитного договору, у зв`язку із чим за відповідачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 18 960,00 грн та складається з:

- 4 000,00 грн ? заборгованість за тілом кредиту;

- 13 800,00 грн ? заборгованість за процентами;

- 1 160,00 грн ? заборгованість за комісією.

14 травня 2021 року ТОВ "Мілоан" та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №68-МЛ, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором №4618105 від 18 лютого 2021 року. Сума та розрахунок за кредитним договором передано позивачу від первісного кредитора на умовах договору відступлення права вимоги.

Вказує, що у зв`язку із звернення до суду із позовом позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.

Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №4618105 від 18 лютого 2021 року у розмірі 18 960,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8 000,00 гривень.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту видачі відповідачу кредитних коштів та розміру заборгованості. Суд звернув увагу, що в матеріалах справи відсутні докази фактичного перерахування або отримання відповідачем коштів за кредитним договором, а наданий позивачем розрахунок заборгованості сам по собі не є достатнім доказом існування боргу. Крім того, після отримання відповіді АТ «А-Банк» на ухвалу суду позивач не подав жодних додаткових пояснень чи доказів для підтвердження своїх вимог.

Також суд першої інстанції з посиланням на Закон України "Про захист прав споживачів", рішення Конституційного Суду України та правові позиції Великої Палати Верховного Суду зазначив, що банк не довів належного інформування відповідача про умови кредитування та звернув увагу на недопустимість покладення на споживача надмірного тягаря та стягнення необґрунтованих сум штрафних санкцій.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ТВ "ФК "Кредит-Капітал" подано апеляційну скаргу, у якій не погоджується із висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з підстав недоведеності факту видачі кредитних коштів відповідачу. Суд першої інстанції зазначив, що відповідь АТ «А-Банк» не дала можливості ідентифікувати особу власника картки № НОМЕР_1 , а наданий позивачем розрахунок заборгованості сам по собі не є належним доказом існування боргу.

Уважає такі висновки суду першої інстанції є помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи і нормам матеріального права. 18 лютого 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4618105, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4 000 грн. Позивач виконав свої зобов`язання у повному обсязі, перерахувавши кошти на картковий рахунок, зазначений відповідачем при укладенні договору, тоді як відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав.

На підтвердження укладення договору позивачем надано копію кредитного договору, умови якого передбачають укладення правочину в електронній формі через особистий кабінет позичальника. Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 договору відповідач підтвердив ознайомлення з правилами кредитування, паспортом споживчого кредиту, графіком платежів та погодився з усіма умовами договору.

Згідно Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до письмової форми. Договір №4618105 підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, надісланого на номер телефону, зазначений ним при реєстрації. Надана позивачем довідка про ідентифікацію містить персональні дані відповідача, зокрема РНОКПП та дату народження, що дає можливість належним чином ідентифікувати особу позичальника.

Стверджує, що суд безпідставно відхилив розрахунок заборгованості як доказ. З посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц, вказує, що розрахунок заборгованості у сукупності з іншими доказами є належним підтвердженням наявності боргу.

Надані позивачем документи, зокрема кредитний договір, довідка про ідентифікацію, розрахунок заборгованості та платіжне доручення про перерахування 4 000 грн, у своїй сукупності підтверджують факт видачі кредиту відповідачу. Платіжне доручення містить усі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату, номер транзакції, код авторизації, банк-еквайр, призначення платежу та суму переказу. Відсутність повного номера картки обумовлена вимогами законодавства та нормативних актів НБУ, зокрема пунктом 10 постанови Правління НБУ №113 від 03 листопада 2021 року, який передбачає зазначення лише перших шести та останніх чотирьох цифр платіжної картки.

Вказує на безпідставність висновків суду першої інстанції про відсутність виписок з особових рахунків, оскільки відповідно до умов договору кредитні кошти перераховувались на вже існуючий картковий рахунок відповідача, доступу до якого позикодавець не має. Стверджує, що сам факт ненадання банком додаткової інформації щодо карткового рахунку не спростовує факту видачі кредитних коштів та існування заборгованості.

Уважає, що позивачем надано достатні, належні та допустимі докази укладення кредитного договору, видачі кредитних коштів та наявності заборгованості відповідача, тоді як суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно оцінив надані докази та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Мотивуючи наведеним, просить заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.

5. Позиція учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

Згідно даних анкети-заяви на кредит №4618105, створеної на сайті miloan.ua, позичальник ОСОБА_1 погодив умови кредитування згідно кредитного договору, а також повідомив кредитодавцю персональні дані, у тому числі, РНОКПП НОМЕР_2 , номер мобільного телефону: НОМЕР_3 , електронну пошту, серію та номер паспорту, адресу реєстрації та проживання (а.с.15).

Анкета-заява на кредит №4618105 також містить відомості про процес оформлення та розгляду заяви 4618105: заповнення заяви 2021-02-18 12:33:45; автоматична перевірка 2021-02-18 12:34:17; перевірка у БКІ 2021-02-18 12:34:28; скоринг 2021-02-18 12:34:48; верифікація за телефоном 2021-02-18 12:34:48; підтвердження зміни умов 2021-02-18 12:38:32; оброблення 2021-02-18 12:39:02; підписання договору 2021-02-18 12:39:08; оброблення 2021-02-18 12:39:40.

За відомостями анкети-заяви по заяві 4618105 прийнято рішення: погоджено, дата рішення 2021-02-18. Погодженні умови кредитування по заяві 4618105: замовлена сума ? 7 300,00 грн; замовлений строк ? 15 днів; погоджена сума ? 4 000,00 грн; погоджений строк ? 15 днів; комісія за надання ? 29% одноразово; ставка процентів ? 3% за кожен день користування (а.с. 15).

Матеріали справи містять примірник договору про споживчий кредит №4618105 від 18 лютого 2021 року, відповідно до якого кредитодавець (ТОВ "Мілоан") зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк, визначений пунктом 1.3. Договору, надати позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у пункті 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Згідно пункту 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000,00 грн у валюті: Українські гривні.

Згідно пункту 1.3. договору кредит надається строком на 15 днів з 18 лютого 2021 року (строк кредитування).

Згідно пункту 1.4. договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 05 березня 2021 року.

Згідно пункту 1.5.1 договору комісія за надання кредиту 1 160,00 гривень, яка нараховується за ставкою 29,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Згідно пункту 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 1 800,00 грн, які нараховуються за ставкою 3 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно пункту 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2.3. договору визначено порядок пролонгації строку кредитування.

Так, згідно пункту 2.3.1. договору продовження вказаного в пункті 1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: 2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору.

2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору.

У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.2. договору розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS- повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS- повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству.

В пункті 10 договору зазначено реквізити сторін. У графі позичальник вказано ОСОБА_1 , код: НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16-19).

Матеріали справи містять графік платежів (додаток №1 до договору про споживчий кредит №4618105 від 18 лютого 2021 року) та паспорт споживчого кредиту №4618105 (додаток 2 до договору про споживчий кредит №4618105 від 18 лютого 2021 року) (а.с. 20-21).

Згідно даних довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан» клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір 4618105 від 18 лютого 2021 року, ідентифікований товариством. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): F46334, час відправки ідентифікатора позичальнику ? 18.02.2021; номер, на який відправлено ідентифікатор ? +380505269044 (а.с. 21 зворот).

З даних платіжного доручення 39871325 від 18 лютого 2021 року убачається, що ТОВ "Мілоан" перераховано 4 000,00 гривень. У графі отримувач вказано ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_5 . У графі призначення платежу вказано "кошти згідно договору 4618105" (а.с. 22).

Матеріали справи містять відомість про щоденні нарахування та погашення процентів, що відображає порядок нарахування процентів за кожен день користування кредитом. Із наявної відомості убачається, що проценти нараховувались за період з 19 лютого 2021 року по 04 травня 2021 року (а.с. 22 зворот - 23).

14 травня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит Капітал" укладено договір про відступлення права вимоги №65-МЛ, відповідно до якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги до божників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с. 23 зворот - 27 зворот).

14 травня 2021 року ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит Капітал" на виконання умов договору відступлення прав вимог підписано акт приймання-передачі реєстру боржників. Відповідно до даних витягу з реєстру боржників убачається, що до ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №4618105 від 18 лютого 2021 року на суму 18 960,00 гривень, з яких 4 000,00 гривень - тіло кредиту, 13 800,00 гривень - проценти, 1 160,00 гривень - комісія (а.с. 28, 28 зворот).

З даних листа №20.1.0.0.0/7-20251105/0123 від 13 листопада 2025 року убачається, що АТ "Акцент-Банк" не має змоги надати запитувану інформацію щодо картки № НОМЕР_5 , оскільки за наданими відомостями не вдалось ідентифікувати вказану особу. За можливості надати повний номер картки, серію та номер паспорта або ідентифікаційний номер клієнта (а.с. 80).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦК України).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вказує на таке.

Положеннями статті 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, які входять до предмета доказування у справі. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 18 лютого 2021 року укладено договір про споживчий кредит №4618105 в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону відповідача. Надані позивачем анкета-заява, довідка про ідентифікацію, кредитний договір, графік платежів та паспорт споживчого кредиту містять персональні дані відповідача, зокрема його прізвище, ім`я та по батькові, РНОКПП, номер телефону, адресу проживання та інші ідентифікуючі відомості, що у своїй сукупності підтверджують факт укладення договору саме відповідачем.

Колегія суддів враховує, що відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивач не довів належного інформування відповідача про умови кредитування є помилковим, оскільки договір укладено в електронній формі, такий не є договором приєднання.

Висновки суду першої інстанції про недоведеність факту перерахування кредитних коштів колегія суддів уважає помилковими та такими, що не ґрунтуються на повному дослідженні доказів у справі з огляду на таке.

Матеріали справи містять платіжне доручення №39871325 від 18 лютого 2021 року, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» здійснено переказ грошових коштів у сумі 4 000,00 грн на рахунок № НОМЕР_5 із зазначенням отримувача ? Попов А.А. та призначення платежу: «кошти згідно договору 4618105». Вказаний документ містить дату проведення операції, номер транзакції, реквізити отримувача, суму платежу та призначення переказу, а тому є належним письмовим доказом у розумінні статей 76, 77 ЦПК України.

При цьому відсутність у матеріалах справи повного номера платіжної картки не може бути підставою для автоматичного висновку про невидачу кредитних коштів, оскільки приховування частини реквізитів платіжної картки зумовлено вимогами банківського законодавства та правилами захисту платіжної інформації.

Колегія суддів враховує, що ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 вересня 2025 року у межах розгляду цієї справи витребувано у АТ «А-Банк» інформацію щодо належності банківської картки № НОМЕР_5 ОСОБА_1 , успішності транзакції від 18 лютого 2021 року на суму 4 000,00 грн, зарахування відповідних коштів на рахунок отримувача та проведення верифікації власника картки.

На виконання вказаної ухвали АТ «А-Банк» листом від 13 листопада 2025 року повідомило про неможливість надання запитуваної інформації у зв`язку із недостатністю відомостей для ідентифікації клієнта та запропонувало надати повний номер банківської картки, серію та номер паспорта або РНОКПП особи.

Разом із тим, із змісту наданої банком відповіді не убачається, що банківська картка № НОМЕР_5 не належить ОСОБА_1 , що транзакція від 18 лютого 2021 року була неуспішною або що кошти не були зараховані на відповідний рахунок. Фактично банк не спростував жодної із обставин, на підтвердження яких судом витребовувалась інформація, а лише вказав на неможливість надання більш детальних відомостей за відсутності достатніх ідентифікуючих даних клієнта.

Колегія суддів звертає увагу, в ухвалі суду про витребування доказів зазначено лише частково прихований номер банківської картки та прізвище, ім`я, по батькові особи без наведення інших ідентифікаційних даних, зокрема РНОКПП чи дати народження відповідача, у зв`язку із чим відповідь банку про неможливість ідентифікації клієнта є об`єктивно зумовленою обсягом наданої судом інформації.

За таких обставин ненадання АТ «А-Банк» запитуваних відомостей не може тлумачитись як доказ відсутності факту перерахування кредитних коштів відповідачу або неналежності йому відповідної банківської картки, оскільки зазначена відповідь банку має виключно інформаційний характер та не містить будь-яких даних, які б спростовували доводи позивача щодо видачі кредиту.

Крім цього, наявні у справі анкета-заява позичальника, довідка про ідентифікацію, відомості про використаний номер телефону відповідача, а також платіжне доручення із зазначенням прізвища отримувача та призначення платежу у своїй сукупності підтверджують обставини перерахування кредитних коштів саме відповідачу. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що позивач, як кредитодавець, не є власником карткового рахунку відповідача та об`єктивно не має доступу до повної банківської інформації щодо руху коштів по рахунку позичальника. Водночас надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують факт оформлення кредиту, акцепту договору відповідачем та перерахування кредитних коштів на картковий рахунок, зазначений позичальником при оформленні кредиту.

Висновки суду першої інстанції про недоведеність розміру заборгованості також є помилковими, оскільки матеріали справи містять відомість щоденного нарахування процентів, яка узгоджується з умовами кредитного договору щодо строку користування кредитом, процентної ставки та порядку нарахування платежів.

Відповідачем, у свою чергу, не надано належних та допустимих доказів на спростування факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів або неправильності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що судом першої інстанції позивача у цій справі позивача помилково ідентифіковано як банківську установу, проте відповідно до відомостей Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої 27 вересня 2021 року та долученої до позову, ТОВ "Кредит-Капітал" є фінансовою установою, яка здійснює таки види діяльності: 64.92 - Інші види кредитування (основний); 64.99 ? Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) (а.с.30).

З огляду на те, що ані кредитодавець ТОВ "МІЛОАН", ані позивач ТОВ "Кредит-Капітал" не є банківськими установами, судом першої інстанції помилково ототожнено фінансові установи із банками.

Крім цього, з огляду на характер укладеного між ТОВ "МІЛОАН" та відповідачем договору, який за своєю природою не є договором приєднання, судом першої інстанції необґрунтовано здійснено посилання на заяву про надання кредиту та умови та правила надання банківських послуг.

Отже колегія суддів робить висновок, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, неналежним чином оцінив надані сторонами докази та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

За установлених обставин, заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року слід скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Установлено, що за подачу позовної заяви позивачем сплачено 2 422,40 гривень, що підтверджується даними платіжної інструкції №18021 від 19 серпня 2025 року. За подачу апеляційної скарги сплачено 3 633,60 гривень, що підтверджується даними платіжної інструкції №42971 від 23 грудня 2025 року (а.с. 36, 108).

Ураховуючи те, що за результатом розгляду справи у суді апеляційної інстанції вимоги позивача задоволено, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір за подачу позовної заяви та за подачу апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», подану адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем, задовольнити.

Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення такого змісту.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним договором №4618105 від 18 лютого 2021 року 4 000,00 грн ? заборгованість за тілом кредиту; 13 800,00 грн ? заборгованість за процентами; 1 160,00 грн ? заборгованість за комісією, а всього 18 960,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, 2 422,40 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал"на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 3 633,60 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua