Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №760/33213/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/4506/2026

справа №760/33213/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Аксьонової Н.М., дата складення повного рішення не зазначена,

у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У грудні 2024 року АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Вимоги позову мотивує тим, що на підставі підписаної анкети-заяви від 01 березня 2019 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір банківського обслуговування шляхом приєднання. Договір укладено у письмовій формі відповідно до статті 207 ЦК України, а його укладення підтверджується також фактичними діями відповідача, зокрема активацією картки та користуванням рахунком.

Вказує, що банк відкрив відповідачу картковий рахунок, надав кредитний ліміт, а також видавав платіжні картки. Використання кредитних коштів та часткове їх погашення підтверджуються банківською випискою.

Вказує, що в процесі користування рахунком відбулась зміна відсоткової ставки на 40,8% річних.

У зв`язку із впровадженням норм Закону України "Про споживче кредитування" клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 01 березня 2019 року, в якому міститься інформація про відсоткові ставки по кредитуванню. Відповідач не надав банку жодного заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.

Зазначає, що з 08 лютого 2023 року проценти нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно пункту 1.3. у розмірі 40,8%. При цьому, за погодженою ставкою Банком нараховано проценти у розмірі 12 363,10 гривень.

У зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань відповідач станом на 19 листопада 2024 року має заборгованість у розмірі 64 055,02 гривень, що включає: 51 691,92 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 12 363,10 гривень - заборгованість за простроченими процентами.

Мотивуючи наведеним, просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 01 березня 2019 року у розмірі 64 055,02 гривень, що складається із: 51 691,92 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 12 363,10 гривень - заборгованість за простроченими процентами.

Стягнути судові витрати, що складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 01 березня 2019 року № б/н у розмірі 51 691,02 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" 1 954,88 гривні в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Задовольнивши частково позов, суд першої інстанції вказав, що позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідач своєчасно не сплачував банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, тому вимоги позивача в частині стягнення талі кредиту у розмірі 51 691,92 грн є обґрунтованими.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом, суд першої інстанції вказав, що надана позивачем роздруківка із сайту банку не дає можливості ідентифікувати дані документи та їх редакцію станом на момент укладення договору, а тому не є достатніми для висновку про їх достатність для висновку про стягнення з відповідача процентів та штрафів, зазначених у Анкеті.

Суд вказав на відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, та зазначив, що надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки вони не підтверджують цих обставин.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами у розмірі 12 363,10 гривень, АТ КБ "Приватбанк" подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне дослідження доказів.

Зазначає, що відмовивши у задоволенні вимог про стягнення процентів, суд першої інстанції не врахував, що відповідач підписав паспорт споживчого кредиту від 01 березня 2019 року, який містить інформацію про відсоткову ставку, а також повторно підписав заяву про приєднання 08 лютого 2023 року, на підставі якої отримав додаткову кредитну картку та погодив істотні умови кредитування, зокрема процентну ставку.

Зазначає, що судом установлено наявність кредитних правовідносин між сторонами, а також підтверджено факт користування відповідачем кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості та рухом коштів по рахунку. Водночас відповідач не надав жодних заперечень або доказів на спростування цих даних.

Звертає увагу, що поведінка відповідача суперечить принципу добросовісності та доктрині venire contra factum proprium, оскільки, користуючись кредитом і виконуючи умови договору, він фактично визнав їх.

Стверджує, що нарахування відсотків у сумі 12 363,10 грн здійснено відповідно до підписаних відповідачем заяв від 01 березня 2019 року та 08 лютого 2023 року, паспорта споживчого кредиту та Умов і Правил, якими передбачено процентну ставку 40,8%. Таким чином, сторони погодили всі істотні умови договору, включно із ціною.

Посилання суду на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 є помилковим, оскільки у вказаній справі відсутні докази погодження конкретних умов кредитування, тоді як у цій справі наявні підписані відповідачем заява про приєднання та паспорт споживчого кредиту, що підтверджують узгодження процентної ставки та інших істотних умов.

Мотивуючи наведеним, просить рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 12 363,10 гривень скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення цих вимог.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.

5. Позиція учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

Установлено, що 01 березня 2019 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Підписана анкета-заява містить відомості про анкетні дані відповідача, місце роботи, розмір щомісячного доходу (а.с. 98-100).

01 березня 2019 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, із даних якого убачається, що такий містить інформацію щодо основних умов кредитування, зокрема розмір процентної ставки, вартість оформлення карти. Зазначено про те, що інформація зберігає чинність та є актуальною до 16 березня 2019 року (том 1 а.с. 121-124).

Матеріали справи містять підписану відповідачем заяву про приєднання до умов та правил банківських послуг від 08 лютого 2023 року.

Із даних підписаної відповідачем заяви убачається, що відповідач ознайомлений із розміром кредитного ліміту, строком кредитування ті іншими умовами кредитування.

Зокрема у пункті 1.3. заяви наведено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача. Так, для карт "Універсальна" процентна ставка становить 42,0%. Для карт "Універсальна Gold" процентна ставка складає 40,8% (а.с.101-120).

Відповідно до даних розрахунку заборгованості за договором б/н від 01 березня 2019 року, укладеного між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 , убачається, що заборгованість відповідача за кредитом становить 64 055,02 гривень, з яких: 51 691,92 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 12 363,10 гривень - заборгованість за процентами (том 1 а.с. 41-70).

На підтвердження факту користування кредитним коштами позивачем надано виписку із банківського рахунку за період з 01 березня 2019 року по 27 листопада 2024 року, із даних якої убачається, що станом на 01 січня 2024 року на рахунку відповідача значиться - (мінус) 64 055,02 гривень. Із даних цієї виписки також убачається, що відповідач користувався карткою, зокрема оплачував покупки у магазинах, здійснював карткові перекази, оплачував транспортні послуги (том 1 а.с. 71-95).

З даних довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ім`я ОСОБА_1 , убачається, що старт карткового рахунку відбувся 01 березня 2019 року. 01 березня 2019 року на картковий рахунок встановлено кредитний ліміт, який згодом поступово збільшено та з 23 червня 2020 року кредитний ліміт становив 50 000,00 гривень. З 01 вересня 2023 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 гривень (том 1 а.с.96).

З даних довідки №0000003950557539 від 27 листопада 2024 року убачається, що ОСОБА_1 01 березня 2019 року видано картку "Універсальна" № НОМЕР_1 із терміном дії 01/23. 08 лютого 2023 року відповідачу видано картку "Універсальна Gold" № НОМЕР_2 із терміном дії 01/27 (том 1 а.с. 97).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, метою договору є забезпечення фіксування тих умов, на які сторони погоджуються для врегулювання своїх взаємних прав і обов`язків щодо обраного ними кола відносин.

Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту частини 1 статті 638 та статті 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Правовідносини між сторонами можуть виникати унаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої (стаття 634 ЦК України). Про ознайомлення із запропонованими умовами сторона, яка приєднується, має засвідчити своїм підписом, чи іншим способом про ознайомлення та погодження (стаття 207 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України установлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у цій справі це АТ КБ "ПриватБанк").

Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1, 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Судом першої інстанції установлено факт укладення між сторонами договору банківського обслуговування від 01 березня 2019 року та факт користування відповідачем кредитними коштами, що підтверджується матеріалами справи, зокрема випискою по рахунку, яка містить відомості про рух коштів, здійснення розрахункових операцій та наявність заборгованості.

Разом із тим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення процентів за користування кредитними коштами є помилковим та таким, що не ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи.

Як убачається з матеріалів справи, 01 березня 2019 року відповідачем підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а також паспорт споживчого кредиту.

Крім того, 08 лютого 2023 року відповідачем повторно підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яка містить істотні умови кредитування, у тому числі щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами.

Із змісту пункту 1.3. зазначеної заяви убачається, що для картки «Універсальна Gold» встановлено процентну ставку у розмірі 40,8 % річних, а також наведено інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Указана заява підписана відповідачем, а тому відповідно до статей 207, 638, 634 ЦК України свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо сплати процентів за користування кредитом.

На відміну від обставин справи №342/180/17, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року, у цій справі наявні належні та допустимі докази письмового погодження відповідачем умов щодо процентної ставки, а саме підписані відповідачем паспорт споживчого кредиту та заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 08 лютого 2023 року.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду є помилковим, оскільки установлені у цій справі обставини відрізняються від обставин, установлених у справі №342/180/17.

Колегія суддів враховує, що відповідно до статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється у тій самій формі, що і договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підписання відповідачем заяви від 08 лютого 2023 року свідчить про погодження сторонами змінених умов кредитування, зокрема щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами.

Наявні у справі матеріали підтверджують, що після підписання 08 лютого 2023 року заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач продовжував користуватися кредитними коштами, здійснював розрахункові операції за рахунком, оплачував товари та послуги, здійснював перекази коштів, що підтверджується наданою банком випискою по рахунку.

Таким чином, поведінка відповідача свідчить про прийняття ним умов кредитування та користування кредитом на погоджених сторонами умовах.

Колегія суддів уважає, що висновок суду першої інстанції про те, що відсутність підпису відповідача на витягах з Умов та Правил банку виключає можливість стягнення процентів є помилковим з огляду на те, що розмір процентної ставки та інші істотні умови договору погоджені відповідачем у заяві від 08 лютого 2023 року.

За установлених обставин, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги щодо наявності підстав для стягнення із відповідача процентів у розмірі 12 363,10 грн, оскільки такі нараховані відповідно до погодженої сторонами процентної ставки.

Будь-яких доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за процентами у розмірі 12 363,10 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом слід скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення цих вимог.

З огляду на те, що апеляційна скарга подана виключно в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подачу позову АТ КБ "Приватбанк" сплачено 2 422,40 гривень судового збору, що підтверджується даними платіжної інструкції №ZZ425B25XR від 05 грудня 2024 року (том 1 а.с. 177).

Ураховуючи те, що за результатом розгляду апеляційної скарги вимоги позивача задоволено повністю, із ОСОБА_1 , на користь АТ КБ "ПриватБанк" слід стягнути 2 422,40 гривень судового збору, у зв`язку з чим рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року в частині розподілу судових витрат слід змінити, збільшивши розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь АТ КБ "Приватбанк".

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції повинна містити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За подання апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк» сплачено судовий збір у розмірі 690,38 грн, що підтверджується даними платіжної інструкції №ZZ422B2G0G від 12 грудня 2025 року.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 12 363,10 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за процентами у розмірі 12 363,10 гривень.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року в частині розподілу судових витрат змінити, збільшити розмір судових витрат, що підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з 1 954,88 гривень до 2 422,40 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 690,38 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова