Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 20 травня 2026 р.
Справа: №620/2489/26
Суддя: Сергій КЛОПОТ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/2489/26
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та просить наступне.
1. Визнати протиправними дії Відповідача, які полягають у обчислені та виплаті Позивачу грошового забезпечення у період з 2020 року, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги на оздоровлення тощо), з застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року тобто 1762 грн.
2. Зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення Позивачу, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги на оздоровлення тощо), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за періоди:
- з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року включно встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2 102,00 грн);
- з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2 270,00 грн);
- з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2 481,00 грн);
- 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно встановленого станом на 01.01.2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2684,00 грн);
- 01.01.2024 року по 31.12.2024 року включно встановленого станом на 01.01.2024 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (3028,00 грн);
- 01.01.2025 року по 06.02.2025 року включно встановленого станом на 01.01.2025 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (3028,00 грн);
на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб», та провести виплату з урахуванням раніше сплачених коштів.
Ухвалою судді від 17.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
ОСОБА_1 (далі Позивач) під час дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі Відповідач).
Позивачу стало відомо, що можливо деяким військовослужбовцям не правильно нараховують грошове забезпечення.
З цього приводу він звернувся за правовою допомогою до адвоката Трунілова Ярослава Олександровича, який направив адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, з проханням надати інформацію як нараховувалося грошове забезпечення в військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.
Згідно додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704) тарифному розряду 4 відповідає тарифний коефіцієнт 1,55. Не складно вирахувати який мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб використовувався для розрахування окладу: 2730/1,55 = 1761,29 грн. Тобто мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2018 року - 1762,00 грн. За аналогічним алгоритмом, з урахуванням зміни тарифних розрядів, здійснюється нарахування посадового окладу Позивача за весь період проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.
Із системного аналізу розміру отриманих Позивачем всіх видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, премій), додаткової винагороди та одноразових видів грошового забезпечення, вбачається, що при обчисленні військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та виплаті частиною розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 2020 року по строк подачі позову, за основу взято розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, що суперечить нормам законодавства та Конституції України.
Позивач вважає протиправними дії військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, що полягають в обчислені та виплаті йому грошового забезпечення у період з 2020 року по теперішній час, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги на оздоровлення тощо), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік» (2 481,00 грн) та станом на 01.01.2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2 684,00 грн) станом на 01.01.2024 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (3028,00 грн), та станом на 01.01.2025 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (3028,00 грн) відповідно, з огляду на наступне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
01.03.2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704), якою затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній на момент прийняття Постанови) - розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 (тобто, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт). У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 (тобто, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт). У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою п. 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Отже, починаючи з 29 січня 2020 року відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Разом з тим, Кабінетом Міністрів України 12.05.2023 прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023 року.
Пунктом 1 Постанови № 481 визначено скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Також, пунктом 2 вказаної Постанови внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, виклавши абзац перший в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Тобто, з 20.05.2023 року визначено застосування використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року та зафіксовано у розмірі 1762 гривні. Зважаючи на вищевикладене, у період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням повинен розраховуватися з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року:
- з 29.01.2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (2102,00 грн);
- з 01 січня 2021 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (2270,00 грн);
- з 01 січня 2022 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481,00 грн);
- з 01 січня 2023 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684,00 грн).
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду у справі №380/22021/21 від 23.05.2023 року, справі №400/6214/21 від 19 жовтня 2022 року, справі №380/18850/21 від 28 лютого 2023 року, справі №380/10075/21 від 6 квітня 2023 року, КАС ВС від 25.04.2024 у справі № 240/16735/21.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип юридичної визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, що ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.11.2011 №10-рп/2011).
Щодо розрахунку і виплат після 19.05.2023, суд зазн0430ає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011- XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно із пунктом 1 розділу ІІ наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» посадові оклади виплачуються у розмірах, визначених додатками 1, 2, 12 і 13 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військово-службовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанов № 704).
Згідно із пунктом 1 розділу ІІІ наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 р. № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» оклади за військовими званнями виплачуються в розмірах, визначених у додатку 14 до постанови № 704.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови № 704 містили примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
З 24.02.2018 р. набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. № 103, якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Так, були скасовані внесені зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704 та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018 р.), відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) знаннями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу можуть визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
В постанові Верховного суду у справі № 440/6017/21 зазначено: «Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон України від 05.10.2000 № 2017- III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3). Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій. У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).... Відтак, на думку колегії суддів зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.»
Таким чином, в судовому порядку було захичено право військовослужбовців щодо здійснення розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року. Постановою Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 р. були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, та даний пункт викладено в наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14». Дата набуття чинності відповідних змін - 20.05.2023 р.
Постановою Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 р. фактично були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704, у відповідності до яких розрахунковою величиною для обрахування посадового окладу та окладу за військове звання знову встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, станом на 1 січня 2018 року, чим погіршив матеріальне становище військовослужбовців.
В своїй постанові у справі № 440/6017/21 Верховний суд зазначив: «Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.»
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. № 2011-XII змістом соціального захисту військовослужбовців визначена діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Статтею 9 цього ж закону закріплена державна гарантія достатнього матеріального, грошового та інших видів забезпечення військовослужбовців в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Виходячи зі змісту статей 17, 65 Основного Закону України Конституційний Суд України вважає, що громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції.
Тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати додаткові гарантії соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Щодо осіб, на яких покладається обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, встановленими у статті 46 Основного Закону України.
Отже, закріплення в Конституції України обов`язку держави щодо забезпечення соціального захисту громадян України, які захищають Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України, є запорукою його реалізації державою та недопущення зниження рівня соціального захисту цих осіб та членів їхніх сімей (абзаци другий - четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Великої палати Конституційного Суду України від 18.12.2018 р. № 12-р/2018).
Беручи до уваги, що врегулювання відповідних питань належить до розсуду Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади в межах їх конституційних повноважень, Конституційний Суд України також наголошує на тому, що заходи в сфері оборони держави мають бути своєчасними, послідовними та комплексними, оскільки від їх ефективного запровадження залежить стан обороноздатності України (Абзаци четвертий - сьомий підпункту 5.1 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 р. № 1-p(II)/2022). Підтримання високого рівня обороноздатності є найвищим державним інтересом і однією з найбільш захищених конституційних цінностей України. Захист суверенітету та територіальної цілісності України є „найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу“ (частина перша статті 17 Основного Закону України).
В умовах воєнного стану держава зобов`язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Відтак усебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України є одним із засобів розширення оборонних можливостей держави (Підпункт 5.2 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 р. № 1-р(ІІ)/2022).
Таким чином, визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов`язків, пов`язаних з ризиком для життя та здоров`я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім`ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум.
Тобто соціальні гарантії військовослужбовців та працівників правоохоронних органів випливають з характеру покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними державних функцій (абзаци десятий, одинадцятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).
А отже і зміни Постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 р. до пункту 4 Постанови № 704, у відповідності до яких розрахунковою величиною для обрахування посадового окладу та окладу за військове звання встановлено 1762 грн, тобто фактично повернуто прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, є такими, що скасовують та звужують права військовослужбовців, суперечать статті 17, 46, 48 Конституції України та нівелює принцип ,,добропорядного врядування“ (good governance), що полягає в обов`язку держави втілити у своїй діяльності фундаментальні засади побудови, організації та реалізації державної влади для утвердження правдивої демократії, додержання людських прав та верховенства права (правовладдя).
Зважаючи на викладене, у період з 29.01.2020 року по теперішній час розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням повинен розраховуватися з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року:
- з 29.01.2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (2102,00 грн);
- з 01 січня 2021 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (2270,00 грн);
- з 01 січня 2022 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481,00 грн);
- з 01 січня 2023 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684,00 грн).
- з 01 січня 2024 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року (3028,00 грн).
- з 01 січня 2025 року - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3028,00 грн).
Конституційні поправки 2016 року позбавили Конституційний Суд України статусу єдиного органу конституційної юрисдикції, а процесуальні кодекси 2017 року наділили відповідними повноваженнями суди загальної юрисдикції, які отримали можливість конституційного контролю, а саме право на оцінку законів на конституційність. Відтоді, відповідно до ст. 7 КАС України, ст. 10 ЦПК України, ст. 11 ГПК України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції як норми прямої дії.
Тобто суд вправі не застосовувати закон чи підзаконний акт, який суперечить Конституції, в нашому випадку ми вважаємо таким постанови Кабінету Міністрів України № 481 від 12.05.2023 р. що до звуження прав військовослужбовця на отримання гідного грошового забезпечення, а саме зменшення його до 1762 грн, що значно менше за розумно очікувану, та менша за попередні роки.
Окрім того, від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням залежить інші складові місячного грошового забезпечення. Так, додатком 16 до Постанови № 704 встановлено розмір надбавки за вислугу років військовослужбовцям у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням. Також, Постановою № 704 встановлено для військовослужбовців виплату надбавок, доплат, винагород та премії, а також інших додаткових видів грошового забезпечення та разових виплат, розрахунковою величиною яких є посадовий оклад та оклад за військовим званням. Зокрема, вказаною Постановою № 704 встановлено виплату надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, преміювання військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення, надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу.
При цьому, виплата грошової допомоги на оздоровлення також безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням. Відповідно до пункту 6 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 - розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
А тому, розмір одноразової грошової допомоги на оздоровлення, нарахованої Позивачу у 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роках а також виплати на соціальні потреби (за поранення), теж підлягає перерахунку, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на відповідні роки. та виплаті з урахуванням раніше сплачених коштів.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,, – задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у обчислені та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 2020 року, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги на оздоровлення тощо), з застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2018 року тобто 1762 грн.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових щомісячних основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премій, допомоги на оздоровлення тощо), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за періоди:
- з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року включно встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2 102,00 грн);
- з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2 270,00 грн);
- з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року включно встановленого станом на 01.01.2022 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (2 481,00 грн);
- 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно встановленого станом на 01.01.2023 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (2684,00 грн);
- 01.01.2024 року по 31.12.2024 року включно встановленого станом на 01.01.2024 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (3028,00 грн);
- 01.01.2025 року по 06.02.2025 року включно встановленого станом на 01.01.2025 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (3028,00 грн);
на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб», та провести виплату з урахуванням раніше сплачених коштів.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2026 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua