Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №560/7395/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №560/7395/25

Суддя: Польовий О.Л.

Справа № 560/7395/25

РІШЕННЯ

іменем України

20 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2023 №0692401-2412-2225-UA68040470000053519, від 18.12.2023 №0692422-2412-2225-UA68040470000053519, від 18.12.2023 №0692445-2412-2225-UA68040470000053519, від 12.04.2024 №0097508-2412-2225-UA68040470000053519.

Позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що прийняті всупереч нормам податкового законодавства, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Податковий орган в свою чергу вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, у зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідач просив розглянути справу в судовому засіданні з викликом сторін у зв`язку зі складністю справи, та з метою з`ясування всіх обставин справи.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

У відзиві на позов відповідач також просив залишити без розгляду позов ОСОБА_1 у зв`язку з пропуском строків звернення до суду.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує, що частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідач посилається на те, що податкові повідомлення-рішення були направлені на податкову адресу позивача та повернуті до контролюючого органу у зв`язку із закінченням терміну зберігання, а відтак відповідно до положень статті 42 Податкового кодексу України вважаються врученими платнику податків.

Разом з тим, сам по собі факт направлення податкових повідомлень-рішень та їх повернення поштовим відправленням не свідчить про фактичне ознайомлення позивача зі змістом таких рішень.

Суд враховує, що положення статті 42 Податкового кодексу України щодо визнання документів належним чином врученими регулюють питання належності вручення рішень контролюючого органу та пов`язані, зокрема, із виникненням наслідків їх узгодження у податкових правовідносинах.

Водночас застосування зазначених положень саме по собі не може свідчити про обізнаність особи зі змістом відповідного рішення для цілей обчислення строку звернення до суду.

Для початку перебігу строку звернення до адміністративного суду має бути встановлено, що особа фактично дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права та зміст оскаржуваного рішення.

У матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем спірних податкових повідомлень-рішень або його ознайомлення з їх змістом у інший спосіб у строки, на які посилається відповідач.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що позивач пропустив строк звернення до суду, а тому клопотання відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення загальною площею 639,7 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

Головне управління ДПС у Хмельницькій області прийняло податкові повідомлення-рішення від 18.12.2023 №0692401-2412-2225-UA68040470000053519, від 18.12.2023 №0692422-2412-2225-UA68040470000053519, від 18.12.2023 №0692445-2412-2225-UA68040470000053519, від 12.04.2024 №0097508-2412-2225-UA68040470000053519, відповідно до яких позивачу визначена сума податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за 2020-2023 роки.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, унормовано приписами статті 266 Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

У підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України наведений перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування.

Зокрема, підпункт "є" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) встановлював, що не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до пунктів 30.1 та 30.2 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Підставою для звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податків за правилами підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України є особливість, що характеризує об`єкт оподаткування.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2020 у справі №820/3556/17 виклав правовий висновок про те, що застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення загальною площею 639,7 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до розділу 4 Національного класифікатора України Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 від 01.01.2012, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 №457 (далі - ДК 009:2010), процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B "Добувна промисловість та розроблення кар`єрів", C "Переробна промисловість", D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", E "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами" та F "Будівництво".

Термін промислове підприємство охоплює всі підприємства, які належать до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв`язку (ст. 1 Конвенції про допомогу у випадках виробничого травматизму від 08.07.1964 № 121). Перероблення - це технологічний процес, виконання якого змінює форму, властивості чи склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції, задля отримання нової продукції. Переробна промисловість - усі види економічної діяльності, віднесені до секції С Переробна промисловість. До неї належать як кустарно-ремісничі промисли, так і серійне виробництво.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України.

Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, зокрема: код 125 Будівлі промислові та склади; 1242 Гаражі, 1242 Гаражі наземні.

Зі змісту матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем, а вказана вище будівля використовується останнім за призначенням у господарській діяльності, яка класифікується у секції С КВЕД ДК 009:2010. Вказану будівлю позивач не здає в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, на якій знаходиться вищевказане приміщення, ця земельна ділянка відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Отже, враховуючи приписи підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що нежитлова будівля загальною площею 639,7 кв.м., яке розташоване за адресою Хмельницька обл. м. Хмельницький вул. Курчатова, буд. 136, що належить позивачу на праві власності, не є об`єктом оподаткування.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо порушення позивачем пункту 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, та не подання до контролюючого органу форми 20-ОПП, оскільки неподання суб`єктом господарювання повідомлення за формою №20-ОПП є підставою для накладення штрафу чи віднесення платника податків до Критеріїв ризиковості платника податку. Проте не може слугувати доказом того, що такі об`єкти не використовувалися у господарській діяльності платника податків.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 18.12.2023 №0692401-2412-2225-UA68040470000053519, від 18.12.2023 №0692422-2412-2225-UA68040470000053519, від 18.12.2023 №0692445-2412-2225-UA68040470000053519, від 12.04.2024 №0097508-2412-2225-UA68040470000053519 є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 18.12.2023 №0692401-2412-2225-UA68040470000053519, від 18.12.2023 №0692422-2412-2225-UA68040470000053519, від 18.12.2023 №0692445-2412-2225-UA68040470000053519, від 12.04.2024 №0097508-2412-2225-UA68040470000053519.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.Л. Польовий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua