Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №560/1810/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1810/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі №560/1810/26 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Хмельницької митниці №UA400000202576 та № UA400000202577 від 08 грудня 2025 року.

Представником позивача 18.05.2026 подано до суду заяву, у якій він просить вирішити питання про судові витрати, а саме стягнути з Хмельницької митниці витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.

Хмельницька митниця подала до суду заперечення на заяву, в якому просить відмовити в задоволенні такої заяви. Вказує, що розмір витрат на правову допомогу у цій справі є неспівмірним із складністю справи та часом, витраченим на виконання відповідних послуг. Процедурні питання по цій справі є типовими, їх виконання потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця. Окрім того, справа є справою незначної складності.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи вказану норму, розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно із ч.1,3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно абз.1 ч.3 ст.134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, згідно з частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з п.1-2 ч.1ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги від 28.01.2026; детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги по справі №560/1810/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Експрес» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення; акт прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором б/н від 28.01.2026.

Між адвокатом Заїкою Валерієм Вікторовичем та товариством з обмеженою відповідальністю «Імпорт-Експрес» 28.01.2026 укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу та здійснювати представництво інтересів клієнта у суді.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата послуг адвоката проводиться у розмірі 30000,00 грн.

Згідно з детальним описом наданих послуг професійної правничої допомоги по справі №560/1810/26 адвокатом були надані такі послуги: підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій (8 год.) - 15000 грн; складання, оформлення і надсилання позовної заяви (3 год.) - 10000 грн; складання інших процесуальних документів (2 год.) - 5000 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 30000,00 грн.

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 15.05.2026 адвокатом у період з 28.01.2026 по 13.05.2026 надано клієнту послуги професійної правничої допомоги у межах адміністративної справи №560/1810/26 на загальну суму 30000,00 грн.

Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15, підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що аналіз документів та судової практики не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076-VI. Відповідно, здійснення вказаних видів роботи не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Вивчення документів та судової практики є невід`ємною частиною роботи щодо складання позовної заяви, а тому охоплюються саме витратами, понесеними на складання позову.

Отже, окреме виділення від підготовки позовної заяви таких послуг як аналіз документів та судової практики є необґрунтованим, оскільки відповідні послуги є елементом підготовки позовної заяви, а тому такі витрати не можуть бути присуджені на користь заявника.

Отже, заявлені до стягнення витрати на правову допомогу є частково обґрунтованими.

При цьому, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви. Справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року по справі № 520/9115/19 та від 03 червня 2022 року по справі № 640/18492/18 викладено правову позицію, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

У постанові Верховного Суду від 04 червня 2021 року по справі № 380/887/20 зазначено, що судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 15000 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що розумним та достатнім розміром витрат є 15000 грн., відтак саме така сума правничої допомоги підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі №560/1810/26 задовольнити частково.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 травня 2026 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" (автодорога Житомир-Чернівці, 143км+558м, м. Старокостянтинів, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31100 , код ЄДРПОУ - 44695197)

Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Третя особа:

Головуючий суддя Д.А. Божук