Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №460/1888/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2026 року м. Рівне№460/1888/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доВійськової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 01.08.2023 по 31.12.2023 включно без врахування суми індексації у складі грошового забезпечення, яка склалась на грудень 2022 року;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» індексацію грошового забезпечення за період 01.08.2023 по 31.12.2023 із включенням до складу щомісячного грошового забезпечення суми індексації, яка склалась на грудень 2022 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

зобов`язати відповідача оподаткувати нараховану суму належного грошового забезпечення за ставкою військового збору 1,5%;

зобов`язати відповідача здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки по день фактичної виплати на відповідний рахунок.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що індексація в 2023 році не нараховувалася, але фіксована сума індексації з попереднього періоду (станом на грудень 2022 року) мала виплачуватися щомісячно в складі заробітної плати та грошового забезпечення протягом усього 2023 року, що відповідало б вимогам статті 58 Конституції України та висновкам рішення Верховного Суду України по справі від 13.06.2023 року №560/8064/22. Відтак, відповідач діяв протиправно, щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення протягом 2023 року без врахування суми індексації, яка склалась на грудень 2022 рік. В сукупності зазначеного, просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 09.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач - військова частина НОМЕР_1 подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечення зазначає, що позивач проходив військову службу у відповідача з 01.03.2022 по 23.01.2024. Таким чином, позивач не проходив військову службу у відповідача. В свою чергу, військова частина НОМЕР_2 перебувала у підпорядкуванні та на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 з 01.08.2023 по 31.10.2024. Відповідач вказує, що здійснював замовлення коштів та фінансування потреб військової частини НОМЕР_2 виключно на підставі інформації, зазначеної у розрахунково-платіжних відомостях військової частини НОМЕР_2 . Тобто військова частина НОМЕР_2 самостійно здійснювала всі розрахунки, і надавала відповідачу лише кінцеві суми, які зазначались у розрахунково-платіжних відомостях, а вже відповідач здійснював фінансування та виплати згідно наданих військовою частиною НОМЕР_2 розрахунково-платіжних відомостей. Також відповідач вказує, що відповідно до положення пункту 3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” індексацію грошових доходів населення у 2023 році призупинено, а тому позивач дійшов хибної думки щодо нарахування та виплати позивачеві місячної індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.08.2023 по 31.12.2023, а тому в цій частині позовні вимоги до задоволення не підлягають. Решта позовних вимог є похідними, а тому теж не підлягають до задоволення. Враховуючи викладене відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 09.03.2026 залучено військову частину НОМЕР_2 в якості другого відповідача у справі №460/1888/26.

Відповідач – військова частина НОМЕР_2 подала відзив на позовну заяву, посилаючись на її необґрунтованість та відсутність порушення прав позивача. Вказує, що військова частина НОМЕР_2 не є належним відповідачем, оскільки не має статусу юридичної особи та не здійснює самостійного фінансового забезпечення, а нарахування і виплату грошового забезпечення у спірний період здійснювала військова частина НОМЕР_1 .

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 в період з 01.03.2022 по 23.01.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка у період з 01.08.2023 по 17.09.2024 перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби, як стверджує позивач, відповідач протиправно здійснював нарахування і виплату грошового забезпечення у занижених розмірах.

Наведені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частин третя статті 9 Закон України №2011-XII).

Преамбулою Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що вказаний Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону №1282-XII).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону №1282-XII).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 (далі - Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку №1078 (у редакції, яка діяла до 15.12.2015) передбачає, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативних актів” (далі - Постанова №1013).

У зв`язку з прийняттям Постанови №1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015 істотно змінився порядок індексації заробітної плати, зокрема, якщо раніше базовим місяцем для обчислення індексу споживчих цін для індексації вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, стипендій, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування чи у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, то після прийняття Постанови №1013, місяцем підвищення став місяць, у якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціальним страхуванням.

Так, згідно з пунктом 5 Порядку №1078 зі змінами внесеними Постановою №1013 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відповідно до пп.2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Суд звертає увагу на те, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 19 червня 2019 року (справа №825/1987/17), від 20 листопада 2019 року (справа №620/1892/19), від 05 лютого 2020 року (справа №825/565/17) індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. За відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, нарахування індексації грошового забезпечення здійснюється у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а саме відповідно до Порядку №1078.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачу у період з 01.08.2023 по 31.12.2023 не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення.

Разом з тим, суд наголошує, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 №2710-IX зупинено на 2023 рік дію Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.

Положення абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 №2710-IX, яким зупинено на 2023 рік дію Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, є чинними та не визнавались неконституційними, а відтак підлягають застосуванню.

Отже, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема оплати праці (грошового забезпечення), тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати індексацію позивачу за цей період.

Позивач вважає, що урахуванням роз`яснень Мінсоцполітики (від 28.08.2023 №12439/0/2-23/51, від 01.02.2024 №2523/0/2-24/51) та Мінекономіки (від 17.02.2023 №4707-05/6809-03) йому повинна була щомісячно здійснюватися донарахування до грошового забезпечення (у 2023 році) сума індексації, яка склалась на грудень 2022 року.

З даного приводу суд наголошує, що оскільки дію Закону №1282-XII було зупинено на 2023 рік приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 №2710-IX, то підзаконний нормативно-правовий акт, а саме Порядок №1078 не створює самостійної правової підстави для продовження виплати індексації грошового забезпечення усупереч прямій нормі чинного закону, як і роз`яснення Мінсоцполітики та Мінекономіки, які мають виключно інформаційний, роз`яснювальний та рекомендаційний характер.

За правовою природою індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, однак це не спростовує факту того, що на 2023 рік зупинено дію Закону №1282-XII приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” від 03.11.2022 №2710-IX, який не може бути не застосований до спірних правовідносинах у даній справі.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутнім є факт протиправних дій відповідачів щодо непроведення нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.08.2023 по 31.12.2023, відтак вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні основної частини позовних вимог, то також слід відмовити у задоволенні похідних вимог щодо компенсації сум податку на доходи фізичних осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; про зобов`язання оподаткувати нараховану суму належного грошового забезпечення за ставкою військового збору 1,5%; про зобов`язання здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки по день фактичної виплати на відповідний рахунок.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , та до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Повний текст рішення складений 21.05.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО