Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №320/38034/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Київ № 320/38034/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" з позовом до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 10.05.2023 № UA100380/2023/000177/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність рішення митного органу про корегування митної вартості товарів, та звертає увагу на те, що витребування додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів передбачає доведення митним органом підстав, за яких виник сумнів у договірній ціні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024, суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 прийнято адміністративну справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

До суду від Київської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача наголошує на недоліках поданого декларантом пакету документів з точки зору встановлення митної вартості, надає пояснення неможливості застосування інших методів коригування митної вартості. За висновком відповідача, коригування митної вартості здійснено відповідно до чинних нормативно-правових актів, а рішення є обґрунтованими та правомірним. Також, зауважено на тому, що у інвойсі, коносаменті відсутні відмітки митниць через які постачався товар; здійснено платіж на 48863,66 дол. США, що відрізняється від вартості товару вказаного в інвойсі; прайс-лист не відображає продажу товару при звичайному ході торгівлі за умов конкуренції; митна декларація країни відправлення надана без урахування ст. 254 Митного кодексу України (далі - МК України) та містить суттєві розбіжності в характеристиках товару, а саме код товару за УКТЗЕД зазначеній в ній, не відповідає заявленому коду товару в поданій до митного оформлення митній декларації; у рахунку вказано договір від 01.06.2022 № 010622, проте даний договір до митного оформлення не надано; у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару.

Стороною позивача до суду надана відповідь на відзив, в якій наголошено на безпідставності викладених у відзиві на позовну заяву доводів, крім того, зауважено на тому, що при поданні декларації позивачем було подано всі документи для підтвердження митної вартості товарів, основу має складати саме контрактна вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.05.2022 між GLOBAL SOONGWON TARPS KOREA CO.LTD, країна реєстрації Корея (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віст Груп" (покупець) укладено контракт № 743-UK, за предметом якого, продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар за кількістю, асортиментом і вартістю узгоджений сторонами в інвойсі щодо кожної поставки.

З метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорту, поставленого на виконання контракту від 05.05.2022 № 743-UK, позивачем до Київської митниці 10.05.2023 було подано електрону митну декларацію № 23UА100380606468U0, відповідно до якої, позивачем митна вартість товару була визначена за основним (першим) методом визначення митної вартості, який передбачений ст. 58 МК України.

При поданні митної декларації, позивачем було надано наступні документи: (перелік наведений в Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, засобів комерційного призначення): пакувальний лист від 01.03.2023 б/н; Рахунок-фактура (інвойс) від 01.03.2023; Коносамент від 09.03.2023; Автотранспортна накладна від 04.05.2023 № 1/04/05/23; Декларація про походження товару від 01.03.2023; Банківський платіжний документ, що стосується товару від 24.04.2023 № 411; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.04.2023 № 68/04/2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 10.04.2023 № 374; Документ, що підтверджує вартість перевезення товарів від 04.05.2023 № 02; Документ, що підтверджує вартість перевезення товарів від 10.04.2023 № 176; Прайс-лист виробника товару від 06.02.2023 б/н; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються від 05.05.2022 № 743-UK; Договір (контракт) про перевезення від 01.03.2020 № 03/06-2020; Договір експедиторських послуг від 01.06.2022 № 010622; Копія митної декларації країни відправлення від 08.03.2023 № 425820230000206065; Митна декларація № 23UA100380606468U0.

Відповідач в своєму повідомленні від 10.05.2023 № 1046607 зазначив, що декларантом до митного оформлення не подано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення митної вартості. Відповідачем запропоновано додатково надати документи, без конкретної ідентифікації документів та їх доцільності для проведення митних процедур.

Отримавши таке повідомлення позивачем, було надано пояснення, щодо неможливості надати витребувані документи у зв`язку з їх фактичною відсутністю і не обов`язковістю складання та отримання для проведення розмитнення товару, що імпортується.

Опрацювавши документи, надані при митному оформленні товарів, які надавались за МД від 10.05.2023, відповідач своїм рішенням про коригування митної вартості товарів визначив її другорядним методом, мотивуючі своє рішення тим, що до митного оформлення надано документи, які містять розбіжності, що мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачено або підлягає сплаті за ці товари.

Так, у рішенні про коригування митної вартості митний орган вказав: « 1) декларантом заявлено митну вартість товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FOB - Qingdao». Відповідно до положень Інкотермс на умовах поставки «FOB» продавець повинен доставити товар до порту призначення та завантажити його на судно. Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на мину територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Проте, декларантом надано рахунок-фактуру щодо транспортно-експедиційних послуг від 25.08.2021 № 1983 та довідку про транспортні витрати від 25.08.2021 № 728, де лише зазначена інформація щодо вартості морського перевезення. Для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. До таких документів, що підтверджують вартість транспортування оцінюваних товарів, відносяться: - заявка на здійснення послуг по доставці товарів; - рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; - акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послут, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; 2) Декларація відправника від 08.03.2023 № 425820230000206065 надана без урахування ст. 254 МК України та містить суттєві розбіжності в характеристиках товару, а саме код товару зазначений в ній 3926909090 не відповідає заявленому коду товару 6306120000 за УКТЗЕД в поданій до оформлення мд, що не дає можливості ідентифікувати зазначений документ із даною поставкою товару; 3) у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ; 4) у інвойсі від 01.03.2023 № GS21-4087, коносаменті від 09.03.2023 та CMR від 04.05.2023 № 1/04/05/23 відсутні відмітки митниць через які постачався товар, що документи надавалися для перевірки та контролю під час перетину товару; 5) здійснено платіж на 48863,66 дол. США, що відрізняється від вартості товару вказаного в інвойсі; 6) прайс-лист не відображає продажу товару при звичайному ході торгівлі за умов конкуренції. Позивач, вважаючи рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів протиправним, та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення товарів розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до приписів ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості про ці товари, а саме: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД;

ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Так, ч. ч. 1- 3 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 МК , митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом ч. ч. 1- 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Водночас, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).

Згідно з приписами ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У той же час, ч. 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 ст. 53 МК України , виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою ст. 53 ст. 53 МК України , за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X ст. 53 МК України в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 ст. 53 МК України або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).

Отже, з наведеного слідує, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 813/1229/16.

Зі змісту поданих позивачем та відповідачем документів вбачається, що останнім сформовано висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за поданими документами.

Серед наведених у рішеннях про коригування митної вартості, підстави, що пояснюють наявність обґрунтованого сумніву наступні: у інвойсі, коносаменті відсутні відмітки митниць через які постачався товар; здійснено платіж на 48863,66 дол. США, що відрізняється від вартості товару вказаного в інвойсі; прайс-лист не відображає продажу товару при звичайному ході торгівлі за умов конкуренції; митна декларація країни відправлення надана без урахування ст. 254 МК України та містить суттєві розбіжності в характеристиках товару, а саме код товару за УКТЗЕД зазначеній в ній, не відповідає заявленому коду товару в поданій до митного оформлення митній декларації; у рахунку вказано договір від 01.06.2022 № 010622, проте даний договір до митного оформлення не надано; у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Зважаючи на наведене, суд дійшов до висновку про те, що ТОВ «ВІСТ ГРУП» надало достатні документи, на підставі яких можливо визначити митну вартість за ціною договору.

Щодо поставки товару на умовах FOB QINGDAO та дослідження транспортних витрат у країні продавця товару, то суд зазначає таке.

Згідно із правилами Інкотермс-2010 ціна FOB передбачає, що продавець включає в ціну товару усі витрати з доставляння товару до порту відправлення і його навантаження на борт судна. Решту витрат і ризики щодо втрати чи ушкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB також застосовують тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Отже, поставка товару на умовах FOB QINGDAO Інкотермс-2010 передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару на території країни продавця.

Ураховуючи вказані положення, у розумінні Інкотермс-2010 термін «вартість і фрахт» означає, що постачальник оплачує, всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.

У зв`язку з цим, витрати на транспортування по країні продавця та завантаження на борт судна не потребують додаткового підтвердження для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов договору поставки та за інвойсом у спірному випадку.

Щодо відсутності відбитка печатки митниці, через яку ввозився товар в інвойсі, коносаменті, транспортній накладній, митний орган не довів вказаних обставин, так як в заяві від 10.05.2023 № 10/05, декларантом зазначалось, що митному органу зазначені вище документи було надано з відбитками митниці, через яку прямував товар (додані до позовної заяви).

Також, слід врахувати й те, що за умов надання довідки про транспортні витрати перевізника (з зазначенням відсутності витрат на страхування), договорів транспортного експедирування, коносаменту від 09.03.2023, рахунків на оплату транспортних та експедиційних послуг послуг, інші документи, не потрібні, так як таки документи надають можливість митному органу ідентифікувати вартість транспортних витрат по доставці товару на митну територію України та їх належність до товарів.

Щодо зауважень до прайс-листу та його ідентифікації з поставкою товарів, суд зазначає, що прас-лист є лише маркетинговим/інформаційним листом, проте розбивка по цінам, маркуванню, зазначення всього асортименту товару та інше не має бути обов`язковим прас листі в силу норм ст. 53 МК України, не є обов`язковим документом для підтвердження митної вартості товарів.

Відповідно до вимог ст. 254 ст. 53 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Також, суд вважає, що вимога відповідача про необхідність перекладу митної декларації країни відправника, в силу ч. 2 ст. 53 МК України, подача митної декларації країни відправлепия, не є обов`язковим документом, якій підтверджує митну вартість товарів, а в силу змісту ст. 254 МК України, документи, подані для митного оформлення підлягають перекладу на державну мову, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Втім, митним органом не обґрунтовано необхідності надання перекладу вказаного документу, складеного іншою мовою та не зазначено які саме відомості потребують перекладу. Доказів на спростування зазначеного, відповідачем до суду не надано.

Щодо зазначення відповідачем про те, що позивачем здійснено платіж на 48863,66 дол. США, що відрізняється від вартості товару вказаного в інвойсі, суд зауважує, що Відповідача є безпідставними, оскільки позивачем було надіслано сплату та повну вартість товару. Різниця у сумі може бути зумовлена утриманням банківської комісії за міжнародний переказ банками-кореспондентами та умовами Договору, сплатою в рахунок іншої партії товару тощо, при цьому це не спростовує факт виконання зобов`язання з оплати саме за цим інвойсом, оскільки у графі "призначення платежу" чітко зазначено номер та дату інвойс. Відповідачем це не було проаналізовано та враховано.

Щодо посилання митного органу на наявність розбіжностей в характеристиках товару, а саме код товару в митній декларації країни відправлення зазначений 3926909090 не відповідає заявленому коду товару 6306120000 за УКТЗЕД в поданій до оформлення митній декларації, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не вбачається, яким саме чином відмінність коду товару реально могла б вплинути на достовірність визначення позивачем задекларованої митної вартості та зводиться виключно до припущень митного органу.

Згідно з нормами ч.1 ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

За приписамист. 1 Закону України "Про Митний тариф України" митний тариф України є невід`ємною частиною цьогоЗаконута містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Отже, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, який затверджено Законом України "Про Митний тариф України" та правильність класифікації та кодування товарів має вплив на визначення ставки податку, а не визначення митної вартості товару.

При цьому, відмінність коду товару є наслідком невірної класифікації товару за УКТ ЗЕД та має наслідком визначення нової ставки податку, однак не свідчить про невідповідність поданих декларантом документів щодо ціни та митної вартості товару.

На переконання суду, за даних обставин, неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем того, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Відповідач не надав суду доказів, який би спростував зміст інвойсу, у тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів країни продавця інформації щодо відчуження позивачу товару продавцем.

Окрім цього, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У даному випадку, джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала митна декларація щодо товару № 1 від 01.05.2023 № 23UA408020028789U0 (вартість товару згідно джерела інформації - 3,8701 USD/кг).

Посилаючись на цю митну декларацію, митним органом вказано на наявність інформації щодо митних оформлень подібних товарів за рівнями митної вартості, вищими за митну вартість товарів, задекларованих позивачем, втім, суд наголошує на тому, що відповідачем не доведено того, що товар за вказаними митними деклараціями дійсно ввезений до України, що митна вартість за такими митними деклараціями не була скоригована, що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржено до суду та скасовано судом та не порівняно характеристик товарів. Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, саме по собі без ретельного аналізу та розкриття не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Таким чином, в даному випадку, рішення про коригування митної вартості не містить належного та достатнього обґрунтування числового значення митної вартості товарів, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо умови поставки, фактурної вартості, методи визначення митної вартості, не зазначено чи за такими ж товаро-супровідними документами поставлявся товар, тощо. Тобто, не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалося на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Слід зазначити, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку, є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс). Позивачем під час митного оформлення наданий договір, на підставі якого придбано товар, рахунок-фактуру та товаро-супровідні документи, що підтверджують його транспортування.

Надані позивачем документи кореспондуються між собою у контексті ланцюгу постачання та містять зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже, у сукупності, є тими відомостями, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Наявність окремих недоліків у наданих документах, не дають автоматично підстави для висновку про непідтвердження дійсної ціну товару.

Суд вважає, що висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору та за рівнем, визначеними декларантом, не є доведеним, а відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не вказав, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Таким чином, зважаючи обґрунтування застосування резервного методу та неможливості оперувати іншими, звертаючи увагу на відсутність належного розрахунку коригованої митної вартості, суд дійшов до висновку про брак обґрунтованості та необхідність скасування відповідного рішення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення митного органу про коригування митної вартості товару, не ґрунтується на приписах ст. 2 КАС України, у контексті обґрунтованості, доведеності та пропорційності, з огляду на що, є протиправним та підлягає скасуванню.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності вказаного рішення, не надано належних та достатніх пояснень щодо доцільності та законності підстав корегування митної вартості товару. Відповідачем так і не було спростовано доводів, покладених в основу позовної заяви, а також, не вказано на їх необґрунтованість чи помилковість.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, пропорційно до обсягу задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.05.2023 № UA100380/2023/000177/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.