Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №280/2047/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Справа № 280/2047/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії комісії Військової частини НОМЕР_1 , яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в наданні статусу учасника бойових дій;

зобов`язати комісію Військової частини НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 статусу учасника бойових дій.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 26.04.2022 між ОСОБА_1 та добровольчим формуванням Запорізької територіальної громади №4 «АЗОВ» був укладений контракт №242, добровольця територіальної оборони. Стверджує, що позивач з 26.04.2022 був долучений до активної участі у національному спротиві, виконував заходи, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів на території Запорізького району. Покликається на те, що звернувся до відповідача із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій на підставі пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Вказує, що листом за №1542/2821 від 04.03.2026, позивачу було відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій. Підставами для відмови, є те, що відсутня довідка за додатком №7 до «Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» та відсутні записи в журналах бойових дій військових частин щодо безпосередньої участі у бойових діях ОСОБА_1 у складі добровольчих формувань. Вважає, що відмова у визнанні позивачу статусу учасника бойових дій є незаконною та порушує його права та законні інтереси. Просить задовольнити позов.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві від 02.04.2026 вх.№17776 посилається на те, що у позивача відсутні підстави для отримання статусу учасника бойових дій (довідка форми 7, медичні документи, що підтверджують отримання особою поранення, контузії, каліцтва під час безпосередньої участі у здійсненні таких заходів, свідчення (заява) не менше ніж двох свідків, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, про період безпосередньої участі осіб у таких заходах та інше), а отже дії відповідача щодо ненадання статусу учасника бойових дій Позивачу є правомірними. Просить відмовити у позові.

Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/2047/26.

Ухвалою суду від 20.05.2026 у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.04.2022 між ОСОБА_1 та добровольчим формуванням Запорізької територіальної громади №4 «АЗОВ» був укладений контракт №242 добровольця територіальної оборони.

ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій.

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 04.03.2026 позивача повідомлено, що в поданих матеріалах для надання статусу учасника бойових дій, як члену ДФТГ, відсутня Довідка за формою згідно додатку 7 до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2014 року № 413. Окрім цього інформовано, що «… в ході відпрацювання адвокатського звернення військовою частиною НОМЕР_1 направлено запит (вих. №1542/10 від 02.01.2026) до військової частини НОМЕР_2 з метою підтвердження безпосередньої участі добровольця територіальної громади, ОСОБА_2 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно додатку 7 Порядку та отримано відповідь (вих.№ 1559/125 від 02.01.2026) де військовою частиною НОМЕР_2 повідомлено, що у військовій частині НОМЕР_2 відсутні будь-які відомості, які підтверджують участь добровольчого формування Запорізької територіальної громади № 4 “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” і участь громадянина ОСОБА_3 у бойових діях, та інші документи, які б підтверджували виконання бойових (спеціальних) завдань, факт отримання поранення ОСОБА_4 , у складі добровольчих формувань підпорядкованих військовій частині НОМЕР_2 та можуть бути підставою для формування і видачі Довідки. Враховуючи вищевикладене та на підставі поданих документів, Комісія військової частини НОМЕР_1 зазначила, що не має правових підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій, відповідно до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, у зв`язку з чим, звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» від 03.03.2022 № 2114-IX у період дії воєнного стану громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України.

Правовий статус ветеранів війни визначається Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі Закон України №3551-XII), який забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Згідно зі статтею 5 Закону України №3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 6 Закону України №3551-XII, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до абзацу 2 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України №3551-XII,порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з абзацом 3 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України №3551-XII особи, зазначені в абзаці першому цього пункту (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством.

За приписами абзацу 4 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України №3551-XII, у такій заяві зазначаються відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб`єкта звернення (за наявності).

Відповідно до абзацу 5 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України №3551-XII , якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, не володіє такими відомостями (документами), комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п`ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.

За приписами абзацу 6 п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону України №3551-XII не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій.

Порядок надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій у період воєнного стану в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2024 р. № 1041, (надалі - Порядок № 1041) визначає процедуру надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій особам, які у період воєнного стану під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, брали участь у виконанні бойових (службових, спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях.

Статтею 3 Порядку № 1041 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються відповідно до довідника районів воєнних (бойових) дій (далі - довідник) або переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Мінрозвитку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 затверджено Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що додається( надалі - Порядок № 413, у редакції на момент звернення позивача із заявою).

За приписами абзацу 2 підпункту 4 пункту 4 Порядку № 413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій для заявників з числа осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 7.

Відповідно до абзацу 6 підпункту 4 пункту 4 Порядку № 413 для заявників, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), незалежно від кількості днів їх безпосередньої участі у проведенні антитерористичної операції - свідчення (заява) не менше ніж двох свідків про період безпосередньої участі такої особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально, а також медичні документи, що підтверджують отримання особою травми (поранення, контузії, каліцтва) під час безпосереднього залучення до виконання завдань антитерористичної операції.

За приписами підпункту 2 пункту 5 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій документи подаються командиром добровольчого формування, у складі якого заявники зазначені у пункті 21 або 25 частини першої статті 6 Закону, брали безпосередню участь в антитерористичній операції або у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, або самостійно заявником з числа осіб, зазначених у пунктах 21 або 25 частини першої статті 6 Закону, у разі неподання документів командиром добровольчого формування.

Додатком 7 до Порядку № 413 встановлено зразок довідки.

Таким чином, підставою для надання статусу учасника бойових дій, для заявників з числа осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 7, яку видає командир добровольчого формування територіальної громади, а достовірність внесення даних підтверджує командир військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем було укладено контракт добровольця територіальної оборони у складі добровольчого формування Запорізької міської територіальної громади № 4 “АЗОВ” 26.04.2022.

В матеріалах справи наявні копія посвідчення добровольця територіальної оборони НОМЕР_3 , копія контракту добровольця територіальної оборони від 26.04.2022, епікриз № 1477 від 28.05.2022 та довідка ВЛК від 15.06.2022 № 1325, згідно якої позивач отримав поранення, пов`язане з проходженням військової служби.

Суд зауважує, що відповідач в обґрунтування відмови у наданні статусу учасника бойових дій вказав, що позивач не надав довідку за формою згідно з додатком 7 до Порядку № 413, як це передбачено вищевказаними нормами. Доводи відповідача позивач не спростовує. Така довідка не надана і суду до матеріалів справи.

Крім того, до матеріалів справи не надано будь-яких доказів безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку військовою агресією Російської Федерації проти України. Також, позивач не надав суду доказів перебування на території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Відсутні у матеріалах справи і свідчення (заява) не менше ніж трьох свідків (одним із яких є командир підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа або добровольче формування, у складі якого особа брала участь у здійсненні відповідних заходів) про період безпосередньої участі в здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів.

При цьому, матеріали справи підтверджують, що відповідачем, на виконання положень пункту 19 частини першої статті 6 № 3551-XII, направлено запит до військової частини НОМЕР_2 з метою підтвердження безпосередньої участі добровольця територіальної громади, ОСОБА_1 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно додатку 7 Порядку.

На вказаний запит відповідачем було отримано відповідь (вих.№ 1559/125 від 02.01.2026) де військовою частиною НОМЕР_2 повідомлено, що у військовій частині НОМЕР_2 відсутні будь-які відомості, які підтверджують участь добровольчого формування Запорізької територіальної громади № 4 “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” і участь громадянина ОСОБА_1 у бойових діях, та інші документи, які б підтверджували виконання бойових (спеціальних) завдань, факт отримання поранення ОСОБА_4 , у складі добровольчих формувань підпорядкованих військовій частині НОМЕР_2 та можуть бути підставою для формування і видачі Довідки.

Також, надані до матеріалів справи медичні документи, в тому числі, довідка ВЛК №1325 від 15.06.2022, містить відомості про те, що ОСОБА_1 отримав вогнепальне кульове дотичне поранення лівого передпліччя, з відміткою «ТАК. пов`язане з проходженням військової служби».

При цьому, в медичних документах відсутні відомості про те, що поранення позивача отримане внаслідок його безпосередньої участі у бойових діях.

Таким чином, надані документи не підтверджують наявності підстав для надання позивачу статусу учасника бойових дій. З огляду на що, відмова комісії Військової частини НОМЕР_1 в наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю відповідних підтверджуючих документів, є обґрунтованою.

Щодо посилання представника позивача на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 3 червня 2025 року у справі №620/11392/24, суд зазначає, що у вказаній справі спір стосувався надання статусу учасника бойових дій особі, що проходила службу в Академії Державної пенітенціарної служби України Міністерства юстиції України. Тож, обставини у справі №620/11392/24 є іншими, а тому такі висновки Верховного Суду не є релевантними до даного спору.

Одночасно, суд зауважує, що Верховний Суд у згаданій справі виснував, що визначальною підставою для надання статусу учасника бойових дій є не формальне подання повного пакета документів, а підтвердження факту безпосередньої участі особи в бойових діях або заходах із забезпечення оборони України.

Натомість, у даній справі не надано будь-яких доказів, зміст яких підтверджував би факт безпосередньої участі позивача в бойових діях або заходах із забезпечення оборони України.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20 травня 2026 року.

Суддя Л.Я. Максименко