Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №160/36124/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 рокуСправа №160/36124/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

19 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_2 , Відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при оновлені військово-облікових даних 18.11.2025 року з`ясував, що у застосунку Резерв+ зазначено, що перебуває у розшуку з 08.03.2025 року, підстава: не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, оскільки строки притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст.210, 210-1 КУпАП сплив, він проходив ВЛК за направленням відповідача тому не ухилявся від явки до ТЦК та СП, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. З урахуванням обставин, викладених у позові, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 22 грудня 2025 року суд відкрив провадження у справі №160/36124/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов та просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 діяв у відповідності до норм діючого законодавства. Позивач не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому 08.03.2025 року до органу поліції в автоматичному режимі сформовано звернення Е1537341 на його доставку для складення протоколу про адмінправопорушення. 20.12.2025 року звернення до органу поліції було автоматично скасовано при підписанні адміністративної справи. Станом на 12.02.2026 за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_2 не значиться порушником військового обліку. З Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 20.12.2025 виключено відомості про порушення позивачем правил військового обліку, а тому після 20.12.2025 відсутній предмет спору в цій справі, у зв`язку з чим відповідач просить закрити провадження у справі.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

При оновлені військово-облікових даних 18.11.2025 року позивач з`ясував, що у застосунку Резерв+ зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не прибув за повісткою до ТЦК та СП та перебуває з 08.03.2025 року у розшуку.

Позивач через свого представника 03.11.2025 звернувся до відповідача із адвокатськими запитами та просив надати відомості/роз`яснення щодо порушень правил військового обліку. Просив надати документи, докази щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності: протокол та постанову про адміністративне правопорушення за ст.ст.210, 210-1 КУпАП.

05.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 надав відповідь №341816811 в якій зазначив, що ОСОБА_1 не з`явився 26.02.2025 року до ТЦК та СП за викликом повісткою №2482715 (автоматично створено 0610231043287 від 16.02.2025), чим порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовкута мобілізацію», згідно даних реєстру 08.03.2025 направлено звернення Е1537341 до поліції про доставлення порушника до ТЦК та СП. Також було надано копію повістки за якою викликався ОСОБА_1

18.11.2025 року представник позивача звернулась до відповідача із заявою про виключення відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, оскільки ОСОБА_1 в період квітня проходив ВЛК. Тому не ухилявся від явки до ТЦК та СП, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Окрім цього строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплив, оскільки порушення виявлено 26.02.2025 року то 16.05.2025 строк сплив.

Відповідач-1 25.11.2025 року надав відповідь №3418/7426 що ОСОБА_1 слід сплатити штраф за адміністративне правопорушення.

Позивач вважає протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, оскільки строки притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст.210, 210-1 КУпАП сплив, він проходив ВЛК за направленням відповідача тому не ухилявся від явки до ТЦК та СП, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку зчим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, а також доводам викладеним у відзиві відповідачем, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з ч. 1, 3ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-ХІІ).

На виконання ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами ч. 8, 9 ст. 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

З урахуванням зазначеного відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У свою чергу, п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку.

Диспозиція ст. 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до ч. 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Доказів притягнення відповідача до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів суду не надано.

Складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є підставою для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку.

Правила військового обліку передбачені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

Після виявлення одного з передбачених Порядком №1487 правопорушень працівники ТЦК та СП вправі звернутись до органів поліції з повідомленням про необхідність здійснити розшук та адміністративне затримання порушника правил військового обліку з метою притягнення до адміністративної відповідальності. Відомості про фіксацію такого правопорушення вносяться в Єдиний державний реєстр військовозобов`язаних. Відповідно в електронному військово-обліковому документі таких громадян наявна відмітка "виявлені порушення правил військового обліку".

Відповідно до абз. 2 п. 56 Порядку №1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Відтак військовозобов`язані, які перебувають в розшуку підлягають адміністративному затриманню працівниками поліції та доставленню до районного ТЦК та СП. Останній складає протокол та виписує постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Юридичною підставою для звернення до поліції для розшуку порушника є вчинення військовозобов`язаним правопорушення, яке передбачено ст. 210 або 210-1 КУпАП, тобто порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку або законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено вище правові та організаційні засади ведення військового обліку, мобілізаційної підготовки, а також порядок формування та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов`язані зобов`язані з`являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені у повістках.

Разом з тим, відповідно до статей 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за порушення правил військового обліку та законодавства про мобілізацію настає виключно у встановленому законом порядку, з дотриманням процедури складення протоколу та винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Суд встановив, що підставою для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку стало неприбуття останнього 26.02.2025 року за викликом повісткою №2482715.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, або винесення уповноваженим органом постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Натомість відповідачем підтверджено, що 08.03.2025 року до органів Національної поліції в автоматичному режимі сформовано звернення про доставлення позивача до ТЦК та СП для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, саме по собі формування звернення про доставлення особи для складення адміністративних матеріалів не свідчить про встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення та не є належною підставою для тривалого збереження в державному реєстрі інформації про порушення правил військового обліку.

Суд також бере до уваги доводи позивача про проходження ним військово-лікарської комісії у відповідний період за направленням ТЦК та СП, які відповідачем належним чином не спростовані.

Крім того, відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення.

Судом встановлено, що порушення, на яке посилається відповідач, виявлено 26.02.2025 року, однак станом на момент звернення позивача до суду відсутні докази притягнення останнього до адміністративної відповідальності у визначеному законом порядку.

При цьому відповідач у відзиві фактично визнав відсутність актуального порушення, зазначивши, що 20.12.2025 року із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів виключено відомості про порушення позивачем правил військового обліку, а звернення до органів поліції автоматично скасовано.

Щодо доводів відповідача про відсутність предмета спору та необхідність закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень та при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення прав та інтересів позивача неможливе без визнання відповідних рішень, дій чи бездіяльності протиправними.

Суд зазначає, що сам по собі факт добровільного усунення відповідачем оскаржуваних наслідків після звернення позивача до суду не є безумовною підставою для закриття провадження у справі, оскільки суд повинен перевірити, чи було повністю відновлено порушене право позивача та чи не потребує ефективний захист такого права надання правової оцінки діям суб`єкта владних повноважень. Аналогічний підхід застосовується Верховним Судом при вирішенні питання про наявність предмета спору та допустимість закриття провадження у зв`язку з подальшим усуненням порушення.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.10.2024 у справі №990/1/22 - ВП ВС окремо наголосила, що формальне усунення наслідків не завжди означає відновлення прав, а отже не завжди є підставою для закриття провадження за п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Аналогічний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №800/369/17, відповідно до якого добровільне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень не є безумовною підставою для закриття провадження, оскільки суд повинен перевірити, чи відбулося повне відновлення прав позивача та чи не потребує ефективний захист його прав визнання відповідних дій протиправними. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2025 у справі №990/364/24.

Предмет спору існував на момент звернення позивача до суду, оскільки станом на дату подання позову відомості про позивача як порушника правил військового обліку містилися у відповідному реєстрі, а також були пов`язані з ризиком адміністративного затримання та доставлення.

Добровільне усунення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних наслідків після подання позову не виключає необхідності надання судом правової оцінки діям такого суб`єкта у разі, якщо це необхідно для повного та ефективного захисту порушеного права.

За наведених обставин суд робить висновок, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку були протиправними, а тому в цій частині позовні вимоги падлягать задоволенню.

Водночас, оскільки на момент розгляду справи відповідач вже виключив відомості про порушення правил військового обліку та скасував звернення до органів Національної поліції стосовно позивача, то суд вважає, що належним способом захисту порушеного права у цій справі є визнання дій відповідача протиправними та підлягають задоволенню, а вимоги про зобов`язання повторно виключити відомості з реєстру та направити повідомлення до органів Національної поліції задоволенню не підлягають, у зв`язку з фактичним виконанням відповідачем таких дій.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення.

У задоволенні позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 теж слід відмовити, оскільки останній не є належним відповідачем у спірних правовідносинах.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За результатом розгляду справи по суті, суд задовідьняє позовні вимоги частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сплачений позивачем відповідно до квитанції про сплату № 3402-5105-2746-0404 від 18.12.2025 судовий збір у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 139, 241-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відповідач-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

У задовленні решти вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук