Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №518/842/26 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

21.05.2026 Справа №: 518/842/26

Провадженя № 3/518/461/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року

Суддя Ширяївського районного суду Одеської області Тарасенко М.С, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КпАП України, -

встановив:

До Ширяївського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 647915 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КпАП України.

Згідно вказаного протоколу, 23.04.2026 року 00:00:00 с. Петровірівка, вул.. Центральна водій ОСОБА_1 23.04.2026 року керував т/з Ford р.н.з. НОМЕР_1 , що не пройшов обов`язковий технічний контроль, також водій ОСОБА_1 19.06.2025 року притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, чим порушив вимоги п. 31.3.б. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Бездітний В.А., надав письмове клопотання в якому просить провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 4 ст. 121 КпАП України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, в обґрунтування якого посилається на те, що матеріали справи не містять належних допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували як сам факт вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, так і наявність усіх обов`язкових елементів його складу, передбаченого п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху та ч. 4 ст. 121 КУПАП, за таких обставин подія адміністративного правопорушення у встановленому законом розумінні не доведена, а склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 відсутній, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Бездітний В.А підтримав клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. В матеріалах справи є достатня кількість належних і допустимих доказів задля можливості розгляду справи за відсутності особи, відносно якої складено протоколи про адміністративні правопорушення, з дотриманням і гарантуваннях його прав, передбачених діючим законодавством.

У відповідності до положень ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 121 КУпАП, не є обов`язковою, таким чином, суд, враховуючи дотримання розумних строків розгляду даної справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, захист, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності здійснює адвокат Бездітний В.А., який в судовому засіданні не заперечував проти розглянути справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків:

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 647915 від 23.04.2026 року слідує, що 23.04.2026 року ОСОБА_1 23.04.2026 року діючи повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, за яке на підставі постанови 19.06.2025 року був притягнутий до адміністративної відповідальності, керував т/з Ford р.н.з. НОМЕР_1 в с. Петровірівка, вул. Центральна, Березівського району Одеської області, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив пункт 31.3 «б» ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 121 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі ПДР України), відповідно до Закону України «Продорожній рух». Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 31.3 «б» ПДР України визначає, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9ПДР України).

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. ч. 1-3 ст.121 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб (ч. 4 ст.121 КУпАП).

Об`єктом цього виду правопорушень є суспільні відносини, які складаються у сфері безпеки дорожнього руху. Головним безпосереднім об`єктом є встановлений порядок керування всіма видами автомобілів, тракторів, інших самохідних машин, трамваїв і тролейбусів, мотоциклів та іншими транспортними засобами і користування ременями безпеки або мотошоломами. Додатковим безпосереднім об`єктом є життя, здоров`я та майнові права фізичних і юридичних осіб.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, є повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень передбачених ч. ч. 1-3 цієї статті.

Суб`єктами правопорушення за ст.121 КУпАП можуть бути власники транспортних засобівта інші особи, які їх експлуатують, згідно з чинним законодавством.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених ст. 121 КУпАП, характеризується умислом або необережністю.

Вина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, в повному обсязі доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 647915 від 23.04.2026 року; відомостями з інформаційно-пошукової системи «Армор» та довідкою ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 28.04.2026 року, згідно яких ОСОБА_1 , має повторність за ст. 121 КУпАП, постанова від 19.06.2025 року серія ЕНА № 5015151 за ч. 1 ст. 121 КУпАП, покарання у вигляді штрафу 340 гривень, сплачено 30.06.2025 року; письмовими поясненнями відібраними у ОСОБА_1 23.04.2026 року.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 за наявності у нього фактичної можливості заперечувати щодо обставин, наведених у вищезазначеному протоколі про адміністративне правопорушення, та викласти свої заперечення та/або застереження щодо суті правопорушення, жодних дій з приводу цього не вчинив, та дії працівників поліції не оскаржував.

Відповідно до положень частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно приписів статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, який своєчасно його не пройшов, вчинене повторне протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, знайшов своє підтвердження та повністю доведений поза розумним сумнівом в ході даного судового розгляду, а його дії за ч. 4 ст. 121 КУпАП правильно кваліфіковано.

Підстави для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 121 КУпАП за пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП відсутні.

Санкція частини 4 статті 121 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі від п`ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Відповідно до положень статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами

Згідно статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Призначаючи адміністративне стягнення в даній справі, суд враховує конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість та достатність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три місяці.

Дане стягнення на думку суду буде необхідним та достатнім для його виховання, попередження вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 124, 221, 283-284, 287, 294 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя М. Тарасенко