Вирок від 20 травня 2026 р. у справі №515/162/26 — Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/162/26

Провадження № 1-кп/515/582/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025162240001526 від 09 листопада 2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Струмок, Білгород-Дністровського району, Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2025 року, приблизно о 08:40 годині ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 знаходились на подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_1 , де між ними раптово виник конфлікт з приводу незаконного перебування ОСОБА_5 на подвір`ї домоволодіння, під час якого, останній на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, керуючись раптово виниклим, прямим умислом, усвідомлюючи та оцінюючи свої дії, бажаючи настання наслідків, з метою спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, тримаючи в своїй правій руці ніж, умисно наніс ним один удар в область верхньої частини живота справа ОСОБА_6 .

В результаті свої, умисних дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого в черевну порожнину колото-різане поранення передньої черевної стінки в епігастральній ділянці справа з ушкодженням передньої стінки антрального відділу шлунка, яке було спричинене одноразовим впливом клинка плаского колюче-ріжучого предмету незадовго до надходження в медичний заклад 09.11.2025.

Вказане ушкодження є небезпечним для життя ушкодженням, та за цим критерієм, згідно п. 2.1.1. «а» та п. 2.1.3. «к» «правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р., відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв злочин передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, дав показання, які фактично відповідають вищезазначеним обставинам. Пояснив, що дійсно 09.11.2026 року біля 08:40 год разом з потерпілою перебували на подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_1 . В той час в них виникла суперечка в ході чого він наніс потерпілій ножем тілесні ушкодження в область живота. Йому не було відомо те, що потерпіла була в лікарні, так як перебував під вартою. Про скоєне шкодує.

Потерпіла в судовому засіданні пояснила суду, що ОСОБА_5 зайшов до її двору і мовчки сів, вона почала його просити щоб він вийшов з двору, суперечки між ними не було, однак він мовчки підійшов до неї та вдарив її ножем. Після чого він схопив її за голову, але вона вирвалась та направилась до будинку і закрили двері. ОСОБА_5 почав смикати двері і вирвав дверну ручку, потім він повернувся і пішов з двору.

Суд переконався в тому, що обвинувачений вірно розуміє суть обставин справи. В суду не виникло сумнівів в добровільності та істинності його позиції. Після роз`яснення порядку та об`єму права на оскарження фактичних обставин справи, вислухавши думку учасників процесу, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та визначити об`єм дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілої та матеріалами справи що стосуються особи обвинуваченого. Інші докази в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, окрім цивільного позову, судом не досліджувалися.

Суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_5 не виявлено.

Положеннями ст. 50 Кримінального кодексу України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

З врахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного, особи обвинуваченого ОСОБА_5 , який являється особою раніше не судимою, повністю визнав вину у скоєному, щиро розкаюється, разом з тим вчинив тяжкий злочин пов`язаний із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має позитивну харакреристику, а також враховуючи обставини скоєного кримінального правопорушення, характер нанесених тілесних ушкоджень, думку потерпілої, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому в рамках санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Щодо цивільного позову

Згідно з положенням п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити цивільний позов.

Потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпіла мотивувала тим, що внаслідок спричинення їй тілесних ушкоджень останній довелося лікуватися та придбавати ліки, що завдало їй певних фінансових втрат.

Витрати на лікування та придбання ліків потерпіла понесла у розмірі 10 000,00 грн, таким чином вважає, що їй було завдано майнової шкоди на загальну суму 10 000,00 грн.

Також, внаслідок спричинених з вини ОСОБА_5 ушкоджень ОСОБА_6 було завдано моральної шкоди, яка полягала в наступному: фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Заподіяну моральну шкоду позивачка оцінює у 70 000 грн.

У судовому засіданні потерпіла цивільний позов підтримала, просила задовольнити вимоги.

Обвинувачений та його представник цивільний позов визнали частково, посилаючись на те, що на підтвердження понесених позивачкою майнової шкоди у розмірі 10 000,00 (десять тисяч ) гривень, нею були надані фіскальні чеки. При ознайомлені з фіскальними чеками встановлено, що загальна сума по чекам склала – 7 862,99 гривень. Однак, фіскальний чек від 14.11.2025 року на суму – 1 065,00 грн. (ліхтар прожектор,USB-кабель, лампа нічник настільна) та чек (Будівельний майданчик) від 23.11.2025 року на суму – 290,72 грн (ручка Кедр універсальна без підсвітки універсальна) на загальну суму – 1 355,72 гривні не несуть у собі інформацію на підтвердження понесеною позивачкою матеріальної шкоди, а тому не повинні судом братись до уваги, так-як являються неналежними доказами. З урахуванням викладеного вбачається,що позивачкою надано лише належні докази спричинення матеріальної шкоди на суму 6 507,27 гривень (7862,99 - 1355,72 = 6507,27).

Щодо відшкодування моральної шкоди, обвинувачений та його представник, зазначили, що позивачка послалась лише на два види спричиненої їй моральної шкоди, які полягають: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, Як вбачається з виписки з історії хвороби № 3785\1355, яка видана лікуючим лікарем ОСОБА_7 , позивачка ОСОБА_6 знаходилась на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 09.11.2025 року по 24.11.2025 року. Після виписки стан здоров`я задовільний. Інших доказів про звернення позивачкою до сімейного лакаря після виписки з лікарні – відсутні. Що стосується душевних страждань, то позивачка не надала жодного доказу ( висновку експерта, лікарських довідок (невропатолога, психіатра). Законом не визначено конкретних меж моральної шкоди, а суд визначає з урахуванням обставин справи, наданих доказів сторонами у межах розумності та справедливості. А тому враховуючи обставини справи, наданих доказів позивачкою, сторона відповідача вважає, що можливо визначити моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, що буде вважатись виваженою сумою для компенсування моральної шкоди, враховуючи межі розумності та справедливості

Вирішуючи цивільний позов потерпілої суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 129 КПК України суд, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.

Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами визначеними КПК України і при цьому застосовуються норми ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і відшкодування моральну (немайнову) шкоду.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, якою встановлюються загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачають відшкодування за неї за наявності вини особи, яка заподіяла шкоду.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Потерпіла на підтвердження розміру матеріальної шкоди надано фіскальні чеки щодо купівлі медичних препаратів та рецепти лікарів на придбання ліків.

Суд приймає як належні докази розміру понесеної потерпілою матеріальної шкоди, а саме: фіскальний чек аптеки № 5 ТОВ «фармація Одещини» (чек GVJM6RCPVPW) від 13.11.2025 року про придбання на загальну суму 603,00 грн, від 14.11.2025 р (чек № 1htogpzRfec) на загальну суму 529,00 грн; фіскальний чек аптеки ТОВ «Подорожник» (№ 7h1QTcUESR4) від 15.11.2025 року на загальну суму 116,59 грн, від 12.11.2025 р (чек №raM92KhFCXI) на загальну суму 937,90 грн, від 11.11.2025 року (чек № 7dVcFCfabLI) на загальну суму 428,32 грн; фіскальний чек аптеки №49 ТОВ «Аптека низьких цін Одеса» (чек № D2U9MDRF3OK) від 12.11.2025 р на загальну суму 127,00 грн, від 17.11.2025 р (чек № VNNXAVWVCOA) на загальну суму 50,00 грн, від 17.11.2025 р (чек № E6PPWT-JVE4) на загальну суму 248,30 грн, від 10.11.2025 р (чек №SS5SWFXYOTG ) на загальну суму 782,00 грн, від 09.11.2025 р (чек № CGIEYF0B0MY) на загальну суму 2360,48 грн. Загальна сума придбання медикаментів складає 6 182,59 грн.

Суд не приймає як належні докази інші чеки, а саме: чек № 4324104 від 14.11.2025 р, згідно якого було придбано ліхтар прожектор, лампа нічник настільна, USB кабеля TypeC+USB на загальну суму 1065,00 грн та чек (Будівельний майданчик) від 23.11.2025 року на суму – 290,72 грн, згідно якого було придбано ручка Кедр універсальна без підсвітки універсальна, які додані до позовної заяви, оскільки не несуть у собі інформацію на підтвердження понесеною позивачкою майнової шкоди, пов`язаною з лікуванням.

Таким чином позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі доведених витрат на придбання ліків на загальну суму 6 182,59 грн.

Вирішуючи питання щодо відшкодування понесеної моральної шкоди, суд враховує таке.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Суд виходить з природно-правового уявлення про право людини на відшкодування моральної шкоди. Це виявляється, головним чином, у посиланні на міркування справедливості як головного мотиву присудження відповідної компенсації, а крім того у самій формі констатації факту заподіяння немайнових втрат та особливостей їх індивідуального вияву, оскільки судове рішення постає як практичне втілення принципу розумності, результат об`єктивної, всебічно зваженої оцінки обставин справи у їх сукупності.

Усвідомлення взаємозв`язку відшкодування моральної шкоди з правом на доступ до ефективного засобу юридичного захисту вочевидь має спиратися на загальне переконання у спроможності юрисдикційного органу сформувати обґрунтоване уявлення щодо наявності та специфіки втілення моральної шкоди, що зазвичай виникає за подібних життєвих обставин.

Відтак, враховуючи, що завдана потерпілій моральна шкода, пов`язана з протиправними діями обвинуваченого, внаслідок чого потерпіла зазнала душевних страждань, що відобразилось на її психоемоційному стані та психічному здоров`ї, отже розмір відшкодування повинен бути достатнім для забезпечення можливості відновити втрачену психологічну рівновагу.

Суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, глибини фізичних та душевних страждань потерпілої, 70 000 грн є співмірною та справедливою для відшкодування моральної шкоди потерпілій.

Положеннями частин першої, другої статті 124 КПК України визначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України - ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи, що обвинуваченому судом призначено покарання пов`язане з позбавленням волі, суд вважає за необхідне раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України - суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ст. 100 КПК України

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Строк відбування призначеного покарання рахувати ОСОБА_5 з дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з розрахунку день за день з 09 листопада 2025 року до дня набрання вироком законної сили.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою залишити без змін.

Скасувати арешт майна застосований ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 листопада 2025 року у справі № 495/8645/25, провадження № 1-кс/495/2310/2025.

Речові докази:

- одяг в який була одягнена потерпіла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в момент спричинення їй тілесних ушкоджень а саме: майку білого кольору в смужку зеленого, червоного та коричневого кольорів з хвилястими візерунками на передній частині, якої наявний плоский отвір та сліди речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет № l», светр зеленого кольору в світло-зелену смужку на передній частині якого наявний плоский отвір та сліди речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет № l», що зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відлілення поліції № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області - повернути ОСОБА_6 ;

- металевий ніж з ручкою коричневого кольору, з маркуванням на лезі «DINOSAUR STAINLESS STEEL MADE IN GERMANY» з малюнком динозавра та нашаруванням на лезі речовини рожевого кольору, який поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет № 1»; зразки букального епітелію ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два тампони-зонди, які поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет № l»; змиви на марлеві серветки з лівої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які поміщено до паперового конверту з маркуванням «Пакет № 2» та змиви на марлеві серветки з правої руки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які помішено до паперового конверту з маркуванням «Пакет № 2»; що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів відлілення поліції № 2 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області - знищити.

- зразки папілярних візерунків за допомогою дактилоскопічної фарби на дактилоскопічну картку заповнену на ім?я ОСОБА_8 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 кошти на відшкодування майнової шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням у розмірі 6 182,59 грн, а також 70 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Татарбунарський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники процесу мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1