Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №509/166/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/166/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Козирського Є.С.,

за участю секретаря Лепешенкової В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та дружину до досягнення дитиною трьох років-

ВСТАНОВИВ:

07 січня 2026 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 аліменти на її утримання, у зв`язку із проживанням нею дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сумі 5000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Свої вимоги мотивує тим, що наприкінці 2021 року сторони почали проживати однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. У зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України, в березня 2022 року вона виїхала до Німеччини і стала проживати в м. Фрідріхсгафен, де отримала статус тимчасового захисту. Відповідач залишився в Україні, оскільки в м. Одеса мав бізнес в сфері торгівлі. Впродовж 2022-2023років вони постійно підтримували зв`язок, спілкувалися за телефоном. Відповідач періодично приїжджав до Німеччини. ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася донька ОСОБА_3 . 18.03.2025 року відділом ЗАЦС м. Фрідріхсгафен їм було видано свідоцтво про народження дитини (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) , в якому прізвище, ім`я, по батькові дитини записано « ОСОБА_3 », прізвище, ім`я, по батькові батька дитини « ОСОБА_2 ». Після народження дочки, відповідач взяв на себе всі витрати, пов`язані з її утриманням та утриманням дочки. Відповідач постійно надсилав їй кошти на карту Приватбанку в сумі 10000гривень щомісячно, а коли приїжджав до них в Німеччину, надав їй гроші готівкою. 18 жовтня 2025 року вона з дитиною повернулася до України і стала проживати з відповідачем однією сім`єю в квартирі АДРЕСА_1 , яка належить відповідачу ОСОБА_2 на праві власності. 29 жовтня 2025 року вона та її дочка були взяті на облік внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 . В листопаді 2025 року їх стосунки з відповідачем погіршилися. На початку грудня вони стали проживати окремо. Зараз вона з дитиною проживає у своїх знайомих. З моменту припинення сімейних стосунків відповідач перестав надавати матеріальну допомогу на неї та на дитину. Дитина проживає разом з нею та знаходиться виключно на її утриманні, відповідач самоусунувся від утримання дитини, а тому вона потребує матеріальної допомоги на своє утримання та утримання доньки.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_4 надала суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову. Позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 визначено разом із батьком - Відповідачем у встановленому законом порядку, що має істотне значення для правильного вирішення даного спору. Зазначене підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема - рішенням №91 Виконкому Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області від 26.02.2026 року. Отже, факт визначення місця проживання дитини разом із Відповідачем є належним та достатнім доказом того, що саме він несе основний обов`язок щодо її утримання, тоді як інший із батьків зобов`язаний брати участь у матеріальному забезпеченні дитини. Таким чином, ігнорування зазначеної обставини Позивачем при зверненні до суду з даним позовом свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог у частині стягнення аліментів з відповідача. Водночас вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Право одного з подружжя на утримання пов`язане, зокрема, з проживанням разом із дитиною та здійсненням догляду за нею. У даному випадку Виконкомом Таїровської селищної ради Одеського району Одеської області визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із батьком - Відповідачем. Отже, відсутні передбачені законом підстави для стягнення аліментів на утримання позивачки як матері дитини до досягнення нею трирічного віку. У зв`язку з викладеним, позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, зазначила, що згідно з податковою декларацією платника єдиного податку за 2025 рік, Відповідач отримує дохід від здійснення підприємницької діяльності, який підлягає оподаткуванню відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, за звітний період дохід Відповідача складав 134500,00 грн., що підтверджується відповідною декларацією. Тобто, розмір доходу Відповідача становить 11 208 грн. щомісячно. Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку за 2026 рік дохід Відповідача становить суму у розмірі 30000,00 грн., тобто 10 000 грн. на місяць. Відповідач здійснює підприємницьку діяльність на постійній основі, своєчасно сплачує податки та збори, що свідчить про наявність офіційного та легального джерела доходу. Як вбачається зі змісту позовної заяви Позивачка просить стягувати аліменти на утримання доньки в розмірі 10000 грн. щомісячно до досягнення повноліття, та на її утримання у розмірі 5000 грн. до досягнення дитиною трирічного віку. Тобто сукупний розмір аліментів, який просить стягувати Позивачка набагато перевищує дохід Відповідача. Законодавством визначений мінімальний розмір аліментів на дитину віком до 6-ти років на місяць, який становить 1408,50 грн., а тому саме такий розмір аліментів підлягає стягненню. Щодо стягнення аліментів на дружину то позовні вимоги в даній частині взагалі не підлягають задоволенню, як безпідставні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народилася донька ОСОБА_3 .

18.03.2025 року відділом ЗАЦС м. Фрідріхсгафен видано свідоцтво про народження дитини (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) , в якому прізвище, ім`я, по батькові дитини записано « ОСОБА_3 », прізвище, ім`я, по батькові батька дитини « ОСОБА_2 ».

Дитина проживає разом із позивачкою та знаходиться на її вихованні та утриманні. Відповідач ніякої матеріальної допомоги на дитину не надає. Для нормального повноцінного життя дитині потрібне відповідне харчування, одяг та багато інших речей.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.ст. 150, 157 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, і той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Разом з тим, обставин, які б свідчили про неможливість сплачувати аліменти на утримання дитини відповідачем не доведено. Відповідач перебуває в працездатному віці, відомостей про обтяження турботами щодо утримання інших осіб не надав, являючись батьком малолітньої дитини зобов`язаний утримувати її до повноліття.

Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати її добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, доказів щодо наявності у нього на утриманні інших непрацездатних осіб суду не надано, а тому вважає, що відповідач має можливість платити аліменти на утримання дитини у визначеному в позові розмірі.

Враховуючи наведене, виходячи з того, що дитина проживає разом із позивачкою, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів в розмірі 10 000,00 гривень, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає визначений розмір аліментів достатнім та справедливим. Стягнення аліментів у такому розмірі відповідатиме вимогам закону та інтересам дитини, не порушить прав сторін.

Позивачка ніде не працює та позбавлена можливості утримувати себе та дитину самостійно у зв`язку з тим, що знаходиться у відпустці по догляду за донької ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення нею трирічного віку, а тому наразі змушена звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача на її користь аліментів на її утримання.

Відповідно до ст.75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Згідност.80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.

Згідност.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч. 6 ст.84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Частина 4статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Аналіз даних положень сімейного законодавства дає підстави суду вважати, що сімейним законодавством України передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині матері незалежно від цієї обставини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою.

У зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка немає змоги працювати і утримувати себе.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципу справедливості та розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд присуджує кошти (аліменти) на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років у твердій грошовій сумі в розмірі 5000,00 грн. щомісяця, починаючи з 07 січня 2026 року та до досягнення дитиною трьох років.

Суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у такому розмірі, оскільки є працездатним, має задовільний стан здоров`я, інших непрацездатних осіб на утриманні не має. Такий розмір аліментів є розумним і необхідним для забезпечення мінімальних потреб, необхідних для матері дитини, з якою проживає дитина, в період догляду за дитиною до трьохрічного віку.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на неможливість сплачувати аліменти на утримання доньки та на її утримання до досягнення дитиною трьох років, в заявленому позивачкою розмірі, оскільки в матеріалах справи наявна інформаційна довідка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про окремі операції по картці/рахунку Позивачки за період з 01.01.2025-24.12.2025, відповідно до якого Відповідач перераховував кошти на картку позивачки в сумі 10000 грн. Доводи, наведені у відзиві, не свідчать про фінансову неспроможність відповідача.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України та задоволення позову позивачки, яка в даному випадку звільнена від сплати судового збору по розгляду позовних вимог щодо стягнення аліментів, з відповідача на користь держави слід стягнути суму судового збору у сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного й керуючись ст. ст. 84, 110, 111, 112, 180, 181, 184 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 19, 23, 206, 258-259, 264, 265, 273, 354, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на малолітню дитину та дружину до досягнення дитиною трьох років – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 10 000 грн щомісячно, починаючи з 07 січня 2026 року - дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 аліменти на її утримання, у зв`язку із проживанням нею дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сумі 5000 грн. щомісячно, починаючи з 07 січня 2026 року - дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Є. С. Козирський