Вирок від 20 травня 2026 р. у справі №509/5698/24 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Суд: Овідіопольський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №509/5698/24

Суддя: Панасенко Є. М.

Справа № 509/5698/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024162250000610 від 03.09.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кодима Кодимського району Одеської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

25 серпня 2024 року приблизно о 08 годині 05 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 у період дії воєнного стану, введеного на всій території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, Указу Президента України №259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України від 21.04.2022 №2212-IX та Указу Президента України №341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500 – ІХ, Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» №757/2022 від 07.11.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента «Про затвердження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738, Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №58/2023 від 06.02.2023, затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, Указу Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженого Законом України від 2 травня 2023 року №3057-IX, Указу Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженого Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указу Президента України від 16 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженого Законом України від 8 листопада 2023 року № 3429-IX, Указу Президента України від 5 лютого 2024 року № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України №3564-IX від 06.02.2024, Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженого Законом України № 3684-IX від 08.05.2024, відповідно до якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, перебуваючи біля будівлі туалету № 8 по вул. 1-а Сіра, розташованої на території ТОВ «ПРОМРИНОК за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Авангард,», вул. Базова, буд. 20, побачив, електричний самокат без нагляду, та в цей же час, у обвинуваченого ОСОБА_4 , раптово виник злочинний намір направлений на таємне заволодіння вказаним електричним самокатом.

Далі, обвинувачений ОСОБА_4 , у той же приблизно час, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, умисно, шляхом вільного доступу, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, викрав непомітно для оточуючих електричний самокат LIKE.BIKE S10 Plus, у корпусі чорного кольору, розмірами 1150 х 230 х 460 мм, вагою 22 кг, із акумуляторною батареєю на 480 Вт*ч, потужністю 1000 Вт., вартістю 9149 гривень 40 копійок, який належить поткрпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після чого, обвинувачений ОСОБА_4 , покинув місце вчинення кримінального правопорушення разом із викраденим електричним самокатом, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав матеріальну шкоду ОСОБА_6 на вказану суму.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, надавши показання, що вчинив кримінальне правопорушення при викладених вище обставинах, докази, що маються в матеріалах кримінального провадження не оспорює, як і не оспорює фактичні обставини вчиненого ним злочину. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності. Цивільний позов не заявив.

За згодою учасників судового провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, з врахуванням свідчень обвинуваченого, судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, суд впевнився у правильності розуміння обвинуваченим ОСОБА_4 та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено обвинуваченому, учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Заслухавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази в частині характеризуючих матеріалів, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є тяжким злочином, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 за місцем попереднього місця проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , характеризується посередньо, офіційно не працює, не одружений, утриманців не має, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшуютть покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю криміналь ного правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вчинення обвинуваченим умисного тяжкого злочину, позицію потерпілого, яким не заявлено цивільний позов, що свідчить про відсутність матеріальних претензій до обвинуваченого, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України слід призначити у межах мінімальної санкції даної статті у виді позбавлення волі, та із застосуванням ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, так як, на думку суду, виправлення обвинуваченого можливе без відбування призначеного виду покарання.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим.

У зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 10.09.2024 року, слід скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі: у вказаному кримінальному провадженні під час досудового розслідування проведено судово-товарознавчу експертизу № 4279/24 від 06.09.2024 року, витрати на проведення якої склали 320 гривень 00 копійки, які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь судового експерта ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_1 .

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою згідно ухвали суду від 23.04.2026 року, до набрання вироком суду законної сили, слід змінити на особисте зобов`язання, оскільки суд дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

До набрання вироком законної сили обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою згідно ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області від 23.04.2026 року, змінити з тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладенням на ОСОБА_4 наступних обов`язків:

1) з`являтися за викликом суду.

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти у залі суду негайно.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь судового експерта ОСОБА_7 на розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_1 витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 4279/24 від 06.09.2024 року в сумі 320 (триста двадцять) гривень.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 10.09.2024 року, - скасувати.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили:

- електричний самокат LIKE.BIKE S10 Plus, у корпусі чорного кольору, розмірами 1150 х 230 х 460 мм, вагою 22 кг, із акумуляторною батареєю на 480 Вт*ч, потужністю 1000 Вт, який знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 – вважати повернутим потерпілому ОСОБА_6 ;

- фрагменти відеозаписів з камер відеоспостереження, встановлених на території ТОВ "ПРОМРИНОК" за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Авангард, вул. Базова, 20, за 25.08.2024 р. у період часу з 08:00 год. по 08:30 год., у напрямку руху правопорушника від туалету № 8 по вул. 1-а Сіра, буд.9/1 та далі по території ТОВ "ПРОМРИНОК, які перенесено на DVD-R диск, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - надалі зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua