Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №504/1946/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/1946/26

Номер провадження 3/504/823/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали справи, що надійшли з ВП №3 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що 27.04.2026 року о 08.05 год. за адресою: с. Калинівка, вул. Набережна, водій ОСОБА_1 керував автобусом ЕТАЛОН, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

19.05.2026 року до суду від захисника ОСОБА_1 – адвоката Тищенка С.Ю. надійшло клопотання про закриття провадження у справі та визнання доказів недопустимими, в якому останній зазначає про порушення допущені працівниками поліції під час оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 , а саме: порушено порядок проведення огляду; не оформлено направлення на медичний огляд; не роз`ясненні ОСОБА_1 його права; не доведено факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , який не перебуває у трудових відносинах з навчальним закладом, не працює водієм шкільного автобуса та не здійснює пасажирських перевезень; не відсторонено ОСОБА_2 від керування транспортним засобом; не підтверджено факту усвідомленої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, а також не залучено свідків. Також просить визнати недопустимим відеозапис, долучений до протоколу, у зв`язку із тим, що останній не містить координат місця події, дати та часу відеофіксації, не містить ідентифікації технічного засобу відеофіксації.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчинені вказаного правопорушення, зазначивши, що він з січня 2022 року по лютий 2025 року, працював водієм шкільного автобуса. У момент події автобусом не керував, оскільки в школі не працює з 2025 року. Після того, як школі був виділений новий шкільний автобус, директор школи попросила його прийти провести технічний огляд автобуса, після чого він прийшов в школу, завів автобус та почав його перевіряти, перебуваючи в середині автобуса. В цей час, до школи під`їхала патрульна машина, працівник поліції підійшов до нього та запитав чи є документи на автобус, на що він відповів, що документів в нього не має. Після чого, поліцейський повідомив йому, що в нього є ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував пройти йому огляд на стан сп`яніння, однак він відмовився, оскільки він не керував автобусом, про що він повідомляв працівнику поліцію. За дітьми, він мав їхати лише, якщо б прийшов нший водій. При цьому, зазначив, що він та автобус перебував на території школи, за адресою АДРЕСА_2 , а адреса, що вказана в протоколі, а саме Набережнає його домашньою адресою місця проживання. Відстань від школи до його будинку складає близько 400 м. Також надав для підтвердження свою трудову книжку, в якій міститься запис про його звільнення з 21.02.2025 року. Зазначив, що мав бути новий водій, якому він лише мав показати маршрут та поїхати в с. Широке забрати дітей, однак він так і не приїхав. Крім того, вказав, що в автобусі також перебувала супроводжуюча.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Тищенко С.Ю. в судовому засіданні заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, просив закрити справу за відсутністю події та складу правопорушення, посилаючись на аргументи викладені ним в письмовому заперечені наданому до суду.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650926 від 27.04.2026 року, який підписаний ОСОБА_1 , без зауважень;

- відео записом «WhatsApp Video 2026-04-28 at 13.35.53.mp4» з ПВР, на якому зафіксовано діалог між працівником поліції та ОСОБА_1 наступного змісту:

- Ви сьогодні прийшли на роботу? У вас куди маршрут? – запитав працівник поліції.

- Калинівка-Широке, – відповів ОСОБА_1

- З собою маршруту цього не маєте? - запитав працівник поліції.

- Не маю, - відповів ОСОБА_1

- Взяли автобус їхати за дітьми? - запитав працівник поліції.

- По «разпоряженєю», - відповів ОСОБА_1

- Хто у вас сторонній «человек»? - запитав працівник поліції.

- Сторонніх не має, це вчитель «сопровождающий» і четверо дітей, - відповів ОСОБА_1

- У вас болів зуб і ви всю ніч не спали? - запитав працівник поліції.

- Не спав, - відповів ОСОБА_1

- Але у вас є ознаки алкогольного сп`яніння, - повідомляє працівник поліції.

- Перегар, - зазначає ОСОБА_1

- Ви маєте право проходити огляд на стан сп`яніння у лікаря нарколога в медичному закладі, - повідомляє працівник поліції.

- Давайте пишіть відмову, - зазначає ОСОБА_1

- Відмову «писать»? На місці тест газоаналізатор «Драгер»? - запитує працівник поліції.

- Пишіть відмову, - відповідає ОСОБА_1

- Відмовляєтесь? – уточнює працівник поліції.

- Да, - відповідає ОСОБА_1 .

Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі за текстом – Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5. Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають зокрема у стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Доводи захисника ОСОБА_1 – адвоката Тищенка С.Ю. щодо процедурних порушень з боку працівників поліції під час складання протоколу, а саме того, що на відеозаписі долученому до матеріалів справи не зафіксовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, судом відхиляються, оскільки факт керування транспортним засобом не заперечувався самим ОСОБА_1 під час спілкування з працівником поліції, а також зазначення самим ОСОБА_1 , що взяв автобус по розпорядженню. Такі ж обставини, підтверджується і самим протоколом про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень та пояснень.

При цьому, в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначав, що в автобусі перебував лише він і супроводжуюча, вони чекали на нового водія їхати за дітьми, однак на вказаному відеозаписі зафіксовано підтвердження ОСОБА_1 факту перебування в автобусі не тільки супроводжуючої, а ще й чотирьох дітей.

Доводи захисника, щодо відсутності в матеріалах справи направлення на медичний огляд, у зв`язку із чим грубо порушено вимоги ст. 266 КУпАП, судом також відхиляються, оскільки на вищевказаному відеозаписі, долученому до протоколу, зафіксовано відмову ОСОБА_2 одночасно від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, а також від проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер».

Отже, сама відсутність в матеріалах справи направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, не спростовує того факту, що ОСОБА_1 не виявив бажання пройти огляд, як в медичному закладі, так і на місці за допомогою приладу «Драгер».

Стосовно доводів захисника щодо не залучення свідків працівником поліції, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, залучення свідків при проведенні працівниками поліції огляду водія на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу необхідно лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису, проте у даному провадженні поліцейський застосовував технічні засоби фіксації правопорушення, а тому відсутність свідків не є порушенням вимог ч.2 ст. 266 КУпАП.

Крім того, доводи захисника стосовно того, що працівником поліції не було роз`яснено ОСОБА_1 його процесуальних прав, спростовуються наявністю підпису ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідній графі про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

В свою чергу на вищезазначеному відеозаписі, не зафіксовано того, що після оформлення протоколу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, працівник поліції дозволив останньому продовжити рух на транспортному засобі. У ОСОБА_1 було вилучене посвідчення водія і йому був наданий тимчасовий талон.

З огляду на зазначене в суду відсутні достатні підстави вважати, що працівником поліції не було виконано вимог ч .1 ст. 266 КУпАП, щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом. Саме по собі невиконання працівником поліції обов`язків, щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом не вказує на відсутність в його діях складу правопорушення.

Доводи захисника стосовно того, що долучений до протоколу відеозапис є недопустимим доказом, оскільки зроблений з невстановленого технічного засобу, судом також відхиляються.

Згідно пункту 1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, автоматичну фото і відеотехніки, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення в порядку ч.2 ст. 266 КУпАП на DVD-R диску є належним, допустимим, достовірним і достатнім джерелом доказів з огляду на положення ст. 251, 266 КУпАП, на якому зафіксована чітка послідовність події, яка стала підставою для притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Тому суд не вбачає підстав для визнання згаданого вище відеозапису неналежним доказом.

Таким чином суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, наявні ознаки передбачені частиною першою ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Зважаючи на безальтернативність санкції частини 1 статті 130 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а також статті 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,6 грн.

Керуючись частиною 1 статті 130, статями 245, 280, 283-285 КУпАП, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,6 (шістсот шістдесят п`ять) гривень (шістдесят) копійок.

Відповідно до ч. 1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до особи може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Реквізити для сплати штрафу і судового збору розміщені на офіційному веб порталі «Судова влада» - https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області.

Суддя А. В. Якимів