Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №519/30/17 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №519/30/17

Провадження №2/504/239/26

Доброславський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді – Барвенко В.К.,

Секретаря судового засідання- Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення 3% річних від простроченої суми боргу за період з 01.04.2015 року по 20.04.2026 року, стягнення індексу інфляції від простроченої суми боргу за період з 01.04.2015 року по 20.04.2026 року, стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн., та інші витрати на правову допомогу, які додатково будуть надані в процесі розгляду справи, стягнення судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача.

Ухвалою судді Южного міського суду Одеської області від 30.01.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 08.12.2017 року задоволено самовідвід судді Барановської З.І.

Справу передано до Комінтернівського районного суду Одеської області через неможливість утворення складу суду у Южному міському суді Одеської області.

Справу розподілено судді Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенку В.К.

Відповідно до п.9 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.01.2018 року позовну заяву як первісну так і зустрічну залишено без руху за правилами пп. 11-13 ч.2 ст. 187 ЦПК України, та ч.ч.1-3 ст. 185 ЦПК України відповідно.

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.02.2018 року продовжено розгляд справи, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 05.12.2018 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.03.2019 року відповідно до ст. ст. 280-281 ЦПК України постановлений розгляд даної справи у заочному порядку.

Заочним рішенням суду від 19 березня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість, яка складається з трьох відсотків річних, розрахованих за період з 01 квітня 2015 року по 01 жовтня 2018 року, і становить 21 526,57 грн; стягнуто з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість, яка складається з витрат від інфляції в сумі 175700,19 грн. розрахованих за період з 01 квітня 2015 року по 01 жовтня 2018 року; стягнуто з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на правову допомогу 3000,00 грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою суду від 23 липня 2021 року заяву ОСОБА_3 – задоволено,

Скасувано заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 19 березня 2019 року у справі № 519/30/17 за уточненим за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_3 , РНОКПП, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про стягнення 3% річних від простроченої суми боргу за період з 01.04.2015 року по 01.10.2018 року, стягнення індексу інфляції від простроченої суми боргу за період з 01.04.2015 року по 01.10.2018 року, стягнення витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн., та інші витрати на правову допомогу, які додатково будуть надані в процесі розгляду справи, стягнення судового збору.

Справу призначено до розгляду з підготовчого засідання.

17.12.2025 на адресу суду від представник позивача адвоката Карпова І.О. надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог , разом із новим розрахунком 3% річних та втрат від інфляції.

Згідно залученої квитанції № 1868169 розрахунок направлений відповідачці ОСОБА_2 , 17.12.2025

У підготовчі засідання призначені на 05.06.2025 року, 18.12.2025 року, 07.05.2026 року відповідачка ОСОБА_2 не прибула, представник позивача адвокат Карпов І.О. просив провести підготовче судове засідання у його відсутність.

21 квітня на адресу суду представником позивача адвокатом Карповим І.О. направлено заяву про збільшення розміру позовних вимог станом на 20 квітня 2026 року з квитанціями про відправлення розрахунку та вказаної заяви на адресу відповідачки ОСОБА_2 .

Крім того, у заяві визначена нова сума витрат на правничу допомогу, яка становить 10000.00 грн., повідомлено про направлення відповідного розрахунку відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області 07 травня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду

Відповідачка у судове засідання з розгляду справи по суті не з`явилась, надіслала до суду пояснення з приводу збільшених позовних вимог, вважала, що позивач необгрунтовано застосував індекс інфляції на грошове зобов`язання, яке визначено в іноземній валюті.

Представник позивача доводи позову підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку:

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 30.06.2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в розмірі 279499,50 грн., що еквівалентно 13300 доларам США, та 25000 грн., в решті позову, - в частині стягнення 3% річних відмовлено.

Вказане рішення суду скасовано рішенням апеляційного суду Одеської області від 13.10.2015 року в частині відмови у стягненні 3% річних, в решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2015 року рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 30 червня 2015 року у нескасованій частині та рішення апеляційного суду Одеської області від 13.10.2015 року залишені без змін.

На виконання вказаного рішення суду 29.02.2016 року державним виконавцем відкрито виконавчі провадження ВП № 50340267, ВП № 50340153, ВП № 50340087.

Згідно листа державного виконавця Південного відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Прасолової Аліни від 19 березня 2026 року виконавчі провадження № 50340087 , № 50340153 звершені 12.03.2019 року.

Предметом позову ОСОБА_1 є стягнення інфляційних втрат та 3% річних по сумі 304499.50 грн. в межах відкритого ВП № 50340267.

Згідно заяви представника позивача Карпова І.О. від 09 березня 2026 року виконавчий лист по справі № 519/1225/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у загальній сумі 304499.50 грн. повернуто позивачу.

Згідно рукописного тексту виконавця Прасолової Д. зазначено : залишок нестягнутої суми за виконавчим документом становить 209222.70 грн.

11 березня 2026 року приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Долинським М.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 80475471 за вказаним виконавчим листом № 519/1225/14-ц виданим 23.02.2016 року.

Відповідно до відомостей залучених представником позивача отриманих при ознайомленні з ВП № 50340267 під час здійснення виконавчих дій на користь ОСОБА_1 було стягнуто 95276.80 грн.

Таким чином, остаточна сума заборгованості становить 209222.70 грн.

Розрахунок заборгованості проведено із суми 209222.70 грн. за період з 01.04.2015 року (первинний розрахунок заборгованості) до 20.04.2025 року (остаточний розрахунок).

Кількість днів прострочення зобов`язання становить 4037.

Суд не погоджується із розрахунком індексу інфляції, оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.

У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.

Таких висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17.

Наведений висновок не був змінений, і Верховний Суд від нього не відступав.

Крім того цей висновок Верховного Суду України був неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема: у постановах Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2019 року у справі № 130/1058/16; від 23 жовтня 2019 року у справі № 369/661/15-ц; від 23 вересня 2019 року у справі № 638/4106/16-ц; від 20 лютого 2019 року у справі № 638/10417/15-ц та у постанові Касаційного господарського суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 905/192/18.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд вважає, що 3 % річних мають бути стягнені у доларах США а не у гривневому еквіваленті, оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника.

Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року №6-49цс12, і суд не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.

Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Таким чином з відповідача слід стягнути суму 3% річних саме в іноземній валюті а не еквівалент у гривнях.

Розрахунок 3% річних також є вірним за формулою 209222.70:100х3:365х4037=69422.00 грн.:44,2271 грн (офіційний курс долара США станом на 21.05.2026 року)=1569,67 доларів США.

Тому вимоги позову підлягають частковому задоволенню.

Що стосується нарахувань на витрати на правову допомогу на суму 10000 грн. суд не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки позивачем не надано жодного доказу на її обгрунтування.

Обидві сторони за матеріалами справи звільнені від сплати судового збору, тому судовий збір відноситься на рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.137, 141-142, 209, 258-260, 280-281, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованість, яка складається з трьох відсотків річних, розрахованих за період з 01 квітня 2015 року по 20 квітня 2026 року, в сумі - 1569,67 доларів США.

В решті вимог позову відмовити.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів від дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В. К. Барвенко