Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №483/216/26 — Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/216/26

Провадження № 2/483/362/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2026 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої – судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря – Шилінскас О.В.,

позивачки – ОСОБА_1 ,

представника позивачки – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – Канівець Г.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції з використанням представниками сторін власних технічних засобів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – Очаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення батьківства та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

26 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом, в якому просила: встановити, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання доньок у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а також зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що вона з лютого 2013 року перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, від яких народилися діти. Оскільки відповідач не подавав заяву про визнання батьківства відносно вказаних дітей, а також ухиляється від їхнього утримання, вона змушена звернутися до суду з вказаними позовом.

26 березня 2026 року представником відповідача подано відзив про часткове визнання позову, а саме батьківства відповідача відносно дітей та стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини його доходу. Так, відповідач є військовослужбовцем та несе витрати, пов`язані з проходженням ним служби у ЗСУ, зокрема на ремонт та придбання необхідного обладнання та речей.

31 березня 2026 року представником позивачки подано відповідь на відзив, в якому остання наполягає на задоволенні позову, посилаючись на відсутність підстав та доказів для зменшення встановленого законом розміру аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме в частині встановлення батьківства відповідача відносно малолітніх дітей та визначення розміру аліментів на їх утримання на рівні 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

Представник третьої особи – Очаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши вступне слово позивачки та представників сторін, дослідивши заяви по суті спору та долучені до них докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 народила доньку - ОСОБА_4 , при цьому відомості про батька дитини були внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 114–116).

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачка народила доньку - ОСОБА_5 , але відомості про батька дитини також внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 118–122).

З матеріалів справи слідує, що малолітні діти – ОСОБА_5 , 2019 року народження, та ОСОБА_4 , 2014 року народження, проживають разом з позивачкою, перебувають на її утриманні (а.с. 78-86).

Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо у суду відсутні обґрунтовані сумніви щодо добровільності та достовірності такого визнання.

У даній справі відповідач не заперечував факту свого батьківства відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а навпаки - визнав відповідні позовні вимоги як у поданому відзиві, так і під час судового розгляду справи.

З огляду на викладене, зазначені обставини є визнаними сторонами та, відповідно до ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).

Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю сторін. Одним із способів захисту сімейних прав є встановлення правовідношення (частина друга статті 18 СК України).

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції ООН про права дитини).

У статті 121 СК України врегульовано, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

За змістом частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У частині першій, другій статті 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений, зокрема, матір`ю (частина третя статті 128 СК України).

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, а також того, що позов в частині встановлення батьківства відповідачем визнається, суд дійшов висновку про обґрунтованість вказаних вимог та необхідність їх задоволення.

Вирішуючи вимогу про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей суд виходить з такого.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).

При цьому, підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.

За змістом ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частина перша статті 192 СК України регулює, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у п. 23 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням того, що позивачкою заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі, визначеному ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, а також беручи до уваги, що відповідач є працездатною особою та відомостей про наявність у нього інших утриманців суду не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

При цьому суд враховує необхідність забезпечення належного рівня утримання та гармонійного розвитку малолітніх дітей, принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо утримання дітей, а також відсутність належних доказів, які б свідчили про неможливість відповідача сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого законом розміру аліментів на дитину відповідного віку, оскільки такий розмір відповідає вимогам закону, інтересам дітей та встановленим у справі обставинам.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про необхідність зменшення розміру аліментів до 1/6 частки його доходу з посиланням на витрати, пов`язані з проходженням військової служби, оскільки такі доводи не ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не є підставою для зменшення визначеного законом розміру аліментів на утримання дітей.

Суд враховує, що утримання військовослужбовців необхідним речовим, матеріальним та фінансовим забезпеченням покладається на державу. При цьому відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження понесення ним особистих витрат, їх розміру, систематичності, а також того, що такі витрати істотно впливають на його матеріальний стан та унеможливлюють сплату аліментів у заявленому позивачкою розмірі.

Розподіляючи судові витрати, суд враховує, що позивачкою сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 1 331 грн 20 коп., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, а також заявлено витрати на правову допомогу в розмірі 25 000 грн.

Враховуючи складність справи, перелік наданих послуг, час, необхідний для складання позовної заяви у спорі, подання відповіді на відзив та особисту участь у двох судових засіданнях, а також з огляду на заперечення проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу з боку представника відповідача, суд дійшов висновку, що визначення вартості послуг на рівні 8 000 гривень відповідає критеріям розумності та співмірності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1 331 грн 20 коп. – судовий збір та 8 000 грн 00 коп. – витрати на правничу допомогу, а всього 9 331 грн 20 коп..

Крім цього, відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп. за вимогу про стягнення аліментів, від сплати якого позивачка була звільнена при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа – Очаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення батьківства та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №6 від 26 червня 2014 року, вчинений виконавчим комітетом Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області.

Визнати ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження №1 від 05 квітня 2019 року, вчинений виконавчим комітетом Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису №6 від 26 червня 2014 року, вчинений виконавчим комітетом Рибальчеської сільської ради Голопристанського району Херсонської області про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

- змінити дані в графі «батько», вказавши батьком дитини - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати орган державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису № 1 від 05 квітня 2019 року, вчинений виконавчим комітетом Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме:

- змінити дані в графі «батько», вказавши батьком дитини - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 26 лютого 2026 року до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 – 9 331 (дев`ять тисяч триста тридцять одну) грн 20 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 коп..

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений 21 травня 2026 року.

Головуюча: