Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №501/4783/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Суд: Чорноморський міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №501/4783/25

Суддя: Петрюченко М. І.

Дата документу 21.05.2026

Справа № 501/4783/25

2/501/128/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача ОСОБА_2

треті особи:

1 Служба у справах дітей Одеської міської ради територіальний відділ у Хаджибейскому районі

2 Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради

предмет та підстави позову: про визначення місця проживання дитини

учасники справи:

представник позивача – адвокат Ліферчук Т.С.,

відповідач – ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі - позивач) 22.10.2025 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), треті особи - Служба у справах дітей Одеської міської ради територіальний відділ у Хаджибейсьвому районі, Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини, згідно якого просить суд визначити постійне місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Позов мотивований тим, що позивач з відповідачем ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.09.2014 до 02.08.2025.

Від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 01.08.2025 з позивача на користь відповідача на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягуються аліменти у твердій грошовій формі в сумі в розмірі 3000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, з подальшою індексацією аліментів відповідно до закону, починаючи з дня подання позову до суду з 18.02.2025 та до досягнення дітьми повноліття.

Після припинення спільного проживання, як подружжя, а саме з 01.02.2025, діти залишились проживати з матір`ю. Через неможливість матері знайти спільну мову з дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач 24.03.2025 забрав сина до себе і дитина проживала з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

На час розгляду справи в Чорноморському міському суду Одеської області про розірвання шлюбу та стягнення з позивача аліментів на користь відповідача на утримання дітей, відповідач забрала сина від батька і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 став знову жити у матері.

Після ухвалення 01.08.2025 Чорноморським міським судом рішення по справі №521/2594/25 ОСОБА_2 сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знову повернула позивачу і з 16.08.2025 дитина живе з батьком.

Позивач стверджує у позові, що він влаштував сина до навчального закладу, повністю забезпечує матеріально, створив для дитини всі належні умови для його проживання та повноцінного і всебічного розвитку. Позивач має у власності житло, піклується про здоров`я дитини, підтримує постійний контакт із лікарями, сумлінно виконує їх рекомендації, надає дитині належний фізичний, духовний, гармонійний, розумовий, безпечний розвиток, як особистості, сприяє повноцінній реалізації дитини, у навчанні, повсякденному житті, як батько. Позивач не має ніяких протипоказань із медичного боку, щодо стану здоров`я, позитивно характеризуюсь за місце роботи і має постійний дохід. Завжди цікавиться життям дитини, як у школі, так і за межами школи, підтримує дитину і намагається бути з нею поруч завжди. А саме головне, що як батько своєї дитини дуже її любить і хоче надалі займатись його вихованням, приймати участь у його щоденному житті та розвитку. Син дуже любить батька, а батько його. Вони виконують шкільні завдання, обговорюють різні ситуації та проблеми, з сином маю дуже довірливі, турботливі відносини і здорове спілкування і обоє бажають жити разом.

Однак, оскільки відповідач в своїх вчинках не послідовна і з нею дуже важко остаточно домовитись з приводу визначення місця проживання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що впливає на реалізацію прав дитини та захисту його інтересів в державних органах, навчальних закладах та інших установах та організаціях, а тому позивач з метою захисту прав дитини і своїх, як батька дитини змушений звертатись до суду з цим позовом.

Представник позивача – ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача і просила їх задовольнити, мотивуючи тим, що визначення місця проживання дитини з батьком відповідатиме найкращим інтересам самої дитини і захищатиме належним чином права та інтереси дитини.

Відповідач в судовому засіданні надала пояснення і зазначила, що це вибір дитини, хоча б вона хотіла, щоб дитина проживала з нею.

Представник третьої особи - Служба у справах дітей Одеської міської ради територіальний відділ у Хаджибейскому районі були судом повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явились надали до суду висновок органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради, відповідно до якого визначено за доцільне місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити разом з батьком - ОСОБА_1 .

Представник третьої особи - особи орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в судове засідання не з`явився.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 22.10.2025 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.57 ).

Ухвалою Чорноморського міського суду Одеської області від 08.11.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с.63-64).

Ухвалою суду від 19.01.2026 залучено у справі у якості третьої особи орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради (а.с.72-73).

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.09.2014 по 01.08.2025 (а.с.8) який розірвано рішенням Чорноморського міського суду Одеської області від 01.08.2025 по справі №521/2594/25 (а.с.24-28).

Від шлюбу сторони мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.09.2015 (а.с.11), ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 17.05.2019 (а.с.10), сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 17.05.2019 (а.с.9).

Неповнолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з батьком і знаходиться на його утриманні.

13.05.2025 року Центром соціальних служб Одеської міської ради здійснено вихід за місцем проживання позивача з дитиною за адресою АДРЕСА_1 і складено акт оцінки потреб сім`ї №298/СЖО/186/Ю де вказано, що з 24.03.2025 року син, ОСОБА_3 постійно проживає з батьком, умови проживання дитини на належному рівні (а.с.12-19).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.2025 навчається в 1-Б класі Одеської початкової школи №54 Одеської міської ради, дитина зарахована до навчального закладу на підставі заяви батька (а.с.49).

Відповідно до Декларації №0001-066М-ХЕ10 про вибір лікаря який надає первину медичну допомогу від 15.05.2025 року законним представником дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 , який її і уклав (а.с.45).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.04.2026 №1731/01-20 – орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради вважає можливим визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком – ОСОБА_1 .

V. Оцінка Суду.

Згідно ст.19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Згідно зі ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Крім того, поняття "розлучення дитини та матері" не є тотожним поняттю „визначення різних місць проживання матері та дитини", оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу та порядку спілкування з дитиною або за рішенням органу опіки та піклування чи за судовим рішенням з цього питання.

Таким чином положення статті 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини.

Як роз`яснено у п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.200, при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Частинами 1, 2 ст.171 СК України встановлено, що дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Урахування думки дитини щодо її життя передбачає ст.12 Конвенції з прав дитини, в якій записано, що Конвенція зобов`язує держави-учасниці забезпечити дитині, здатній формулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються її, і цим поглядам має приділятись належна увага, згідно з віком дитини та зрілістю.

При вирішенні спору щодо місця проживання дітей, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що вимоги позову про визначення місця проживання дитини підлягають задоволенню.

Враховуючи, що на даний час малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає разом із батьком ОСОБА_1 , має особисту прихильність до батька, за місцем проживання дитини створені всі умови для дитини, тому суд вважає доцільним визначити місце проживання сина з батьком.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: Служба у справах дітей Одеської міської ради територіальний відділ у Хаджибейскому районі, Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради) про визначення місця проживання дитини -задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Чорноморського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua