Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №495/4164/25 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/4164/25

№ провадження 2/495/959/2026

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

21 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Чибукової О.В.

Справа № 495/4164/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить зобов`язати Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народились у місті Роздільна, Роздільнянський район, Одеська область (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 , видане Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виключити з актового запису про народження дитини відомості про батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народились у місті Роздільна, Роздільнянський район, Одеська область (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 , видане Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса); зобов`язати Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народились у місті Роздільна, Роздільнянський район, Одеська область (свідоцтво про народження Серії НОМЕР_1 , видане Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище та по-батькові дитини на ОСОБА_5 ; здійснити розподіл судових витрат.

Стислий виклад вимог позивача та відповідача

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у цивільних відносинах, ІНФОРМАЦІЯ_4 в них народилася дитина ОСОБА_4 , інформація про батька дитини записана зі слів матері відповідно до ст. 135 СК України.

Наразі дитина проживає разом з батьком та бабусею (матір`ю батька), що підтверджується актом обстеження умов проживання від 15.05.2025 р. та наказом №32 від 15.05.2025р. «Про тимчасове влаштування малолтіньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім`ю біологічного батька», складені Службою у справах дітей Великоплосківської сільської ради, Роздільнянського району, Одеської області.

Висновком молекулярно – генетичного експертного дослідження від 02.06.2025 р. №48178 встановлено, що позивач є біологічним батьком дитини з ймовірністю 99,9 відсотків.

Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав до суду відзив, у якому просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на наступні обставини.

В архіві Великомихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) є в наявності актовий запис про народження №128 від 12.10.2022 року складений Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до вимог статті 133 Сімейного кодексу України, в актовому записі про народження дитини - відомості про батька вказані на підставі актового запису про шлюб №2350 від 22.12.2020 року, складеного Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). В графі батько дитини вказано - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Відповідно до абзацу другого пункту 2.8 розділу II Правил внесення змін до актового запису цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5 (зі змінами), якщо в актовому записі про народження дитини батьком указаний чоловік заявниці або інша особа (за винятком випадків, передбачених статтею 135 Сімейного кодексу України), то в унесенні змін стосовно визнання батьківства має бути відмовлено до вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження відомостей про батька.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

13 червня 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі відкрито загальне позовне провадження.

04 липня 2025 року до суду від Великомихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на позовну заяву.

11 вересня 2025 року до суду надійшла уточнена позовна заява.

21 листопада 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі залучено співвідповідача.

21 листопада 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області прийнято заяву про зміну предмету позову.

16 січня 2026 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог.

04 березня 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області прийнято заяву про зміну предмету позову.

04 березня 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області витребувано докази по справі.

21 квітня 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі закрито підготовче провадження.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача.

24 лютого 2026 року до суду від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі.

20 квітня 2026 року представник Великомихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відділу.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом дійсно встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Висновком молекулярно – генетичного експертного дослідження від 02.06.2025 р. № 48178 встановлено, що позивач є біологічним батьком дитини з ймовірністю 99,9 відсотків. /а.с. 6-13/

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2022 року виданого Великомихайлівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 12 жовтня 2022 року складено актовий запис № 128, батко – ОСОБА_6 , мати – ОСОБА_2 ./а.с. 14/

Згідно копії наказу від 15.05.2025 № 32 «Про тимчасове влаштування малолітньої дитини, ОСОБА_7 давила ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сім`ю біологічного батька» малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як дитину, яка залишилась без батьківського піклування тимчасово влаштовано в сім`ю біологічного батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання батька./а.с. 15/

Дитина проживає разом з батьком та бабусею (матір`ю батька), що підтверджується актом обстеження умов проживання від 15.05.2025 № 36/01-30./а.с. 16/

Відповідно до копії наказу від 16.05.2025 № 37 «Про взяття на облік дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 16 травня 202585 року малолітнього ОСОБА_4 з 16 травня 2025 року до моменту встановлення батьківства через суд до 6 місяців взято на облік./а.с. 18/

Нормативне обґрунтування.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Матеріалами справи встановлено, та не заперечується жодною із сторін, позивач із відповідачем не перебували у зареєстрованому шлюбі.

Проте, відповідно до пояснень Великомихайлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) запис про батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснено на підставі актового запису про шлюб № 2350 від 22.12.2020.

Статтею 122 СК України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Так, частиною 1 ст. 133 СК України встановлено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Згідно п. 6. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Законодавець у частині першій статті 20 СК України закріпив вичерпний перелік статей цього Кодексу і відповідно вимог, що випливають із сімейних відносин, до яких застосовується позовна давність. До цього переліку належить у відповідності до частини другої статті 129 СК України вимога про визнання батьківства особою, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком. Тому положення частини другої статті 129 СК України, яке є спеціальним, не може бути поширене на положення про визнання батьківства, передбачені у статті 128 СК України.

Крім того, законодавець у частині другій статті 20 СК України передбачив субсидіарне застосування положень ЦК України, які стосуються позовної давності, до сімейних відносин у випадках, передбачених частиною першої статті 20 СК України.

Тому у випадках передбачених частиною другою статті 72, частиною другою статті 129, частиною третьою статті 138, частиною третьою статті 139 СК України мають застосовуватися правові приписи, закріплені в частині третій статті 267 ЦК України. Тобто, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність. Без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише з наявністю про це заяви сторони, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року у справі № 6-617цс17.

Разом з тим, відповідачі у справі вимог про застосування позовної давності не заявляли.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до ст. ст. 6, 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Згідно пунктів 2.16.4, 2.16.7 Розділу ІІ «Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5 , на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Доказами походження дитини від певної особи можуть бути будь-які фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, визнання особою батьківства, а також інші обставини, що засвідчують походження дитини від певної особи.

Спільне проживання та ведення спільного господарства може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Батьківство може бути визнано особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Слід зазначити, що одним із доказів про наявність кровного споріднення між ймовірними батьками та дитиною є експертиза ДНК, яка на основі вивчення набору хромосом батьків і дитини може підтвердити походження дитини від конкретних батька та/або матері.

Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, та має вирішальне значення у вирішенні спору цієї категорії справ.

Суд також звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.02.2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.

Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо).

Крім того, для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

У постанові від 16.05.2018 року у справі № 591/6441/14-ц, провадження № 61-6030св18 Верховний Суд зазначив, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. А доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009 року).

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2023 року по справі № 592/4443/17 акцентовано увагу на тому, що відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв`язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Але передумовою звернення до суду в справах про встановлення батьківства є, зокрема, наявність кровного споріднення між особою, яку позивач просить визнати батьком, і дитиною.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Таким чином, висновок судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України.

У справі, що розглядається, позивач зазначає, що перебував з ОСОБА_2 у цивільних відносинах, ІНФОРМАЦІЯ_4 в них народилась дитина ОСОБА_4 , інформація про батька дитини записана зі слів матері відповідно ст. 135 СК України.

Втім, в обгрунтування вказаних тверджень позивач не надає доказів, які б підтверджували його спільне проживання з ОСОБА_2 , ведення ними спільного господарства до народження дитини, спільне виховання чи утримання малолітнього ОСОБА_4 .

Крім того, не надано і доказів на підтвердження того, що інформація про батька дитини записана зі слів матері відповідно до ст. 135 СК України, зокрема, але не виключно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Позивачем до суду надано виключно висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження.

Таким чином, суд, надаючи оцінку належності, допустимості, достатності та об`єктивності вищеописаним доказам у їх логічному взаємозв`язку, вважає, що відсутні підстави стверджувати, що позиція позивача є обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із норм права, що врегульовують дані правовідносини та з урахуванням висновків Верховного Суду, з огляду на те, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, висновок з питання походження дитини підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі та не має для суду заздалегідь встановленої сили, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства – відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст. 121,122, 125, 128, 129, 133, 134 СК України, ст.ст. 12,13,81,82, 200,206, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання невідоме.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) адреса 67100, Україна, Роздільнянський р-н, Одеська обл., селище міського типу Велика Михайлівка(з), вулиця Центральна, будинок, 126а, ЄДРПОУ 23212437.

Повний текст судового рішення складено 21 травня 2026 року.

Суддя