Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №491/134/26 — Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/134/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючої у справі судді – Надєр Л.М.,

за участю секретаря судового засідання – Голубович А.М.,

за участю сторін у справі:

представника позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що 18 червня 2022 року вона уклала шлюб з відповідачем по справі, який був зареєстрований Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1308. Позивач та відповідач мають спільну дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач офіційно працевлаштований, має стабільний дохід, а тому має можливість утримувати свою дитину. Останнім часом відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дочки в достатньому розмірі та це має непостійний характер. У зв`язку з цим позивач звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їхньої дочки в розмірі частини всіх видів доходів відповідача щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з вказаним позовом і до повноліття дочки.

Ухвалою від 13 березня 2026 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників.

Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз`яснено відповідачу про його процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред`явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.

Позивач в судове засідання не з`явилась, однак з`явилась її представник – адвокат Юраш І.О., яка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити. Також просила стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Представник відповідача – адвокат Косєй К.В., в судове засідання не з`явилась, причину неявки не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету (а.с.39 – зворотний бік).

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що вважає за можливе проводити розгляд справи без участі його представника – адвоката Косєй К.В., яка не з`явилася в судове засідання. Також пояснив, що позовні вимоги визнає та не проти розміру аліментів, зазначеного в позовні заяві.

Заслухавши відповідача та представника позивача, взявши до уваги неявку позивача та представника відповідача, вивчивши документи справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, при розгляді справи встановлено:

Позивачем у справі є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 04 липня 2022 року органом 8017 (а.с.4-5), копією витягу з реєстру територіальної громади, сформованого ДП «ДІЯ» за заявою ОСОБА_3 за №2026/000325935 від 08 січня 2026 року (а.с.7), а також відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання особи, виданими відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради за №1016 від 04 березня 2026 року (а.с.22).

Відповідачем у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Рахівської міської ради №06-3/458 від 03 березня 2026 року (а.с.24).

Судом встановлено, що 18 червня 2022 року позивач та відповідач уклали шлюб, який зареєстрований Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №1308, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 18 червня 2022 року Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.8).

Позивач та відповідач мають спільну дитину – дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с.9).

Відповідно до копії акту про проживання неповнолітньої дитини з матір`ю №103 від 23 лютого 2026 року, складеного старостою Байтальського старостинського округу Ананьївської міської територіальної громади в присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , малолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

При таких обставинах, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та визначення аліментів на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до повноліття дитини.

Суд вважає за доцільне роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» та ст.141 ЦПК України, позивача звільнено від сплати судового збору за подачу даного позову, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 гривні 20 копійок.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем понесені витрати за надання їй професійної правничої допомоги в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15 (провадження №14-382цс19), зазначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд також неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

При визначенні суми відшкодування суд враховує та виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, доводів сторін та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

У своїй постанові №686/28627/18 від 27 липня 2022 року Верховний Суд дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19 та ін.

Такий підхід прослідковується і в судових рішеннях Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19 та Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, провадження №К/9901/13036/19, від 08 вересня 2020 року у справі №640/10548/19, провадження №К/9901/33762/19, від 29 жовтня 2020 року у справі №686/5064/20, провадження №К/9901/22452/20.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18)(офіційний сайт ЄСПЛ, за посиланням: https://www.echr.coe.int/Documents/PD_satisfaction_claims_eng.pdf ).

Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату.

Відповідні висновки щодо того, що фактичними витратами на правову допомогу є, в тому числі, витрати, оплата яких буде здійснена в майбутньому ЄСПЛ виклав, зокрема, у справі «Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану» (заява №37083/03, пункт 106).

Так, у матеріалах справи наявна копія укладеного між позивачем та адвокатом Юраш І.О. договору про надання правничої допомоги від 20 лютого 2026 року (а.с.13-14), копія додатку до договору про надання правничої допомоги від 20 лютого 2026 року, відповідно до якого сторони погодили виплату авансом фіксованої суми гонорару (винагороди) адвокату в розмірі 5000 гривень 00 копійок (а.с.15), копія ордера на надання правничої допомоги серії ВН №1666996 від 26 лютого 2026 року (а.с.16), квитанція до прибуткового касового ордера №4 від 20 лютого 2026 року, відповідно до якої позивачем адвокату Юраш І.О. за надані нею послуги правничої допомоги сплачено 5000 гривень 00 копійок (а.с.11), попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які поніс позивач у зв`язку зі звернення до суду з даним позовом (про стягнення аліментів), відповідно до якого загальна вартість наданих адвокатом послуг відповідно до переліку наданих послуг складає 5000 гривень 00 копійок (а.с.12).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.ч.4-5 ст.137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.

Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу відповідачем під час розгляду справи подано не було.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем надано до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, зокрема докази щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, переліку складових наданих послуг, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність витрат на правничу допомогу по даній справі в розмірі 5000 гривень 00 копійок, які підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на наведені вище обставини, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правову допомогу адвоката в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 81, 180, 182, 183, 191 СК України ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 430 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 04 липня 2022 року органом 8017, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто, з 26 лютого 2026 року, і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 04 липня 2022 року органом 8017, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 , понесені нею судові витрати на отримання правової допомоги в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , судовий збір в прибуток держави в розмірі 1331 гривні 20 копійок.

В частині стягнення аліментів рішення підлягає негайному виконанню, у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

У відповідності до ч.1 ст.268 ЦПК України суд оголошує вступну та резолютивну частини рішення, копію повного тексту рішення негайно вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні.

Суддя: Надєр Л.М.

Рішення набуло законної сили «____» __________________20__ року.