Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №127/32772/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/32772/25

Провадження № 2/127/7325/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Дернової В.В., секретаря Бабкіної К.В., за участі представника позивача – адвоката Дубінського Ю.Я., представника відповідача – адвоката Тимощука Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, набутого за час спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна, набутого за час спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та просив поділити спільне сумісне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , набуте за час спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу таким чином: визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль KIA SPORTAGE, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за його частку у праві спільної сумісної власності у розмірі 594 600 грн.; розподілити судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що до початку 2024 року проживав з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21.10.2025 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2025 року було витребувано з Акціонерного товариства "Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" інформацію щодо банківських вкладів на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у період з 25 січня 2004 року до 01 квітня 2024 року, із зазначенням дат їх внесення та повернення, розміру вкладів та нарахованих процентів (зокрема, коли, кому та у якому розмірі вони поверталися); витребувано з Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" інформацію щодо банківських вкладів на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у період з 25 січня 2004 року до 01 квітня 2024 року, із зазначенням дат їх внесення та повернення, розміру вкладів та нарахованих процентів (зокрема, коли, кому та у якому розмірі вони поверталися); витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію, чи перетинала державний кордон України громадянка України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у період з 01.01.2019 року до 01.01.2022 року (із зазначенням дат та напрямків перетину).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.02.2023 року було викликано у судове засідання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Дубінський Ю.Я. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві і відповіді на відзив (а.с. 119-120), та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник – адвокат Тимощук Є.С. у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 59-63).

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, показання допитаних свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання; обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом установлені такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини на підставі наданих доказів.

Щодо проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

25 січня 2004 року відбулося Таїнство вінчання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується церковним свідоцтвом (а.с. 12) та фотоматеріалами (а.с. 16).

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є спільними дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , незважаючи на те, що відомості про батька до актових записів про їх народження були внесені на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, що було визнано у судовому засіданні обома сторонами, а тому не підлягає доказуванню в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 стверджував, що він та відповідач ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу до початку 2024 року.

Відповідач ОСОБА_2 стверджувала, що вона та позивач ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу до 2018 року.

На переконання суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, щонайменше,до 2020 року включно, що підтверджується таким.

По-перше, відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю; майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом; майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Отже, спільною сумісною є власність або подружжя за час шлюбу, або членів сім`ї в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Відповідно до змісту Договору про визначення часток в праві спільної сумісної власності, укладеного 21.11.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Процепко А.О. (далі – Договір), сторони є власниками садового будинку АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності.

При цьому, з п. 2 Договору вбачається, що право спільної сумісної власності сторін було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02 лютого 2021 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2284817305101).

Також суд зауважує, що п. 16 Договору сторонам було роз`яснено, зокрема, зміст ст. 60, 74 Сімейного кодексу України, що додатково свідчить про правовий режим у спірних правовідносинах.

Таким чином, на переконання суду, щонайменше, до 2020 року включно сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, внаслідок чого на початку 2021 року ними було зареєстровано право спільної сумісної власності на нерухоме майно, яке вони у подальшому поділили у рівних частках (по частці) у позасудовому порядку.

По-друге, як вбачається з повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.11.2025 року № 19/94348-25-Вих (а.с. 83), ОСОБА_14 12.08.2021 року здійснював виїзд з України за напрямком «Київ-Даламан», та в`їзд в Україну 19.08.2021 року за напрямком «Даламан-Київ», а також ОСОБА_14 24.08.2019 року здійснював виїзд з України за напрямком «Київ-Анталія», та в`їзд в Україну 31.08.2021 року за напрямком «Анталія-Київ».

У ті самі періоди та за тими самими напрямками в`їзди та виїзди здійснювалися і ОСОБА_15 , що підтверджується повідомлення Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16.01.2026 року № 19.5.1/3510-26-Вих (а.с. 95).

Як ОСОБА_16 , так і ОСОБА_17 є відомими міжнародними центрами туризму, розташованими на південно-західному узбережжі Туреччини.

З огляду на вказані обставини, суд критично оцінює твердження відповідача ОСОБА_2 щодо припинення сімейних (шлюбних) відносин з позивачем ОСОБА_1 з 2018 року.

Дійсно, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 року у справі № 760/20948/16-ц, доводи про те, що сторони у спірний період неодноразово спільно відпочивали, не є достатніми для визнання факту проживання їх однією сім`єю без реєстрації шлюбу у розумінні СК України без наявності інших ознак сім`ї: ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю.

Однак, у спірних правовідносинах наявні і інші ознаки сім`ї, які оцінюються судом у сукупності.

По-третє, як вбачається з наданої ОСОБА_2 довідки комітету «Набережний-1» від 04.10.2025 року № 80, не зареєстрований і зі свідчень сусідів ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 не проживає (а.с. 68).

Однак, у довідці, яка датована 2025 роком, не зазначено, з якого саме часу ОСОБА_1 не проживає за вказаною адресою.

По-четверте, суд критично оцінює показання допитаних у судовому засіданні свідків, заявлених обома сторонами ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ), оскільки з показань свідків неможливо достеменно встановити час припинення сімейних (шлюбних) відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При цьому, допитана у судовому засіданні ОСОБА_18 (дочка сторін) повідомила, що останні роки відносини між батьками не були такими сімейними як раніше та які мають бути у сім`ї, однак у чому саме це полягало не повідомила.

По-п`яте, матеріали справи містять фотоматеріали, датовані 2019-2020 роками (а.с. 17, 121-124), з огляду на які суд критично оцінює твердження відповідача ОСОБА_2 щодо припинення сімейних (шлюбних) відносин з позивачем ОСОБА_1 з 2018 року.

Зокрема, частина фотоматеріалів узгоджується з відомостями щодо відпочинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Туреччині у 2019 році, у зв`язку з чим суд критично оцінює твердження відповідача ОСОБА_2 щодо припинення сімейних (шлюбних) відносин з позивачем ОСОБА_1 з 2018 року.

Щодо складу майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності.

Згідно зі ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними; на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Як вбачається з повідомлення РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 21.05.2025 року № 31/31/14/506-аз/05-2025-505-2025 «Про надання інформації», за ОСОБА_2 реєструвались наступні транспортні засоби: 06.06.2022 року, NISSAN ROGUE, 2018 року випуску (07.03.2025 року перереєстровано на нового власника); 23.05.2020 року, KIA SPORTAGE, 2013 року випуску.

Таким чином, на переконання суду, автомобіль марки (моделі) KIA SPORTAGE, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , за своїм правовим режимом набув статусу об`єкта права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з огляду на їх проживання на момент його придбання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що було встановлено судом, а тому підлягає поділу.

Що стосується транспортного засобу – автомобіля марки (моделі) NISSAN ROGUE, 2018 року випуску, то, на переконання суду, вказаний транспортний засіб є особистою приватною власністю відповідача ОСОБА_2 , оскільки був придбаний у 2022 році, коли сімейні (шлюбні) відносини між сторонами припинилися.

Щодо поділу майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч.1 ст. 71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Як вбачається з Інформаційної довідки про середню ринкову вартість транспортних засобів, середньоринкова вартість в комплектному і технічно-справному стані на митній території України автомобіля марки (моделі) KIA SPORTAGE становить 533 810 грн.

При цьому, з метою дотримання принципу рівності часток майна дружини та чоловіка суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 266 905 грн. (533 810 грн./2) компенсації вартості спільного сумісного майна, а саме автомобіля марки (моделі) KIA SPORTAGE, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Отже, суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2669,05 грн. судового збору, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 70, 71, 74 СК України, ст. 368, 372 ЦК України, керуючись ст. 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на транспортний засіб - автомобіль марки (моделі) KIA SPORTAGE, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 266 905 грн. (двісті шістдесят шість тисяч дев`ятсот п`ять гривень) компенсації вартості спільного сумісного майна, а саме автомобіля марки (моделі) KIA SPORTAGE, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

У іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2669,05 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 )

ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )

Повний текст судового рішення складено 21.05.2026 року.

Суддя