Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №338/476/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №338/476/26

Суддя: Решетов В. В.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/476/26

Провадження №2/338/665/26

20 травня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Решетова В.В.

з участю секретаря судового засідання Смеречук Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

30 березня 2026 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідачки

про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 жовтня 2002 року між ним та ОСОБА_3 укладений шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовим записом №54.

За час перебування в шлюбі в них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою для розірвання шлюбу позивач вважає ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння, втрачено почуття любові. Подружжя фактично разом не проживають, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають, фактичних сімейних відносин не підтримують. Таким чином, шлюб має лише формальний характер. Подальше збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача, у зв`язку з чим позивач наполягає на його розірванні.

З огляду на викладене, просить позов задовольнити, шлюб між ним та

ОСОБА_2 розірвати.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися. Представник позивача, направив на адресу суду заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у його відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення про виклик до суду на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтеренет на веб-сайті судової влади.

Про причини неявки відповідачка суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши встановлені конкретні обставини у справі, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності та взаємозв`язку, приймаючи до уваги існуючі між сторонами відносини, причини розлучення, небажання ОСОБА_1 зберігати шлюб, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя сторін, збереження їх сім`ї є неможливим та суперечитиме інтересам позивача та їхньої з відповідачем дитини.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 16 квітня 2026 року Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 19 жовтня 2002 року перебувають в шлюбі, який було зареєстровано у відділі реєстрації актів громадянського стану Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовим записом №54. Після реєстрацію шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

Від шлюбу мають неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

З огляду на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, враховуючи те, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача та інтересам дитини, що має істотне значення, суд вважає, що позов може бути задоволено.

Таким чином судом встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті й майнові права, тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно припинити, шляхом його розірвання.

Встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Стосунки, які існують між подружжям виключають можливість збереження сім`ї, а тому шлюб слід розірвати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею, документально підтверджені, судові витрати.

На підставі викладеного, ст. 104, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись

ст. 12, 81, 141, 258, 263, 265, 274, 279, 280 - 284 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

зареєстрований 19 жовтня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Богородчанського районного управління юстиції Івано-Франківської області, актовим записом №54.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Решетов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua