Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №190/1094/26 — П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Суд: П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 17 травня 2026 р.

Справа: №190/1094/26

Суддя: Фирса Ю. В.

Справа № 190/1094/26

Провадження №1-кп/190/142/26

ЄРДР № 12026046550000040

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осикувате П`ятихатського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, військовослужбовець, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , солдатом який проходить військову службу на посаді такелажника евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення 4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , на момент вчинення кримінального проступку рахується таким, що 24.02.2026 року самовільно залишив військову частину згідно наказу командира військової частини № 58 від 25.02.2026, 08 квітня 2026 року приблизно о 16 годині 45 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «Маркет ОПТ», що розташований по вул. Олександрійська у місті П`ятихатки Кам`янського району Дніпропетровської області, у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклого словесного конфлікту з ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров`ю іншої особи, перебуваючи поблизу вказаного магазину, підійшов до потерпілого ОСОБА_4 , який у цей час, відчинивши двері автомобіля, намагався сісти на водійське місце, та наніс один удар відкритою долонею правої руки в задньо-бокову поверхню шиї з лівого боку потерпілого.

Після цього потерпілий перемістився до салону автомобіля та зайняв місце за кермом. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 знову наблизився до потерпілого та через відкрите вікно автомобіля наніс останньому 2-3 удари кулаками в ліву частину обличчя, в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синця блідо-синюшного кольору з чіткими контурами та незначним набряком м`яких тканин в ділянці зовнішнього кута лівого ока з переходом на скронево-нижньощелепний суглоб, яке відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Зазначені умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.1 ст.125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку за його відсутності. З наслідками надання згоди щодо оскарження вироку ознайомлений. Згоду надав добровільно у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 ..

Потерпілий ОСОБА_4 надав письмову заяву, за змістом якої не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності. Також надав згоду на розгляд обвинувального акта у суді у спрощеному провадженні.

Прокурор ОСОБА_6 в обвинувальному акті заявив клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

За таких підстав, суд здійснює розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, що відповідає положенням ч.1 ст.382 КПК України, та ухвалює вирок, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали у п`ятиденний строк з дня його отримання.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в частині даних про особу обвинуваченого, оцінивши всі обставини у сукупності, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному легкому тілесному ушкодженні, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом`якшують його покарання.

В якості обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_3 обставин суд враховує вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого та дозволить останньому стати на шлях виправлення.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Матеріали кримінального провадження за №12026046550000040 від 10 квітня 2026 року, в одному томі, залишити при обвинувальному акті, справа №190/1094/26, провадження №1-кп/190/142/26.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей передбачених статтею 394 КПК України.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua