Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №915/2105/25 — Господарський суд Миколаївської області

Суд: Господарський суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 07 травня 2026 р.

Справа: №915/2105/25

Суддя: Мавродієва М. В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року Справа № 915/2105/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача: Верхацького І.В. (в режимі ВКЗ у судових дебатах),

представника відповідача: Іщенко Н.С. (у судових дебатах),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”,

до відповідача: Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”,

про: стягнення 334993000,41 грн. Згідно заяви позивача від 09.03.2026: стягнення 334767135,90 грн,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” 334993000,41 грн боргу за поставлений у період з вересня 2024 року по квітень 2025 року по договору №9285-ТКЕ(24)-13 від 16.09.2024 природний газ.

В обґрунтування вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати вартості переданого по договору природного газу.

Ухвалою суду від 22.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10.02.2026.

У підготовчому засіданні 10.02.2026 судом оголошено перерву на 12.03.2026.

Позивач у заяві від 09.03.2026 вказав, що 26.12.2025 між ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг”, ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” та ОСББ “ 6 Слобідська 48А” укладено договір про переведення боргу №ДП-12/2025/М/С1 та зменшено суму основного боргу за договором постачання природного газу №9285-ТКЕ(24)-13 від 16.09.2024 на 225864,51 грн, а отже в цій частині відсутній предмет спору. Позивач зазначив, що станом на 19.02.2026 сума боргу за використаний та несплачений природний газ за договором постачання природного газу №9285-ТКЕ(24)-13 від 16.09.2024 становить 334767135,90 грн.

12.03.2026 розгляд справи не відбувся, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення судового засідання, у Миколаївській області та місті Миколаєві тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 12.03.2026 розгляд справи призначено на 27.03.2026.

Відповідач у заяві від 27.03.2026 визнав позовні вимоги про стягнення 334767135,90 грн основного боргу та просив вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ухвалою суду від 27.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.04.2026.

В ході розгляду справи та в судовому засіданні 28.04.2026 представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 28.04.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Ухвалою суду від 08.05.2026 закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 225864,51 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У судовому засіданні 08.05.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 16.09.2024 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», як постачальником, та ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”, як споживачем, було укладено договір №9285-ТКЕ(24)-13 постачання природного газу (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії, природний газ, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п.3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання передачі природного газу.

Ціна природного газу встановлюється у порядку, визначеному у пункті 4 Договору.

На виконання умов Договору у період з вересня 2024 року по квітень 2025 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 512233002,86 грн згідно актів приймання-передачі природного газу (т.1 а.с.15-51).

Розділом 5 Договору погоджено порядок та умови проведення розрахунків.

Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту (актів) приймання-передачі природного газу, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Згідно п.6.2 Договору споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим Договором та здійснювати оплату використаного природного газу своєчасно.

Позивач стверджує, а відповідач визнає, що останній не виконав зобов`язання щодо оплати вартості використаного природного газу у вересні-листопаді 2024 року, частково поставку газу у грудні 2024 року. Сума боргу становить 334993000,41 грн.

При цьому, 26.12.2025 між ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг”, ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” та ОСББ “ 6 Слобідська 48А” укладено договір про переведення боргу №ДП-12/2025/М/С1 та зменшено суму основного боргу за договором постачання природного газу №9285-ТКЕ(24)-13 від 16.09.2024 у спірний період на 225864,51 грн (т.1 а.с.225-227).

Позивач стверджує, а відповідач визнає, що сума боргу за використаний та несплачений природний газ за договором постачання природного газу №9285-ТКЕ(24)-13 від 16.09.2024 становить 334767135,90 грн.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач, в порушення вищевказаних норм законодавства та умов Договору, вартість спожитого природного газу у спірному періоді на користь позивача повністю не сплатив, внаслідок чого станом на час вирішення спору за відповідачем обліковується заборгованість перед позивачем в розмірі 334767135,90 грн.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені приписи чинного законодавства та положення Договору в частині своєчасності здійснення розрахунків за отриманий природний газ, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

При цьому, судом прийнято до уваги, що відповідачем позовні вимоги про стягнення 334767135,90 грн визнані в повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за переданий природний газ у розмірі 334767135,90 грн є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені, відповідачем визнані, а тому підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

При цьому, за приписами ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідному рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом враховано, що відповідач у заяві від 27.03.2026 визнав позовні вимоги про стягнення 334767135,90 грн основного боргу.

Судом встановлено, що за подання позовної заяви у даній справі позивачем за платіжною інструкцією №0000029765 від 12.12.2025 сплачено 847840,0 грн судового збору, яка є максимальною сумою судового збору, що визначена пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

Оскільки відповідачем у заяві від 27.03.2026, тобто до закриття судом підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, визнано суму заборгованості, то суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 423920,0 грн судового збору, сплаченого при поданні позову, а інші 423920,0 грн судового збору підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Миколаївська, буд.5-А; ідент.код 31319242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1; ідент.код 42399676) 334767135,90 грн основного боргу та 423920,0 грн судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, буд.1; ідент.код 42399676) з Державного бюджету України 423920,0 грн (чотириста двадцять три тисячі дев`ятсот двадцять гривень) судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією №0000029765 від 12.12.2025.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 20.05.2026.

Суддя М.В.Мавродієва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua