Суд: Новокодацький районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 12 травня 2026 р.
Справа: №205/5686/26
Суддя: Таус М. М.
Єдиний унікальний номер 205/5686/26
Номер провадження3/205/1668/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2026 року місто Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Таус М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП№1 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 955432 від 27.04.2026 року вбачається, що 06.04.2026 року о 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру.
Зазначеними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП України, причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.
ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала письмові пояснення згідно яких зазначила, що 06.04.2026 року після проходження стаціонарного лікування поверталася додому. За її словами, неподалік будинку вона побачила дитину свого сина та хотіла пригостити її цукерками. У цей момент між нею та ОСОБА_2 виник конфлікт.
ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_2 почала поводитися агресивно: штовхнула дитину, після чого почала висловлюватися на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою та погрозами. Надалі, за словами ОСОБА_3 , ОСОБА_2 наблизилася до неї, схопила за шию, притиснула до будинку, намагалася вдарити в обличчя та завдала удару ногою в живіт. Також зазначено, що ОСОБА_2 вибила з рук ОСОБА_3 телефон, коли та намагалася зафіксувати подію на відео.
У поясненнях наголошується, що ОСОБА_1 через похилий вік, стан здоров`я, перенесене лікування та наявність протезу плечового суглоба фізично не могла чинити опір чи застосовувати силу до ОСОБА_2 . Конфлікт припинився лише після того, як на шум вийшла старша донька ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 — адвокат Кадникова Л.Г. — просила закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях її підзахисної складу адміністративного правопорушення, а також посилалася на істотні порушення під час оформлення матеріалів справи.
Зокрема, захисник зазначила, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 06.04.2026 року був викривлено відображений працівниками поліції. На думку сторони захисту, між учасниками конфлікту відсутні сімейні або родинні відносини, а відтак відсутні й ознаки домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Крім того, захист звернув увагу суду на низку недоліків у матеріалах справи, а саме: розбіжності щодо адреси та часу події у різних документах; неправильне зазначення віку ОСОБА_1 ; відсутність оригіналів окремих письмових пояснень; наявність копій документів без підписів; суперечності у показаннях учасників події; нероз`яснення ОСОБА_1 її процесуальних прав під час складання протоколу; а також відсутність належних і достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували її вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
Також зазначається, що ОСОБА_1 раніше працювала у державних установах, має позитивну характеристику та не схильна до агресивної поведінки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння фізичного, психологічного, сексуального або економічного характеру, що вчиняються між членами сім`ї, родичами, особами, які спільно проживають чи проживали однією сім`єю, внаслідок чого завдається або може бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої особи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за умисне вчинення діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких була або могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого.
Отже, обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є: наявність спеціального суб`єкта та відповідних сімейних чи прирівняних до них відносин між учасниками події; умисний характер дій; конкретна форма домашнього насильства; настання або реальна можливість настання шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої особи; причинний зв`язок між діями особи та такими наслідками.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, а обов`язок щодо належного збирання доказів покладається на орган, уповноважений на складання протоколу.
Судом досліджено матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 955432 від 27.04.2026 року; рапорт ЄО № 10473 від 06.04.2026 року; заяву та письмові пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких остання просить вжити заходів щодо ОСОБА_1 , яка, за її твердженням, 06.04.2026 року о 19 год. 20 хв. біля будинку № 18 завдала їй та її доньці ОСОБА_4 фізичного болю; рапорт працівника поліції; копію письмових пояснень ОСОБА_1 .
Оцінюючи наведені докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що вони не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, протокол про адміністративне правопорушення фактично містить лише загальне посилання на висловлювання нецензурною лайкою, однак не конкретизує змісту висловлювань, обставин конфлікту, а також не містить відомостей про те, яку саме шкоду психічному здоров`ю потерпілої було завдано або могло бути завдано.
Матеріали справи не містять жодних об`єктивних даних, які б свідчили про настання негативних наслідків для психічного здоров`я ОСОБА_2 , а також відсутні будь-які докази того, що дії ОСОБА_1 були спрямовані саме на заподіяння такої шкоди.
Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують сімейні, родинні чи інші відносини, на які поширюється дія Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Сам по собі словесний конфлікт між особами за відсутності встановлених законом ознак домашнього насильства не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Суд також враховує, що матеріали справи містять суперечності та процесуальні недоліки, так суд звертає увагу, що зміст заяви та письмових пояснень ОСОБА_2 суперечить змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 955432 від 27.04.2026 року.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковані як домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у висловлюванні нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 .
Водночас у заяві та письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначено, що ОСОБА_1 нібито завдала їй та її доньці фізичного болю, тобто фактично йдеться про обставини можливого фізичного впливу, а не психологічного насильства у формі образ чи словесних висловлювань.
Таким чином, між змістом протоколу та поясненнями потерпілої наявні істотні суперечності щодо характеру інкримінованих дій, форми насильства, об`єктивної сторони правопорушення та фактичних обставин події, що ставить під сумнів правильність кваліфікації події та достовірність викладених у протоколі відомостей..
Таким чином, органом, який склав протокол, не доведено ані об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, ані суб`єктивної сторони у формі умислу, а надані матеріали не містять достатніх, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували вину ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. ст. 283, 284 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови
Суддя Максим ТАУС
Оригінал: reyestr.court.gov.ua