Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №212/4235/25 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/4235/25

2-др/212/35/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 212/4235/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, третя особа: приватний нотаріус Петруш Олена Сергіївна, -

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2026 року рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, третя особа: приватний нотаріус Петруш Олена Сергіївна, було задоволено шляхом визнати недійсним договору дарування 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 18 жовтня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реєстр нотаріусу № 1019, та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

7 травня 2026 року на адресу суду поштою від позивача, Потурайко І. В., надійшла заява з проханням суд ухвалити відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК додаткове рішення про стягнення понесених нею судових витрат з відповідача, посилаючись на те, що під час ухвалення 20 квітня 2026 року судом рішення по справі № 212/4235/25 не було вирішено питання розподілу судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги адвоката в розмірі 9000 грн. та на оплату проведення судово-психіатричної експертизи у сумі 26303,45 грн. На підставі викладеного просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 26303,45 грн. та на правничу допомогу в розмірі 9000 грн. у повному обсязі.

13 травня 2026 року на адресу суду надійшли письмові заперечення від представника ОСОБА_2 , адвоката Бордунової І. О., яка вказувала, що під час судових дебатів по справі 20.04.2026 року стороною позивача не було заявлено про розподіл судових витрат, тому ОСОБА_1 у порушення вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК до 25.04.2026 року не було подано заяву до суду про розподіл таких витрат та доказів їх понесення, а також без підтвердження направлення копій заяви з додатками на адресу відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні її заяви про стягнення з ОСОБА_2 витрат на проведення експертизи та на правничу допомогу. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду в постанові від 21.03.2024 року по справі № 604/423/23, просила суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на проведення експертизи та на правничу допомогу на її користь.

За ч. 3 ст. 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Таким чином суд, вивчивши матеріали справи та доводи сторін, ухвалює додаткове рішення без повідомлення сторін, дійшовши висновку, що заява позивача про стягнення судових витрат підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що на виконання п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України представник ОСОБА_1 при поданні позову до суду у даній справі повідомив про попередній розрахунок сум судових витрат, які очікує понести позивач через розгляд справи судом, які складались, зокрема, із витрат на правничу допомогу в сумі 9000 грн., заявивши клопотання про проведення експертизи по справі.

В сенсі положень ч. 8 ст. 141, ст. 246 ЦПК суд бере також до уваги той факт, що представником ОСОБА_1 були дотримані вимоги закону щодо надання орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу, а також наявність доказів понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката та судову експертизу, які були наявні у справі ще до закінчення її розгляду по суті.

Отже, на підставі наведеного вмотивування суд відкидає посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 не заявила про розподіл судових витрат по справі до судових дебатів та не надала доказів понесення нею таких витрат протягом п`яти днів з часу ухвалення судом рішення по справі, внаслідок чого суд не приймає посилань на наведену представником відповідача практику Верховного Суду.

Крім того суд вказує, що відсутність доказів підтвердження направлення ОСОБА_1 копій заяви з додатками на адресу відповідача про ухвалення додаткового рішення у даному випадку не може бути підставою для відмови у вирішенні такої заяви позивачки, оскільки докази понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу та судову експертизу були наявні у справі раніше, а із заявою позивачки з додатками представник відповідача ознайомився вчасно через наявний у нього Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд».

Таким чином суд дійшов переконання, що наявні усі законні підстави для ухвалення додаткового рішення для вирішення питання розподілу судових витрат за заявою ОСОБА_1 .

Судом було встановлено, що 4 жовтня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Заборським О. В. було укладено договір про надання правничої допомоги, за яким за надані клієнту послуги адвокату передбачено винагорода, яка визначається розрахунком виконаних робіт та актом прийому передачі виконаних робіт, підписаним сторонами.

При цьому фактично надані адвокатом Заборським О. В. послуги з правничої допомоги позивачу, ОСОБА_1 , підтверджуються долученими до справи за заявою позивача розрахунком витрат на правничу допомогу в сумі 9000 грн. та актом прийому передачі виконаних робіт на суму 9000 грн., сторонами такої угоди, за яким ОСОБА_1 адвокатом було надано наступні послуги: з консультації та правового аналізу в сумі 1000 грн., з підготовки правової позиції та доказів в сумі 2000 грн., зі складання позовної заяви в сумі 5000 грн., з представництва інтересів у суді в сумі 1000 грн., а також прибутковим касовим ордером № 14 на 9000 грн. та квитанцією до нього від 4 жовтня 2024 року про проведення оплати ОСОБА_1 послуг адвоката Заборського О. В. на загальну суму 9000 грн.

Також судом було встановлено, що витрати ОСОБА_1 в сумі 26303,45 грн. на проведення по справі судово-психіатричної експертизи підтверджуються клопотанням експертної установи про необхідність проведення оплати послуг на суму 26303,45 грн. та платіжною інструкцією від 25 вересня 2025 року про оплату послуг на вказану суму, сплачену на користь такої експертної установи.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, а також витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Згідно із ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд встановив, що позивачем були фактично понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 9000 грн., які були підтверджені матеріалами справи.

Отже, з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат позивача на правничу допомогу в сумі 9000 грн. були доведені, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також були дотримані критерії розумності їх вартості.

Також відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Таким чином, оскільки суд задовольнив заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 повністю, то витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката Заборського О. В. у розмірі 9000 грн. та витрати позивачки на оплату проведеної по справі судово-психіатричної експертизи в сумі 26303,45 грн. підлягають на підставі ст. 141 ЦПК стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 у загальному розмірі 35303,45 грн., внаслідок чого суд відкидає посилання представника ОСОБА_2 про необхідність відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст. 133-137, 141, 246, 270 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 212/4235/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування, третя особа: приватний нотаріус Петруш Олена Сергіївна, – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000 грн., на проведення судово-психіатричної експертизи в сумі 26303,45 грн., а загалом в розмірі – 35303,45 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 21 травня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Суддя: Д. О. Козлов