Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №910/14217/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2026 р. Справа№ 910/14217/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло - Квар»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2026

у справі №910/14217/25 (суддя - Алєєва І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло - Квар»

до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз

про стягнення 223 017, 90 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача про стягнення 223 017, 90 грн, з яких: попередня оплата (аванс) 146 383,20 грн., пеня 50 175,35 грн., 3% річних - 5 125,42 грн., інфляційні втрати - 21333,93 грн.

1.2. короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/14217/25 позовну заяву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло - Квар» до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про стягнення 223 017, 90 грн - залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд виходив з того, що нез`явлення позивача в судові засідання та ненадання пояснень щодо клопотання про витребування доказів, від наявності/відсутності яких залежить вирішення справи по суті та надання самих пояснень щодо суті спору, перешкоджає правильному і своєчасному вирішенню спору.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепло - Квар» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі 910/14217/25, справу №910/14217/25 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду справи по суті спору в іншому складі суду та стягнути з Державної організація Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛО-КВАР» суму сплаченого судового збору 3 328,00 грн. при подачі позову до суду.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання:

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14217/25 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло - Квар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/14217/25.

16.03.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14217/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 відкрито апеляційне провадження у справі № №910/14217/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло - Квар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2026, апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

31.03.2026 через систему «Електронний суд» від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов відзив на апеляційну скаргу.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апелянт зазначає, що подані ним заяви від 25.12.2025р., 16.01.2025р., 23.01.2026р про розгляд справи в режимі відеоконференції є намаганнями здійснити право Позивачем на участь у судових засіданнях, що не було враховане судом при постановленні ухвали.

При цьому, позивачем було надано до суду заперечення про задоволення клопотання про витребування доказів від 18.12.2025, а тому на переконання позивача клопотання про витребування доказів могло бути розглянуте під час підготовчого судового засідання, так як суд мав думку усіх учасників.

Судом, в порушення вимог ч.4 ст.226 ГПК України не визначено жодної обставини та недоліка позовної заяви, у чому вона не відповідає вимогам Закону, а так само яким чином та у який спосіб Позивач має виправити недоліки позовної заяви, для свого повторного звернення.

Позивач неодноразово звертався до суду щодо розгляду справи за його відсутності, а тому постановляючи оскаржувану ухвалу та залишаючи позовну заяву без розгляду судом порушено вимоги ч.4 ст.202, ч.1 ст.226 ГПК України, так як обов`язковою обставиною є відсутність такої заяви.

Крім того, на переконання позивача, судом обмежено його право на доступ до правосуддя.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у поданому відзиві на апеляційну скаргу наголошує, що незважаючи на неодноразові намагання Суду першої інстанції викликати Позивача та його представника для участі у судовому засіданні з метою надання пояснень щодо обставин завантаження ним документації до ЄДЕССБ, буд-яких ґрунтовних заперечень або пояснень з цього приводу Позивачем не було надано та для участі у судовому засіданні не з`явились.

За доводами відповідача, у даному випадку хоча позивач повідомляв про розгляд справи за його відсутності, але його не явка у судове засідання та ненадання письмових пояснень щодо обставин завантаження проектної документації в електронному вигляді до ЄДЕССБ перешкоджали вирішенню спору.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, вірно встановив обставини справи, зміст спірних правовідносин, надав їм правильну правову оцінку, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, що не спростовується доводами апеляційної скарги, у зв`язку із чим відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. обставини, встановлені судом

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

18.12.2025 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 було задоволено заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання для розгляду справи № 910/14217/25 за правилами загального позовного провадження на 19.01.2026. Повідомлено сторін, що явка їх представників в судове засідання є обов`язковою.

16.01.2026 від позивача до суду надійшла заява про участь у справі в режимі відоконференції.

Враховуючи те, що вказана заява була передана для розгляду суддею 19.01.2026, а саме безпосередньо перед судовим засіданням, тому вона залишена без розгляду, оскільки суд був позбавлений можливості у обмежений час перевірити технічні можливості Господарського суду міста Києва щодо забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 19.01.2026 представник відповідача надав усні пояснення по справі та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку зі зміною представника, представник позивача у судове засідання не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження по справі, відкладено розгляд справи на 09.02.2026, повідомлено сторін, що явка їх представників в судове засідання є обов`язковою.

23.01.2026 від позивача до суду надійшла заява про участь у справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2026 відмовлено позивачу про участь у справі в режимі відеоконференції.

05.02.2026 від позивач до суду надійшло клопотання, в якому позивач просив змінити порядок розгляду справи з обов`язкової явки сторін на необов`язкову явку та розглянути справу за відсутності сторін. Клопотання мотивовано тим, що позивач позбавлений технічної можливості прибути в судове засідання на 10:15 год, оскільки замало 5 год. 15 хв. для подолання відстані 480 км. від м. Харкова до м. Києва.

06.02.2026 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі.

Представник позивача в судове засідання 09.02.2026 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 в задоволені заяви позивача про розгляд справи без обов`язкової явки учасників справи відмовлено, розгляд справи відкладено на 23.02.2026 на 12:00 год., повідомлено сторін, що явка їх представників в судове засідання є обов`язковою.

11.02.2026 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи 23.02.2026 без участі позивача.

20.02.2026 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення по справі.

Представник позивача в судове засідання 23.02.2026 втретє не з`явився.

3.2. обставини, встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.97) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України, відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 якого господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з частиною першою статті 181 ГПК України для виконання завдань підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання з повідомленням учасників справи (частина перша статті 182 ГПК України).

За частинами першою, другою статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Частиною другою статті 176 ГПК України передбачено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; строк для подання відповідачем відзиву на позов; строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження (пункти 4 - 6, 8, 10).

Судова колегія враховує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2025 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У подальшому, з урахуванням поданої відповідачем заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування у позивача для огляду та дослідження в суді оригіналів письмових доказів, або оригінали електронних доказів, або документи, що підтверджують внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва - проектної документації в редакції № 1, 2, 3; РД 01:7492-3139-6946-1097, а саме відомостей про її завантаження, дати підписання, дати про усунення її недоліків із зазначенням відомостей про недоліки, Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.12.2025 вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та повідомив сторін, що явка їх представників в судове засідання є обов`язковою.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача в судових засіданнях підтримував доводи клопотання про витребування доказів. Водночас, представник позивача на судові засідання не з`являвся.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду, суд першої інстанції зокрема взяв до уваги те, що клопотання про витребування доказів обґрунтоване тим, що в позовній заяві представник позивача зазначив, що на виконання вимог договору від 13.05.2024 № 1349/05-24 на виконання експертизи проектної документації, ним були надані відповідачу (далі - КНДІСЕ) всі документи для виконання робіт.

Відповідно до п. 4.2. Договору від 13.05.2024 № 1349/05-24 відлік строку проведення експертизи починається з дати зарахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця відповідно до пункту 2.4. Договору при умові надання виконавцю у необхідній кількості матеріалів, вказаних у п. п. 3.1.1. Договору.

За змістом п. п. 3.1.1. п. 3.1 Договору до початку виконання робіт замовник зобов`язаний подати виконавцю документацію у тому числі в електронному вигляді, які відповідають відомостям внесеним до Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва.

Станом на жовтень 2025 року створена та підписана документація відповідно до відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (надалі ЄДЕССБ) внесена позивачем мала недоліки, що не були усунуті.

Жодних документів, які свідчать що позивачем була надана відповідачу проектна документація в електронному вигляді до позову не додано. Разом з тим, відповідно до відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проектна документація в редакції № 1 від 16.04.2024 РД 01:7492-3139-6946-1097 була завантажена 16.04.2024 але підписана замовником 23.05.2025, та мала недоліки в системі.

26.05.2025 замовником у ЄДЕССБ завантажено лише зведений кошторисний розрахунок на загальну вартість з урахуванням ПДВ 155 261, 10 грн.

14.10.2025 Замовником у ЄДЕССБ створено редакцію № 3 проектної документації, яка була підписана 17.10.2025 після чого проектна документація в редакції № 1 автоматично перетворилась в архівну.

Натомість створена та підписана документація відповідно до відомостей ЄДЕССБ має недоліки, що не усунуті замовником, а саме:

- помилка DOO242 Проектна документація, на яку створюється експертиза має бути в статусі «Зареєстровано» (вноситься реєстратором);

- помилка D007281 перевірка наявності відомостей про наявність енергетичного сертифіката або підстави його відсутності в проектній документації;

- помилка D008002 перевірка наявності зареєстрованої кошторисної документації для об`єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Наявність відомостей про недоліки проектної документації суперечить твердженню позивача про надання відповідачу повного обсягу документів необхідних для виконання зобов`язань за договором щодо проведення експертизи проектної документації за робочим проектом.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача авансового платежу у розмірі 146 833, 20 грн. за проведення експертизи обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором на виконання експертизи проектної документації від 13.05.2024 № 1349/05-24.

З наведеного вбачається, що спір між сторонами виник саме з виконання сторонами своїх зобов`язань за вказаним договору зокрема щодо надання відповідної документації для проведення експертизи та її відповідне проведення відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що після переходу розгляду справи від спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до загального позовного провадження з викликом сторін, позивач в судові засідання не з`являвся.

Також як правильно зазначив суд першої інстанції, заперечень щодо суті клопотання про витребування доказів, від витребування яких залежить розгляд справи по суті, не надав.

Доводи апелянта про те, що ним в запереченнях на клопотання про витребування доказів наведено свою позицію, а тому таке клопотання про витребування доказів могло бути розглянуте під час підготовчого судового засідання, так як суд мав думку усіх учасників - колегія суддів сприймає критично, виходячи зі змісту відповідних заперечень, а також враховуючи систематичну неявку позивача в судові засідання.

Частиною 1 ст. 177 ГПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно із ч.ч. 1 - 3 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Матеріалами справами підтверджується, що у судові засідання 19.01.2026, 09.02.2026 та 23.02.2026 уповноважений представник позивача не з`явився, не зважаючи на те, що про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення про доставлення вказаної ухвали в електронний кабінет позивача.

При цьому, судом першої інстанції явка позивача у судові засідання визнавалась обов`язковою з метою розгляду клопотання відповідача щодо можливості витребування доказів, зокрема електронних щодо підтвердження внесення до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва - проектної документації в редакції № 1, 2, 3; РД 01:7492-3139-6946-1097, а саме відомостей про її завантаження, дати підписання, дати про усунення її недоліків із зазначенням відомостей про недоліки.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ГПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно зі статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Представник відповідача в судових засіданнях наголошував, що жодних документів, які свідчать, що позивачем була надана відповідачу проектна документація в електронному вигляді до позову не додано. Відповідно до відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проектна документація в редакції № 1 від 16.04. 2024 РД 01:7492-3139-6946-1097 була завантажена 16.04.2024 але підписана замовником 23.05.2025, та мала недоліки в системі. 26.05.2025 замовником у ЄДЕССБ завантажено лише зведений кошторисний розрахунок на загальну вартість з урахуванням ПДВ 155 261, 10 грн, 14.10.2025 замовником у ЄДЕССБ створено редакцію № 3 проектної документації, яка була підписана 17.10.2025 після чого проектна документація в редакції № 1 автоматично перетворилась в архівну. Створена та підписана документація відповідно до відомостей ЄДЕССБ має недоліки, що неусунуті замовником.

Відповідач в судових засіданнях пояснив, що не може без дозволу позивача зайти на ресурс Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з метою перевірки відповідної інформації необхідної для проведення експертизи та з нею працювати.

Наведені положення статей 202, 226 ГПК України не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Вказаний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15.

Очевидно, що в Господарського суду міста Києва відсутня можливість перевірити на електронному ресурсі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва інформації щодо внесення позивачем на вказаний електронний ресурс проектної документації в редакції № 1, 2, 3; РД 01:7492-3139-6946-1097, а саме відомостей про її завантаження, дати підписання, дати про усунення її недоліків із зазначенням відомостей про недоліки.

Нез`явлення позивача в судові засідання та ненадання пояснень щодо клопотання про витребування доказів, від наявності/відсутності яких залежить вирішення справи по суті та надання самих пояснень щодо суті спору, перешкоджає правильному і своєчасному вирішенню спору.

Тобто, у даному випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене та неявку представника позивача у призначені судові засідання, явка якого визначалась обов`язковою, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.03.2020 № 910/13008/19 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі 910/16978/19.

3.3. оцінка аргументів сторін

Доводи скаржника про те, що, залишаючи його позовну заяву без розгляду, суд порушив його право на судовий захист, є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через систематичну неявку позивача у судове засідання, яка була визнана обов`язковою, у разі надання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, втім така неявка перешкоджає подальшому вирішенню спору - на переконання судової колегії, не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

При цьому, суд звертає увагу, що у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Твердження позивача про те, що подані ним заяви від 25.12.2025, 16.01.2025, 23.01.2026 про розгляд справи в режимі відеоконференції є намаганнями здійснити право Позивачем на участь у судових засіданнях, що не було враховане судом при постановленні ухвали колегія суддів відхиляє з огляду на неявку позивача в судові засідання, з урахуванням визнання судом такої явки обов`язковою.

Усі інші доводи апелянта судом враховано, однак судова колегія визнає їх необґрунтованими та вважає, що судом першої інстанції було детально та належним чином мотивовано висновки суду, правильно застосовано норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, а твердження апелянта не спростовують наведених вище висновків суду та не можуть бути достатньою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло - Квар» до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про стягнення 223 017, 90 грн на підставі положень статей 202, 226 ГПК України.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини, воно закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та просторі відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Станев проти Болгарії» (Stanev v. Bulgaria) [ВП], заява № 36760/06, п. 230, ECHR 2012). Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

5. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/14217/25 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло - Квар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі №910/14217/25 задоволенню не підлягає.

6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 255, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло - Квар» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі № 910/14217/25 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2026 у справі № 910/14217/25 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14217/25 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук