Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №641/3061/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Справа № 641/3061/26

Провадження № 2/641/2681/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі;

головуючого судді - Кожихової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Собченко В.С.,

розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

03.04.2026 представник позивач ОСОБА_1 – адвокат Климович Т.Д., через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить, з урахуванням уточнених позовних вимог, розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 14.11.2019 Подільським районним у місті Києві відділі ДРАЦС Центрального МУ МЮ (м. Київ), актовий запис № 1646.

Позовна заява мотивована тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося, кожен з них має різні погляди на життя та ведення спільного господарства, що унеможливлювало подальше спільне життя. Зазначає, що подальше перебування подружжя у шлюбі буде суперечити принципу добровільності сімейних відносин. Збереження шлюбу є неможливим, на примирення не згодна.

Виклад позиції відповідача

Відповідач надав заяву про визнання позовних вимог, де зазначив, що бажає розірвати шлюб.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 08.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися. У позовній заяві зазначили, що просять розгляд справи проводити без участі позивача та її представника.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до канцелярії суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

14.11.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб у Полільському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 1646, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 4). Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_3 ».

Від шлюбу мають доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого Подольським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2454 (а.с. 8 зворотня сторона).

Позивач у позові зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалось, оскільки кожен з подружжя має різні погляди на шлюб та сім`ю.

Відповідач подав заяву про визнання позову.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За приписом статті 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України (далі - СК України) суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Статтею 24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 36 СК України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України.

У частині першій статті 104 СК України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим та право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу одним із подружжя гарантується державою та забороною примушування до збереження шлюбних відносин (ст. 56 СК України).

Позивач скористалась даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Отже, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, позицію відповідача, який погодився з наявністю підстав для розірвання шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Висновки за результатами розгляду заяви

З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу належить до задоволення.

Судовий збір

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1 064,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 8278-1920-8064-8894 від 02.04.2026.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 та 142 ЦПК України, а саме у зв`язку з визнанням позову до початку розгляду справи по суті суд повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, решту стягує з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення витрат на поштове відправлення, то суд наголошує на тому, що до матеріалів позову не долучено первинних документів (квитанції), що підтверджує розмір понесених витрат на поштове відправлення. З наданих до суду опису вкладення та накладної № 4430100163801 не можливо встановити дійсний розмір понесених витрат.

Разом із цим, відповідно до положень ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: (1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); (2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); (3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; (4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача разом з позовом подано підтвердження понесених витрат надано: копія договору про надання правничої допомоги від 01.04.2026 № 068/26, копія додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 068/26 від 01.04.2026 акт прийому-передачі виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги № 068/26 від 01.04.2026 на загальну суму 7 300,00 грн. (усна консультація та підготовка і складання позову), копія ордеру на надання правничої допомоги від 02.04.2026 № 1181246, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 671 від 27.06.2012, копію платіжної інструкції № 290531727 від 01.04.2026 на суму 7 300,00 грн..

Суд зазначає, що за приписами статті 137 ЦПК України, статей 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судовими витратами на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації, є: гонорар адвоката за представництво в суді; послуги надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; витрати на збір доказів; вартість послуг помічника адвоката; витрати на прибуття до суду та очікування судового засідання (постанова ВП ВС від 18.01.2024 у справі № 9901/459/21); інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором.

За правовим висновком ВП ВС, що викладений у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v.Ukraine), заява № 19336/04). Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд, виходячи з положень ст. 137 ЦПК України, враховуючи позицію відповідача, який визнав позов, а також з огляду на перелік послуг, що був наданий адвокатом позивачу у цій справі (усна консультація та підготовка і складання виключно одного процесуального документа - позовної заяви про розірвання шлюбу на 3 аркушах), незначний час, витрачений адвокатом на надання послуг, категорію та складність справи (розірвання шлюбу, наявність усталеної судової практики з розгляду подібних справ), суд дійшов висновку, що заявлені представником позивача вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 300,00 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 ), зареєстрований 14 листопада 2020 року в Полільському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 1646.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_3 )витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 (сорок вісім) коп..

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_3 ) 50 відсотків понесених нею судових витрат зі сплати судового збору в сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 (сорок вісім) коп., сплачених згідно платіжної інструкції № 8278-1920-8064-8894 від 02.04.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2026.

Суддя Г.В.Кожихова