Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №650/7369/25 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Суд: Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 05 травня 2026 р.

Справа: №650/7369/25

Суддя: Хомик І. І.

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/7369/25

Провадження № 2/650/809/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Хомик І.І.,

за участі секретаря – Дорошенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селище Велика Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 до Бериславської міської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бериславської міської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_2 .

Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; земельних ділянок, розташованих на території Зміївської сільської ради Бериславського району, Херсонської області, та грошових коштів.

За заявою позивача була заведена спадкова справа № 228/2020, таким чином позивач прийняла спадщину після смерті чоловіка.

Інші спадкоємці за законом чи заповітом відсутні.

В рамках заведеної спадкової справи державним нотаріусом позивачу було видано два свідоцтва про право на спадщину: на земельну ділянку загальною площею 3.0800 га, та на грошові кошти (орендну плату).

28.10.2025 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Жолуденко О.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок спадкодавця та присадибну земельну ділянку, на що їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю спадкової справи у нотаріуса, так як вона заведена іншим нотаріусом і до архіву не передавалася.

На даний час позивач не має можливості оформити свої спадкові права на спадкове майно, оскільки Бериславська ДНК зупинила свою діяльність на період воєнного часу, документи нотаріального діловодства та архіву Бериславської ДНК до Державного нотаріального архіву Херсонської області не передавалися.

У зв`язку з викладеними обставинами позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, вказуючи що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоч був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки до суду не повідомив.

Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 15.09.2020 р., виданим Виконавчим комітетом Зміївської сільської ради Бериславського району Херсонської області, про що 15.09.2020 року складено відповідний актовий запис № 22.

Померлий є чоловіком позивача, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 18.02.1973 року, виданим Зеремлянською сільською Радою Баранівського району Житомирської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 18.02.1973 року зроблено запис за № 1.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 , мав у власності житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу будинку від 28.12.1993 року, зареєстрованого 28.12.1994 Зміївською Радою народних депутатів Бериславського району Херсонської області, та земельну ділянку розміром 0.1281 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна земельна ділянка), що розташована на території: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю Серії ІІ-ХС № 035507 від 06.05.2000 р., виданого на підставі рішення ХІV сесії ХХІІІ скликання Зміївської сільської Ради народних депутатів від 10 квітня 2000 р. за № 141, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 104.

Позивач у встановлений законом термін звернулася із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру, згідно якого вбачається, що після смерті ОСОБА_2 . Бериславською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа, номер у спадковому реєстрі 66834911, номер у нотаріуса 228 /2020.

В рамках спадкової справи № 228/2020 (66834911) ОСОБА_3 , державним нотаріусом Бериславської ДНК Каленюк Т.А., було видано два свідоцтва про право на спадщину: номер у Спадковому реєстрі 67520697, бланк - Серії НМН 622140 від 16.04.2021 року, номер в реєстрі нотаріальних дій: 215; номер у Спадковому реєстрі 68498308, бланк - Серії НРМ 977438 від 20.10.2021 року, номер в реєстрі нотаріальних дій: 571. Одне Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку розміром 3.0800 га., що розташована на території Зміївської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер: 6520681200:02:049:0046), а інше – на грошові кошти (орендна плата).

Інші спадкоємці за законом чи заповітом, відсутні.

При зверненні до приватного нотаріуса Бериславського районного нотаріального округу Жолуденко О.О. із заявою про видачу свідоцтва про право власності на іншу частину спадкового майна, їй було роз`яснено, що спадкова справа заведена іншим нотаріусом, який на даний час призупинив свою діяльність через воєнні дії, нотаріальні документи до інших нотаріальних контор не передавалися, до нотаріального архіву теж не передавалися.

На момент смерті спадкодавця позивач проживала та була зареєстрована у спірному будинку, що підтверджується копією особистого паспорта позивача серії НОМЕР_3 .

Позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, у Бериславській ДНК встановлено простій, який виник не з вини працівника, до припинення обставин, що його викликали. Виконання обов`язків завідувача Бериславською ДНК на іншу державну нотаріальну контору не покладалися. Документи нотаріального діловодства та архіву Бериславської ДНК до Державного нотаріального архіву Херсонської області не передавалися.

Як встановлено судом, єдиним способом захисту спадкових прав для позивача є звернення до суду з метою визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно ст 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, у строк , передбачений ст. 1270 ЦК України, у шість місяців.

Судом встановлено, що позивач своєчасно звернувся із заявою про прийняття спадщини, і саме за його заявою заведена спадкова справа.

Відповідно до статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, виходячи з приписів статті 16 ЦК України це право підлягає захисту в судовому порядку.

Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.

Отже, із зазначених положень цивільного законодавства вбачається, що позивач є спадкоємцем після померлої особи, якій на момент смерті належало спадкове майно, а отже вона має право ставити на вирішення суду питання про перехід прав належних спадкодавцю до нього у порядку спадкування.

Ухвалюючи рішення, суд врахував, що при такому вирішенні спору буде досягнуто справедливий баланс інтересів як позивача, так і відповідача, який не заперечує проти задоволення вимог позивача.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої та частини третьої статті 141 ЦПК України судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на позивача, враховуючи при цьому, що право останнього не було порушене неправомірними діями або бездіяльністю відповідача, вирішення вимоги позову не віднесено до компетенції відповідача та участь останнього обумовлена особливістю порядку вирішення спорів подібної категорії.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов`язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки інші спадкоємці чи особи, які мають право на обов`язкову частку заяву про прийняття спадщини не подавали, відповідно позивач одноосібно прийняла спадщину та має право на спадкове майно за законом.

Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.321, 328, 391, 1216-1218, 1261, 1268, 1276 ЦК України, суд, -

ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бериславської мської військовоїадміністрації Бериславського району Херсонської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку розміром 0.1281 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна земельна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина ХОМИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua