Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №303/8823/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/8823/25

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/196/26, за апеляційною скаргою захисника-адвоката Реги Є. Є. на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.03.2026.

Цією постановою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 503603 від 04.11.2025 та постанови судді від 27.03.2026 вбачається, що 04.11.2025 о 21 год 57 хв в м. Мукачеві на вул. Автомобілістів, у водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , працівниками патрульної поліції під час спілкування були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме, зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак в КНП «Лікарня Святого Мартина» останній від проходження огляду відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 562855 від 09.01.2026 та постанови судді від 27.03.2026 вбачається, що 09.01.2026 о 16 год 37 хв на трасі М-06 776 км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Skoda Super B» д.н.з. НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в медичному закладі у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Рега Є. Є. просить постанову судді від 27.03.2026 скасувати, а провадження у справі закрити. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що ні висновку, ні акту огляду лікарем щодо стану сп`яніння ОСОБА_4 , до матеріалів справи не долучено. Згідно відповіді КНП «Лікарня Святого Мартина» огляд на сан сп`яніння ОСОБА_2 04.11.2025 не проводився, що підтвердила також допитана у якості свідка лікар ОСОБА_5 . Разом з тим, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 не відмовлявся проходити огляд на стан сп`яніння та навіть наполягав на цьому надавши зразки біологічного матеріалу. Однак працівники поліції проігнорували заяви ОСОБА_6 та склали відносно нього протокол, у зв`язку з

-2-

відмовою від проходження медичного огляду. Щодо протоколу про адміністративне правопорушення складеного 09.01.2026, захисник зазначає, що під час проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_2 , лікарем КНП «Лікарня Святого Мартина» не дотримано вимог Інструкції. Отримавши позитивний результат тесту водія, не було проведено лабораторне дослідження з метою підтвердження наявності наркотичного засобу чи психотропної речовини. За таких обставин висновок про перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного сп`яніння, зроблений на підставі швидкого тесту та без проведення обов`язкового підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини шляхом лабораторного дослідження, є недійсним, що узгоджується з висновком Верховного Суду зробленим у справі № 823/1022/16від 24.02.2020.

Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 та його захисник-адвокат Рега Є. Є. на розгляд справи щодо ОСОБА_2 не з`явилися. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, чи захисника, в апеляційному розгляді справи, не є обов`язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Адіментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та захисника-адвоката Реги Є. Є., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП. Між тим, апеляційний суд бере до уваги заяву сторони захисту про розгляд справи без його участі.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

-3-

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція №1452/735) ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно пункту 6 розділу І Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби).

Згідно пункту 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.

З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 04.11.2025 о 21 год 57 хв в м. Мукачеві на вул. Автомобілістів, у водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_1 , працівниками патрульної поліції під час спілкування були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме, зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці. ОСОБА_2 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, однак в КНП «Лікарня Святого Мартина» останній від проходження огляду відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Крім того, 09.01.2026 о 16 год 37 хв на трасі М-06 776 км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Skoda Super B» д.н.з. НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в медичному закладі у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.

-4-

Зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 503603 від 04.11.2025, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту, так і щодо форми; копією постанови серії ЕНА № 6086401 від 04.11.2025; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під спливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; розпискою про залишення на зберігання транспортного засобу; відеозаписом з бодікамер поліцейських.

Оцінка доказів відповідно до ст. 252 КУпАП здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що інспектор 3 роти УПП батальйону УПП в Закарпатській області Молнар І. І. був упереджений при складанні протоколу щодо ОСОБА_2 , і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний поліцейський при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно з вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про те, що висновки суду зроблено формально і такі не відповідають фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження.

Крім того, апеляційний суд оглянув відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , відносно якого у поліцейських були підстави вважати, що він перебуває у стані наркотичного сп`яніння, за його згоди був доставлений до закладу охорони здоров`я. У лікарні йому було запропоновано здати біологічне середовище, ОСОБА_2 надав ємність з жовтою речовиною, однак лікар встановила, що це не є біологічний матеріал, а скоріше за все яблучний сік, тому цю речовину не прийняла на дослідження та надала йому нову ємність. ОСОБА_2 заперечував факт підміни рідини, у зв`язку з чим здавати біоматеріал відмовився.

Допитана в суді першої інстанції лікар ОСОБА_5 пояснила, що 04.11.2025 до медичного закладу для проведення огляду на встановлення стану сп`яніння був доставлений ОСОБА_2 , якому було запропоновано здати біологічне середовище (сечу). ОСОБА_2 погодився, після чого пішов до спеціального приміщення, з якого вийшов майже відразу з ємкістю, в якій нібито було біологічне середовище (сеча), однак вона встановила, що вказана речовина була холодною, з осадом та характерним запахом яблучного соку. Після чого, свідок запропонувала ОСОБА_2 повторно здати біологічне середовище (сечу), однак останній намагався вмовити лікаря прийняти вже здану рідину в якості біологічного середовища, на що вона відповіла відмовою, після чого ОСОБА_2 вийшов з приміщення медичного закладу разом з поліцейськими. Висновок за результатами огляду ОСОБА_2 на стан наркотичного сп`яніння нею не складався, оскільки ОСОБА_2 фактичними діями відмовився від його проведення.

Надані пояснення свідком ОСОБА_5 є чіткими, послідовними та узгоджуються з іншими доказами, наявними в матеріалах справи, а відтак беззаперечно вказують на вчинення ОСОБА_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не відмовлявся проходити огляд на стан сп`яніння, судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані і нічим не підтверджені.

-5-

Окрім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції відносно ОСОБА_2 , й оскарження таких дій та їх наслідків.

Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззаперечну винуватість ОСОБА_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.

Щодо доводі апеляційної скарги в частині складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 562855 від 09.01.2026, апеляційний суд зазначає наступне.

З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 09.01.2026 о 16 год 37 хв на трасі М-06 776 км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Skoda Super B» д.н.з. НОМЕР_2 , у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився в медичному закладі у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

Не зважаючи на заперечення захисником вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 562855 від 09.01.2026, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми; копією постанови серії ЕНА № 6487986 від 09.01.2026 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.01.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп`яніння; відеозаписом з бодікамер поліцейських.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що інспектор 1 взводу 4 роти УПП батальйону УПП в Закарпатській області Копчі Я. Я. був упередженим при складанні протоколу щодо ОСОБА_2 , і що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, апеляційний суд приходить до висновку, що поліцейський при виконанні своїх функціональних обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно з вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України і МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Крім того, огляд водія ОСОБА_2 за його згоди, проводився лікарем ОСОБА_7 , яка будучи кваліфікованим фахівцем, встановила факт перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного сп`яніння, про що склала відповідний висновок (а. с. 67).

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов до переконання, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.01.2026, є належним та допустимим доказом у справі, у зв`язку з чим, в сукупності з іншими дослідженими у справі доказами, вважає за необхідне покласти в основу рішення, як такий, що дійсно підтверджує факт перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного сп`яніння під час керування автомобілем.

Крім того, згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

-6-

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ цієї Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Слід звернути також увагу, що діагноз лікаря, який вноситься до акта медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп`яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп`яніння.

Клінічні дані в поєднанні із результатом експрестесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин.

Огляд ОСОБА_2 на стан наркотичного сп`яніння проводився лікарем у закладі охорони здоров`я та жодних порушень порядку проведення такого огляду не виявлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що лабораторне дослідження біологічних зразків методом газової хроматограівї-мас-спектроментрії або рідинної хроматографії-мас-спектрометрії, які є підтверджувальними методами дослідження не проводилися у зв`язку з відсутністю в закладі відповідного сертифікованого медичного обладнання та технічної можливості проведення таких досліджень, а отже лікарем не було дотримано вимог Інструкції, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

З відеозапису, а також Акту обстеження вбачається, що крім експрестесту, лікар також проводила візуальне обстеження ОСОБА_2 , під час якого виявлено: напружену поведінку; змазаність мови; звужені зіниці; реакція на світло млява; ністагм при погляді в бік горизонтальний; міміка млява; тремтіння пальців рук. Метод лабораторного тестування Комбінований тест на наркотики № 6-WONDFO. Результат лабораторних тестів Позитивний МЕТ +. Заключний діагноз – перебуває у стані наркотичного сп`яніння. (а .с. 90).

Тому, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не перебував у стані наркотичного сп`яніння, а медичний огляд проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без лабораторного дослідження, що свідчить про те, що результати огляду є недійсними, апеляційний суд відхиляє, визнає безпідставними і такими, що не спростовують факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом, у стані наркотичного сп`яніння, а також не свідчать про недійсність результатів огляду та неналежність чи недопустимість висновку лікаря.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, висновок лікаря може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Між тим, стороною захисту не надано доказів оскарження ними висновку лікаря ОСОБА_7 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 09.01.2026 щодо результатів огляду ОСОБА_2 на стан наркотичного сп`яніння.

-7-

Щодо посилання сторони захисту на висновок Верховного Суду у справі № 823/1022/16 від 24.02.2020 про недійсність висновку за відсутності лабораторних досліджень, апеляційний суд зазначає про те, що такий зроблений за обставин, коли в Акті обстеження особи, у якому був би чітко охарактеризований стан позивача на момент обстеження, і висновок із точним діагнозом відсутні та у крові та сечі позивача етилового спирту не виявлено.

Разом з тим у справі, що розглядається обстеження ОСОБА_2 проводилось за допомогою комбінованого тесту на наркотики № 6-WONDFO, результат якого - позитивний, а у медичному висновку та акті обстеження від 09.01.2026 чітко зазначено діагноз – перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження і такі відхиляються.

Таким чином, досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду зроблено формально і такі не відповідають фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження.

Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззаперечну винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, що ставились йому за провину.

Доводи апеляційної скарги не спростовують доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, що дає обґрунтовані підстави вважати, що такі спрямовані виключно на уникнення ОСОБА_2 адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з`ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.

Обставини справи суддею місцевого суду з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно, що спростовує доводи апеляційної скарги про протилежне, і винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю.

На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі захисника-адвоката Реги Є. Є. не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.

Крім того, адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_2 накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема відповідно до санкції цієї статті передбачено лише одне безальтернативне адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, врахувавши при цьому, характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, відтак адміністративне стягнення відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

Також суддею дотримані вимоги ст. 36 КУпАП при накладенні стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень.

-8-

За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката Реги Є. Є. задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Реги Є. Є. залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.03.2026 щодо ОСОБА_8 ,- без змін.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя