Вирок від 20 травня 2026 р. у справі №674/1935/25 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1935/25

Провадження № 1-кп/674/47/26

ВИРОК

іменем України

21 травня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

в складі: судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

потерпілого ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області кримінальне провадження № 12025240000000961 від 02 вересня 2025 року по обвинуваченню

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Черленівка Новоселицького району Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , одруженого, освіта - повна вища, пенсіонера, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

02 вересня 2025 року близько 18:35 годин обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись в місті Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області проїзною частиною вулиці Київська (неподалік будинку № 79) зі сторони вулиці Червоносільська в напрямку вулиці Волонтерської, порушив та не дотримався вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 (б, д), 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, оскільки рухався з перевищенням максимальної швидкості руху в межах населеного пункту (від 51.1 км/год до 82.1 км/год), не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, діяв недбало та необережно, не передбачив можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки з моменту виникнення перешкоди для руху, а саме велосипедиста ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався попереду в попутному напрямку проїзною частиною вулиці Київська, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості автомобіля до швидкості руху велосипеда або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив наїзд передньою правою частиною автомобіля на велосипедиста ОСОБА_10 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди та порушення обвинуваченим ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху, велосипедист ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді:

-політравми: відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, скальпованої рани в лобній області з розповсюдженням на середній відділ тім`яної ділянки і до верхнього відділу потиличної ділянки справа, закритої травми грудної клітки, забою обох легень, множинних переломів ребер справа та зліва, що привело до розвитку травматичного гемопневмотораксу, перелому правої ключиці, перелому правої лобкової кістки, переломів обох кісток лівої гомілки, переломів правих поперечних відростків 4, 5, 6, 9-го грудних хребців - які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, і стоять в прямому причинному зв`язку з настанням смерті;

-садини в лобній області справа з розповсюдженням на праву надбрівну дугу, праву скроневу, праву виличну ділянки, праву щоку, тіло нижньої щелепи справа, спинку носу і праве крило носу, численних ран на фоні вищевказаної садини в області правої надбрівної дуги, правої скроневої, правої виличної ділянок, правої щоки та спинки носу - які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили б короткочасний розлад здоров`я;

-синяка на зовнішній поверхні лівого плеча та семи садин на фоні даного синяка, садини на передньо-внутрішній поверхні верхньої і середньої третин лівого стегна - які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

03 вересня 2025 року близько 06:00 годин ОСОБА_10 помер у реанімаційному відділенні КНП ДМР "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" (вул.Соборна,7 в м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області), внаслідок тілесних ушкоджень, отриманих у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, а саме: відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, що призвів до набряку, стискання тканини головного мозку.

Тим самим обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.286 КК України за кваліфікуючими ознаками "порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого".

Кримінальне правопорушення (злочин).

Докази і доказування.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що 02 вересня 2025 року близько 18:35 годин він їхав на своєму автомобілі "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , по вулиці Київській в місті Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, зі швидкістю біля 50 км/год (точно не пам`ятає). Він добре бачив, що по правій стороні вулиці, в попутному йому напрямку, їхав велосипедист. Видимість була хорошою. Коли він під`їжджав до велосипедиста, той раптово зупинився та впав на ліву сторону: спочатку велосипед впав під його автомобіль, а потім велосипедист впав на капот автомобіля. Він відразу зупинився. Хоча він не вважає себе винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, проте визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого підтверджується поясненнями потерпілих та свідка, а також документами, долученими до матеріалів кримінального провадження, в яких викладені відомості, що мають значення для встановлення фактів та обставин кримінального провадження.

Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що з 1975 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 . Ввечері 02 вересня 2025 року їй зателефонували на мобільний телефон та повідомили, що її чоловік ОСОБА_10 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. Коли вона зі своїм сином ОСОБА_7 приїхали на місце події, то побачили там обвинуваченого ОСОБА_4 , його автомобіль та велосипед її чоловіка, самого чоловіка там вже не було - він був госпіталізований до КНП ДМР "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня", де йому надавалась перша медична допомога. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 помер в лікарні від отриманих травм.

Винним у дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої загинув її чоловік ОСОБА_10 , є обвинувачений ОСОБА_4 , тому вона категорично наполягає на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що він є сином ОСОБА_10 та ОСОБА_6 . Ввечері 02 вересня 2025 року його матері ОСОБА_6 зателефонували на мобільний телефон та повідомили, що ОСОБА_10 потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. Коли він з матір`ю приїхали на місце події, то побачили там обвинуваченого ОСОБА_4 , його автомобіль та велосипед його батька, самого батька там вже не було - він був госпіталізований до КНП ДМР "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня", де йому надавалась перша медична допомога. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 помер в лікарні від отриманих травм.

Винним у дорожньо-транспортній пригоді, внаслідок якої загинув його батько ОСОБА_10 , є обвинувачений ОСОБА_4 , тому він категорично наполягає на призначенні обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він працює поліцейським офіцером громади Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області. 02 вересня 2025 року в межах своїх службових обов`язків він здійснював патрулювання на службовому автомобілі в м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Ввечері йому зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що на вулиці Київській збили людину. Він прибув на місце події, де побачив: потерпілий ОСОБА_10 - лежав на узбіччі, автомобіль "Mercedes-Benz Е 220" чорного кольору - стояв на узбіччі на відстані 5 - 10 метрів від потерпілого, водій автомобіля (обвинувачений) ОСОБА_4 знаходився поруч. Очевидці повідомили про обставини дорожньо-транспортної пригоди: автомобіль "Mercedes-Benz Е 220", яким керував обвинувачений ОСОБА_4 , здійснив наїзд на велосипед, яким керував потерпілий ОСОБА_10 . На автомобілі були пошкодження: розбите лобове скло та пошкоджені фари. На місце події була викликана слідчо-оперативна група.

Згідно долучених до матеріалів кримінального провадження документів:

-рапорт чергового Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 02 вересня 2025 року (а.м.к.п. - 11) - 02 вересня 2025 року отримано заяву, яку зареєстровано в ЄО за № 40585 як ДТП з травмованими. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 02 вересня 2025 року о 18:30 годин по вул.Київська,79 в м.Дунаївці ОСОБА_4 , керуючи автомобілем "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_10 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок ДТП ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, госпіталізований в КНП ДМР "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня", стан здоров`я - важкий. Транспортні засоби вилучено та поміщено на спеціалізований майданчик для тимчасового затримання транспортних засобів;

-протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02 вересня 2025 року (а.м.к.п. - 12-33) - дорожньо-транспортна пригода сталась на вулиці Київській в м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області. Вид покриття - асфальтобетонне. Стан покриття - сухе, чисте. Дорожнє покриття загальною шириною - 7,4 метри у двох напрямках, ширина кожної смуги - 3,7 м. Дорожні знаки за напрямком руху відсутні. Автомобіль "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , розташований на проїзній частині вулиці Київської (в напрямку до вулиці Волонтерської) на відстані 5,2 м від заднього лівого колеса до лівого краю проїзної частини. На автомобілі наявні механічні пошкодження у вигляді розбиття лобового скла з правої сторони, деформація переднього правого крила, кришки капоту з правої сторони, розбиття скла передньої правої блок-фари, розлом та тріщини переднього бампера з правої сторони, а також подряпин лакофарбового покриття на передньому бампері, які починаються на відстані 0,35 метрів від правого краю транспортного засобу. Велосипед "Ardis" червоного кольору розташований на проїзній частині вулиці Київської, перед автомобілем на правій стороні, на відстані 6,1 метри від переднього колеса до лівого краю проїзної частини. На велосипеді наявні механічні пошкодження у вигляді деформації переднього і заднього крил та заднього колеса, а також подряпин лакофарбового покриття. На тріщинах лобового скла автомобіля виявлені сліди речовини бурого кольору. На дорожньому покритті виявлені сліди подряпин довжиною 23,4 метри та 26,5 метрів, а також слід речовини бурого кольору неправильної форми;

-висновок КНП ДМР "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня" (а.м.к.п. - 34) - 02 вересня 2025 року о 21:20 годин у ОСОБА_4 не виявлено ознак сп`яніння;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 02 вересня 2025 року (а.м.к.п. - 36) - з 02 вересня 2025 року власником автомобіля "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 ;

-висновок судово-медичної експертизи від 02 жовтня 2025 року № 257 (а.м.к.п. - 66-69) причиною смерті ОСОБА_10 явилось відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив, що привело до набряку, стискання тканини головного мозку. На трупі ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

-політравми: відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, скальпованої рани в лобній області з розповсюдженням на середній відділ тім`яної ділянки і до верхнього відділу потиличної ділянки справа, закритої травми грудної клітки, забою обох легень, множинних переломів ребер справа та зліва, що привело до розвитку травматичного гемопневмотораксу, перелому правої ключиці, перелому правої лобкової кістки, переломів обох кісток лівої гомілки, переломів правих поперечних відростків 4, 5, 6, 9-го грудних хребців - які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, і стоять в прямому причинному зв`язку з настанням смерті;

-садини в лобній області справа з розповсюдженням на праву надбрівну дугу, праву скроневу, праву виличну ділянки, праву щоку, тіло нижньої щелепи справа, спинку носу і праве крило носу, численних ран на фоні вищевказаної садини в області правої надбрівної дуги, правої скроневої, правої виличної ділянок, правої щоки та спинки носу - які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили б короткочасний розлад здоров`я;

-синяка на зовнішній поверхні лівого плеча та семи садин на фоні даного синяка, садини на передньо-внутрішній поверхні верхньої і середньої третин лівого стегна - які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Всі вказані тілесні ушкодження могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тобто за умов і в термін, вказаних в обставинах справи, за заступного механізму: в першій фазі наїзду - удар переднім краєм капоту крила бампера легкового автомобіля в область лівої гомілки; в другій фазі наїзду - закидання тіла на капот легкового автомобіля; в третій фазі наїзду - падіння тіла на асфальтне покриття дороги.

При судово-токсикологічній експертизі зразка крові трупа ОСОБА_10 не виявлено наявність етилового (винного) алкоголю;

-висновок судово-медичної експертизи зразка крові від 12 вересня 2025 року № 1925 (а.м.к.п. - 70) - при судово-медичній експертизі зразка крові трупа ОСОБА_10 не виявлено наявність етилового, метилового, пропілового, бутилового, амілового спирту та їх ізомерів;

-протокол огляду від 04 вересня 2025 року (а.м.к.п. - 77-81) - на відеозаписі "САМ02-2025_09_02" від 02 вересня 2025 року зафіксовано: 18:35:43 годин - на вулиці Київській в м.Дунаївці проглядається велосипедист, який рухається біля правого краю проїзної частини; 18:35:52 годин - проглядається у районі бетонного стовпа та гілок дерева момент зіткнення; 18:35:52 годин - проглядається передня частина автомобіля чорного кольору та силует людини, який відлітає від лобового скла автомобіля; 18:35:56 годин - проглядається як автомобіль чорного кольору зупиняється. На відеозаписі "САМ08-2025_09_02" від 02 вересня 2025 року зафіксовано: 18:35:49 годин - на проїзній частині вулиці Київської в м.Дунаївці проглядається велосипедист; 18:35:51 годин - проглядається момент зіткнення автомобіля чорного кольору з велосипедом; 18:35:55 годин - проглядається як автомобіль чорного кольору зупиняється;

-висновок судової інженерно-транспортної експертизи від 29 вересня 2025 року № СЕ-19/123-25/13457-ІТ (а.м.к.п. - 87-93) - на момент огляду робоча гальмівна система та система рульового керування автомобіля "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебували в працездатному стані та виконували свої конструктивні функції. Доступними методами дослідження, ознак, які б свідчили про непрацездатність даних систем до дорожньо-транспортної пригоди, не встановлено;

-висновок інженерно-транспортної експертизи від 30 вересня 2025 року № СЕ-19/123-25/13445-ІТ (а.м.к.п. - 98-109) - первинний контакт при даному зіткненні автомобіля "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , та велосипеда "Ardis" мав місце на правій (відносно напрямку до вулиці Волонтерської) стороні (смузі) проїзної частини вулиці Київської на відстані не ближче 36 метрів до електроопори № 135 Л-39 - в повздовжній проекції та на відстані біля 6,9 метрів від лівого краю проїзної частини вулиці Київської (відносно напрямку до вулиці Волонтерської) - в поперечній проекції.

У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, відбулося повздовжнє - попутне - паралельне (пряме) - ковзне - ексцентричне зіткнення між автомобілем "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , та велосипедом "Ardis", під час якого у момент первинного контакту автомобіль своєю передньою правовою, кутовою частиною переднього бамперу контактував із задньою частиною велосипеда. При цьому повздовжні осі транспортних засобів розташовувались наближено до паралелі, попутними курсами;

-лікарське свідоцтво про смерть № 2353 від 03 вересня 2025 року (а.м.к.п. - 116-117) - ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 помер у реанімаційному відділенні КНП ДМР "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня". Причина смерті - закрита черепно-мозкова травма, перелом кісток склепіння і основи черепа. Смерть настала внаслідок нещасного випадку поза виробництвом - травм, отриманих 02 вересня 2025 року при зіткненні з легковим автомобілем;

-висновок фототехнічної експертизи від 02 жовтня 2025 року № СЕ-19/123-25/13730-ФП (а.м.к.п. - 134-139) - велосипедист рухався зі швидкістю, яка знаходиться в межах від 5,7 км/год до 6,3 км/год. Автомобіль рухався зі швидкістю, яка знаходиться в межах від 51,1 км/год до 82,1 км/год;

-висновок інженерно-транспортної експертизи від 10 жовтня 2025 року № СЕ-19/123-25/14829-ІТ (а.м.к.п. - 156-161) - в дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху.

В дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, в діях велосипедиста ОСОБА_10 з технічної точки зору не вбачається наявність виконання вимог Правил дорожнього руху, щодо попередження події дорожньо-транспортної пригоди.

Дорожньо-транспортна ситуація, що досліджувалась, складала "факультативну" основу для прийняття водієм автомобіля "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 рішення про застосування попереджувальних заходів, коли різке гальмування виключається.

У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти зіткненню з велосипедистом, шляхом зниження швидкості автомобіля до швидкості руху велосипедиста, з моменту виникнення перешкоди для його руху, як при дозволеній в населеному пункті швидкістю (50 км/год), так і при визначеній швидкості руху автомобіля "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , від 51,1 км/год до 82,1 км/год.

В цій дорожньо-транспортній ситуації в діях велосипедиста ОСОБА_10 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.

В дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, в діях водія автомобіля "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_4 вбачаються невідповідності технічним вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з настанням події дорожньо-транспортної пригоди.

Пояснення потерпілих та свідка, а також документи та відеозаписи, долучені до матеріалів кримінального провадження, які були досліджені під час судового розгляду, суд визнає належними та допустимими доказами.

Суд критично оцінює пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 про відсутність його вини в дорожньо-транспортній пригоді, оскільки ці пояснення повністю спростовуються документами та відеозаписами, долученими до матеріалів кримінального провадження, які були досліджені під час судового розгляду.

Органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України за кваліфікуючими ознаками "порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого".

Об`єктивно з`ясувавши обставини, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доведена повністю, а заперечення обвинуваченого пов`язані виключно з його наміром уникнути кримінальної відповідальності.

Призначення покарання.

Згідно ч.1 ст.50 КК України п окарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Згідно ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З огляду на вказану мету та принципи справедливості, співмірності й індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Домірність покарання за злочин є проявом справедливості як однієї з основоположних засад кримінального провадження.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору між однією із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, кожна з яких є законною. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винуватій особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами й свободами людини та захистом інтересів держави та суспільства.

В постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року в справі № 947/7879/20 зазначено: статті 65 - 75 Кримінального кодексу України є кримінально-правовими нормами, що встановлюють загальні засади та правила призначення покарання, звільнення від його відбування.

Питання щодо призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винуватого, а також обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання, тощо.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, який розглядає кримінальне провадження по суті та повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Санкцією частини 2 статті 286 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до ч.5 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, віднесене до категорії тяжких злочинів.

Сторона захисту просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосуванням статті 75 КК України.

Так, згідно ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується лише в тому разі, коли для цього наявні умови і підстави, передбачені приписами статті 75 КК України. Підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням закон визначає переконання суду, викладене в мотивованому висновку про можливість її виправлення без відбування покарання, яке ґрунтується на оцінці даних про вчинене кримінальне правопорушення, мету й мотиви, тривалість та інтенсивність протиправної поведінки тощо. Істотне значення для вирішення питання про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням мають відомості, що характеризують: особистісні прояви винуватого в основних сферах життєдіяльності; його соціально-демографічні властивості; спосіб життя; соціальні зв`язки; посткримінальну поведінку; наявність джерел правомірного отримання доходів; наскільки його ціннісні орієнтири та поведінка збігаються із загальнопоширеними в суспільстві нормами моралі; соціально-психологічну характеристику винуватого та інше.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання.

Обставин, які пом`якшують покарання, не встановлено.

Суд не визнає вказану в обвинувальному акті обставину "щире каяття обвинуваченого" як таку, що пом`якшує покарання.

Суд враховує, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив, що він визнає свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, але відразу пояснив, що не вважає себе винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини та готовності нести кримінальну відповідальність.

В постанові Верховного Суду від 15 травня 2024 року в справі № 383/1269/22 зазначено: щире каяття не повинно бути формальним, адже воно характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину. Це ставлення виявляється у визнанні винним своєї винуватості, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого.

В постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року в справі № 947/7879/20 зазначено: про щирість каяття особи свідчить і поведінка засудженого після вчинення злочину. Якщо особа сприяє розкриттю вчиненого нею кримінального правопорушення (викриває співучасників, видає знаряддя та засоби вчинення злочину, видає або допомагає в розшуку майна, здобутого злочинним шляхом, надає інші докази тощо), добровільно відшкодовує завдані збитки або усуває завдану шкоду, такі дії об`єктивно підтверджують її щире каяття. Тож можна зробити висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути завдану шкоду та вирішує більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, учиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю кримінального правопорушення або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Отже, формальне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення без визнання своєї провини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не може свідчити про щире каяття.

Висловлення захисником наміру обвинуваченого ОСОБА_4 самостійно відшкодувати потерпілим завдану шкоду не свідчить про реальну спрямованість волі обвинуваченого на відшкодування шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_4 не надав будь-якої допомоги потерпілим, не висловив жалю з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася, своєї поведінки не осудив, готовності нести покарання не висловлював.

Суд не визнає вказану в обвинувальному акті обставину "активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення" як таку, що пом`якшує покарання.

Так, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення означає, що винний добровільно в якійсь формі своїми активними діями надає допомогу органам слідства або суду в з`ясуванні тих обставин вчинення кримінального правопорушення, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Під час судового провадження обвинувачений ОСОБА_4 не визнав своєї провини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що свідчить про невизнання ним своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувачений не вчинив жодних дій для допомоги органам слідства та суду в з`ясуванні тих обставин вчинення кримінального правопорушення, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Така поведінка обвинуваченого свідчить не про його сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а навпаки, про намір уникнути кримінальної відповідальності.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи технічно справним транспортним засобом, порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_10 . Ці обставини свідчать про небезпечність обвинуваченого для суспільства, оскільки він поставив під загрозу не лише власне життя та здоров`я, а й життя інших учасників дорожнього руху. При цьому хоча по відношенню до наслідків вина обвинуваченого є необережною, проте об`єктом посягання являється життя та здоров`я іншої людини, наслідком вчинення кримінального правопорушення є смерть людини.

На стадії судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 не визнав своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 як на стадії судового слідства, так і на стадії судового розгляду, не вчиняв будь-яких спроб для відшкодування потерпілим завданої майнової та моральної шкоди.

В судових дебатах захисник ОСОБА_5 повідомив, що обвинувачений ОСОБА_4 пропонував потерпілим частково відшкодувати завдану шкоду, але останні відмовились прийняти грошову компенсацію.

Суд не приймає ці пояснення захисника як підтвердження спроби обвинуваченого ОСОБА_4 добровільно відшкодувати потерпілим завдану шкоду, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

При цьому суд звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_4 мав можливість добровільно вжити заходів для компенсації завданої шкоди, зокрема, шляхом внесення відповідних коштів на банківський рахунок або у депозит нотаріуса (нотаріальної контори), однак не скористався такою можливістю.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує дані про його особу, а саме: обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, є людиною похилого віку (досяг 82-річного віку).

Проте, похилий вік обвинуваченого ОСОБА_4 не може бути підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки жодним чином не зменшує суспільної небезпеки вчиненого ним злочину.

З довідки КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги "Промінь здоров`я" від 27 жовтня 2025 року № 496 (т.1 а/с 239) вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 знаходиться під динамічним спостереженням при амбулаторії загальної практики сімейної медицини села Маршинці Чернівецького району Чернівецької області з діагнозом: "Ішемічна хвороба серця. Стенокардія напруження ІІ ФК. Дифузний кардіосклероз. Вторинна артеріальна гіпермеція. Церебральний атеросклероз. Виразкова хвороба шлунка. Хронічний гастродуоденіт, стадія ремісії. Хронічний холецистопанкреатит. Гіперплазія передміхурової залози".

З виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 07 лютого 2024 року № 1728 (т.1 а/с 244) вбачається, що з 31 січня по 07 лютого 2024 року обвинувачений ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в урологічному відділенні Обласного КНП "Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги" з основним діагнозом: "Гіперплазія передміхурової залози. Макрогематурія" та з супутніми діагнозами: "Хронічна ішемічна хвороба серця. Церебральний атеросклероз. Нейросенсорна втрата слуху, двобічна". Об`єктивно на час виписки: "після проведеного оперативного лікування, антибактеріальної терапії стан хворого покращився. Ускладнень після операції не було. Хворий з покращенням випусується додому".

Проте, наявність в обвинуваченого ОСОБА_4 вказаних хронічних захворювань не може бути підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки жодним чином не зменшує суспільної небезпеки вчиненого ним злочину.

З акту обстеження житлово-побутових умов від 29 жовтня 2025 року № 437, складеного Маршинецьким старостинським округом Новоселицької міської ради Чернівецького району Чернівецької області (т.1 а/с 238) вбачається, що ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В даному житловому будинку зареєстровані наступні особи: дружина ОСОБА_13 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка ОСОБА_14 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , зять ОСОБА_15 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , онук ОСОБА_16 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , онука ОСОБА_17 - ІНФОРМАЦІЯ_8 . За вказаною адресою фактично проживають лише ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_13 , діти та внуки проживають окремо. ОСОБА_4 здійснює догляд за своєю дружиною ОСОБА_13 , яка є інвалідом ІІ групи, потребує постійного стороннього догляду.

Проте, здійснення обвинуваченим ОСОБА_4 догляду за своєю дружиною ОСОБА_13 , яка є інвалідом ІІ групи, не може бути підставою для звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки жодним чином не зменшує суспільної небезпеки вчиненого ним злочину.

При цьому суд враховує, що до складу сім`ї обвинуваченого входять повнолітня дочка та повнолітній внук, які відповідно до вимог Сімейного кодексу України зобов`язані здійснювати догляд за ОСОБА_13 .

Суд враховує позицію щодо покарання обвинуваченому, висловлену потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які наполягали на призначенні найсуворішого покарання.

Суд враховує, що Кам`янець-Подільський районний сектор № 1 філії Державної установи "Центр пробації" у Хмельницькій області подав досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому оцінив ризик вчинення повторного кримінального правопорушення як низький та ризик небезпеки для суспільства як низький, а також зробив висновок про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Проте, в постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року в справі № 947/7879/20 зазначено: у розумінні статей 314, 314-1 КПК досудова доповідь представника персоналу органу пробації складається з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також для прийняття судового рішення про міру покарання та має виключно рекомендаційний характер, суд може її врахувати відповідно до своїх дискреційних повноважень.

Отже, висновок органу пробації не є вирішальним для суду при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому.

Наведене свідчить, що обвинувачений ОСОБА_4 є небезпечним для суспільства, оскільки поставив під небезпеку не лише своє життя і здоров`я, а й інших учасників дорожнього руху, а тому будь-яке інше покарання окрім реального його відбування не забезпечить виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.

Суд акцентує увагу на тому, що звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням за наявності вказаних вище наслідків не сприятиме формуванню в суспільстві переконання щодо недопустимості порушення Правил дорожнього руху та чіткого розуміння того, що особа нестиме невідворотне і справедливе покарання за такі дії.

За таких обставин суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 положень статті 75 КК України буде невиправдано м`яким заходом примусу та не сприятиме меті покарання.

Сторона захисту просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосуванням статті 69 КК України.

Згідно ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437 - 439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Згідно ч.2 ст.69 КК України на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки в судовому засіданні не встановлено обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, тому суд не вбачає правових підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання із застосуванням статті 69 КК України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 повинен нести покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Речові докази.

Згідно ст.100 КПК України речові докази:

-автомобіль "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 (постанова від 02 вересня 2025 року, а.м.к.п. - 41-42) - повернути власнику ОСОБА_4 ;

-велосипед "Ardis" червоного кольору (постанова від 02 вересня 2025 року, а.м.к.п. - 41-42) - повернути потерпілій ОСОБА_6 ;

-DVD-R диск з відеозаписами формату "mp4" з назвами "САМ02-2025_09_02" та "САМ08-2025_09_02" (постанова від 04 вересня 2025 року, а.м.к.п. - 82) - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Арешт на речові докази (автомобіль "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова - НОМЕР_4 , чорного кольору; велосипед "Ardis" червоного кольору), накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2025 року (а.м.к.п. - 49) - скасувати.

Процесуальні витрати.

Суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в загальній сумі 21839,30 грн., в тому числі:

-витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи - 2228,50 грн. (довідка до висновку експерта від 29 вересня 2025 року № СЕ-19/123-25/13457-ІТ, а.м.к.п. - 86),

-витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи - 11588,20 грн. (довідка до висновку експерта від 30 вересня 2025 року № СЕ-19/123-25/13445-ІТ, а.м.к.п. - 97),

-витрати на проведення фототехнічної експертизи - 3565,60 грн. (довідка до висновку експерта від 02 жовтня 2025 року № СЕ-19/123-25/13730-ФП, а.м.к.п. - 133),

-витрати на проведення інженерно-транспортної експертизи - 4457,00 грн. (довідка до висновку експерта від 10 жовтня 2025 року № СЕ-19/123-25/14829-ІТ, а.м.к.п. - 155).

Цивільний позов.

До початку судового розгляду потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пред`явили цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди (т.1 а/с 73-77).

Потерпілі просять суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 :

-майнову шкоду в сумі 9600,00 грн. - на користь потерпілого ОСОБА_7

-моральну шкоду в сумі 1800000,00 грн. - на користь потерпілого ОСОБА_7 ,

-моральну шкоду в сумі 2000000,00 грн. - на користь потерпілої ОСОБА_6 ,

Згідно ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

В обґрунтування цивільного позову потерпілі посилаються на те, що 02 вересня 2025 року близько 18:35 годин на вулиці Київській в місті Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи автомобілем "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив вимоги Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_10

ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 06:00 годин ОСОБА_10 помер в КНП ДМР "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня", внаслідок тілесних ушкоджень, отриманих у вказаній дорожньо-транспортній пригоді.

Внаслідок кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_7 завдано майнову шкоду на суму 19605,00 грн., в тому числі:

-на лікування ОСОБА_10 (придбання двох пластикових контейнерів для забору крові, які використовувались при наданні медичної допомоги в лікарні) - 600,00 грн.,

-на поховання ОСОБА_10 (придбання товарів, супутніх ритуалу поховання) - 10005,00 грн.,

-на поховання ОСОБА_10 (надання ритуальних послуг) - 9000,00 грн.

У зв`язку з настанням страхового випадку Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) здійснило виплату потерпілим на загальну суму 498005,00 грн., в тому числі: відшкодування витрат на поховання - 10005,00 грн., відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою годувальника - 288000,00 грн., відшкодування моральної шкоди - 200000,00 грн.

Отже, різниця у відшкодуванні завданої майнової шкоди становить 9600,00 грн.

Крім того, внаслідок кримінального правопорушення потерпілим завдано моральну шкоду.

Моральна шкода, завдана потерпілому ОСОБА_7 , полягає в тому, що він, будучи інвалідом ІІ групи з дитинства, зазнав душевні страждання у зв`язку з смертю батька - його годувальника. Значний душевний біль від втрати найріднішої людини він відчуватиме усе своє життя, оскільки позбавлений необхідної моральної та батьківської підтримки. Вказані обставини викликають відчуття постійного хвилювання, порушення нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. Він, залишившись без батька, назавжди позбавлений можливості отримувати батьківське піклування та допомогу, отримувати батьківські життєві настанови та поради у найвідповідальніші моменти свого життя. Внаслідок таких душевних хвилювань з 23 січня по 27 січня 2025 року він перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні інвазійної кардіології та інтенсивної радіології КНП "Хмельницький обласний серцево-судинний центр" з діагнозом: "гострий інфаркт міокарда". На даний час він лікується амбулаторно у відповідності до рекомендацій лікаря.

Моральна шкода, завдана потерпілій ОСОБА_6 , полягає в тому, що вона зазнала душевні страждання у зв`язку із смертю свого чоловіка. Значний душевний біль від втрати найріднішої людини вона відчуватиме все своє життя, оскільки позбавлена необхідної моральної та матеріальної підтримки, а їх спільний син - інвалід ІІ групи з дитинства назавжди позбавлений любові рідного батька. Вказані обставини викликають відчуття постійного хвилювання та порушення нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 за значний проміжок часу не вчиняв жодних дій щодо відшкодування завданої ним шкоди.

На підставі викладеного потерпілі просять суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 :

-майнову шкоду в сумі 9600,00 грн. - на користь потерпілого ОСОБА_7

-моральну шкоду в сумі 1800000,00 грн. - на користь потерпілого ОСОБА_7 ,

-моральну шкоду в сумі 2000000,00 грн. - на користь потерпілої ОСОБА_6 ,

23 лютого 2026 року від захисника ОСОБА_5 надійшов відзив на цивільний позов (т.1 а/с 162-167), яким захисник заперечив проти цивільного позову потерпілих.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що він, керуючи автомобілем "Mercedes-Benz Е 220", порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого ненавмисно допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_10 , що призвело до трагічної загибелі останнього. Обвинувачений глибоко усвідомлює наслідки своїх дій, щиро розкаюється у вчиненому та висловлює співчуття дружині та сину загиблого. Разом з тим, обвинувачений вважає, що позовні вимоги потерпілих, які заявлені понад межі страхової виплати, є завищеними та такими, що не відповідають принципам розумності, справедливості та співмірності.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує факту заподіяння ним моральної шкоди потерпілим, але вважає, що заявлений потерпілими розмір моральної шкоди в загальній сумі 3800000,00 грн. не є співмірним обставинам справи та його особистим можливостям. Обвинувачений готовий компенсувати потерпілим моральну шкоду щиро, з власної ініціативи, як реальний крок до часткового відшкодування завданої шкоди, враховуючи його щире каяття, вік, стан здоров`я, матеріальне становище та реальні можливості.

Захисник звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_4 є особою, яка перебуває в складних життєвих обставинах, а саме: людина похилого, пенсійного віку, з поганим станом здоров`я, проживає з дружиною, яка є інвалідом ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду і допомоги. Обвинувачений отримує пенсію та не має інших доходів. Матеріальний стан обвинуваченого - обмежений.

На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні цивільного позову про відшкодування потерпілим моральної шкоди.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_8 підтримали цивільний позов.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення цивільного позову.

Cуд, дослідивши матеріали кримінального провадження,

встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

З 06 грудня 1975 року ОСОБА_10 та потерпіла ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі.

Шлюб зареєстровано Гірчичнянською сільською радою Дунаєвецького району Хмельницької області за актовим записом № 18 від 06 грудня 1975 року (т.1 а/с 89).

Потерпілий ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що Гірчичнянською сільською радою Дунаєвецького району Хмельницької області складено відповідний актовий запис про народження за № 11 від 22 липня 1980 року.

В актовому записі про народження вказано, що ОСОБА_7 народився від батька ОСОБА_10 та від матері (потерпілої) ОСОБА_6 .

02 вересня 2025 року близько 18:35 годин на вулиці Київській в місті Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи автомобілем "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив вимоги Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_10

ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 06:00 годин ОСОБА_10 помер в КНП ДМР "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня", внаслідок тілесних ушкоджень, отриманих у вказаній дорожньо-транспортній пригоді.

Згідно ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відшкодування майнової шкоди.

Внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_7 завдано майнову шкоду, до складу якої входять витрати на лікування та поховання його батька ОСОБА_10 .

Потерпілий ОСОБА_7 оцінює завдану йому майнову шкоду в сумі 19605,00 грн., в тому числі: на лікування ОСОБА_10 (придбання двох пластикових контейнерів для забору крові, які використовувались при наданні медичної допомоги в лікарні) - 600,00 грн., на поховання ОСОБА_10 (придбання товарів, супутніх ритуалу поховання) - 10005,00 грн., на поховання ОСОБА_10 (надання ритуальних послуг) - 9000,00 грн.

У зв`язку з настанням страхового випадку Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) здійснило виплату потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 498005,00 грн., в тому числі: відшкодування витрат на поховання - 10005,00 грн., відшкодування шкоди, пов`язаної з втратою годувальника - 288000,00 грн., відшкодування моральної шкоди - 200000,00 грн. (т.1 а/с 85, 86).

Відповідно до загальних положень про відшкодування шкоди Цивільного кодексу України та змісту ч.1 ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин потерпілий ОСОБА_7 просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 майнову шкоду в сумі 9600,00 грн., до складу якої входять: витрати на лікування ОСОБА_10 - 600,00 грн., витрати на поховання ОСОБА_10 - 9000,00 грн.

Так, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини обвинуваченого, з 02 вересня по 03 вересня 2025 року постраждалий ОСОБА_10 перебував на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні КНП ДМР "Дунаєвецька багатопрофільна лікарня", де помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Потерпілий ОСОБА_7 витратив на лікування свого батька ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 600,00 грн., придбавши 02 вересня 2025 року о 22:18 годин два контейнери для забору крові, що підтверджується фіскальним чеком № 0011425 від 02 вересня 2025 року (т.1 а/с 94, 200).

Суд вважає ці витрати обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню.

Потерпілий ОСОБА_7 витратив на ритуальні послуги, пов`язані з похованням його батька ОСОБА_10 , грошові кошти в сумі 9000,00 грн., що підтверджується накладною № 392 від 05 вересня 2025 року, виданою ПП ОСОБА_18 (т.1 а/с 97, 203).

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що до складу цих ритуальних послуг включені: послуги по копанню та засипанню могили, послуги автомобіля по перевозці тіла покійного з моргу додому, послуги автомобіля по перевозці тіла покійного з дому на кладовище, послуги автомобіля по перевозці людей на кладовище та з кладовища.

Суд вважає ці витрати обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно п.1 ч.2 ст.22 ЦК України з битками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч.3 ст.22 ЦК України з битки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України м айнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1166 ЦК України о соба, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.3 ст.1166 ЦК України ш кода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст.1201 ЦК України о соба, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Згідно ст.2 Закону України "Про поховання та похоронну справу" поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Ритуальні послуги - послуги, пов`язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

В пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено: суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи, що оскільки обвинувачений ОСОБА_4 внаслідок кримінального правопорушення завдав потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду, дії обвинуваченого були неправомірними, між цими діями та шкодою є безпосередній причинний зв`язок, а також є вина обвинуваченого, тому суд вважає, що останній повинен нести тягар відшкодування завданої ним майнової шкоди.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_7 завдану внаслідок кримінального правопорушення майнову шкоду в сумі 9600,00 грн.

Відшкодування моральної шкоди.

Внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 , як дружині померлого ОСОБА_10 , завдано моральну шкоду, яка виражена в тому, що вона пережила психологічне потрясіння, сильні душевні страждання та важкий психоемоційний стрес від передчасної раптової смерті чоловіка. Біль утрати та тугу вона відчуває до сьогоднішнього дня, оскільки втратила необхідну їй моральну та матеріальну підтримку зі сторони свого чоловіка. Все це призвело до переживання незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасової відірваності від соціального життя. Ці обставини призвели до зниженого та нестійкого настрою, емоційної напруги, нервозності, почуття обурення та невідворотності втрати чоловіка. Наслідки перенесеної психоемоційної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін.

Потерпіла ОСОБА_6 оцінює завдану їй моральну шкоду в сумі 2000000,00 грн., які просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 .

Внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_7 , як сину померлого ОСОБА_10 , завдано моральну шкоду, яка виражена в тому, що він пережив психологічне потрясіння, сильні душевні страждання та важкий психоемоційний стрес від передчасної раптової смерті батька. Біль утрати та тугу відчуває до сьогоднішнього дня, оскільки він, будучи інвалідом ІІ групи з дитинства, втратив необхідну йому моральну та матеріальну підтримку зі сторони свого батька. Все це призвело до переживання незручностей та психологічного дискомфорту, тимчасової відірваності від соціального життя, порушення нормальних життєвих зв`язків, що вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. Ці обставини призвели до зниженого та нестійкого настрою, емоційної напруги, нервозності, почуття обурення та невідворотності втрати батька. Наслідки перенесеної психоемоційної травми призвели до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін.

Потерпілий ОСОБА_7 оцінює завдану йому моральну шкоду в сумі 1800000,00 грн., які просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 .

Встановлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.2 ст.23 ЦК України м оральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України я кщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ч.5 ст.23 ЦК України м оральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.1168 ЦК України м оральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України м оральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено: під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначено: розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц зазначено: визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом констатації судом факту порушення. Крім того, моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Разом з тим, право на відшкодування моральної шкоди повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства.

Враховуючи, що оскільки обвинувачений ОСОБА_4 внаслідок кримінального правопорушення завдав потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 моральну шкоду, дії обвинуваченого були неправомірними, між цими діями та шкодою є безпосередній причинний зв`язок, а також є вина обвинуваченого, тому суд вважає, що останній повинен нести тягар відшкодування завданої ним моральної шкоди.

При визначені розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, їх тривалість та можливість відновлення, істотність вимушених змін у життєвих стосунках потерпілих, ступінь вини обвинуваченого, а також вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає можливим визначити розмір моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_6 внаслідок кримінального правопорушення, в сумі 500000,00 грн.

Суд вважає можливим визначити розмір моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_7 внаслідок кримінального правопорушення в сумі 500000,00 грн.

Разом з тим, потерпілий ОСОБА_7 отримав від МТСБУ відшкодування моральної шкоди в сумі 200000,00 грн. (т.1 а/с 85, 86).

Отже, розмір моральної шкоди потерпілому ОСОБА_7 , яка підлягає відшкодуванню за цим вироком, визначається як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), тобто в розмірі 300000,00 грн.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 завдану внаслідок кримінального правопорушення моральну шкоду в сумі 500000,00 грн.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_7 завдану внаслідок кримінального правопорушення моральну шкоду в сумі 300000,00 грн.

На підставі викладеного суд вважає можливим відмовити в задоволенні решти цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди, через необґрунтованість.

Керуючись ст.ст.370, 371, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.2 ст.286 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання.

Речові докази:

-автомобіль "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_4 ;

-велосипед "Ardis" червоного кольору - повернути потерпілій ОСОБА_6 ;

-DVD-R диск з відеозаписами формату "mp4" з назвами "САМ02-2025_09_02" та "САМ08-2025_09_02" - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Арешт на речові докази (автомобіль "Mercedes-Benz Е 220", реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер кузова - НОМЕР_4 , чорного кольору; велосипед "Ardis" червоного кольору), накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2025 року - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Черленівка Новоселицького району Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,

на користь держави (отримувач коштів - ГУК у Хмельницькій області / Дунаєвецька МТГ / 24060300; код ЄДРПОУ отримувача - 37971775; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA538999980313000115000022655; код класифікації доходів бюджету - 24060300)

витрати за проведення судових експертиз в загальній сумі 21839,30 грн. (Двадцять одна тисяча вісімсот тридцять дев`ять гривень 30 копійок).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Черленівка Новоселицького району Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,

на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженки с.Гірчична Дунаєвецького району Хмельницької області, проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ,

завдану внаслідок кримінального правопорушення моральну шкоду в сумі 500000,00 грн. (П`ятсот тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Черленівка Новоселицького району Чернівецької області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ,

на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с.Гірчична Дунаєвецького району Хмельницької області, проживаючого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ,

завдану внаслідок кримінального правопорушення майнову шкоду в сумі 9600,00 грн. та моральну шкоду в сумі 300000,00 грн., всього - 309600,00 грн. (Триста дев`ять тисяч шістсот гривень).

В задоволенні решти цивільного позову ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про відшкодування завданої внаслідок кримінального правопорушення моральної шкоди - відмовити.

Вирок суду може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1