Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №609/290/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/290/26

3/609/101/2026

21 травня 2026 року

Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Харлан М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від СПД №2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 10.03.2026 р., близько 19.21 год., в с. Онишківці по вул. Центральна, Кременецького району Тернопільської області керував транспортним засобом марки «Renault Megane Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820 ARLK 0005», результат огляду 0,78 проміле. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі водій відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

04.05.2026р. від захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Сідорова В.М. на адресу суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Клопотання мотивоване тим, що у працівників поліції були відсутні причини зупинки транспортного засобу, у матеріалах справи відсутні докази наявності ознак алкогольного сп`яніння та факту відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, дії працівників поліції були спрямовані на відмову проведення водієм огляду в найближчому лікувальному закладі, газоаналізатор Drager Alcotest 6820 ARLK - 0005 не відповідає технічних вимогам, оскільки останнє калібрування приладу проводилося більше, як шість місяців тому, а викладена у протоколі фабула правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки датою вчинення правопорушення зазначено 10.03.2025р.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та довідкою про доставку електронного документа, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сідоров В.М. в судове засідання не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Відповідно до ч.1 ст.268 КупАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 та його захиснику – адвокату Сідорову В.М. було відомо про час та дату розгляду справи. Від захисника – адвоката Сідорова В.М. надійшло клопотання про закриття провадження по справі.

Таким чином, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сідорова В.М. на підставі наявних матеріалів.

При вирішенні питання про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, суд також враховує положення ст.268 КУпАП, згідно яких адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.

Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, подане заперечення та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 р. передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно пункту 3 вказаної Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7. передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров`я).

Відповідно до положень ч.2 ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9(А) ПДР України, а його винуватість, у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв`язку, а саме:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611621 від 10 березня 2026 року, відповідно до яких гр. ОСОБА_1 , 10.03.2025 р., близько 19.21 год., в с. Онишківці по вул. Центральна, керував транспортним засобом марки «Renault Megane Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820 ARLK 0005», результат огляду 0,78 проміле. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі водій відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів – результат позитивний 0,78 проміле. Згоду із результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 ;

- роздруківкою із газоаналізатора "Аlcotest 6820» – результат 0,78 проміле. ОСОБА_1 роздруківку підписав без зауважень;

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки – газоаналізатор Alcotest 6820 № ARLK-0005. Чинне до 15.07.2026р.;

- долученими до матеріалів справи відеозаписами із нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора патрульного автомобіля, записаними на DVD-R диск, з яких вбачається, що 10 березня 2026 року, близько 19.20 год., працівниками поліції, за порушення правил ПДР України, було зупинено транспортний засіб марки «Renault Megane Scenic», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Під час спілкування із водієм даного транспортного засобу, працівниками поліції було встановлено, що у водія наявна ознака алкогольного сп`яніння, тому водієві було запропоновано пройти тест на факт вживання алкоголю за допомогою приладу Drager та у медичному закладі. Згідно пройденого огляду на місці зупинки встановлено результат продувки – 0,78 проміле. Водій ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, висловлював не згоду із результатом пройденого огляду на місці зупинки транспортного засобу, однак згодом погодився із результатом такого огляду (22 хв. 04 сек., 23 хв. 52 сек.), відмовився пройти огляд у медичному закладі. ОСОБА_1 повідомив, що напередодні вживав алкогольні напої під час святкування дня народження дружини.

Зазначені докази суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених в матеріалах справи обставин адміністративного правопорушення не вбачається, оскільки вони є повними, послідовними та повністю узгоджуються між собою.

Посилання захисника щодо відсутності причин для зупинки транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 , з тих підстав, що в матеріалах справи відсутня постанова про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , за ст.121-3 КУпАП, або постанова про закриття справи та оголошення усного зауваження, а відповідно і сам факт такого правопорушення не підтверджено доказами, не вказують на недопустимість зазначених вище доказів, як «плодів отруйного дерева».

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», пункту 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9). Пункт 2.9 (а) ПДР передбачає заборону керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З переглянутого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника поліції слідує, що автомобіль ОСОБА_1 було зупинено через те, що останній керував транспортним засобом у якого в темну пору доби був недостатньо освітлений номерний знак. Працівниками поліції було озвучено ОСОБА_1 причину його зупинено. ОСОБА_1 на місці зупинки не заперечував факт керування транспортним засобом, дії працівників поліції не оскаржував, підтвердив, що керував автомобілем та те, що на передодні вживав алкогольні напої.

Подібний правовий висновок щодо наявності обов`язку у водіїв транспортних засобів пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, незалежно від підстав зупинки транспортного засобу, викладений у постанові ВС від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17.

Також, суд враховує, що номерний знак на транспортному засобі, яким керував ОСОБА_1 у темну пору доби, був недостатньо освітлений, у зв`язку із чим працівники поліції прийшли до переконання про наявність підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 .

Твердження про те, що у поліцейського не було підстав вважати, що ОСОБА_1 може перебувати в стані сп`яніння, повністю спростовуються наданим відеодоказом на якому одна з ознак алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, була озвучена поліцейським під час пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу (06 хв.12 сек. відеодоказу).

Також, суд критично відноситься до твердження, що дії працівників поліції були спрямовані на відмову проведення водієм огляду в найближчому лікувальному закладі, оскільки працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 проїхати в найближчий лікувальний заклад, що знаходиться у м. Кременець Тернопільської області, роз`яснили вимоги п.2.5 та п.2.9(а) ПДР, після чого ОСОБА_1 погодився із результатом пройденого огляду на місці зупинки транспортного засобу (22 хв. 04 сек., 23 хв. 52 сек. відеодоказу).

Щодо твердження захисника проте, що існують похибки у роботі приладу «Drager» Alcotest 6820, у зв`язку із тим, що останнє калібрування приладу було проведено більше аніж за шість місяців до дня проведення огляду, то суд вважає їх безпідставними і такими, що не спростовують факт порушення ОСОБА_1 п. 2.9(А) ПДР.

З матеріалів справи убачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 працівниками поліції проводився на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора, чинний до 15.07.2026 року.

Судом перевірено відповідність газоаналізатора «Drager «Alcotest 6820», зав. № ARLK-0005 законодавчо встановленим вимогам стандартизації, метрології та сертифікації, про що свідчить свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM0978 103 25, чинне до 15 липня 2026 року, яке було дійсне станом на 10 березня 2026 року.

При цьому, суд враховує, що Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено, що міжповірочний інтервал газоаналізатора становить 1 рік.

Також, суд критично відноситься до твердження, що водій не був відсторонений від керування транспортним засобом в порядку ч.1 ст.266 КУпАП, з огляду на наступне.

З аналізу ч.1 ст.266 КУпАП вбачається, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) у стані сп`яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що їм керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу.

Тимчасове затримання, а також передача транспортного засобу уповноваженій особі не є обов`язковою умовою при виявленні у водія стану алкогольного сп`яніння.

На дослідженому відеозаписі зафіксовано факт того, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення працівник поліції чітко роз`яснив ОСОБА_1 про те, що йому заборонено керувати транспортним засобом та те, що ОСОБА_1 є тимчасово відстороненим від керування транспортним засобом.

Одночасно суд зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення датою вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП вказано 10.03.2025 рік, однак у судовому засіданні встановлено, що згідно роздруківки із газоаналізатора «Drager Alcotest 6820 ARLK 0005», рапорту поліцейського з РПП СПД №2 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільської області Владислава Мельника, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611621 від 10.03.2026р. та долученого відеодоказу, записаного на DVD-R диск, датою вчинення адміністративного правопорушення є 10 березня 2026 року. Зафіксовані на боді камеру поліцейського місце, дата та коло осіб співпадають із даними зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення.

У поданому на адресу суду листі №38831-2026 від 24.03.2026р. начальник СПД №2 (м.Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області Іван Нікітюк вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 611621, поліцейським помилково вказано 2025 рік вчинення адміністративного правопорушення, замість вірного 2026 року.

Суд приходить до переконання, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611621 від 10 березня 2026 року дата вчинення адміністративного правопорушення - 10 березня 2025 року є виключно технічною опискою, що не може бути безумовною підставою для закриття провадження у справі.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а тому його слід притягнути до відповідальності, оскільки докази його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, повно та всебічно досліджені під час розгляду справи. З цих підстав останнього слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею наклавши адміністративне стягнення в межах її санкції.

Переконливих доводів, які б спростовували зазначений висновок суду і були підставами для закриття провадження в справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при розгляді справи не встановлено.

Суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, яке має значну суспільну небезпеку, як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху, дані про особу останнього, його поведінку під час проходження огляду, ступінь вини, а також доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати щодо нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Також, враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст., 130, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний штраф в розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Суддя: М. В. Харлан