Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №450/1441/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1441/26 Провадження № 3/450/1099/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 19.03.2026 року о 08 год. 05 хв. в с. Сокільники, вул. Стрийська, 30, на території ТЦ «King Kross» керуючи транспортним засобом Mazda 5 д.н.з. НОМЕР_1 , перед поворотом праворуч при роз`їзді із кільця, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині, що призвело до зіткнення із маршрутним транспортним засобом марки МАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди, травмованих немає.

Такими своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.4 ПДР України.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

04.05.2026 року захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Струтинською Ю. М. подано письмові пояснення, відповідно до яких остання просила врахувати наведені у них обставини під час розгляду справи та закрити провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування поданих пояснень зазначала, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автобуса МАЗ д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вимог п.п. 10.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, оскільки останній, перебуваючи у стані зупинки, розпочав рух та здійснив маневр зміни напрямку руху, не переконавшись у його безпечності, не надав переваги транспортному засобу, який уже рухався по кільцевому проїзду, а також не дотримався безпечного інтервалу. Зазначала, що автомобіль Mazda 5 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 у момент ДТП уже перебував у русі по кільцевому проїзду та рухався відповідно до траєкторії руху транспортних засобів. Крім того, вказувала, що оглядовість водія автобуса була обмежена шторкою на боковому вікні, однак попри це останній розпочав рух та виконав маневр, що, на думку захисника, суперечить вимогам безпечного керування транспортним засобом. Також зазначала, що додані до пояснень фотоматеріали та кадри з відеореєстратора підтверджують обставини дорожньо-транспортної пригоди, характер пошкоджень транспортних засобів та розташування останніх після зіткнення, а відтак свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху України, які б перебували у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП.

ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, клопотань до суду не скеровували.

При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов`язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .

Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, незважаючи на пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 , який порушив вимоги п. 10.4 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618709 від 19.03.2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 618688 від 19.03.2026 року; схемою місця ДТП від 19.03.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.03.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 19.03.2026 року; фотосвітлинами.

Суд критично оцінює доводи, викладені у письмових поясненнях захисника ОСОБА_1 – Струтинської Ю. М., щодо відсутності у діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху України та причинно-наслідкового зв`язку між його діями і настанням дорожньо-транспортної пригоди, з огляду на таке.

Так, наведений у письмових поясненнях механізм дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якого водій маршрутного транспортного засобу МАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , розпочинаючи рух із місця зупинки, здійснив зіткнення з автомобілем Mazda 5 д.н.з. НОМЕР_1 , не узгоджується із характером та локалізацією механічних пошкоджень транспортних засобів. Зокрема, згідно матеріалів справи, у автомобіля Mazda 5 д.н.з. НОМЕР_1 наявні пошкодження переднього бампера та правої передньої фари, тоді як у маршрутного транспортного засобу МАЗ д.н.з. НОМЕР_2 пошкоджено ліву бокову частину кузова, лакофарбове покриття та лівий габаритний ліхтар. Вказані пошкодження свідчать про те, що саме автомобіль Mazda 5 здійснював маневр зміни напрямку руху та допустив контакт із боковою частиною автобуса.

Окрім цього, із долучених до матеріалів справи письмових пояснень самого ОСОБА_1 убачається, що останній мав намір здійснити маневр з`їзду на парковку, однак у цей момент автобус розпочав рух. Водночас характер пошкоджень транспортних засобів, а також відомості, зафіксовані на фотознімках, свідчать про недотримання ОСОБА_1 вимог п. 10.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого перед поворотом праворуч чи ліворуч водій зобов`язаний завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Таким чином, доводи сторони захисту про те, що дорожньо-транспортна пригода перебуває виключно у причинно-наслідковому зв`язку із діями водія автобуса МАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, наявних у матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин пояснення захисника щодо відсутності у діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху України та причинно-наслідкового зв`язку між його діями і настанням дорожньо-транспортної пригоди суд оцінює критично та вважає такими, що спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, у виді штрафу.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 /вісімсот п`ятдесят/ грн. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І. І. Мельничук