Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №308/6320/26
Суддя: Іванов А. П.
Справа № 308/6320/26
3/308/2235/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_1 , працює вихователем у Католицькому дитячому садку, за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №003845Е від 25.04.2026 вбачається, що 25.04.2026 о 09 год. 30 хв. в міжнародному пункті пропуску для залізничного сполучення «Чоп (Дружба)» була виявлена та затримана ОСОБА_2 , яка здійснила спробу незаконного перетинання державного кордону України з Угорщини до України, а саме намагалася перетнути державний кордон України без відповідних документів та дозволу відповідних органів. Вказані дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
В матеріалах справи є пояснення ОСОБА_1 в яких вона зазначила, що разом із неповнолітньою донькою прямувала з Німеччини до України з метою зустрічі із сином, який захищає батьківщину в Сумській області, проте 24.04.2026 року в потязі сполученням Мюнхен — Відень у неї викрали рюкзак із закордонними паспортами та іншими документами. Того ж дня вона заявила про крадіжку до поліції м. Відень, де їй рекомендували через вихідні дні та неробочий час посольства повертатися в Україну для відновлення документів, оскільки вона мала при собі німецькі посвідки на проживання з біометричними даними; надалі прикордонна служба Угорщини врахувала ці обставини та пропустила їх, після чого при спробі в`їзду на батьківщину вони були затримані прикордонним контролем України через відсутність належних документів.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження у даній справі слід закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту вказаної статті та змісту ч. 4 ст. 55 Конституції України випливає, що воля держави, спрямована на припинення протиправних дій, виражена досить чітко, тому що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе тільки на підставах, установлених у законі. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні діяння з цих підстав не доведена, особу не може бути піддано будь-якому заходу адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 248 КУпАП передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Диспозицією ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.
Об`єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади. Під незаконним перетинанням державного кордону громадянами України, іноземними громадянами й особами без громадянства слід розуміти залишення особою території однієї держави і переміщення на територію іншої держави шляхом самовільного (без відповідного документа або відповідного дозволу) перетинання державного кордону України.
Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі умислу, тобто особа повинна усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачати їх наслідки та бажати вчинити незаконне перетинання державного кордону України без відповідних документів чи дозволу.
Разом з тим, із досліджених у судовому засіданні матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 вбачається, що відсутність у неї документів для перетинання державного кордону була зумовлена обставинами, які виникли незалежно від її волі, а саме викраденням рюкзака із закордонними паспортами та іншими документами під час перебування у потязі сполученням Мюнхен — Відень.
Як пояснила у судовому засіданні ОСОБА_1 , після виявлення втрати документів вона невідкладно звернулася до правоохоронних органів м. Відень із заявою про їх викрадення, тобто вчинила дії, спрямовані на належне реагування на втрату документів, а не на приховування своєї особи чи незаконне перетинання державного кордону.
Крім того, ОСОБА_1 не намагалася перетнути державний кордон поза пунктом пропуску, не використовувала підроблених чи чужих документів, не приховувала свої анкетні дані та проходила прикордонний контроль у встановленому законом порядку.
Надані суду докази не містять належних та допустимих відомостей, які б беззаперечно свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а тому суд приходить до висновку про відсутність у її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, оскільки відсутність у неї належних документів для перетинання державного кордону була зумовлена їх викраденням та не пов`язана із умисним порушенням встановленого порядку перетинання державного кордону України.
Керуючись ст. ст. 247 п. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua