Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №950/1148/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1148/26

Провадження № 2-а/950/26/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Косолапа В.М.,

за участю секретаря судового засідання – Ткаченко Я.О.,

представника позивача – Мірошниченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в м. Лебедині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в:

Адвокат Мірошниченко Андрій В`ячеславович, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у якому просить скасувати постанову у справі про накладення адміністративного стягнення від 29.12.2025 № Х12/25-66, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято спірну постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

У спірній постанові зазначено, що ОСОБА_1 нібито під час дії особливого періоду, будучи належним чином оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 12 год. 00 хв. 14.11.2025 (шляхом особистого вручення повістки № б/н під підпис (акт відмови від підпису), у визначені дату, час та місце не прибув, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Представник позивача зазначає, що єдиним доказом оповіщення ОСОБА_1 є акт відмови від підпису, однак такий складено без застосування засобів відеофіксації. Належним підтвердженням вручення повістки є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акту відмови від отримання повістки.

У постанові не зазначено, яка саме це була повістка: для уточнення даних чи для проходження ВЛК. ВЛК ОСОБА_1 пройшов 09.11.2025, що підтверджується витягом з додатку Резерв+, а дані ним було уточнено 26.01.2025.

Оскільки позивач не був належним чином повідомлений про виклик до ТЦК, представник вважає, що в його діях відсутня об`єктивна сторона правопорушення.

Ухвалою від 04.05.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано необхідні для розгляду справи докази. Ухвалою від 14.05.2026 у ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно витребувано докази.

18.05.2026 ІНФОРМАЦІЯ_3 подав до суду відзив у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що 18.12.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивачу роз`яснено суть правопорушення, його права, запропоновано надати пояснення та повідомлено про наступний розгляд справи (на 29.12.2025).

Із змісту спірної постанови вбачається, що ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.11.2025 о 12:00 год. для уточнення даних, чим порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». При цьому ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає необхідність явки до ТЦК в тому числі для визначення призначення на особливий період.

09.11.2025 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби та в той же день вручено мобілізаційне розпорядження з метою призову на військову службу під час мобілізації, а саме прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.11.2025 о 12:00 год. для подальшого зарахування до команди НОМЕР_1 . Тобто позивач був належним чином оповіщений про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою зарахування до команди НОМЕР_1 .

Оскільки ОСОБА_1 не прибув за викликом по мобілізаційному розпорядженню до ІНФОРМАЦІЯ_2 , уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_2 надала правильну кваліфікацію адміністративному правопорушенню, так як дії позивача вчинені в умовах дії особливого періоду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зазначив, що у разі неявки ОСОБА_1 за мобілізаційним розпорядженням, територіальний центр комплектування мав повідомити про це орган поліції, оскільки в такому разі може наставати кримінальна відповідальність, відповідно підстави притягнення до адміністративної відповідальності відсутні. Наразі позивача мобілізовано, він проходить базову загальновійськову підготовку.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, з 24.05.2023 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (з 25.01.2025), ІНФОРМАЦІЯ_5 (з 09.11.2025) та ІНФОРМАЦІЯ_5 (з 18.12.2025) (а.с. 38).

29.12.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято постанову № Х12/25-66 якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Відповідно до змісту такої постанови, 18.12.2025 о 08:30 ОСОБА_1 під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану), будучи належним чином оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів на 12:00 год. 14.11.2025, шляхом особистого вручення повістки № б/н під підпис (акт відмови від підпису) у визначені дату, час та місце не прибув, про поважність причини неявки, передбачених п. 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, у встановленому порядку не сповістив. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 6).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За частинами 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

В якості підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у спірній постанові зазначено порушення ним абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Тобто Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» по-перше встановлює обов`язок громадянина з`явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для: 1. взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, 2. визначення їх призначення на особливий період, 3. направлення для проходження медичного огляду.

По-друге громадянин зобов`язаний з`явитися саме до того територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який видав повістку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560).

Відповідно до п. 20 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно з пп. 1 п. 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Слід зазначити, що на вимогу суду ІНФОРМАЦІЯ_6 не було надано копію повістки, якою такий територіальний центр комплектування та соціальної підтримки викликав ОСОБА_1 на 12:00 14.11.2025.

ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що ОСОБА_1 викликався на 12:00 14.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за мобілізаційним розпорядженням для відправлення до місця проходження військової служби.

Згідно з копією розписки, яку ОСОБА_1 одержав 09.11.2025, останній мав з`явитися саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.11.2025 о 12:00 год. (а.с. 43).

Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до облікової картки військовозобов`язаного, ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з 09.11.2025, а з 18.12.2025 узятий на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Тобто у період з 09.11.2025 по 18.12.2025 ОСОБА_1 перебував на обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому з огляду на мобілізаційне розпорядження, мав з`явитися саме до такого центру комплектування.

Суд зазначає, що в матеріалах справи взагалі відсутні відомості про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для будь-яких потреб. Позивач не міг з`явитися до центру комплектування у який його не викликали, тим більше не мав обов`язку повідомляти про поважні причини такої неявки, як про це зазначено у спірній постанові.

Крім того, суд зазначає, що ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, становить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 Кримінального кодексу України. Тобто в разі неявки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 останній мав би повідомити про такий факт правоохоронні органи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що у ІНФОРМАЦІЯ_2 були відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП.

За таких обставин суд вважає спірну постанову від 29.12.2025 № Х12/25-66 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП незаконною, необґрунтованою та прийнятою без урахування усіх обставин, що мали значення для її прийняття, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо її скасування підлягають задоволенню у повному обсязі, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, закриття провадження у справі – задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.12.2025 № Х12/25-66 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) суму судового збору в розмірі 532,48 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Вадим КОСОЛАП