Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №595/480/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 595/480/26Головуючий у 1-й інстанції Содомора Р.О.

Провадження № 33/817/250/26 Доповідач - Галіян Л.Є.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

захисника - адвоката Данильчука Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Данильчука Н.Б. на постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Згідно даної постанови, 05 квітня 2026 року о 19 год 45 хв по вул. Центральна, 12, с. Скоморохи Чортківського району, ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Musstang ST200» б/н, в стані алкогольного сп`яніння, де за результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, показник газоаналізатора Драгер 6810, становив 0,26 проміле, з результатом згідний та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в КНП «Бучацька міська лікарня» відмовився, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовано усіх обставин справи, зокрема вказує, що транспортним засобом ОСОБА_1 не керував, а також не був зупинений працівниками поліції.

При цьому також вказує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено із порушеннями, оскільки газоаналізатор Драгер має похибку в діапазоні 0,06 проміле, тому не доведено перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння.

Також відеозапис із місця події є частковим і фіксація не була безперервною.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку.

Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Всупереч зазначеним вимогам закону, суд першої інстанції не вжив належних заходів для всебічного, повного розгляду справи, допустив порушення норм права, внаслідок яких зазначену постанову неможливо визнати законною та обґрунтованою.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП без належного дослідження та оцінки всіх доказів, наявних в матеріалах справи, а обмежився лиже викладенням їх переліку, без зазначення, що саме вони доводять чи спростовують.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 632925 від 05.04.2026 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор “Drager Alcotest ” 6810 №0858.

Згідно долученої до протоколу роздруківки, вбачається, що за результатами тесту на стан сп`яніння ОСОБА_1 виявлено 0,26 % проміле алкоголю в крові. Зазначено, що тест проводився за допомогою приладу «Драгер Алкотест 6810» №0858, останнє калібрування якого здійснювалось 30.12.2025 року.

п.2.3 цієї Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема сертифікат якості та свідоцтво про повірку робочого засобу і вимірювальної техніки.

У відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.

Водночас у матеріалах справи відсутнє свідоцтво про повірку приладу газоаналізатор “Drager Alcotest 6810”№0858 та її чинність.

Таким чином встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу, у якого відсутні належні та достовірні дані про повірку робочого стану, що суперечить вимогам вищевказаної Інструкції, а отже відомості щодо результату такого огляду не можуть бути належним доказом з урахуванням відсутності інформації про їх достовірність.

Крім того, в апеляційній скарзі захисник стверджує, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував та працівниками поліції мотоцикл під його керуванням не зупинявся.

Так, п.2.9 “а” ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність, відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП, настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, закон пов`язує відповідальність за порушення вимог п.2.9 “а” ПДР виключно з керуванням цією особою транспортним засобом, що має бути доведеним.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

При цьому, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

В даному випадку в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достатні докази, того, що ОСОБА_1 19 год 45 хв по вул. Центральна, 12, с. Скоморохи Чортківського району, ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Musstang ST200» б/н, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.

Зокрема, місцевим судом залишено поза увагою той факт, що згідно відеозапису з автомобільного відеореєстратора тривалістю дві хвилини зафіксовано, що екіпаж поліції здійснював патрулювання вулицями с. Скоморохи, але жодного руху транспортних засобів на ньому не зафіксовано.

Із вказаного відеозапису слідує, що працівники поліції під`їхали до припаркованого мотоцикла марки «Musstang ST200» б/н, біля якого перебувало двоє чоловіків із мотошоломами, одним з яких був ОСОБА_1 .

Крім того відеозапис з нагрудних камер поліцейських є частковим і містить тільки факт проходження огляду ОСОБА_1 , а також його ознайомлення із адміністративними матеріалами.

Таким чином, на вказаному вище відеозаписі відсутні дані про факт керування транспортним засобом, а також зміст розмови між поліцейськими та ОСОБА_1 , який відбувався до пропозиції працівника поліції пройти перевірку для визначення стану сп`яніння за допомогою приладу “Драгер” на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, тобто відсутні відомості про те чи керував ОСОБА_2 транспортним засобом, чи встановлювалися поліцейськими ознаки сп`яніння у особи, які б викликали таку необхідність для проведення огляду останнього.

Отже, даному випадку обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.9 “а” ПДР України за що передбачена відповідальність встановлена ч.1 ст.130 КУпАП, не підтверджується жодним доказом у справі, а отже відсутні будь-які дані, які б спростовували доводи апелянта.

Відповідно до змісту до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, оскільки в порушення вимог ст.251 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного належного, допустимого та достатнього доказу вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколі, а відомості у протоколі про адміністративне правопорушення самі по собі, без підтвердження їх іншими доказами, не є беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена.

Вказаним обставинам при винесенні рішення судом першої інстанції не було дано належної оцінки.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Враховуючи усе вище викладене та аналізуючи докази в їх сукупності, вважаю, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а викладені обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, у зв`язку з чим було постановлено необґрунтоване рішення, яке належить скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Данильчука Н.Б. задовольнити.

Постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 15 квітня 2026 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП — скасувати, а провадження в даній справі — закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя