Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №308/10053/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10053/25

3/308/4999/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатські області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №383512 від 06.07.2025 слідує, що 06.07.2025 о 21 год. 40 год. в м. Ужгороді на вул. Карпатської України, 10А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Subaru Impreza», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження в установленому порядку освідчення на стан алкогольного сп`яніння відмовився

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за порушення вимог п. 2.5 ПДР за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №383499 від 06.07.2025 слідує, що 06.07.2025 о 21 год. 40 год. в м. Ужгороді на вул. Карпатської України, 10А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Subaru Impreza», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим правом керування, правопорушення вчинене повторно протягом року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за порушення вимог п. 2.1 а ПДР за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

20.08.2025 постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, об`єднано в одне провадження адміністративні справи за №308/10053/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП та № 308/10059/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Присвоєно справі єдиний номер №308/10053/25.

До суду від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП.

У своїх поясненнях та в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що 06.07.2025 ним було здійснено виклик на спецлінію «102» щодо можливого вчинення кримінального правопорушення за адресою: м. Ужгород, проспект Свободи, 3. Зазначав, що після прибуття працівників патрульної поліції, близько двадцяти хвилин він спілкувався з ними, після чого його було запрошено до Ужгородського РУП ГУНП для надання пояснень та написання заяви, при цьому працівники поліції запропонували йому слідувати до відділу поліції на власному транспортному засобі. Працівники патрульної поліції при спілкуванні з ним не вказували на наявність у нього ознак наркотчиного сп`яніння, та запропонували йому сісти за кермо власного транспортного засобу та слідувати за ними до відділу поліції, обґрунтовуючи це необхідністю подання письмової заяви.

Вказує, що протоколи про адміністративні правопорушення були складені вже після прибуття до приміщення поліції, а не безпосередньо на місці події, а до цього жодних дій щодо проведення огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку не проводилося.

Таким чином, протоколи були складені постфактум, у приміщенні поліції, без фіксації обставин на місці події, що є грубим порушенням ст. 256 (вимоги до протоколу) та ст. 258 (місце складання протоколу) КУпАП.

Вважає, що керування транспортним засобом було прямим наслідком примусу з боку працівників патрульної поліції, які "запросили" його до відділу, вимагаючи слідувати за ними на власному авто

Також у письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що у матеріалах справи, на його думку, відсутні належні та допустимі докази вчинення ним адміністративних правопорушень, оскільки: Акт огляду на стан сп`яніння відсутній (не складений на місці події, як вимагає ст. 258 КУпАП); Медичний огляд не проводився (немає направлення до медичного закладу чи висновку лікаря); Свідки не були залучені (протокол складений постфактум у відділі, без фіксації на місці);

Крім того, ОСОБА_1 посилався на допущені, на його думку, процесуальні порушення при складанні адміністративних матеріалів, зокрема на те, що протоколи були складені не на місці події, у них не відображено усіх істотних обставин справи, а також йому не були належним чином роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушеннях за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст.126 КуПА заперечив

Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протокол, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 3ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ч. 2 ст.266КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103.

Відповідно до п.6 вказаної постанови водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Згідно п.8 Розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом від 09.11.2015 № 1452/735, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1до цієї Інструкції.

Відповідно до п. 10 вказаної Інструкції, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП та пункту 22 Розділу ІІІ Інструкції, огляд на стан сп`яніння, проведений з порушенням, зокрема пунктів 6, 7 Розділу І Інструкції, вважається недійсним.

З відомостей зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №383512 від 06.07.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Однак, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з місця події 06.07.2025, який міститься на DVD диску, що долучений до матеріалів справи слідує, що огляд водія ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я проведено не було, право на проходження такого огляду водієві не роз`яснено і запропоновано пройти такий не було, та в порушення затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та вимог п.п.1.3-1.4 розділу 1, п.8, п.12 розділу 11 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак наркотичного сп`яніння, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено чи видавалось ОСОБА_1 як водієві транспортного засобу направлення саме 06.07.2025 року о 21 год. 40 хв. на медичний огляд, з метою виявлення у останнього стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, відповідно до форми, наведеної в додатку 1 до цієї Інструкції, та до матеріалів справи, які надійшли до суду працівниками поліції таке направлення не долучено.

Також з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з місця події судом встановлено, що інспектор поліції не зазначає , за якими саме ознаками він визначив стан наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 .

Інших доказів, працівниками поліції, для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП , не надано.

Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 383512 від 06.07.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП складено без дотримання вимог ст.ст. 256, 266 КУпАП (і такі порушення не можуть бути усунені шляхом повернення матеріалів на доопрацювання), суд не може дати об`єктивної оцінки протоколу, як доказу, та відповідно брати його за основу доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст.130 КУпАП , яке йому ставиться у провину, а саме, відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.

Окрім того, суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, а саме, що відповідно до статті 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких умов, суть вчиненого правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівною, що є не прийнятним, оскільки суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимогст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, повторно протягом року.

Разом з тим, обов`язковою ознакою складу даного правопорушення є наявність у діях особи вини та умислу на керування транспортним засобом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заперечує факт самостійного керування транспортним засобом з власної ініціативи та зазначає, що його дії щодо перебування за кермом автомобіля були зумовлені вимогами та вказівками працівників патрульної поліції, які запропонували йому слідувати до відділу поліції на власному транспортному засобі.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з місця події вбачається, що працівники поліції, будучи достеменно обізнаними про те, що ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами, запропонували йому прослідувати до відділу поліції на власному транспортному засобі.

Фактично зазначені дії працівників поліції створили ситуацію, за якої переміщення транспортного засобу відбулося не з ініціативи водія, а внаслідок прямої вказівки інспектора поліції щодо необхідності слідування до відділу поліції, при тому, що ОСОБА_1 міг бути доставлений до відділу поліції на службовому автомобілі працівників поліції.

Наведені обставини свідчать, що саме дії працівників поліції передували та зумовили подальше керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, вказані обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо наявності у діях ОСОБА_1 умислу на керування транспортним засобом, а відтак виключають можливість беззаперечного висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративних правопорушень.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов